Ухвала

від 06.07.2023 по справі 753/2977/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 753/2977/23

провадження № 1-кс/753/2297/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , прокурора Дарницької окружної прокуратури м.КиєваОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000078 від 30.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду із клопотанням від 04 липня 2023 року, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000078 від 30.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК Україн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва, про арешт майна, й накладено арешт, серед іншого, й на майно, яке належить ОСОБА_3 , як третій особі, якому підозра не оголошена, та який не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, а саме: 18 системних блоків комп`ютерів, ноутбук, грошові кошти в сумі 31 500 доларів США та 2 600 Євро, а тому вважає, що такий арешт накладено необґрунтовано й потреба у накладеному арешті наразі у зв`язку із чим відпала, також за відсутності складу злочину у діях власника такого майна.

На підставі вищевикладеного заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року в частині майна, яке належить ОСОБА_3 , а саме 18 системних блоків комп`ютерів, ноутбук, грошові кошти в сумі 31 500 доларів США та 2 600 Євро.

Заявник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. КиєваОСОБА_5 , який входить до складу групи прокурорів у даному криміналному провадженні, в судовому засіданні клопотання не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зважаючи на те, що арешт ухвалою слідчого судді, яка засилена ухвалою суду апеляційної інстанції за наслідком поданої апеляційної скарги даного заявника, накладеного обгрунтовано, й потреба у подальшому застосуванні цього заходу, зважаючи на стадію досудового розслідування, наразі не відпала, доводи заявника про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_3 , й пов`язується з тим, що потреба у застосування арешту відпала, є необгрунтованим та передчасними, оскільки досудове розслідування триває.

Слідий суддя, вислухавши пояснення заявника, його представника, прокурора, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження в межах поданого клопотання, встановив наступне.

СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000078 від 30.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва постановлено ухвалу від 25.02.2023 р. про надання дозволу на проведення обшуку за місцезнаходженням об`єктів нерухомості, які на праві власності належать засновникам ВГО «Українська медична рада» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

03.03.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2023 року у справі № 753/2977/23, провадження № 1-кс/753/725/23, проведено обшук у квартирі, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , та приміщення якої використовується, як офісне приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:

системний блок 001999Є61886;

системний блок 001999F75F18;

системний блок 001999DF15EC;

системний блок 00186139164145;

системний блок 00186143022701;

системний блок 001999У91D41;

системний блок S4CG0586;

системний блок 001999F6D4AD;

системний блок S4GJ3651;

системний блок 0018614469745;

системний блок 00186156417996;

системний блок PCOSASWA;

системний блок YLCL037537;

системний блок YLHR021504;

системний блок S4CF9199;

системний блок 00196283167048;

системний блок GBR00014;

системний блок Gamemax чорного кольору;

мacbook сірого кольору А1466EMC3178;

грошові кошти в сумі 31500 доларів США (315 купюр по 100 доларів США);

грошові кошти у сумі 2600 євро,

печатки та штампи «Examination Centre Академія післядипломної освіти управління охорони здоров`я Universal Test» у кількості 6 штук;

печатки та штампи,

макети дипломів,

флеш-носії інформації у кількості 2 штуки; скретч- картка;

жорсткі диски у кількості 3 штуки;

папки з сертифікатами «Ukranian Medikal Council» та «Certificate of Good Standing»;

чотири відтиски печатки;

фіскальні чеки, листи з печаткою МОЗ та бланки сертифікатів;

бланки сертифікатів «Ukranian Medical Council» «Certificate of Good Standing»,

чорнові записи, документи про надання сертифікатів для працевлаштування, бланки сертифікатів;

листи з печатками МОЗ та стрічки;

папки з сертифікатами «Certificate of Good Standing» та документами;

папки з сертифікатами «Certificate of Good Standing» «Ukranian Medical Council»;

документи на імена різних людей у вигляді сертифікатів МОЗ з відповідною печаткою, характеристики, бланки сертифікатів, рукописні записи.

Вищевказане майно (речі та документи) в порядку статті 98 КПК України постановою слідчого Дарницького УП ГУ НП у м.Києві від 04.03.2023 року визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, й ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 08 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста КиєваОСОБА_5 , про арешт майна, й накладено арешт на на вказане майно.

Заявник вважає, що арешт на майно накледно необґрунтовано й потреба у застосуванні арешту майна наразі відпала з підстав, як необґрунтовано накладеного арешту, так й за відсутності складу злочину в діях власника майна.

Вирішуючи це клопотання, слідчий суддя зазначає, що у якості правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, зазначено, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України та повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання про накладення арешту 08.03.2023 року суддею з`ясовано, що вказане майно визнано речовим доказом й метою арешту вказаного майна - є збереження речових доказів.

Також, під час розгляду клопотання про арешт такого майна, слідчий суддя надав оцінку доводам власника майна ОСОБА_3 , який був присутнім під час розгляду такого клопотання про те, що він являється власником тимчасово вилученого майна, а саме: 17 системних блоків від комп`ютерів та грошових коштів у іноземній валюті -31500 доларів США та 2600 Євро, які були тимчасово вилучені під час проведеного обшуку 03.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зважаючи на відсутність наданих доказів, відтак слідчий суддя не пов`язував належність вказаного майна, як грошових коштів, ноутбука, так й системних блоків, до такої особи, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, засиливши ухвалу слідчого судді про накладння арешту на таке майно.

Вказані висновки слідчого судді й наразі жодним чином не спростовані.

Відповідно, вказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні згідно постанови слідчого, майно, на яке накладено арешт відповідало критеріям речових доказів, вказане майно мало значення речових доказів з метою їх збереження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Отже, власник або володілець майна під час розгляду клопотання про скасування арешту майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту клопотання та згідно позиції заявника вбачається, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба з підстав необґрунтовано накладеного арешту та за відсутності складу злочину.

Проте, з такими доводами клопотання не можна погодитись.

Так, доводи про необґрунтованість накладеного арешту, не заслуговують на увагу, оскільки законність накладення арешту ухвалою слідчого судді засилена судом апеляційної інстанції, й наразі таке необґрунтованість не доведена.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на предмет доказування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладався арешт, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт (ст. 98 КПК України), слідчий суддя дійшов висновку, що доводи клопотання про відсутність складу злочину, що є підставою вважати, що потреба у засосуванні арешту відпала, не ґрунтуються на відповідних доказах, а накладений арешт є обґрунтованим, оскільки існують достатні підстави вважати, що арештоване майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При накладенні арешту, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Таким чином, накладення арешту в даному кримінальному провадженні здійснено у відповідності з вимогами КПК України, з дотриманням справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту права власності особи, що відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

Доводи представника заявник про відсутність наразі ознак кримінального правопорушення в діях власника майна, слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, в судовому засіданні прокурором було обґрунтовано необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, так як мета накладення арешту у кримінальному провадженні на даний час не досягнута, наразі проводяться слідчі дії, досудове слідство триває.

Відповідно слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстав відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України для скасування арешту майна на даній стадії кримінального провадження немає, оскільки арешт накладено ухвалою слідчого судді обгрунтовано, а потреба у застосування цього заходу наразі не відпала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 174, 309, 310, 372, 385 КПК України, -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000078 від 30.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвала згідно ст. 309 КПК України підлягає оскарженню.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: