Постанова

від 05.07.2023 по справі 473/2811/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.07.23

22-ц/812/701/23

Провадження №22-ц/812/701/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 липня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Калашник А.О.,

за участі представника стягувачва ОСОБА_1 адвоката Гайдаржия А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 473/2811/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдаржия Андрія Валерійовича на ухвалу, яку постановив Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Ротар Марини Миколаївни у приміщенні цього суду 19 травня 2023 року за заявою представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Гайдаржия Андрія Валерійовича про зміну способу та порядку виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про розірвання договору оренди землі та стягнення збитків,

у с т а н о в и в :

03 травня 2023 року представник стягувача у справі ОСОБА_1 адвокат Гайдаржий А.В. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року у справі № 473/2811/21, ухвалених за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про розірвання договору оренди землі та стягнення збитків, якими його позовні вимоги задоволені у повному обсязі: розірвано договір оренди землі, що був укладений 30 березня 2021 року між Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та ОСОБА_1 (рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року у справі № 473/2811/21), та стягнуто з Вознесенської міської ради Миколаївської області (ЕДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 96161 грн.76 коп. та судові витрати у розмірі 2364 грн.11 коп. (постанова Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року).

В обґрунтування заяви представник стягувача зазначив, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів України№ 845від 03серпня 2011 року, виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється органами казначейства.

Стягувач звернувся до казначейства із заявою про безспірне списання коштів, однак листами від 27 грудня 2022 року Управління ДКСУ у Вознесенському районі Миколаївської області відповідні виконавчі листи повернуло без виконання, оскільки відповідач не має відкритих казначейських рахунків, що унеможливлює стягнення з міської ради коштів за виконавчими документами.

Посилаючись на механізм виконання рішень про стягнення коштів боржників, що обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, який визначено Порядком № 845, заявник просив змінити спосіб виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року у частині стягнення судового збору наступним чином : «Стягнути з бюджету Вознесенської міської ради (код ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.»; змінити спосіб виконання постанови Миколаївської апеляційного суду від 12 липня 2022 року у даній справі наступним чином: «Стягнути з бюджету Вознесенської міської ради (код ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 60100 (шістдесят тисяч сто гривень) грн. 76 коп., сплачених за договором оренди землі від 30 березня 2021 року згідно квитанції № 0.0.2074575185.1 від 02 квітня 2021 року та платіжного доручення № 689 від 02 квітня 2021 року; стягнути з бюджету Вознесенської міської ради (код ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 збитки (шкоду) у сумі 36061 (тридцять шість тисяч шістдесят одна) грн.; стягнути з бюджету Вознесенської міської територіальної громади (код ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 11 коп.».

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2023 року заяву представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Гайдаржий А.В. про зміну способу та порядку виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року у справі № 473/2811/21 та постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року залишено без задоволення.

Суд мотивував ухвалу тим, що зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим, а не заміни боржника.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статті 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року справа №6-1829цс15, постанова Верховного Суду від 10 червня 2019 року, справа № 350/426/16.

Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Суд зробив висновок, що зміна способу виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, як просить заявник, а саме: стягнути з бюджету Вознесенської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 збитки та судові витрати, не є зміною способу і порядку виконання рішення суду, оскільки при зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим, що в даному випадку не відбудеться.

Не погодившись ухвалою суду, представник стягувача у справі ОСОБА_1 адвокат Гайдаржий А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу виконання судових рішень у справі.

Апеляційну скаргу представник стягувача обґрунтував тим, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок 845).

Відповідно до підпункту 5 пункту 16 Порядку 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли в установлений законодавством спосіб. Відповідно до наказу Мінфіну від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» орендна плата з фізичних осіб є надходженням місцевого бюджету, що має код бюджетної класифікації 18010900. Це узгоджується з пунктом 7 договору оренди землі від 30 березня 2021 року.

Таким чином, вказані вище рішення судів у частині стягнення із відповідача 60100,76 грн. мають виконуватися з урахуванням приписів підпункту 16 пункту 23 Порядку 845, розділ «Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету». Відповідно до пункту 41 Порядку 845 орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування. Зважаючи на те, що решта стягнутих коштів у сумі 30061 грн є збитками (шкодою), спричиненою бездіяльністю відповідача, то ці грошові кошти мають стягуватися з урахуванням приписів пунктів 41- 46 Порядку 845 розділу «Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам».

Представник заявника вважає, що зміна способу виконання рішення, про яку просить позивач, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника стягувача адвоката Гайдаржия А.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувану ухвалу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Як убачається з матеріалів справи і таке встановив суд першої інстанції, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі, що був укладений 30 березня 2021 року між Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та ОСОБА_1 , реєстровий №014/2021. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про стягнення збитків відмовлено. Стягнуто з Вознесенської міської ради Миколаївської області (ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року в частині відмови у задоволені вимог про стягнення збитків скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині. Позов ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про стягнення збитків задоволено. Стягнуто з Вознесенської міської ради Миколаївської області (ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 96161 грн 76 коп. та 2364 грн 11 коп. судового збору. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вознесенської міської ради Миколаївської області на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року.

Виданий на виконання судового рішення виконавчий лист стягувачем ОСОБА_1 було пред`явлено на виконання до управління Державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області.

27 грудня 2022 року начальником управління Державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області Черноваловим О. виконавчий лист було повернуто стягувачу ОСОБА_1 без виконання у зв`язку із тим, що боржник Вознесенська міська рада Миколаївської області (ЄДРПОУ 26233279) не має відкритих рахунків в органі Казначейства (а.с. 161 зв).

Згідно з частиною 1 статті 431ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1-3 статті 435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 10 червня 2019 року (справа № 350/426/16).

На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати ОСОБА_1 збитки та відшкодування судових витрат згідно з рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року та постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, які набрали законної сили, є саме Вознесенська міська рада Миколаївської області.

При цьому способами виконання судових рішень зазначені: 1) розірвання договору оренди землі; 2) стягнення з Вознесенської міської ради Миколаївської області (ЄДРПОУ 26233279) на користь ОСОБА_1 96161 грн. 76 коп. збитків та 2364 грн 11 коп. судового збору.

У заяві про зміну способу виконання судових рішень у справі ОСОБА_1 , фактично, просить зазначити про стягнення визначених судами коштів не з Вознесенської міської ради Миколаївської області, як передбачено судовим рішенням, а з бюджету Вознесенської міської територіальної громади. При цьому саме до Вознесенської міської територіальної громади, яку представляє Вознесенська міська рада, було заявлено позов.

Виходячи з наведених вище положень закону та правових висновків Верховного Суду, під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судових рішень по справі, оскільки вважає його обґрунтованим, зважаючи на те, що запропоноване заявником у заяві як варіант зміни способу виконання рішень, не є таким, оскільки при зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим, що в даному випадку стягувачем не пропонується.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, які не спростовують правильність наведених висновків суду першої інстанції.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що рішення судів у частині стягнення із відповідача 60100,76 грн. мають виконуватися з урахуванням приписів підпункту 16 пункту 23 Порядку 845, розділ «Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету», та пункту 41 Порядку 845, відповідно до якого орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, свідчать про помилкове тлумачення спірних правовідносин. Зокрема, у справі, яка переглядається, рішення суду не стосувалось стягнення надходжень бюджету, тому що судами вирішено про стягнення коштів, які є збитками, з юридичної особи Вознесенської міської ради. Також судами вирішено на користь позивача спір про стягнення збитків, завданих позивачу у зв`язку із розірванням договору оренди землі, а не шкоди, заподіяної внаслідок незаконно прийнятих рішень. Тому наведені заявником положення підзаконного акту не є застосовними у цій справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у колегії суддів відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Гайдаржиєм Андрієм Валерійовичем, залишити без задоволення, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді Л.М. Царюк

Ж.М.Яворська

Повний текст постанови складений 05 липня 2023 року