Рішення

від 05.07.2023 по справі 520/4568/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2023 року Справа № 520/4568/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (вул. Чугуївська, буд. 58,смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ00993069) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2023 №00017250717, за платежем на прибуток підприємств на суму 1 990 896 грн (один мільйон дев`ятсот дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень )25 коп;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що із висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки позивач не погоджується та вважає висновки контролюючого органу незаконними. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Суд, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС області) 16.12.2022 здійснено позапланову виїзну перевірку ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» (код СДРПОУ 00993069) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 15.12.2022, валютного - за період з 01.01.2017 по 15.12.2022. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 15.12.2022.

За результатами інспекційного відвідування начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області складено та направлено податкове повідомлення-рішення від 08.02.2023 № 00017250717.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 08.02.2023 № 00017250717 прийнято на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 02.01.2023 № 120-40-07-17-05 00993069 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою ДП «Чугуєво-Бабчанське Лісове господарство» встановлено порушення вимог п. 44.1, ст. 44. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ та, як наслідок ДП «Чугуєво-Бабчанське Лісове господарство» занижено суму податку на прибуток на суму 1 592 717.74 гри. в тому числі: - 2020 рік- 326 342,34 грн; - 2021 рік - 1 266 375,40 грн.

Позивач не погоджується із вимогою суб`єкта владних повноважень та вважає її такою, що порушує права позивача.

По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем не оскаржуються.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 733, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 3186, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

В силу положень частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас суд зазначає, що у разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Таким чином, заборгованість яка виникла у Товариства за зобов`язаннями з оплати замовником послуг, наданих виконавцем, по якій минув термін позовної давності, вважатиметься безнадійною заборгованістю.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) передбачені статтею 139 Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Отже, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, зокрема, за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Суд приходить до висновку, що платники, у яких сума річного доходу за минулий рік не перевищує 40 млн грн та які поставили в "прибутковій" декларації позначку про не проведення коригування фінрезультату, показують у податковому обліку операції з безнадійною дебіторською заборгованістю та резерву сумнівних боргів винятково за бухгалтерськими правилами.

Згідно із п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська-заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Відповідно до п.11 П(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» до фінансових активів належать: грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п.139.2 ст.139 ЦК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Суд дослідив аргументи позивача стосовно того, що їх підприємство не зобов`язано було корегувати результат фінансової звітності та зокрема вносити резерв сумнівних боргів, суд зазначає наступне.

Усі підприємства (окрім тих, які підпадають під винятки, передбачені в НП(С)БО 25) зобов`язані створювати резерв сумнівних боргів у бухгалтерському обліку. Це встановлено в п. 7 НП(С)БО 10 та в п. 2.9 розділу ІІ НП(С)БО 25. На обов`язковість створення РСБ писав Мінфін у листі від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057.

Резерв сумнівних боргів мають право не створювати лише особи, указані в пп. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25, а саме:

підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, тобто юридичні особи платники єдиного податку 3 групи (п. 44.2 ПКУ, пп. 3 п. 291.4 ПКУ);

непідприємницькі товариства;

мікропідприємства юридичні особи, які визнані такими відповідно до Закону № 996.

За нормами ч. 2 ст. 2 Закону № 996 до мікропідприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів до 350 тис. євро (у 2020 році 10133130,00 грн);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до 700 тис. євро (у 2020 році 20266260,00 грн);

середня кількість працівників до 10 осіб.

Ці особи можуть включати до підсумку балансу поточну дебіторську заборгованість у фактичній сумі без створення резерву сумнівних боргів (п. 7 розд. І НП(С)БО 25).

Підприємство позивача не відносить до жодного з цих критеріїв, таким чином воно зобов`язано було зробити резерв сумнівних боргів, відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Судом досліджено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 ДП «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі 278 481 гривень.

Перевіркою задекларованих ДП «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» встановлено, що в період з 2019 року по 2021 рік підприємство надало додаток РІ.

Наявність рішення «Про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» відсутня.

За результатами перевірки показників у рядку 03 Декларацій „Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України встановлено їх заниження у сумі 8 848 431.90 гри, у тому числі: (за 2020 рік на 1 813 013.0 грн., за 2021 рік на 7 035 418,90 гри.)

Зазначенепорушення відбулося за рахунокнездійснення підприємством коригування фінансового результату, а саме не збільшено фінансовий результат на суму витрат по нарахуванню резервусумнівних боргів, чим порушено вимоги підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу 111 Податкового кодексу України, по наступним контрагентам :

Товарній біржі "АгроПромбіржа"' Продавець (ДП «ЧУГУЄВО- БЛБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО») передає у власність деревину, а Покупець (ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС") зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну зазначену в п. З Договору. Даний договір діє з 19 червня 2019 по 31 серпня 2019 року.

Станом на 01.01.2021 року дебіторська заборгованість за контрагентом ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС" становила 5 242 388 ,01 грн.

Відповідно до договору від 02.02.2019 року № 19 з ТОВ "СТАРКЛАБ ГІРОДАКТ" п.п. 42292553 встановлено наступне: Постачальник (ДГІ «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО») зобов`язується постачати Лісоматеріали (дуб), а Покупець (ТОВ "СТАРКЛАБ ПРОДАКТ") зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Даний договір діє з 02 лютого 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Відповідно даних бухгалтерського обліку підприємством було розраховано резерв сумнівних боргів на загальну суму 1 813 013 гри. Зазначені операції відображені наступним чином:« - Контрагент ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС" п.н. 43020601: Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів - 739 298,28 грн.;

-Контрагент ТОВ "СТАРКЛАБ ПРОДАКТ" п.н. 42292 Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів - 1 073 714,72 грн.»

За II квартал 2021 року -2 000 000 грн, по контрагентам, відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємством було розраховано сумнівних боргів на загальну суму 2 000 000 грн. Зазначені операції відображені наступним чином: « - Контрагент ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС" п.н. 43020601: Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів 985 385,86 гри.;

-Контрагент ТОВ "СТАРКЛАБ ПРОДАКТ" п.н. 4229255 Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів - 979 282,18грн.

-Контрагент ОСОБА_1 (П ІН НОМЕР_1 ), Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів -35 331,96грн.»

За ІП квартал 2021 року - 1 340 000 гри, по контрагентам: «- Контрагент ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС" п.н. 43020601: Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів 727 081.55гри.;

-Контрагент ТОВ "СТАРКЛАБ ПРОДАКТ" п.н. 4229255 Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів -- 598 785,67 грн.

-Контрагент ОСОБА_1 (3189507038), Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів -14 132.78 грн.»

За ІV квартал 2021 року- 1 995 4 18,90 гри, по контрагентам: «- Контрагент ТОВ "СТАНДАРТ ОПТСОЮЗ СЕРВІС" п.н. 43020601: Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів 1 090 622.32гри.;

-Контрагент ТОВ "СТАРКЛАБ ПРОДАКТ" п.н. 4229255 Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів 870 137. 6 грн.

-Контрагент ОСОБА_1 (3189507038), Дт 94 .4 Сумнівні та безнадійні борги; Кт 38 Резерв сумнівних боргів -34 658.98 грн.»

За період з 01.01.2017 по 31.12.2021 ДП «ЧУГУСВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» задекларовано в рядку 01 декларацій) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 94 269 232 гривень, в тому числі: 2017 рік - 8 430 427 гривень; 2018 рік- 11 936 593 гривень; 2019 рік-29 460 251 гривень: 1 квартал 2020 року - 3 348 620 гривень; півріччя 2020 року 6 858 800грнвень: 9 місяців 2020 року - 11 450 476 гривень: 2020 рік - 17 921 269 гривень; 2021 рік - 26 520 692 гривень.»

Таким чином підприємство за 2019 рік мало дохід менше за 40 млн. грн;

Підприємство за 2020 рік мало дохід менше за 40 млн. грн.

Судом було досліджено додаткові пояснення, які надані відповідачем 08.02.2023. та докази додані до них.

Встановлено, що в деклараціях з податку на прибуток за 2019 рік від 04.02.2020 №9333472951, за 2020 рік від 16.02.2021 № 9372284502 та за 2021 рік від 21.02.2022 року № 9432275154 наявність рішення «Про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» відсутня.

За результатами перевірки показників у рядку 03 Декларацій „Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України встановлено їх заниження у сумі 8 848 431,90 грн.

Зазначене порушення відбулося за рахунок не здійснення підприємством коригування фінансового результату, а саме не збільшено фінансовий результат на суму витрат по нарахуванню резерву сумнівних боргів, чим порушено вимоги підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України, по контрагентам детальний опис порушень було зазначено у відзиві на позовну заяву.

Таким чином перевіркою встановлено, що підприємством ані в декларації з податку на прибуток, ані будь яким іншим способом не повідомлено орган Державної Податкової Служби про намір незастосування податкових різниць.

Крім того ДП «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» за перевіряємий період самостійно декларувало податкові різниці в додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, надавало зазначений додаток до органу ДПС та визначало об`єкт оподаткування за перевіряємий період з урахуванням податкових різниць.

За наведених вище обставин, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (вул. Чугуївська, буд. 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ00993069) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 липня 2023 року.

Суддя Сагайдак В.В.