Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/12546/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/12546/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Колосовська А.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 27.06.2023,

розглянувши апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 (повний текст складено 07.04.2023)

у справі №910/12546/22 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс»

до 1. Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Алтана»;

за участю третіх осіб:

1. Міністерства освіти України

2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про визнання недійсним результати закупівлі, визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 застосовано до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Присуджено до стягнення з директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Приймаючи вказану ухвалу, суд зазначив, що представник відповідача - ОСОБА_1 неодноразово зловживав процесуальними правами, зокрема, шляхом заявлення на кожному засіданні аналогічних клопотань про перенесення дати судового розгляду. Також, під час судових засідань директор ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 не дотримувався порядку, встановленого судом, а саме перебивав головуючого суддю та інших учасників судового процесу, коментував дії суду під час ведення судового процесу, намагаючись встановити свій порядок ведення процесу, чим ускладнював продовження розгляду справи та проявляв зневажливе ставлення до суду. Вищевказані дії директора ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 суд визнав зловживанням процесуальними правами, що вчинялися з метою перешкоджання судочинству та є проявом неповаги до суду.

Враховуючи вказане, суд, із посиланням на норми статті 135 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 10 000,00 гривень.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 13.04.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 про застосування до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 10 000,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 зводяться до того, що оскаржувана ухвала про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, обставини, викладені в ухвалі суду, не відповідають дійсності, більше того, до ухвали внесені завідомо неправдиві відомості, що свідчить про упереджене ставлення судді Маринченка Я.В. до директора ТОВ «Інтербуд Альянс», що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

За твердженнями скаржника директор ТОВ «Інтербуд Альянс» у судовому засіданні 23.03.2023 дійсно заявив про відкладення розгляду справи для надання йому можливості укласти договір з адвокатом про надання правової допомоги для здійснення належного представництва позивача в суді, проте вказана заява не була заявлена ОСОБА_1 усно, як зазначає суд в ухвалі, а була завчасно підготовлена та направлена до суду засобами поштового зв`язку. Подання відповідної заяви обумовлене тим, що директор ОСОБА_1. мав намір особисто приймати участь у судових засіданнях по справі, проте, надаючи пояснення і висловлюючи свою правову позицію, відчував упереджене ставлення до нього з боку суду, судом вчинялися неодноразові процесуальні порушення та, як наслідок, не дотримання основного принципу господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом. Такі обставини й зумовили необхідність заявлення директором ОСОБА_1. заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги для здійснення професійного представництва позивача у суді, що цілком відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України.

Проте, грубо порушуючи право позивача на користування правничою допомогою, суд у судовому засіданні, яке відбулося 23.03.2023, відмовив у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи з метою укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги для здійснення належного представництва позивача у суді, а перерва, яка була оголошена судом 23.03.2023, взагалі не була пов`язана з наданням позивачу часу для укладення договору з адвокатом, до того ж, суд взагалі не пояснив сторонам причини оголошення перерви у цьому судовому засіданні. Отже, твердження суду про те, що начебто перерва, оголошена у судовому засіданні 23.03.2023, була здійснена з метою надання позивачу можливості звернутися за професійною правничою допомогою є таким, що не відповідає дійсності, оскільки суд відмовив у задоволенні заяви позивачу, а причин оголошення перерви у судовому засіданні взагалі не повідомив.

Крім того, в ухвалі суду від 06.04.2023 суд зазначає, що у судовому засіданні 06.04.2023 позивачем було заявлене аналогічне клопотання про надання строку для укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги, проте таке твердження суду взагалі не відповідає дійсності, що також підтверджується звукозаписом судового засідання, яке відбувалося 06.04.2023. Так, дійсно, директор ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1. у судовому засіданні, яке відбулося 06.04.2023 заявив клопотання про перенесення розгляду справи, проте взагалі з інших підстав, які не стосувалися правничої допомоги, а було обумовлені порушенням судом першої інстанції норм частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (неповідомлення завчасно директора ОСОБА_1. про дату та час судового засідання з метою належної підготовки до участі в такому судовому засіданні).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

22.05.2023 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для надання можливості сторонам скористатися правами, наданими статтею 267 Господарського процесуального кодексу України, протягом семи днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, зобов`язано Господарський суд міста Києва надіслати на адресу Північного апеляційного господарського суду копію клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи (якщо таке подавалось до суду першої інстанції), призначено до розгляду апеляційну скаргу на 27.06.2023 о 15 год. 40 хв.

22.06.2023 засобами поштового зв`язку від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, вирішено судове засідання у справі №910/12546/22 27.06.2023 о 15 год. 40 хв. проводити в режимі відеоконференції.

У судове засідання 27.06.2023, яке проводилось у режимі відеоконференції, з`явився директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на апеляційну скаргу до суду не подавали.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів та третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачам та довідки про доставку електронного документа третім особам, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів та третіх осіб.

У судовому засіданні 27.06.2023 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (частина 4 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та обґрунтування, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяви, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За змістом частини 3 статті 42 та частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків, зловживання процесуальними правами суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, згідно частини 3 статті 200 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

Відповідно до частини 5 статті 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно зі статтею 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною 10 статті 188 цього Кодексу.

Як встановлено частиною 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що межами здійснення процесуальних прав учасників справи охоплюється, зокрема, право подавати заяви та клопотання.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, при оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами слід виходити з мети, обставин та підстав заявлення клопотань, відводів. Зокрема, щодо створення перешкод у розгляді справи або його безпідставного затягування.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду в процесі підготовки справи до розгляду дослідила технічні звукозаписи судових засідань від 24.01.2023, 21.02.2023, 23.03.2023, 06.04.2023 у даній справі, які разом із матеріалами оскарження ухвали були надані суду апеляційної інстанції місцевим господарським судом на CD-R диску.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході розгляду даної справи представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» здійснював директор вказаного товариства ОСОБА_1.

Справа №910/12546/22 розглядалась місцевим господарським судом з грудня 2022 року (провадження у справі відкрито 14.12.2022).

Як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі та вказано у протоколі судового засідання від 23.03.2023, після відкриття судового засідання 23.03.2023, до початку розгляду справи по суті, представник ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами прослуховування технічного звукозапису судового засідання від 23.03.2023 у даній справі суд встановив, що відповідне клопотання директора позивача про відкладення розгляду справи було обґрунтоване необхідністю надання йому часу для укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги для здійснення належного представництва позивача у суді.

При цьому, на уточнююче питання суду щодо кількості часу, необхідного директору позивача для пошуку адвоката, останній зазначив, що не знає, скільки часу йому потрібно.

Крім того, директор повідомив, що має адвоката, який на постійній основі здійснював представництво інтересів його підприємства, однак наразі той виїхав за кордон.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 повідомляє, що насправді відповідне клопотання про відкладення розгляду справи заявлялося не усно, а в письмовому вигляді шляхом направлення до суду засобами поштового зв`язку.

Колегією суддів із відомостей, що містяться у системі «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що 21.03.2023 до Господарського суду міста Києва від директора позивача ОСОБА_1. дійсно надходило клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання часу для пошуку адвоката, однак, у судовому засіданні 23.03.2023 директор ОСОБА_1. не наголошував на тому, що відповідне клопотання подавалося ним раніше у письмовому вигляді, а фактично заявив останнє усно, продублювавши його зміст, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що твердження суду в цій частині не відповідало дійсності.

Водночас, оцінюючи підставність заявленого клопотання з точки зору добросовісного виконання директором позивача своїх процесуальних прав та обов`язків та в контексті наявності або відсутності зловживання ним своїми процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» у даній справі надійшла до Господарського суду міста Києва в листопаді 2022 року, провадження у справі було відкрите згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2022, підготовче судове засідання призначено на 24.01.2023.

24.01.2023 у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву на 21.02.2023.

21.02.2023 директором ОСОБА_1. заявлялось, зокрема, клопотання про виклик свідків для допиту та відкладення підготовчого судового засідання, у задоволенні яких судом було відмовлено.

Як вбачається із наявного у матеріалах оскарження ухвали суду протоколу судового засідання від 21.02.2023 у підготовчому судовому засіданні 21.02.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 23.03.2023.

Отже, з дати подання до суду позовної заяви (листопад 2022 року) в даній справі та до 23.03.2023 (дати початку розгляду справи по суті), у позивача було більше ніж достатньо часу для пошуку адвоката та укладення з ним договору про надання правової допомоги.

Більш того, як вказував сам директор позивача, він має адвоката, який на постійній основі здійснював представництво інтересів його підприємства, однак наразі той виїхав за кордон. При цьому, директор позивача не повідомив суду, чому цей адвокат не міг взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, як це зробив і сам директор.

23.03.2023 судом було розпочато розгляд справи та було заслухано, в тому числі, представника позивача по суті справи. Зі змісту пояснень директора позивача вбачається, що останній обізнаний з усіма обставинами справи.

У подальшому, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 30.03.2023.

При цьому, як вбачається із технічного звукозапису судового засідання, у кінці судового засідання 23.03.2023 суддя повідомив директора позивача про те, що вказана перерва оголошується, в тому числі, й для надання йому можливості звернутися за професійною правничою допомогою, чим спростовуються аргументи скаржника про те, що перерва, серед іншого, взагалі не була пов`язана з наданням позивачу часу для укладення договору з адвокатом.

Судове засідання, призначене на 30.03.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Маринченка Я.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 призначено судове засідання у справі на 06.04.2023, відповідна ухвала була доставлена позивачу в його електронний кабінет 03.04.2023 о 12:01.

Директор позивача у судовому засіданні 06.04.2023 заявив про відкладення розгляду справи із посиланням на те, що судове засідання 30.03.2023 не відбулося, а про призначення справи до розгляду на 06.04.2023 його було повідомлено 03.04.2023, тобто із порушенням частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України - менше, ніж за п`ять днів до призначеного засідання.

Клопотання про відкладення розгляду справи для надання строку для укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги директором позивача в судовому засіданні 06.04.2023 дійсно не заявлялось, а зазначення судом в ухвалі таких відомостей дійсно є помилковим, однак у кінцевому результаті це не свідчить про незаконність прийнятої судом ухвали.

Так, із технічного звукозапису судового засідання від 06.04.2023 вбачається, що у судовому засіданні 06.04.2023 на запитання суду стосовно того, чи знайшов собі позивач адвоката, директор позивача вказав, що знайшов адвоката, але не вбачає сенсу йому бути присутнім у даному судовому засіданні, адже суд і так вже почав слухати справу по суті.

Тобто, на переконання колегії суддів, директор позивача вдавався до маніпуляцій з приводу дійсної необхідності йому адвоката для представництва інтересів у даній справі.

Директор позивача ОСОБА_1., водночас, забезпечив свою присутність в судовому засіданні 06.04.2023, про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали йому продовжити участь в судовому засіданні, суд не повідомляв. Повідомив суд про направлення ним запиту до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова для отримання інформації щодо наявності у його штаті працівника, який здійснює представництво інтересів університету в даному судовому процесі, при цьому, самого запиту суду не надав.

Вищезазначене у сукупності, на переконання колегії суддів, свідчить що такі дії представника ТОВ «Інтербуд Альянс» директора ОСОБА_1, зокрема, заявлення на кожному засіданні клопотань про відкладення розгляду справи, мають ознаки зловживання процесуальними правами та мали на меті затягування розгляду справи. Крім того, як вірно наголосив суд першої інстанції, ТОВ «Інтербуд Альянс» у даній справі має статус позивача, тобто особи, яка звернулась до суду з позовною заявою за захистом своїх прав, а отже позивач ще при зверненні до суду мав розуміти і усвідомлювати, що під час судового розгляду справи за його позовом з метою належного представництва його інтересів та отримання необхідної правової допомоги за необхідності слід укласти договір з особою, яка буде представляти в суді інтереси позивача, зокрема, адвокатом.

Також, прослухавши звукозаписи судових засідань, колегією суддів встановлено, що під час судових засідань директор ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 дійсно не дотримувався порядку, встановленого судом, а саме перебивав головуючого суддю та інших учасників судового процесу, коментував дії суду під час ведення судового процесу, намагаючись встановити свій порядок ведення процесу, чим ускладнював продовження розгляду справи та проявляв зневажливе ставлення до суду.

У судових засіданнях 23.03.2023 та 06.04.2023 судом робились зауваження позивачу за неналежну поведінку (порушення порядку) у судовому засіданні, проте позивач продовжував вчиняти дії, що свідчать про явну неповагу до суду.

Таким чином, суд цілком обґрунтовано зробив висновки про те, що вищевказані дії директора ТОВ «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 є зловживанням процесуальними правами, вчинялися з метою перешкоджання судочинству, є проявом неповаги до суду та, відповідно, підставою для застосування до нього у відповідності до статей 131, 132, 135 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Висловлені директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 в апеляційній скарзі заперечення стосовно порушення судом норм статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, оцінка яким надана судом вище, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали суду в апеляційному порядку.

Водночас, суд не досліджує наразі по суті доводи апеляційної скарги директора позивача, які стосуються безпідставності залучення судом першої інстанції до матеріалів справи відзиву на позовну заяву відповідача, який за його твердженнями був наданий із порушенням строків, щодо наявності у представника відповідача Вишнівського В.В. повноважень на здійснення представництва, щодо дотримання приписів частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі доводи можуть бути оцінені лише під час апеляційного перегляду рішення суду, прийнятого по суті спірних правовідносин. У даному випадку суд досліджує виключно наявність підстав для застосування до директора позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи

За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням, зокрема, норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/12546/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко