Ухвала

від 06.07.2023 по справі 758/7733/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7733/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070001334 від 25.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070001334 від 25.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12023100070001334, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.06.2023.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 11.10.2018 по 06.06.2022 р.р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був директором ТОВ «СТР.СІ.ДІ», засновником якого є ОСОБА_6 . Так,

ОСОБА_5 який здійснював управління даного товариства в безпосередні обов`язки, якого входило вирішення питань, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладання договорів, контрактів, тощо), які здійснював від імені товариства

ТОВ «СТР.СІ.ДІ» без довіреності, має право розпоряджатися рахунками

Товариства та іншими рахунками Товариства з правом першого підпису на розрахункових та інших документах, затверджує баланс Товариства та інше. Тобто ОСОБА_5 відповідав за господарську діяльність Товариства.

Таким чином, у період перебування на посаді директора ТОВ «СТР.СІ.ДІ» ОСОБА_5 здійснив розкрадання та привласнення товарно-матеріальних цінностей Товариства при їх закупівлі у різних контрагентів, а саме:

- ТОВ «СК АЛЬЯНС 2006» (код ЄРДПОУ 39142102), яке є постачальником паливно-мастильних матеріалів. За період з 01.10.2021 по 31.05.2022 р.р. було поставлено товарно-матеріальних цінносте на загальну суму 1 221 634 грн. 31 коп..

- ТОВ «Епіентр К» (код ЄРДПОУ 32490244) за період з 01.10.2021 по 31.05.2022 р.р. було поставлено товарно-матеріальних цінносте на загальну суму 961 721 грн. 68. коп..

- ТОВ «Інтергіпс Україна» (код ЄРДПОУ 44018127), яке є постачальником гіпсокартону, клею, електродів, фактури, штукатурки, ґрунтовки, шпаклівки, шурупів, профілів, цементу та інших матеріалів за період з 01.10.2021 по 31.05.2022 р.р. було поставлено товарно-матеріальних цінносте на загальну суму 2 002 346 грн. 10 коп..

- ТОВ «Леон-Сервіс Плюс» (код ЄРДПОУ 30181253), яке є постачальником сантехнічного обладнання, за період з 01.10.2021 по 31.05.2022 р.р. було поставлено товарно-матеріальних цінносте на загальну сумі 834 713 грн. 35 коп.

- ТОВ «ЦСК» (код ЄРДПОУ 3164262), яке є постачальником різним будівельних матеріалів за період з 01.10.2021 по 31.05.2022 р.р. було поставлено товарно-матеріальних цінносте на загальну суму 187 244 грн. 76 коп.

27.06.2023 року було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює в ТОВ «ТАУНБУД», бухгалтером, яка пояснила, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «СТР.СІ.ДІ», ОСОБА_5 здійснив розкрадання та привласнення товарно-матеріальних цінностей ТОВ «СТР.СІ.ДІ» при їх закупівлі у різних контрагентів. Також ОСОБА_7 пояснила, що зі слів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснював доставку закуплених товарів на склад ТОВ «СТР.СІ.ДІ», ОСОБА_5 надавав вказівку як керівник, на те щоб ОСОБА_8 набирав каністри з паливом та передавав паливо ОСОБА_5 , а також при перевезені товарів, які були закуплені у різних контрагентів, завозив їх до додому до ОСОБА_5 де останній вибирав товари, які були потрібні для будівництва власного будинку в наслідок чого, ОСОБА_5 побудував собі приватний будинок за рахунок ТОВ «СТР.СІ.ДІ».

Передумовою внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації вказаного кримінального провадження є зава про вчинення кримінального правопорушення від засновника ТОВ «СТР.СІ.ДІ» (код ЄРДПОУ34049536) ОСОБА_6 від 25.06.2023 року та внесеним в ЖЄО під №18333.

03.07.2023 року на підставі Ухвали Подільського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року № 758/7397/23 було проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, буд. 20, в ході якого було виявлено та вилучено:

- блокнот з чорновими записами, який було поміщено до сейф-пакету PSP2164711;

- документи, ТТН, які було поміщено до сейф-пакету PSP2164715;

- особова медична книжка на ім`я ОСОБА_9 , яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039844;

- трудова книжка, яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039850;

- незаповнені медичні довідки з печатками, які були поміщені до сейф-пакету WAR0039852;

- чек ТОВ «Леон-Сервіс Плюс», який було поміщено до сейф-пакету PSP2164716;

- мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який було поміщено до сейф-пакету WAR0039851;

- мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 , який було поміщено до сейф-пакет WAR0039854;

- банківська карта № НОМЕР_5 , яка була поміщено до сейф-пакету WAR0039853.

03.07.2023 вилучені речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у вилучених під час обшуку документах та речах можуть міститися відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вищезазначене майно викликано необхідністю збереження їх як речових доказів для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки власником майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070001334 від 25.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

03.07.2023 року на підставі Ухвали Подільського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року № 758/7397/23 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: блокнот з чорновими записами, який було поміщено до сейф-пакету PSP2164711; документи, ТТН, які було поміщено до сейф-пакету PSP2164715; особова медична книжка на ім`я ОСОБА_9 , яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039844; трудова книжка, яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039850; незаповнені медичні довідки з печатками, які були поміщені до сейф-пакету WAR0039852; чек ТОВ «Леон-Сервіс Плюс», який було поміщено до сейф-пакету PSP2164716; мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який було поміщено до сейф-пакету WAR0039851; мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 , який було поміщено до сейф-пакет WAR0039854; банківська карта № НОМЕР_5 , яка була поміщено до сейф-пакету WAR0039853.

03.07.2023 вилучені речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Зокрема, в мобільних телефонах та комп`ютерній техніці може міститися інформація щодо бухгалтерських та інших документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також переписки між учасниками злочинної схеми причетними до вчинення злочину.

Крім того, вилучені мобільні телефони та комп`ютерна техніка обладнані системою логічного захисту, доступ до якого обмежено та проведення огляду наразі неможливо оскільки потребує залучення відповідних спеціалістів, та можливо призначення відповідної комп`ютерно-технічної експертизи.

Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування слідчому необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100070001334 від 25.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- блокнот з чорновими записами, який було поміщено до сейф-пакету PSP2164711;

- документи, ТТН, які було поміщено до сейф-пакету PSP2164715;

- особова медична книжка на ім`я ОСОБА_9 , яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039844;

- трудова книжка, яка була поміщена до сейф-пакету WAR0039850;

- незаповнені медичні довідки з печатками, які були поміщені до сейф-пакету WAR0039852;

- чек ТОВ «Леон-Сервіс Плюс», який було поміщено до сейф-пакету PSP2164716;

- мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_1 ,

IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який було поміщено до сейф-пакету WAR0039851;

- мобільний телефон марки Samsung, IMEI1: НОМЕР_3 ,

IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 , який було поміщено до сейф-пакет WAR0039854;

- банківська карта № НОМЕР_5 , яка була поміщено до сейф-пакету WAR0039853.

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1