Постанова

від 04.07.2023 по справі 640/21407/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21407/22 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Губської Л.В.

Мєзєнцева Є.В.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ ГРУП ПРОД» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

06.12.2022 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ ГРУП ПРОД» про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАСУ.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що на підтвердження повноважень представником Головного управління ДПС у м. Києві до позовної заяви додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено, що Воєвода І.А. є представником Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України.

Відповідно до п.2 ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для повернення позовної заяви стало те, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор. Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені Головного управління ДПС у м. Києві, вона підписана представником позивача - Воєводою І.А., на підтвердження повноважень якої надано тільки копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Воєвода І.А. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», де у ч. 4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень Воєводи І.А. на підписання позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

В позовній заяві зазначено, що Воєвода І.А., яка підписала позовну заяву від Головного управління ДПС у м. Києві, діє саме в порядку самопредставництва відповідно до ст. 55 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно п. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та її територіальних органів у судах через Голову ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС через його заступників та державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, визначений у ч. 3 ст. 9 Закону № 755-IV.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону № 755-IV такі відомості включають у себе відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визначений у ст. 10 Закону № 755-IV.

За правилами ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним доказом, який підтверджує повноваження Воєводи І.А. як особи, що має право брати участь у розгляді справи від імені Головного управління ДПС у м. Києві, зокрема й підписувати позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з якими позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на зазначене, для повернення позовної заяви з посиланням на п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України суд першої інстанції повинен був встановити, що позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві підписано особою, яка не має права її підписувати, тобто встановити, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про Воєводу І.А. не відповідають дійсності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ч. 1 ст. 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про Воєводу І.А. як особу, наділену повноваженнями діяти від імені Головного управління ДПС у м. Києві в порядку самопредставництва, суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості витребувати документи, передбачені ч. 3 ст. 59 КАС України та п. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.

Натомість суд першої інстанції повернув позовну заяву з підстави, передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, за відсутності доказів того, що Воєвода І.А. не має права діяти від імені Головного управління ДПС у м. Києві, а внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо її повноважень не відповідають дійсності.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути скасована з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 частини першої ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев