Рішення

від 06.07.2023 по справі 502/614/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/614/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського районуОдеської областіпро встановлення факту належності та визнання права власності за спадкове майно.

В обгрунтовання позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця, залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до типового договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 12.12.1990 року, а інша 1/2 частина вказаного житлового будинку належала матері позивача - ОСОБА_3 , оскільки батьки збудували вказаний житловий будинок, були в ньому зареєстровані за місцем проживання та фактично проживали, але належним чином право власності на житловий будинок оформлено не було.

Згідно довідки від 17.10.2016 року, виданою Кілійською міською радою на момент смерті батька, разом з ним проживали: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки правовстановлюючі документи на житловий будинок були відсутні, то оформити право власності в нотаріальному порядку позивач не може, при зверненні до нотаріальної контори їй було відмовлено у оформленні спадщини.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

- встановити факт належності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/2 частині кожному;

- визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А»- житловий будинок (загальна площа - 103, 3 кв. метра, житлова площа - 57, 9 кв. метра), літ. «Б» кладова, літ. «В» лазня, літ. «Г» навіс, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» навіс, літ. «З» вбиральня, №1-5; I - надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.1985 року м. Кілія Рай. відділ ЗАГС встановлено, що ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 49 від 01.02.1985 року, /а. с. 10/.

Шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 07.02.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 11 від 07.02.2004 року, /а. с. 14/.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 22.05.2018 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що шлюб між чоловіком ОСОБА_6 і дружиною ОСОБА_4 , розірвано, про що 17.09.2014 року складено відповідний актовий запис № 28. Після державної реєстрації розірвання шлюб прізвище не змінювалось, /а. с. 9/.

Шлюб ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 25.10.2019 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис № 127 від 25.10.2019 року, /а. с. 12/.

Згідно виписки з рішення виконавчого комітету Кілійської міської Ради народних депутатів Одеської області № 57 від 27.02.1990 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відведено земельну ділянку для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 , /а. с. 22/.

Відповідно до типового договору про надання в безстрокове використання земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 12.12.1990 року, виданого на підставі рішення виконкому Кілійської Ради народних депутатів № 57 від 27.02.1990 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 600 кв. м., для будівництва індивідуального житлового будинку, /а. с. 18/.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 встановлено, що вищевказане нерухоме майно складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 103, 3 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м.), літ. «Б» - кладової, літ., літ. «В» - лазні, літ. «Г» - навісу, літ. «Д» - сараю, літ. «Е» - сараю, літ. «Ж» - навісу, літ. «З» - вбиральні, № 1-5, І надвірні споруди, /а. с. 16-17/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 04.05.2016 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 301, /а. с. 15/.

Згідно заповіту від 16.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ульяновського районного нотаріального округу Кіровоградської області за реєстровим № 1449 встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 2, 4549 га, кадастровий номер: 3525581300:02:000:0408, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області заповів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до копії спадкової справи № 221/2016, заведеної приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що 26.10.2016 року за вх. № 443 ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 03.01.2023 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а. с. 8/.

Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори за вих. № 360/01-16 від 04.05.2023 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 , як заповідача відсутня, /а. с. 35/.

Згідно копії будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що позивач станом день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прожила разом з нею за вищевказаною адресою, /а. с. 4-5/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 315 ЦПК України,суд розглядаєсправи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зважаючи навстановлені здосліджених доказівобставини справи,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимоги позивача,щодо встановлення факту належності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/2 частині кожному та відповідно суд приходить до висновку, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , вказане нерухоме майно належало його дружині ОСОБА_3 , оскільки позивач відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька на користь матері.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.16,328,1261,1268ЦК України,ст.ст.12,81, 259,263-265, 280-282, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/2 частині кожному.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа - 103, 3 кв. метра, житлова площа - 57, 9 кв. метра), літ. «Б» кладова, літ. «В» лазня, літ. «Г» навіс, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» навіс, літ. «З» вбиральня, №1-5; I - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доапеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення..

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан