ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11305/23
провадження № 2/753/5765/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2023 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
29.06.2023 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса Дорофеєвої Т. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за цим позовом, суддя виходить з наступного.
Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема, містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
За приписами статті 177 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі також - Закон № 3674-VI).
Згідно з нормою частини 2 статті 4 цього Закону за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Статтею 6 Закону № 3674-VIпередбачено, що при об`єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Вивченням позовної заяви ОСОБА_1 установлено, що її подано без додержання вищенаведених вимог процесуального закону.
Так, у статтях 15, 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина друга статті 16 ЦК України визначає основні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить визнання права, підставою для застосування якого є невизнання чи оспорення належного особі права іншою особою або відсутність у особи документів, що засвідчують приналежність їй права, а частиною третьою цієї норми передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.
Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Системне тлумачення положень норм Книги шостої ЦК України, якою врегульовані спадкові правовідносини, дає підстави для висновку, що сторонами у справах про спадкування повинні бути особи, закликані до спадкування, або їх правонаступники, а у разі їх відсутності - територіальна громада, на території якої знаходиться спадкове нерухоме майно.
Аналіз предмету позовної заяви та наведених у ній обґрунтувань свідчить про те, що позивачка, заявляючи вимогу про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, претендує на отримання у власність частини земельної ділянки в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 , який помер, не оформивши своїх спадкових прав після смерті матері.
Водночас зі змісту оскаржуваної постанови державного нотаріуса вбачається, що спадщину після смерті матері позивачки прийняв і другий її брат ОСОБА_5 , а у ОСОБА_4 є інші спадкоємці попередніх черг.
Зважаючи на викладене, позивачці слід визначитись з правомірним та ефективним способом захисту порушених прав та із суб`єктним складом учасників спору, оскільки успірних правовідносинах безпосередній зв`язок з предметом позову існує також у інших спадкоємців її матері та брата.
У разі зміни способу захисту порушених прав шляхом заявлення вимоги майнового характеру позивачці слід визначити ціну позову та сплатити судовий збір за ставкою, встановленою для вимог майнового характеру, з урахуванням того, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1 073,60 грн.
У тому ж випадку, якщо позивачка буде наполягати на обраних нею способах захисту порушених прав, на усунення недоліків позову необхідно доплатити судовий збір у такому ж розмірі (1 073,60 грн) та змінити прохальну частину позовної заяви шляхом зазначення кадастрового номера, адреси та конкретної частини земельної ділянки, на яку позивачка претендує, що потребує подання позовної заяви у новій редакції у двох примірниках.
Суд також звертає увагу позивачки на те, що усі державні нотаріальні контори у м. Києві є структурними підрозділами Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке і представляє їх інтереси в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз`яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 05.07.2023.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2023 |
Оприлюднено | 07.07.2023 |
Номер документу | 111996337 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Трусова Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні