Постанова

від 21.06.2023 по справі 335/4193/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.06.2023 Справа № 335/4193/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4193/22 Головуючий у 1-й інстанції: Макаров В.О.

Провадження № 22-ц/807/1170/23 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані», третя особа - Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський комітет по захисту прав споживачів», про безоплатне усунення недоліків товару в період строку експлуатації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», третя особа - Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський комітет по захисту прав споживачів», про безоплатне усунення недоліків товару в період строку експлуатації, просив суд: зобов`язати ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» безоплатно усунути недоліки телевізора моделі Samsung UE4358TU7100UXU шляхом заміни дисплея; стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 580,00 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», третя особа - Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський комітет по захисту прав споживачів», про безоплатне усунення недоліків товару в період строку експлуатації відмовлено.

Компенсовано ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2023 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані», третя особа - Дніпропетровська обласна громадська організація «Дніпропетровський комітет по захисту прав споживачів», про безоплатне усунення недоліків товару в період строку експлуатації, а саме другий абзац резолютивної частини рішення:

«Стягнути з ОСОБА_1 » на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.» постановлено викласти в наступній редакції:

«Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

В решті резолютивну частину рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року у цій справі в частині стягнення з нього витрат на правничу допомогу та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що з єдиного документу, поданого на підтвердження понесених судових витрат, а саме, договору від 16.08.2022 року № 16-08/22 вбачається сума адвокатських послуг 5000 грн. Даний договір не містить детального опису виконаних послуг та витраченого часу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази сплати та отримання коштів на правничу допомогу.

Маючи фактичну ціну позову 5 580 грн., суд першої інстанції вирішив стягнути 5 000 грн. правничої допомоги, що є недоцільним та не відповідає нормам діючого законодавства.

Фактичний обсяг виконаних представником відповідача робіт становить: 1. Подання клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференціі від 30.08.22 р. - при цьому жодного разу адвокат Борисова Д.Д. його не реалізувала та до жодного судового засідання не з`явилась; 2. Подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу від 30.08.22 р. - без детального розрахунку виконаних робіт, доказів понесених витрат замовником та доказів інших понесених витрат (телефоні розмови, листування, залучення експертів, тощо); 3. Подання відзиву на позовну заяву, зміст якого в більшості дублює відповіді ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» на звернення позивача та третьої особи; 4. Подання двох заяв про розгляд справи без участі представника відповідача.

Також ОСОБА_1 зазначає, що справа не була складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» - адвоката Борисової Д.Д. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив апеляційний суд її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції-без змін,з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду оскаржується в частині стягнення витрат на правничу допомогу, в іншій частині рішення суду не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Під час перегляду рішення в оскаржуваній частині апеляційним судом досліджені матеріали справи та надані сторонами докази.

Встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини 4статті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» N 5076-VI від 05.07.2012 року, договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 761/16207/20 (провадження № 61-8538св22) зазначено, що:

«У додатковій постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи […]».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що:

«127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини».

На підтвердженняпонесених прирозгляді справив судіпершої інстанціївитрат напрофесійну правничудопомогу представник відповідачанадала:договір пронадання правової(правничої)допомоги №16-08/2022від 16.08.2022р.,укладений міжадвокатом БорисовоюД.Д.та ТОВ«Самсунг ЕлектроніксУкраїна Компані»;ордер серіїСА №1036090на наданняправничої (правової)допомоги,відповідно доякого інтересиТОВ «СамсунгЕлектронікс УкраїнаКомпані» вОрджонікідзевському районномусуді м.Запоріжжя представлялаадвокат БорисоваД.Д. (а.с. 57, 58-60).

З наданихсуду документівна підтвердженняобставин понесеннявідповідачем судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу уцій справівбачається,що сторонамивищевказаного договорупро наданняправової (правничої)допомоги погоджено загальну вартість послуг правової допомоги, яка складає 5000 грн., що є фіксованою сумою, тобто цей вид оплати не змінюється ані в залежності від обсягу послуг, ані від витраченого адвокатом часу.

Як встановлено судом, правнича допомога адвоката Борисової Д.Д. полягала в опрацюванні наданих клієнтом матеріалів, підготовці правової позиції по справі; підготовці відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 ; пошуку та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошуку та вивчення судової практики; наданні консультації, роз`яснень; складенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на вищезазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, взявши до уваги умови договору про надання правової (правничої)допомоги №16-08/2022від 16.08.2022р.,укладеного міжадвокатом БорисовоюД.Д.та ТОВ«Самсунг ЕлектроніксУкраїна Компані»,в якомусторонами визначено фіксований розмір гонорару, колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі.

Доводи апеляційноїскарги щодо неспівмірності витратна професійну правничу допомогу спростовані під час апеляційного розгляду справи. Суд прийняв до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги № 16-08/2022 від 16.08.2022р., складність справи, та дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність доказів сплати та отримання коштів на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті137та частина 8 статті141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 03 липня 2023 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: В.Ю. Бєлка

Е.А. Онищенко