Ухвала

від 06.07.2023 по справі 183/4345/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 183/4345/23

провадження № 2/753/4887/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря - Лаптєвої Ю.М.,

представника відповідача - Чернишенка А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних компаній «Поїхали з нами», про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних компаній «Поїхали з нами», про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.05.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначене судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судові засідання призначені на 08.06.2023 о «10» год. «30» хв., 06.07.2023 о «10» год. «00» хв. не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки позивач суду не повідомляв та не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність.

Предстаник відповідача у судовому засіданні просив позов залишити без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явився, повідомлений у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи у його відсутність не надіслав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За нормами ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не з`явився в судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки позивача до суду в матеріалах справи відсутні, позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у свою відсутність, у той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня

2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, не позбавлена можливості звернутись до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повторна неявка позивача в судове засідання є підставою залишити без розгляду позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 222, ч. 2 ст. 247, п. 5, ч. 1, ст. 257, 260, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних компаній «Поїхали з нами», про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: