Рішення

від 20.06.2023 по справі 951/1/23

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/1/23

Справа № 2/951/43/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року смт Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Рокецького Б. Р.

представника позивача Гриба О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного агропромислового підприємства «Злагода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Козівська селищна рада Тернопільської області про визнання права власності на майно,

у с т а н о в и в:

3.01.2023 адвокат Гриб О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Злагода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Козівська селищна рада Тернопільської області, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно будинок (пункт збору молока), який знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 23.10.2006 ОСОБА_1 придбав у власність за відплатним договором у ПАП «Злагода» будинок (пункт збору молока). На укладення договору купівлі позивачем було внесено повну оплату у розмірі 2500 грн., доказом чого є квитанція до прибуткового касового ордеру №213 від 23.10.2006 та накладна №290 від 23.10.2006. Того ж дня придбаний будинок (пункт збору молока) було передано йому, про що складено акт приймання передачі від 23.10.2006. У 2022 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора про реєстрацію права власності на придбаний ним будинок (пункт збору молока) й отримання свідоцтва про право власності, однак останньому було відмовлено, надано роз`яснення про необхідність визнання за ним права власності у судовому порядку. Зазначає, що позивач у відповідності до норм чинного законодавства України, на законних підставах набув право власності на будинок (пункт збору молока), розташований по АДРЕСА_1 , однак не має можливості зареєструвати право власності через відсутність правовстановлюючого документу. На даний час, позивач бажає оформити право власності на таке майно, а тому просить задовольнити поданий позов.

3.01.2023 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Гриновець О. Б. передані згадані вище матеріали справи для розгляду.

4.01.2023 ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. постановлено залишити позовну заяву без руху.

17.01.2023 ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі.

11.04.2023 ухвалою Козівського районногосуду Тернопільськоїобласті закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити такі в повному обсязі.

Представник Приватного агропромислового підприємства «Злагода» Завитій В. Б. у судовезасідання нез`явився,однак скерував до суду клопотання, у якому просить здійснювати розгляд справи без його участі, при прийнятті судом рішення покладається на думку суду /а.с.46/.

Представник Козівської селищної ради Тернопільської області Добалюк С. В. у судове засідання не з`явився, але подав клопотання, відповідно до якого просить здійснювати розгляд справи без його участі, при прийнятті судом рішення покладається на думку суду /а.с.36/.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року (Закону № 475/97- ВР), визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, які передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України тут й далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 статті 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 4 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, представником позивача суду на підтвердження позовних вимог надано лише копії: квитанції до прибуткового касового ордера ПАП «Злагода» № 213 від 23.10.2006, з якого видно, що від ОСОБА_1 за будинок (пункт збору молока) прийнято кошти в сумі 2500 грн. /а.с. 5/; накладної № 290 (внутрігосподарського призначення) від 23.10.2006 згідно з якої " ОСОБА_1 визначено на продаж будинок (пункт збору молока) в сумі 2500 грн." /а.с. 6/; акту приймання-передачі будинку (пункт збору молока) від 23.10.2006 /а.с. 7/.

Отож, на обґрунтування позовних вимог позивач чи його представник не надали докази укладення договору купівлі-продажу спірного майна у письмовій формі, його державної реєстрації й не підтвердили ту обставину, що відповідач відчужуючи це майно (пункт збору молока) взагалі мав на таке право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗК України тут йдалі вредакції чиннійна часвиникнення спірнихправовідносин, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Водночас, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо власника земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, а саме будинок (пункт збору молока), який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Крім того, представником позивача/позивачем суду не надано документів технічної інвентаризації вказаного майна (технічна характеристика обєкта, його площа тощо).

Тож з огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними і в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного агропромислового підприємства «Злагода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Козівська селищна рада Тернопільської області про визнання права власності на майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дані паспорта: відсутні;

відповідач Приватне агропромислове підприємство «Злагода», місцезнаходження: вул. Загороди, 8, с. Мала Плавуча, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 30828475.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Козівська селищна рада Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04525573.

Дата складення повного судового рішення 3.07.2023.

Суддя О. Б. Гриновець