Ухвала

від 13.02.2024 по справі 640/21407/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття до провадження та залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2024 року Київ № 640/21407/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ ГРУП ПРОД» про стягнення заборгованості,

встановив :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ ГРУП ПРОД», в якому позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника суму податкового боргу у розмірі 157 603, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Звільнено позивача від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами абз.2 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.

У зв`язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/21407/22 передано до Київського окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/21407/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 21.02.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному суду від 24.07.2023 головуючим суддею по справі визначено Брагіну О.Є.

Рішенням Вищої ради правосуддя №925/0/15-23 від 26.09.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського адміністративного суду за власним бажанням.

23.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було розподілено судді Горобцовій Я.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

В силу вимог ч. 9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про прийняття даної справи до свого провадження.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (частина друга статті 35 КАС України).

Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про звільнення від сплати судового збору.

При розгляді та вирішенні вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору суд враховує таке.

Як було зазначено вище, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Водночас підстави наведені у клопотанні позивача, не передбачені Законом України «Про судовий збір» як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2022 складає 2 481, 00 грн.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 157 603,00 грн.

Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 2 481, 00 грн за вимогу майнового характеру.

В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Головного управління ДПС у місті Києві, з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративну справу №640/21407/22 прийняти до свого провадження.

Відмовити Головному управлінні ДПС у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ ГРУП ПРОД» про стягнення заборгованості залишити без руху.

Установити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова