Рішення

від 28.06.2023 по справі 733/822/23

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/247/23

Єдиний унікальний №733/822/23

Рішення

Іменем України

28 червня 2023 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Мошенець Л.М.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 та Сітало Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сагаль Сергій Вікторович до Ічнянського національного природного парку про скасування наказу про оголошення догани, як такої, що є незаконною,-

В С Т А Н О В И В :

05 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Сагаля С.В. звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Ічнянського національного парку №23-к від 25.04.2023 року в частині оголошення йому дисциплінарного стягнення у виді догани.

На обґрунтування позову вказав, що наказ про оголошення йому догани за неналежне виконання посадових обов`язків є незаконним, оскільки порушень трудової дисципліни чи невиконання ним службових обов`язків, без поважних причин він не допускав, наказ не містить фактичних та конкретних даних щодо причин накладення стягнення та відомостей, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення трудових обов`язків, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які він допустив в роботі, у ньому відсутні чіткі посилання на неналежність виконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які могли б бути підставами для застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Ухвалою від06.06.2023 відкрито провадженняу данійсправі тапризначено справу дорозгляду впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін всудове засідання.

Від відповідача - Ічнянського національного парку надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що відповідно до розпорядження Чернігівської обласної військової адміністрації №147 від 20 квітня 2022 року «Про тимчасову заборону відвідування населенням лісів і в`їзду до лісових масивів області транспортних засобів у період воєнного стану», однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відвідують територію Парку, попри заборону. В посадові обов`язки ОСОБА_1 входить «стеження за правильністю оформлення протоколів працівниками служби державної охорони», однак жодного протоколу та припису про усунення порушень на території Парку не було складено. Тому , відповідно до п.п.5.4 «Положення про Ічнянський національний природний парк, затверджений наказом Міндовкілля від 31.08.2020 №96, а саме: забезпечення додержання режиму території та об`єктів Парку комісією було запропоновано притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності у виді догани, терміном на 1 місяць не тільки ОСОБА_1 , а ще трьом іншим працівникам Парку. Інформація про рештки диких свиней на території парку надходили від сторонніх осіб, а не від начальника відділу державної охорони

ПЗФ Маломужа М.М., що свідчить про неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків. Працівники відділу служби державної охорони парку у ході патрулювання території мертвих диких свиней не знаходили, а тому наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани є законним і обґрунтованим.

Заперечення проти аргументів відповідача позивач виклав у відповіді на відзив, пославшись на те, що ним особисто 15 квітня 2023 року при об`їзді території парку було виявлено труп кабана на території Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення. Про це він повідомив директора ОСОБА_5 , начальника відділення ОСОБА_6 та інспектора з охорони ПЗФ ОСОБА_7 . Утилізація трупа кабана була проведена того ж дня.

Щодо відвідування території парку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вважають себе екоактивістами, то вони проживають в селі, яке межує з територією парку. Директор особисто залучав їх до обстеження території парку під час карантинних обмежень, про що в соціальних мережах висвітлював ОСОБА_3 .

Позивач вказує на те , що службою охорони в 2021 році було складено 4 протоколи, з них 2 особисто ОСОБА_1 , про що знає керівництво. В січні 2022 року позивачем виявлено факт браконьєрства (вбивство дикої свині), та затриманий порушник, якого було передано поліції. В жовтні 2022 року позивачем було виявлено факт самовільної порубки, порушник притягнутий до кримінальної відповідальності.

За періодроботи позивачав національномупарку напосаді начальникавідділу державноїохорони ПЗФз бокукерівництва паркута контролюючихорганів претензійне було, навпаки бувнагороджений грамотамита неодноразово оголошувалисьподяки , а тому з його дій не вбачається невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини та обґрунтування, наведені у заявах по суті справи.

Представники відповідача Ічнянського національного парку Шага Н.В. та ОСОБА_10 просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він не всі свої обов`язки згідно посадової інструкції виконує належним чином. Оголошений наказ на ОСОБА_1 та інших працівників повинен стимулювати їх до добросовісного виконання ними своїх посадових обов`язків.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника відділу служби державної охорони природно-заповідного фонду Ічнянського національного парку.

25.04.2023 директором Ічнянського національного парку Біликом М. видано наказ №23-к, згідно якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі акту службового розслідування від 19.04.2023 року.

Підставою для винесення наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугували: доповідна записка інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Петренка В.С. від 31.03.2023 та 06.04.2023 року, доповідна записка інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Хаєнківсько-Заудайського природоохоронного науково-дослідного відділення Завади М.В. від 31.03.2023 року та від 06.04.2023 року, пояснювальна записка заступника директора головного природознавця Шульги О.О. від 10.04.2023 року, пояснювальна записка інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Гайдук Л.Д. від 10.04.2023 року, пояснювальна

записка начальника відділу державної охорони природно-заповідногофонду МаломужаМ.М.від 10.04.2023,пояснювальна запискамайстра зохорони природиБудянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідноговідділення ЯременкаБ.М.від 12.04.2023року.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Основним законом, який регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Норма статті 147 КЗпП України визначає, що заходи стягнення, до яких законодавець відніс догану та звільнення, можуть бути застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни.

Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган в силу частини третьої статті 149 КЗпП України повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, до порядку застосування дисциплінарного стягнення законодавцем встановлені такі обов`язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення - один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної

відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни суду необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у діях позивача роботодавцем належним чином не встановлені ознаки дисциплінарного проступку, та роботодавцем при накладенні стягнення не додержана процедура, передбачена нормами КЗпП України, а саме : відсутність підписів у наказі свідчить про те що, пояснень у ОСОБА_1 ніхто не відбирав і з наказом про оголошення догани його ніхто не ознайомлював. При винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не з`ясовано наявність вини та в чому полягає порушення останнім службових обов`язків.

Відтак, з урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та досліджених у судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем наказу №23-к від 25.04.2023 про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наявності правових підстав для його скасування у судовому порядку.

Інші доводи відповідача, а також дослідженні у судовому засіданні докази означених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стаття 133 ЦПК України відносить до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета

доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За обставин цієї справи позивач просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, у тому числі й щодо витрат на професійну правничу допомогу. При цьому як стверджується у позовній заяві, вартість юридичних послуг в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій є фіксованою та становить 10000,00 грн.

Представництво позивача здійснювалося адвокатом Сагаль С.В., який діяв на підставі ордеру серії СВ №1051966 від 03.05.2023, про надання адвокатських послуг.

Суд зазначає про наявність в ордері серії СВ №1051966 від 03.05.2023 посилання на договір про надання правової допомоги без № від 03.05.2023, однак будь-яких інших доказів на підтвердження вартості та обсягу наданих юридичних послуг, а також їх оплати, до матеріалів справи ні позивач, ні його представник ОСОБА_11 не долучили.

У свою чергу, в договорі про надання адвокатських послуг від 24.04.2023, укладеним між позивачем та ОСОБА_11 , зазначено, що за надання адвокатських послуг клієнт зобов`язується здійснювати поточні витрати за попередньою домовленістю між сторонами, проте, відомостей щодо розміру гонорару адвоката, порядку його обчислення, а також сплати відповідної суми матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вказує на те, що позивач та його представник доказів, сукупність яких необхідна для вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не долучив, а отже, суд доходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 229, 258, 259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Ічнянського національного природного парку №23-к від 25 квітня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 », який стосується ОСОБА_1 .

Стягнути з Ічнянського національного природного парку на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Ічнянський національний природний парк , м.Ічня вул.Лісова,43 Прилуцький район Чернігівська область, код ЄДРПОУ 33015993.

Повне судове рішення складено та підписано 03 липня 2023 року.

Суддя А. В. Вовченко