Постанова

від 04.07.2023 по справі 646/8104/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» липня 2023 року

м. Харків

справа № 646/8104/21

провадження № 22ц/818/1087/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

третя особа Перша Харківська нотаріальна контора

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2023 року в складі судді Демченко І.М.

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири, у якому просив визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , як на майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, помилково залишив його позов без розгляду, оскільки у позовній заяві він просив розглядати справу за його відсутності. Докази належного повідомлення його про час і дату судового засідання відсутні.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явилася. Клопотань щодо відкладення розгляду справи на час її розгляду до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 не надходило. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та Перша Харківська нотаріальна контора в своїй заяві від 26 червня 2023 року просили розглядати справу за їх відсутністю.

Судова колегія,заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи,обговоривши доводиапеляційної скаргивважає,що апеляційнускаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з`явився у судове засідання без поважних причин, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи упровадженні судупершої інстанціїперебуває справаза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська нотаріальна контора, про визнання права власності на частину квартири.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Розпорядженням Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова змінено та визначено замість нього Ленінський районний суд м. Полтави.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 з 23 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Розпорядженням керівника апарату Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл справ, зокрема, цієї справи.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до провадження судді Демченко І.М. та призначено підготовче судове засідання на 21 лютого 2023 року о 09-00 годині.

21 лютого 2023 року розгляд справи відкладено на 20 березня 2023 року (а. с. 97), потім - на 19 квітня 2023 року.

Будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, призначений на 20 березня 2023 року, матеріали справи не містять. Судова повістка про виклик на 19 квітня 2023 року на ім`я ОСОБА_1 повернута до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 110-111).

Виходячи з того, що позивач двічі не з`явився у судові засідання без поважних причин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення його позову без розгляду.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що на час постановлення оскаржуваної ухвали підготовче судове засідання не закрито, тобто справа перебувала на стадії підготовчого провадження.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 196 ЦПК Українипередбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина першастатті 197 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 198 ЦПК Українипередбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другоюстатті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цьогоКодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частин першої-другоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинитидо закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судовезасідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні висновки висловлені в судових рішеннях Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 346/3736/15-ц (провадження № 61-1420ск19), від 31 січня 2019 року у справі № 442/2263/18 (провадження № 61-48691ск18), від 25 березня 2019 року у справі№ 346/3736/15-ц (провадження № 61-4960ск19).

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 01вересня 2021 року у справі № 757/54510/17, провадження № 61-2858св20 зроблено висновок, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору,стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі№ 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українита зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисвідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Судувід 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження№ 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі№ 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20), від 25 серпня 2022 року у справі № 759/18982/18 (провадження №61-4118св22), від 20 вересня 2022 року у справі № 465/4793/19 (провадження № 61-4437св22).

Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та релевантної судової практики Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по сутіне відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки клопотанню ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, яке він виклав у позовній заяві (а. с. 3).

Доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 20 березня 2023 року, матеріали справи також не містять.

За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правиламиЦПК України.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2023 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 04 липня 2023 року.