Рішення

від 03.07.2023 по справі 140/7808/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7808/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Камінь-Каширська районна військова адміністрація до Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Камінь-Каширська районна військова адміністрація звернувся з позовом до Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району про:

визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ століття, яке розташоване за 1,5 км від села Комарово, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про занесення даного об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

зобов`язання виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ століття, яке розташоване за 1,5 км від села Комарово, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про занесення даного об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Камінь - Каширською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території Маневицької селищної ради Камінь - Каширського району. За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності відділу культури і туризму Маневицької селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Поселення XII - XIII, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово та неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до інформації управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації встановлено, що на території Маневицької селищної ради наявні шість пам`яток археології, які перебувають під охороною держави, серед яких значиться пам`ятка археології місцевого значення Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово.

Вказаний об`єкт культурної спадщини перебуває на державному обліку, як пам`ятка місцевого значення, відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 22.06.1999 № 415 «Про взяття під охорону держави пам`яток історії та культури на території області».

Враховуючи, що вказаний об`єкт культурної спадщини перебуває на державному обліку як пам`ятка місцевого значення відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 22.06.1999 № 415 «Про взяття під охорону держави пам`яток історії та культури на території області», а тому згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вирішення питання про їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України вважається пам`яткою місцевого значення та на неї поширюються вимоги вказаного Закону.

Разом із цим, дані про Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово, у переліку пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, відсутні, облікова документація на вказаний об`єкт культурної спадщини місцевого значення не розроблялася та на розгляд до управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації з відповідними пропозиціями не скеровувалася, кошти державного та місцевого бюджетів на вказані цілі не виділялись.

Також за даними Державного земельного кадастру України встановлено, що земельна ділянка під об`єктами культурної спадщини, зокрема, під вказаним об`єктом археологічної спадщини, не визначена, як землі історико-культурного призначення, що впливає на порядок їх використання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який зобов`язаний здійснювати заходи, спрямовані на охорону пам`ятки культури місцевого значення Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо невжитгя заходів, спрямованих на розроблення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є загрозою для самовільного використання земель історико культурного - призначення, руйнування пам`ятки археології, а також знищення історичної спадщини громади Маневицької селищної ради.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с. 146 том 1).

Ухвалою суду від 17.05.2023 замінено первісного позивача - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02226984) на його правонаступника Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02226984) (а.с.191-192)

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2023 №36/02-09/2-23 (а.с.201-217 том 1) Відділ культури та туризму Маневицької селищної ради позовні вимоги заперечив. Свою позицію обгрунтував наступним. Позивач у позові, посилаючись на ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та зазначаючи, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради зобов`язаний здійснювати заходи, спрямовані на охорону пам`ятки культури місцевого значення Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1,5 км на північ від села Комарово, свідомо упускає, що до спеціально уповноважених органів (до компетенції яких належить державне управління у сфері охорони культурної спадщини) належать також обласні, районні, Киїська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У даному випадку йдеться про пам`ятку археології, яка не досліджена, не визначена і відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» може перебувати лише у державній власності. Окрім того, з інформаційного листа Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.12.2021 №51/М328вих-21 вбачається, що вказана пам`ятка на балансі Маневицької селищної ради не перебуває.

Облікова документація, відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу 3 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501, далі Порядок №158), складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень. Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або історії для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Тобто, розробка облікової документації є науковою діяльністю. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на наукову і науково-технічну діяльність здійснюються виключно тільки з Державного бюджету України.

Згідно з ст.17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археологи - поля давніх битв.

Так, пунктом 4 Порядку №158 визначено, що ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру (Державного реєстру нерухомих пам`яток України), внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення, уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

В абзаці 9 пункту 2 Розділу І зазначеного Порядку визначено, що уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

Відділ культури та туризму Маневицької селищної ради відповідно до зазначеного Порядку не є уповноваженим органом, будь-які нормативні акти Волинської обласної (військової) адміністрації, Камінь-Каширської районної (військової) державної адміністрації, якими відповідні повноваження йому були б делеговані, відсутні.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив від 01.06.2023 (а.с. 22-30 том 2) керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

У запереченні від 07.06.2023 представник Відділу культури та туризму Маневицької селищної ради просив відмовити у задоволенні позову з мотивів на підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа Камінь-Каширська районна державна адміністрація пояснень у справі не надала.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Камінь-Каширською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території Камінь - Каширського району.

З позовної заяви слідує, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Поселення XII - XIII, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово та неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зокрема, відповідно до інформації управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації, що викладена у листі №1421/08/2-21 від 13.12.2021 вбачається, що у списках пам`яток археології, що перебувають під охороною держави (однак не включені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України) значиться пам`ятка археології місцевого значення Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово (а.с.31-34).

Вказаний об`єкт культурної спадщини перебуває на державному обліку, як пам`ятка місцевого значення, відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 22.06.1999 № 415 «Про взяття під охорону держави пам`яток історії та культури на території області».

З листа Маневицької селищної ради Волинської області №2309/20/2-21 від 23.12.2021, адресованого керівнику Камінь-Каширської окружної прокуратури вбачається, що усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі речі, є державною власністю. 17.05.2021 розпорядженням Волинської ОДА №246 делеговано районним державним адміністраціям повноваження щодо укладення охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Станом на сьогодні жодний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини між Камінь-Каширською райдержадміністрацією та Маневицькою селищною радою не укладений у зв`язку з ненаданням стороною (райдержадміністрацією) відповідних додатків актів технічного стану, описів культурних цінностей і предметів, планів приміщень пам`яток, генеральних планів земельних ділянок, що є територіями пам`яток, а також паспортів пам`яток (а.с.44).

З листа Камінь-Каширської РДА №2112/01-26/2-21 від 24.12.2021, адресованому Камінь-Каширській окружній прокуратурі вбачається, що охоронні договори на пам`ятки археології Маневицькою селищною радою не підписані з мотиву відсутності облікових документів на ці об`єкти та повернуті відділу культури райдержадміністрації без підпису. Перелічені вище об`єкти культурної спадщини пам`ятки археології, які знаходяться на території Прилісненської сільської ради та Маневицької селищної ради (в тому числі Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово) на балансі органів місцевого самоврядування не перебувають. Облікова документація на вказані пам`ятки археології у райдержадміністрації відсутня. Кошти з державного бюджету на її розроблення райдержадміністрації не виділялися (а.с.48-49).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом зстатті 131-1 Конституції Українипередбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.Зст.53 КАС України).

Згідно з ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюєЗакон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III(далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними устатті 1 Закону №1805-III:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Частиною 2 ст.2 Закону №1805-ІІІ визначено, що за видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Згідно ізстаттею 3 Закону №1805-III, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до положень частини першої статті 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження, виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини, укладення охоронних договорів на пам`ятки, інше

Частиною другою статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їх територій; підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

З наведеного вбачається, що повноваження районних державних адміністрацій та виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини - ідентичні.

Звертаючись до суду з даним позовом, керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури посилається на те, що саме до повноважень Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району відноситься виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ століття, яке розташоване за 1,5 км від села Комарово. Однак, суд з такими твердженнями не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» унормовано, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності.

Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археологи - поля давніх битв.

Як встановлено судом і не заперечується учасниками справи пам`ятка місцевого значення - Поселення XII - XIII століття, яке розташоване за 1, 5 км на північ від села Комарово є саме археологічною пам`яткою.

Відносини, пов`язані з охороною археологічної спадщини України, визначенням права та обов`язків дослідників археологічної спадщини, регулюються Законом України «Про охорону археологічної спадщини».

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», археологічні пам`ятки і предмети підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування і форми власності.

Державний облік археологічної спадщини здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Державний облік археологічної спадщини включає її виявлення, фіксацію, визначення наукової та культурної цінності, картографування і паспортизацію, складання списку і зводу археологічних пам`яток, облік та інвентаризацію археологічних колекцій незалежно від відомчої належності і форми власності.

Єдина система обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначена Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджений Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 ( далі Порядок № 158).

У пункті 2 розділу І Порядку №158, наводяться визначення термінів, зокрема:

-об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом (Законом України «Про охорону культурної спадщини) - об`єкт культурної спадщини, який набув статус пам`ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР;

-уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до п 3 розділу 1 Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Відповідно до пунктів 1 та 4 розділу II Порядку №158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до вказаного Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт найменування, власник або уповноважений ним орган (у разі наявності), місцезнаходження, дата утворення, вид, автентичність (збережено, збережено частково), цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відповідно до пункту 1 розділу III зазначеного Порядку № 158, облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософи (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва, архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних, історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу III Порядку № 158.)

Пунктом 3 Розділу III Порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається з облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, історичної довідки, матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер єрів, фото загроз (дії негативних чинників), акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Пунктами 10, 11 розділу II Порядку № 158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Таким чином Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25.05.2021 №285 затверджено Положення про Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Відповідно до пункту 3 зазначеного Положення, у своїй діяльності Управління керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства культури та інформаційної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови Волинської обласної державної адміністрації, рішеннями Волинської обласної ради, а також Положенням про управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації.

Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Управління в межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури та мистецтва, бібліотечної та клубної справи, охорони культурної спадщини.

В підпункті 1 пункту 6 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями Управління відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, з питань релігій та національностей в тому числі є організація виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства культури та інформаційної політики України.

До завдань Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА належить також збирання та оброблення статистичних даних у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини; виконання функцій замовника, укладення з цією метою контрактів про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток культурної спадщини місцевого значення та затвердження їх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх територій, зон охорони (підпункти 20, 21, 24, 25 пункту 6 Положення) (а.с. 113-127, том 1).

Зазначені норми закріплені і в Положенні про Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації 26. 04. 2023 №195.

Таким чином, в розумінні Наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 (яким затверджений Порядок №158), уповноваженим органом (на складання облікової документації на пам`ятку археології) є Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом Волинської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Волинської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Відділ культури та туризму Маневицької селищної ради відповідно до Порядку №158 не є уповноваженим органом на складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини пам`ятку археології. Будь-які нормативні акти Волинської обласної (військової) адміністрації, Камінь-Каширської районної (військової) державної адміністрації, якими відповідні повноваження були б делеговані відповідачу відсутні.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що будь-яка документація, яка б стосувалася пам`ятки Поселення ХІІ-ХІІІ ст с. Комарове, 1,5 км на північ від села, відсутня у Маневицькій селищній раді, до відділу культури та туризму Маневицької селищної ради не передавалася.

З відзиву відповідача також вбачається наступне.

Розпорядженням селищного голови Маневицької селищної ради від 16.05.2023 №55- од створено робочу групу з метою встановлення місця розташування пам`ятки археології місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ століття, яке розташоване за 1,5 км від села Комарове (а.с. 225 том 1).

Відповідно до акту візуального обстеження північної околиці с.Комарове на предмет встановлення місця знаходження пам`ятки археології місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ ст. (а.с. 226 том 1) 17.05.2023 робочою групою обстежено північні околиці с Комарове на відстані 1000-2000 м від села з метою встановлення місця знаходження пам`ятки археології місцевого значення Поселення ХІІ-ХІІІ ст. В результаті візуального обстеження було встановлено ймовірне місце знаходження археологічної пам`ятки на відстані 1400 м по автошляху Комарове-Новосілки за 200 м ліворуч.

За даними електронних сервісів Держгеокадастру місце ймовірного знаходження пам`ятки археології знаходиться поза межами населеного пункту, на земельній ділянці з кадастровим номером 0723683000:03:003:0310 із цільовим призначенням «Для ведення лісового господарства» та перебуває на праві постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Таким чином, користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0723683000: 03: 003: 0310, на якій імовірно знаходиться пам`ятка археології місцевого значення Поселення ХІІ -ХІІІ століття, є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», вказана земельна ділянка не є комунальною власністю.

Згідно витягу - інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 17. 05.2023 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0723683000:03:003:0310 є держава Україна в особі Волинської обласної державної адміністрації (а.с. 227 том 1).

Крім того, як було вказано судом, з листа Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.12.2021 №51/1-1328вих-21, адресованого Камінь-Каширеькій окружній прокуратурі зазначено, що об`єкт культурної спадщини - пам`ятка археології «Поселення» (ХІІ-ХІІІ ст.), яка знаходиться за 1,5 км на північ від с Комарове Камінь-Каширського район), на балансі Маневицької селищної ради не перебуває.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що Відділ культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району не є належним відповідачем у правовідносинах, що склалися, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд не бере до уваги посилання керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури на постанови Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №260/437/21 та від 25.01.2023 у справі №260/2609/21. Оскільки фактичні обставини у справі, що розглядається (№140/7808/23) та у справах, на які посилається прокурор суттєво відрізняються і не дають підстав стверджувати про їх однаковість, аналогічний, тотожний характер.

Зокрема, Верховний Суд у справі № 520/1079/2020 від 16.06.2021 зазначив, що подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Формальне посилання на витяги з постанов Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Правова позиція, викладена позивачем у позовній заяві, яка відображена у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 260/2609/21, зокрема про обов`язок розроблення облікових документів на об`єкти культурної спадщини та подання пропозицій на їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться пам`ятка, не може бути визнана як подібна.

У наведеній позивачем справі (№ 260/2609/21) предметом спору є пам`ятка культурної спадщини - пам`ятка архітектури Палац графів Шенборнів, який перебуває у користуванні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», з яким укладено охоронний договір.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №260/437/21 об`єктом культурної спадщини національного значення був Замок «Паланок» загальною площею 6507,4 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Мукачеве, вул. Замкова гора та на підставі рішення Мукачівської міської ради від 22.01.1993 «Про комунальну власність міста та програму її приватизації» належав Мукачівській міській раді на праві власності.

У справі, що розглядається № 140/7808/23 йдеться про пам`ятку археології, яка не досліджена і відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» може перебувати лише у державній власності. Як уже вказувалось судом, згідно інформаційного листа Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.12.2021 №51/М328вих-21 вказана пам`ятка археології на балансі Маневицької селищної ради не перебуває. Окрім того, користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0723683000:03:003:0310, на якій імовірно знаходиться пам`ятка археології місцевого значення Поселення ХП-ХІІІ століття, є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Вказана земельна ділянка не є комунальною власністю, оскільки з витягу - інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 17.05.2023, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0723683000:03:003:0310 є держава Україна в особі Волинської обласної державної адміністрації (а.с. 227 том 1).

Враховуючи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 243-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Камінь-Каширська районна військова адміністрація до Відділу культури і туризму Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук