Рішення

від 31.05.2023 по справі 160/1516/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Справа № 160/1516/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача Забари А.В.

представника відповідача Степанова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТЛ ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030330705 (форма "В4") та №0030340705 (форма "Р") Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач зазначає, що обставини проведення перевірки відповідно до п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України є протиправними діями відповідача, а висновки останнього про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки ТОВ "ЕТЛ ГРУП" було сформовано податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства. Товариство здійснювало придбання у своїх контрагентів будівельно-монтажних та електромонтажних робіт правомірно, а тому підстав для визнання укладених договорів безтоварними немає. Господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, а отримані будівельно-монтажні, електромонтажні роботи та послуги були використані в господарській діяльності ТОВ "ЕТЛ ГРУП". Не погоджуючись з висновками перевірки і даними, викладеними в акті перевірки підприємство подало відповідачу заперечення на акт перевірки від 31.01.2022 р. №3101-22 та додаткові документи. Крім того, на момент призначення документальної позапланової виїзної перевірки та видання наказу від 16.12.2021 року №6174-п дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків. Позивач вважає, що оскільки проведена перевірка стосовно ТОВ "ЕТЛ ГРУП" відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність спірних податкових повідомлень-рішень від 14.02.2022 року №0030330705 та №0030340705, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

До суду від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин TOB "ЕТЛ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ". Фактично позивачем за період з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р. по взаємовідносинам з постачальниками послуг ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р., по взаємовідносинам з ПП "ЕТЛ" з 01.12.2019 р. по 31.12.2019 р. здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання послуг і складено первинні документи всупереч нормам ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88. Так як відсутній факт формування згідно із абз.2 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тому, позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "ЕТЛ ГРУП" по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" було встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 924 196,66 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 924 196,66 грн., у т.ч. за листопад 2019 року на суму 1 587 876,66 грн., грудень 2019 року на суму 336 320 грн. (ряд.18 Декларації), та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) всього у сумі 200 000 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) в сумі 200 000 грн. у т.ч. за січень 2020 року на суму 200 000 грн.

Щодо підстав проведення перевірки відповідач зазначає, що позивач не надав пояснення та документальні підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" у відповідь на запити контролюючого органу, що й стало підставою для призначення та проведення повірки. Крім того зазначає, що посадові особи ТОВ "ЕТЛ ГРУП" допустили перевіряючих до перевірки, без заперечень, а під час проведення самої перевірки надавали пояснення та жодним чином не заперечували проти її проведення. У той же час наказ та направлення, оформлені відповідно до вимог ПК України. Відтак, жодних процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки, контролюючим органом допущено не було, а TOB "ЕТЛ ГРУП" не скористалося своїм правом на відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити та додатково зазначає, що доводи відповідача не спростовують факт здійснення господарських операцій, оскільки окрім актів приймання-передачі наданих послуг, ТОВ "ЕТЛ ГРУП" має докази оплати таких робіт та включення отриманих робіт від ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" до актів, по яким товариство виступає підрядником та за які отримано грошові кошти, які були враховані під час обрахування податкових зобов`язань позивача з ПДВ, що є свідченням реальності здійснення господарських операцій.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви та закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у справі.

Протокольною ухвалою суду від 26.04.2023 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 31.05.2023 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та додатково зазначила, що ТОВ "ЕТЛ ГРУП" проводилося декілька будівництв об`єктів, а тому виникла нагальна потреба підсилити робочими бригадами свій штат працівників для своєчасного виконання робіт. Товариство зверталося до багатьох партнерів, з якими працювали раніше і надали запит на виконання робіт, в тому числі і до ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ". Вказані компанії були рекомендовані колегами та підрядники, які часто виконують роботи на Західній Україні. Щодо питання яким чином відбувався відбір підрядної організації зазначила, що позивач звертався до ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" із запитом надати підтвердження можливості виконання робіт, ліцензії, наявність машин і механізмів тощо. Позивачу також відомо, що ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" також мали своїх субпідрядників, з якими співпрацюють на постійній основі. В свою чергу ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" відповідно до інформації з відкритих джерел є один з найбільших підрядників по будівництву у Львівській області та офіційним імпортером металовиробів з алюмінію. З приводу питання чи з`ясовували наявність матеріально-технічної бази вказала, що співробітники обох компаній прибували на об`єкт і виконували роботи вчасно та без жодних претензій з боку позивача, та допускає, що вказані підприємства також залучали до робіт субпідрядників з Запорізької та Дніпропетровської областей для виконання робіт, оскільки це дозволялося умовами договору. Також вказала, що відео яке долучено до матеріалів справи фіксує процес будівництва, а лист ТОВ "Явір-2005" №21/02/2023-1 підтверджує факт допущення працівників ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" на територію будівельних майданчиків.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2023 року заперечував проти задоволення позову, щодо посилання позивача на призначення перевірки майже через два роки після отримання контролюючим органом відповіді ТОВ "ЕТЛ ГРУП" на запити, додатково зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області був отриманий лист, яким було повідомлено, що TOB "ЕТЛ ГРУП" потрапило до переліку ТСК. Також вказав, що на адреси ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" направлялись запити під час проведення перевірки ТОВ "ЕТЛ ГРУП". Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в уточненій позовній заяві, у відповіді на відзив та в поясненнях, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та у письмових додаткових поясненнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "ЕТЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41988439, юридична адреса: вул.Будівельників, буд.25, оф.201, м.Дніпро, 49089) перебуває на обліку Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Чечеловський р-н м.Дніпра).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 35.11 Виробництво електроенергії; 35.12 Передача електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Позивач в позові також зазначив, що для здійснення своєї діяльності ТОВ "ЕТЛ ГРУП" орендує офісне приміщення загальною площею 30 кв.м., за адресою: м.Дніпро, вул.Будівельників, 25 на підставі договору оренди №40-20 від 01.08.2020 р. Дане приміщення підприємство орендувало і в перевіряємий період на підставі договору оренди №45-18 від 01.08.2018 р., а також орендує офісне приміщення загальною площею 14,3 кв.м., за адресою: м.Дніпро, вул.Будівельників, 25 на підставі договору оренди №31-20 від 01.06.2020 р. У 2019 році основним напрямком діяльності товариства було будівництво об`єктів відновлювальної енергетики. ТОВ "ЕТЛ ГРУП" виконувало будівництво декількох об`єктів одночасно, а саме: будівництво наземної фотогальванічної електричної станції потужністю 2000 кВт, що знаходиться на території Раївської об`єднаної територіальної громади, Миролюбівського старостинського округу сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (кадастровий номер ділянки 1224884900:01:003:0357), яке здійснювалось на підставі договору підряду на будівництво сонячної електростанції від 24.04.2019 р. з ТОВ "Станція Водяне 1", по якому позивач виступив підрядником; реконструкція даху складської будівлі з улаштуванням дахової сонячної електростанції, потужністю 180 кВт в м.Дніпро, вул.Будівельників, буд.25, яка здійснювалось на підставі договору підряду №0609-1 від 06.09.2019 р. з TOB "ЕТЛ СОЛАР РУФ", по якому позивач виступив підрядником; будівництво відгалуження від Л-587 ПС "Миролюбівка" - ПС "Авангардовська" та приєднання до мережі 35 кВ сонячної електростанції ТОВ "СОЛАР КВАНТ ЕНЕРДЖИ" максимальною потужністю генерації 7,0 МВт", яка проектується за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, територія Раївської сільської ради; будівництво наземної фотогальванічної електростанції ТОВ "СОЛАР КВАНТ ЕНЕРДЖИ" потужністю 10,9 МВт, що знаходиться на території Раївської об`єднаної територіальної громади, Миролюбівського старостинського округу сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (кадастровий номер ділянки 1224886000:01:003:0752), та інші, яка здійснювалось на підставі договору підряду №02/07-1 від 02.07.2019 р. з ТОВ "СОЛАР КВАНТ ЕНЕРДЖИ", по якому позивач виступив підрядником.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 16.12.2021 року №96655, виданого Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області головному державному інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, постанови КМУ від 03.02.2021 р. №89, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2021 року №6174-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕТЛ ГРУП" з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" (код ЄДРПОУ 41312835) з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р., з ПП "ЕТЛ" (код ЄДРПОУ 34974396) з 01.12.2019 р. по 31.12.2019 р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439 про результати документальної позапланові виїзної перевірки ТОВ "ЕТЛ ГРУП", яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 924 196,66 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 924 196,66 грн., у т.ч. за листопад 2019 року на суму 1 587 876,66 грн., грудень 2019 року на суму 336 320 грн. (ряд.18 Декларації), та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) всього у сумі 200 000 грн., та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) в сумі 200 000 грн. у т.ч. за січень 2020 року на суму 200 000 грн.

01.02.2022 року позивачем подано заперечення на акт перевірки від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439.

За результати розгляду заперечень Головне управління ДПС України у Дніпропетровській області 07.02.2022 року №11417/6/04-36-07-05 висновки акту перевірки TOB "ЕТЛ ГРУП" від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439 визнало обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено:

-податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030330705 за формою "В4", яким зменшений розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 200000 грн.;

-податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030340705 за формою "Р", яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1924197 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 481 049,25 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В силу п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

78.1.1 отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.4 виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктами 78.4 та 78.5 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Тобто, перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення податкового органу була проведена в період запровадження законодавчим органом мораторію на проведення перевірок.

Щодо посилання податкового органу в наказі №6174-п від 16.12.2021 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "ЕТЛ ГРУП" на постанову КМУ від 03.02.2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми КМУ прийняв постанову №89 від 3 лютого 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки", якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові КМУ з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 (справа №520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа №140/1846/21), від 6 липня 2022 (справа № 360/1182/21).

Отже, навіть після прийняття постанови КМУ №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", податковий орган не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Водночас підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відношенні позивача документальна позапланова виїзна перевірка відбулась всупереч законодавчій забороні.

Стосовно виявлених порушень, суд зазначає таке.

У висновку акту від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439 про результати документальної позапланові виїзної перевірки ТОВ "ЕТЛ ГРУП", встановлено, що товариство здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р., з ПП "ЕТЛ" з 01.12.2019 р. по 31.12.2019 р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами з одержання послуг і складені первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз.5 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

В силу положень ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної відповідно до п.201.11, ст.201 ПК України також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 44.1 статті 44 ПК України, на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як передбачає пункт 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наведені норми дають підстави для висновку, що господарські операції для визначення в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат, на які зменшуються сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість та оподатковуваний податком на прибуток підприємств, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку на додану вартість (ПДВ) для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності й не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення платником податків господарської операції з придбання товарів (послуг) з метою використання товарів (послуг) у своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, відповідає економічному змісту господарського договору, на виконання зобов`язань за яким вчинено господарську операцію, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для внесення даних до податкового обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі правові висновки сформував Верховний Суд у низці постанов, до прикладу в постановах від 28 лютого 2023 року у справі №420/3226/19, від 6 червня 2018 року у справі №804/7948/16, від 26 червня 2019 року у справі №808/1641/16, від 8 серпня 2019 року у справі №820/6973/15, від 30 січня 2020 року у справі №814/1145/18, від 11 вересня 2019 року у справі №814/1932/17, від 5 березня 2020 року у справі №826/17374/18, від 2 жовтня 2018 року у справі №816/506/17, від 26 лютого 2019 року у справі №811/748/14.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні й діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так між TOB "ЕТЛ ГРУП" та ПП "Електро-технічна лабораторія" було укладено договір підряду від 21.11.2018 р. №21/11/18.

Згідно із п.1.1 договору ПП "ЕТЛ" (підрядник) прийняв на себе зобов`язання у встановлений договором термін за завданням позивача (замовник) виконати і передати замовнику послуги з монтажу та наладки електрообладнання фотогальванічної електростанції, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Ціна матеріалів і вартість виконаних робіт, виконаних робіт підрядником складає 3100000 грн., з ПДВ (п.3.1 договору).

По факту виконаних робіт сторони (позивач та підрядник) склали акт приймання передачі виконаних послуг №1 від 02.12.2019 р. до договору №21/11/18 на загальну суму 1200000 грн., в т. ч. ПДВ 200 000 грн.

В зв`язку із підписанням сторонами вищевказаного акту №1 від 02.12.2019 р. контрагентом позивача, ПП "Електро-технічна лабораторія"", виписано на адресу ТОВ "EТЛ ГРУП" податкову накладну №4 від 02.12.2019 р. на загальну суму ПДВ 200 000 грн.

TOB "ЕТЛ ГРУП" проведено оплату за отриманні послуги, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 19.12.2019 р.

Сальдо по взаєморозрахункам по рахунку 631 станом на 31.12.2019 р. становило 0 грн.

В акті перевірки вказано, що технічна документація, як додаток до акта здачі-приймання до перевірки не було надано. При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що за своєю правовою природою технічна документація не є первинним документом, та відповідно не впливає на право формування податкового кредиту.

Також між ТОВ "ЕТЛ ГРУП" (замовник за договором) та ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" (підрядник за договором) укладеного договір від 28.08.2019 р. №2808, яким підрядник прийняв на себе зобов`язання за завданням замовника з використанням своїх матеріалів або замовника (позивача) виконати роботи, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: роботи будівельно-монтажні; підготовлення будівельних майданчиків; знесення будівель і споруд; будування лінії електропередавання та інші, що вказані в актах виконаних робіт (пп.1.1 - 1.4 договору).

Ціна матеріалів і вартість всіх робіт, виконаних підрядником, складає суму вартості всіх робіт виконаних підрядником за актами виконаних робіт, але не менше 1 000 000 грн. з ПДВ (п.3.1 договору). Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом складання акта приймання-передачі виконаних робіт. Робота за цим договором вважається виконаною після підписання підрядником і замовником акту виконаних робіт за договором (пп.4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п.4.4. договору, здавання-приймання робіт за договором від 28.08.2019 р. №2808 здійснювалось шляхом складання акта приймання-передачі виконаних робіт, на підтвердження чого позивачем було надано акти виконаних робіт на загальну суму 11545180 грн., в т.ч. ПДВ 1 924 197 грн., а саме:

-акт приймання виконаних будівельних робіт (форма кб2) за листопад 2019 року по об`єкту Будівництво наземної фотогальванічної електричної станції потужністю 2000 кВт, що знаходиться на території Раївської об`єднаної територіальної громади Миролюбівського старостинського округу сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

-акт приймання виконаних будівельних робіт (форма кб2) за грудень 2019 року по об`єкту Будівництво наземної фотогальванічної електричної станції потужністю 2000 кВт, що знаходиться на території Раївської об`єднаної територіальної громади Миролюбівського старостинського округу сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

-акт приймання виконаних будівельних робіт (форма кб2) за листопад 2019 року по об`єкту Нове будівництво наземної фотогальванічної електростанції потужністю 10,9 МВт, що знаходиться на території Раївської об`єднаної територіальної громади Миролюбівського старостинського округу сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

-акт виконаних робіт № 3009-1 від 30.09.2019 р.; акт виконаних робіт № 2709-1 від 27.09.2019 р.; акт виконаних робіт № 2409-1 від 24.09.2019 р.; акт виконаних робіт № 2009-1 від 20.09.2019 р.; акт виконаних робіт № 1709-1 від 17.09.2019 р.

До перевірки, позивачем надано договірну ціну на будівництво, в якій зазначена вартість витрат на будівництво та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за листопад 2019 р. на суму з ПДВ 8149,027 тис.грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за листопад 2019 р. на суму 1378,23300 тис.грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за грудень 2019 р. на суму з ПДВ 1299,28000 тис.грн., підсумкову відомість ресурсів, платіжні доручення на загальну суму 9 527 260 грн., що підтверджує оплату послуг, а саме: №1619 від 20.11.2019 р. у сумі 905 300 грн. в т.ч. ПДВ 20% 150 883,33 грн.; №1620 від 20.11.2019 р. у сумі 985 900 грн. в т.ч. ПДВ 20% 164 316,67 грн.; №1621 від 20.11.2019 р. у сумі 735 500 грн. в т.ч. ПДВ 20% 122 583,33 грн.; №1622 від 20.11.2019 р. у сумі 888 300 грн. в т.ч. ПДВ 20% 148 050 грн.; №1857 від 03.01.2020 р. у сумі 232 060,80 грн. в т.ч. ПДВ 20% 38 676,80 грн., №8 від 02.12.2019 р. у сумі 895 800 грн. в т.ч. ПДВ 20% 149 300 грн.; №9 від 02.12.2019 р. у сумі 754 670 грн. в т.ч. ПДВ 20% 125 778,33 грн.; №10 від 02.12.2019 р. у сумі 991 300 грн. в т.ч. ПДВ 20% 165 216,67 грн.; №11 від 02.12.2019 р. у сумі 602 300 грн. в т.ч. ПДВ 20% 10 383,33 грн.; №12 від 02.12.2019 р. у сумі 993 453 грн. в т.ч. ПДВ 20% 165 575,50 грн.; №13 від 02.12.2019 р. у сумі 998 804 грн. в т.ч. ПДВ 20% 166 467 грн.; №14 від 02.12.2019 р. у сумі 775 933 грн. в т.ч. ПДВ 20% 129 322 грн.

По факту приймання-передавання робіт та підписання актів виконаних робіт ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" виписано на адресу ТОВ "ЕТЛ ГРУП" податкові накладні на поставку, на загальну суму ПДВ 1 924 197 грн., а саме: №7 від 01.11.2019 р. на суму ПДВ 150 883,30 грн.; №8 від 01.11.2019 р. на суму ПДВ 16 436,70 грн.; №9 від 01.11.2019 р. на суму ПДВ 122 583,30 грн.; №10 від 01.11.2019 р. на суму ПДВ 148 050 грн.; №62 від 04.11.2019 р. на суму ПДВ 149 300 грн.; №63 від 04.11.2019 р. на суму ПДВ 165 575,50 грн.; №64 від 04.11.2019 р. на суму ПДВ 125 778,30 грн.; №65 від 05.11.2019 р. на суму ПДВ 165216,70 грн.; №66 від 05.11.2019 р. на суму ПДВ 166467,30 грн.; №129 від 11.11.2019 р. на суму ПДВ 100 383,30 грн.; №130 від 11.11.2019 р. на суму ПДВ 129 322,20 грн.; №7 від 03.12.2019 р. на суму ПДВ 125 080 грн.; №78 від 04.12.2019 р. на суму ПДВ 91 466,67 грн.; №150 від 06.12.2019 р. на суму ПДВ 82 383,33 грн.; №189 від 09.12.2019 р. на суму ПДВ 37 390 грн.

По взаємовідносинам ТОВ "ЕТЛ ГРУП" з ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" є сальдо по взаєморозрахункам по рахунку 631, що станом на 31.12.2019 р. становило 2 017 920 грн.

Факт закінчення будівництва об`єктів та введення в експлуатацію підтверджується сертифікатами виданими Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Разом з тим, в акті від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439 про результати документальної позапланові виїзної перевірки ТОВ "ЕТЛ ГРУП" зазначено, що відповідно то результатів аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" контрагентом не придбавалися товари, необхідні для ведення господарської діяльності, а саме: обладнання, електроенергія, газ та інше. Не встановлено також придбання робіт і послуг, що були реалізовані у листопаді - грудні 2019 року ТОВ "ЕТЛ ГРУП" та ПП "ЕТЛ". На підставі аналізу ЄРПН та баз ДПС інспектор відповідача дійшов висновку, що операції ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" не підтверджуються не тільки через недостатність трудового ресурсу а й через недостатність реального часу, виробничо-складських приміщень іншого економічно необхідного майна для результатів відповідної господарської діяльності, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Таким чином, було встановлено відсутність походження послуг "Роботи будівельно-монтажні, Кабельні лінії, Електромонтажні роботи.".

В свою чергу вказані доводи відповідача не виключають можливість виконання господарської операції, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

Вказана правова позиція також викладена Верховним Судом у справах №826/1398/14, №810/4391/16, №804/4787/16 де вказано, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам. Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Разом з тим, відповідач не обґрунтував який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати ТОВ "ЕТЛ ГРУП" для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

Крім того, використані відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а при проведенні аналізу контролюючий орган обмежився посилання на інформаційні бази ДПІ, не розкривши, які саме дані свідчать про неможливість здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача в акті від 30.12.2021 року №4719/04-36-07-05/41988439 про результати документальної позапланові виїзної перевірки ТОВ "ЕТЛ ГРУП", що ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" не здійснювало випалу фізичним-особам підприємцям доходу за IV квартал 2019 року є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.

Позивач не несе і не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства зі сторони своїх контрагентів. Позивач не може контролювати, чи укладав ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" з усіма своїми працівниками трудові угоди, цивільно-правові угоди, чи залучав до виконання робіт на об`єктах юридичних осіб, які надавали своїх працівників і вказані дані не будуть відображені в інформаційних системах відповідача.

Зокрема, ст.61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" та від 22.01.2009 "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Згідно із ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на позивача обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18.12.2018 року по справі №816/1118/17, від 15.01.2019 року по справі №809/2918/13-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Позивачем надано до суду акти виконаних робіт за грудень та листопад 2019 р., де вказана назва об`єкту будівництва та період за який вони складені. По вказаним актам були складенні та зареєстровані податкові накладні в ЄРПН, позивач провів оплату на користь ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД", отже сторонами були визнанні вказані первинні документи як належні. Роботи, які були отримані від ТОВ "ПРОФСИСТЕМБУД" та ПП "ЕТЛ" були включені позивачем в акти приймання наданих робіт на виконання робіт для ТОВ "Станція Водяне 1", ТОВ "ЕТЛ СОЛАР РУФ" та ТОВ "СОЛАР КВАНТ ЕНЕРДЖИ". Вищевказані роботи виконувались по об`єктам, де позивач виступає підрядником та їх вартість була включена до актів виконаних робіт, по яким ТОВ "ЕТЛ ГРУП" отримувало оплату від замовників робіт та включало таку оплату до доходу, який було відображено в податкові звітності позивача. По роботам, які виконувались позивачем як самостійно так і залученням субпідрядників для ТОВ "Станція Водяне 1", ТОВ "ЕТЛ СОЛАР РУФ" та ТОВ "СОЛАР КВАНТ ЕНЕРДЖИ", ТОВ "ЕТЛ ГРУП" отримало оплату та зареєструвало податкові накладні в ЄРПН та зазначені податкові зобов`язання були включенні до податкової звітності з ПДВ.

Разом з тим, податковим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин в обґрунтування власної позиції за наведеними вище, на думку контролюючого органу, порушеннями.

Також відповідачем не надано і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків, не наведено доводів щодо здійснення операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети).

Не надав відповідач розрахунку, яким він користувався для визначення кількості працівників, який є необхідним для виконання певного виду робіт.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Враховуючи, наведені обставини суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 14.02.2022 року №0030330705 (форма "В4"), №0030340705 (форма "Р"), прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід задовольнити позовну заяву з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем укладено з адвокатським бюро "Альони Забари" договір №249 про надання правової допомоги від 23.01.2023 р.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору адвокат, відповідно до ст.59 Конституції України, ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", надає клієнту правову допомогу, а клієнт сплачує та приймає такі послуги в порядку і у строки передбачені договором.

Згідно із додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги №249 від 23.01.2023 року сторони домовились про наступне:

1. У відповідності до п.1.2. договору сторони погодили, що клієнт доручає, а бюро бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення:

(1) підготувати та подати позовну заяву до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 14.02.2022 року №0030330705 за формою "В4", яким зменшений розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 200 000 грн.;

- від 14.02.2022 року №0030340705 за формою "Р", яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 924 197 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 481 049,25 грн.

Підготувати всі необхідні клопотання та інші процесуальні документи по суті, які є необхідними для захисту інтересів Клієнта.

(2) Приймати участь в судових засіданнях під час розгляду вказаної справи в суді першої інстанції;

2. Розмір гонорару адвоката за виконання доручення, обумовленому в п.п.(1) п.1 цієї угоди складає 30 000 грн.

3. Розмір гонорару адвоката за виконання доручення, обумовленому в п.п.(2) п.1 цієї угоди складає 2 000 грн. за участь в одному судовому засіданні.

Строк виконання доручення складає - до винесення рішення в суді першої інстанції.

4. Оплата за виконання доручення проводиться в наступному порядку: 30 000 грн. протягом 3 календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату; оплата за участь в судовому засіданні здійснюється клієнтом за 3 (три) календарних дні до призначеної дати судового засідання.

Відповідно до звіту адвокатського бюро "Альони Забари" клієнту надані наступні послуги:

ознайомлення з документами клієнта в тому числі з позовною заявою поданою до суду - 20 годин;

підготовка уточненої позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 14.02.2022 року №0030330705 за формою "В4", яким зменшений розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 200 000 грн.; від 14.02.2022 року №0030340705 за формою "Р", яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 924 197 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 481 049,25 грн. - 17 годин ;

підготовка та подача клопотання про зміну предмета позову - 2 години;

підготовка та подача відповіді на відзив - 5 годин;

підготовка та подача клопотання про залучення доказів, підготовка копій документів до клопотання для суду та відповідача - 10 годин;

підготовка клопотання про витребування доказів - 4 години;

підготовка та подача заперечення на клопотання відповідача про повернення позову - 4 години;

участь в судовому засіданні по справі 29.03.2023 року; участь в судовому засіданні по справі 12.04.2023 року; участь в судовому засіданні по справі 26.04.2023 року; участь в судовому засіданні по справі 17.05.2023 року; участь в судовому засіданні по справі 31.05.2023 року. Всього 40 000 грн.

Позивачем здійснена оплата адвокатському бюро "Альони Забари" на підставі договору про надання правової допомоги, що підтверджується: платіжною інструкцією №986 від 24.02.2023 р. у розмірі 30 000 грн.; платіжною інструкцією №1128 від 30.03.2023 р. у розмірі 2 000 грн.; платіжною інструкцією №1171 від 13.04.2023 р. у розмірі 2 000 грн.; платіжною інструкцією №1239 від 26.04.2023 р. у розмірі 2 000 грн.; платіжною інструкцією №1364 від 18.05.2023 р. у розмірі 2 000 грн.

Згідно із п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 у справі №1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані витрати у розмірі 40 000 грн., не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 8 000 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 26 840 грн., тому суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 26 840 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн., що разом складає 34 840 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030330705 (форма «В4»), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030340705 (форма «Р»), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТЛ ГРУП" (вул.Будівельників, 25/201, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 41988439) судові витрати по справі у розмірі 34 840 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складений 09.06.2023 року.

Суддя К.С. Кучма