Ухвала

від 26.06.2023 по справі 752/20329/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2023 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019100010006635.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні за №12019100010006635 від 07.08.2019 року, та зобов`язати уповноважену особу внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №12019100010006635 від 07.08.2019 року.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що за своїм змістом повідомлення про підозру не містить будь-якого викладу обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у вчинені інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Зокрема, захисник зазначала, що в 2001 році між ДП «Національний

---

Справа № 752/20329/19 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3619/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

центр ОСОБА_8 » (Орендодавець) та ТОВ «Інтершарм» (Орендар) був укладений Договір оренди №16 від 21.03.2001, тобто без участі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, як сторони цього договору.

Станом на 2001 рік Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву погодило розрахунок орендної плати, враховуючи вартість об`єкту оренди, визначену експертним шляхом.

З дотриманням вимог Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна відповідно до вимог ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву ФДМУ укладався Додатковий договір №3827/1 до Договору оренди №16 від 21.03.2001, який передбачав правонаступництво - заміну сторони Орендодавця - ДП «Національний центр Олександра Довженка» на Орендодавця РВ ФДМУ по м. Києву в діючому Договорі оренди № 16 від 21.03.2001, який встановлював умову про приведення договору оренди до вимог законодавства, що передбачало змінуорендних ставок за використання нерухомого державного майна, викладених в новій редакції п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1846.

При цьому, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву в силу вимог законодавства не мало будь-яких правових підстав для розірвання, припинення діючого договору оренди або внесення змін до договору оренди, які погіршують становище орендаря. Отже, станом на 27.03.2007 між Орендодавцем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву по м. Києву та Орендарем ТОВ «Інтершарм» не міг бути укладений новий договір. Тому, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не міг бути проведений відбір оцінювача та не могла бути здійснена нова оцінка нерухомого майна блансоутримувача ДП «Національний центр Олександра Довженка».

На переконання захисника, ОСОБА_6 , який виконував обов`язки начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, діяв виключно в межах та у спосіб, визначений законодавством та при укладенні Додаткового договору №3827/1 до Договору оренди №16 від 21.03.2001 діючим станом на 2007 рік, дотримувався Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна відповідно до вимог ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», затвердженого наказом Фонду державного майна України «Про виконання ст. 118 Закону України «Про державний Бюджет України на 2007 рік» за № 43 від 18 січня 2007 року на виконання статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1846 (1846-2006-п) "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна".

В ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12019100010006635 стороні захисту став відомим зміст листа Фонду державного майна України від 31.10.2006 №10-25-15493, який підтверджує позицію скаржника про те, що до діючих договорів оренди, які укладались між орендодавцем - ОСОБА_9 та орендарями вносились зміни з дотриманням загального правила, встановленого законодавством, про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

У судове засідання прокурор, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 повторно не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені, про причини неприбуття в судове засідання не повідомили та клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Голосіївського УП ГУН у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100010006635 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ст. 219, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

20.02.2023 ОСОБА_6 вручено повідомлення у кримінальному провадженні № 12019100010006635про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, з правовою кваліфікацією таких дій за 2 ст. 367 КК України.

26.04.2023 захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні за №12019100010006635 від 07.08.2019 року, та зобов`язати уповноважену особу внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №12019100010006635 від 07.08.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2023 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019100010006635.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 20.02.2023 у кримінальному провадженні № 12019100010006635 від 07.08.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.

В апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 20.02.2023, які б слугували підставою для її скасування.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 , виконуючи обов`язки начальникаРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, діяв виключно в межах та у спосіб, визначений законодавством, та інші доводи апелянта щодо обставин подій, фактично зведені до питань доведеності винуватості, наявності події та складу інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3