Ухвала

від 05.07.2023 по справі 2-148/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 2-148/10

провадження № 61-8911ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В обґрунтування скарги посилався на те, що 15 лютого 2023 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюхою А. П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52203904. Підставами для прийняття такого рішення у постанові зазначено - пункт 9 частини першої статті 39, стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження», а також повідомлення АТ «Державний ощадний банк України», згідно якого боржником ОСОБА_1 заборгованість по виконавчому листі № 2/148/2010 від 02 лютого 2011 року сплачено в повному обсязі.

Вказував, що постанова про закінчення виконавчого провадження

№ 52203904 протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки категорією стягнення у виконавчому провадженні було не стягнення грошових коштів, а звернення стягнення на заставне майно-предмет іпотеки. Через сплату заборгованості, для погашення якої судом було вирішено звернути стягнення на іпотечне майно, став відсутнім обов`язок боржника, для виконання якого, власне і було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року в задоволені скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року залишено без змін.

У червні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 травня

2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 19 Закону передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про іпотеку» боржник має право до дня продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні виконати вимогу за основним зобов`язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення електронного аукціону тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на електронному аукціоні. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Згідно з пунктом 9 ч частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судами встановлено, що рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 13 липня 2010 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Лановецьке відділення № 6387

до ОСОБА_1 про дострокове стягнення боргу задоволено, вирішено достроково стягнути з ОСОБА_1 в користь філії Лановецького відділення № 6387 ВАТ «Державний ощадний банк» 83 252,92 доларів США, що становить 657 964,48 грн та судові витрати у справі.

13 вересня 2016 року головним державним виконавцем Збаразького міжрайонного ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

31 січня 2022 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме іпотечного майна на виконання рішень суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

10 лютого 2022 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

На адресу Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення стягувача АТ «Державний ощадний банк України» за № 117.20-12/1/196 від 15 лютого 2023 року про те, що заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом № 2-148/10 від 02 лютого 2011 року, який видано на підставі рішення Лановецького районного суду

від 13 липня 2010 року та на підставі якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 сплачена в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку про сплату заборгованості, а також квитанцією № 4960564620

від 28 листопада 2022 року про сплату пені.

15 лютого 2023 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, на момент отримання повідомлення стягувача -

АТ «Державний ощадний банк України» № 117.20-12/1/196 від 15 лютого

2023 року про погашення боргу боржником ОСОБА_1 у Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністра юстиції були відсутні підстави завершити виконавче провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню чи очікувати на їх настання у майбутньому.

Також, оплата боржником боргу перед АТ «Ощадбанк» під час примусового виконання рішення суду та після опису і арешту майна боржника свідчить про те, що боржник борг погасив не добровільно, тому підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України не має.

З урахуванням викладеного, суди дійшли обґрунтованого висновку, що оплата боржником ОСОБА_1 боргу перед АТ «Ощадбанк» була підставою для закриття виконавчого провадження. Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2023 року є необґрунтованою.

Керуючись статями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023року та постанову Тернопільського апеляційного суду

від 29 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник