Постанова

від 22.06.2023 по справі 914/2289/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 914/2289/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - Підгайного О.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області за вх. № 1328/2023

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023

у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Бонк Т.Б.

та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.05.2022

у складі судді Чорній Л.З.

у справі № 914/2289/21

про неплатоспроможність фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича ,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності обов`язку фізичної особи сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за відповідний період (вимоги податкового органу у справі про неплатоспроможність фізичної особи) з огляду на необхідність з`ясування наявності у цієї особи статусу фізичної особи-підприємця.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2289/21 про неплатоспроможність фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича .

3. Так, 15.09.2021 ухвалою Господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі № 914/2289/21 про неплатоспроможність фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Липського Сергія Івановича керуючим реструктуризацією боржника.

4. Оголошення про відкриття справи оприлюднено 16 вересня 2021 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Подання до суду заяви з кредиторськими вимогами.

5. 13.10.2021 Головне управління Державної податкової служби у Львівській області звернулося до суду із заявою про кредиторські вимоги до боржника (із врахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог від 11.02.2022) та просило визнати грошові вимоги у розмірі 40 430,85 грн, які складаються з: 37 788,74 грн єдиного внеску нарахованого по спрощеній системі основного платежу за період із 2017 по 2020 рік включно, що підтверджується інтегрованими картками платника податків по вказаному платежу; 1 239,38 грн - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2020 № 0039974-5105-1350; 1 402,73 грн - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2021 № 0664011-2407-1350.

6. Копії інтегрованих карток та повідомлень-рішень долучено до заяви про визнання грошових вимог. Також, до заяви долучено довідку про податкову заборгованість Крамченко А.О. від 08.02.2022 №1622/5/13-01-13-03.

7. Представник боржника подав заперечення, в яких зазначив, що Крамченко А.О. не є фізичною особою-підприємцем, а отже не може бути платником єдиного внеску для фізичних осіб, тому податкова вимога від 10.02.2021 № Ф-3210-50 на суму 37 788,74 грн винесена незаконно і ця сума сплаті не підлягає.

Розгляд справи судами.

8. 19.05.2022 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/2289/21 заяву Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання кредиторських вимог задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича в розмірі 2 642,11 грн, які підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів. У решті задоволення заяви про визнання кредиторських вимог відмовлено.

9. 07.02.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/2289/21 ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 залишено без змін.

10. Суди встановили, що у матеріалах справи відсутні докази звернення боржника з реєстраційною карткою для включення відомостей про нього як фізичної особи-підприємця до ЄДР та для заміни свідоцтва про його державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка, що спростовує факт наявності у Крамченка А.О. статусу фізичної особи-підприємця до вказаного періоду в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV і підтверджується відповідними відомостями в ЄДРПОУ, внаслідок чого боржник не належав до платників єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на момент формування спірної вимоги. Тому вимога про сплату єдиного внеску у розмірі 37 788,74 грн не підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

11. 27.02.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 у справі № 914/2289/21 в частині відмови у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з кредиторськими вимогами щодо єдиного внеску на суму 37 788,74 грн; постановити нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з кредиторськими вимогами до Крамченка Андрія Олеговича в повному обсязі.

12. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права - абзацу 9 пункту 8 частини першої статті 1, частини восьмої статті 4, статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", підставою касаційного оскарження зазначено пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України та вказано про необхідність відступлення від висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19.

13. На думку скаржника, положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV не мають застережень щодо порядку позбавлення статусу підприємця для фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані до 01.04.2004.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

14. До Верховного Суду від Крамченка А.О. надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якому наведено прохання залишити без задоволення цю касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

15. Заслухавши присутнього у судовому засіданні учасника справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скаржника, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Суди застосували правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 260/81/19, за якою відсутність офіційного підтвердження в фізичної особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Суди встановили, що Крамченко А.О. набув статус суб`єкта підприємницької діяльності та отримав відповідне свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до 01.07.2004, тобто до набрання чинності Законом України № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", проте не звертався до державного реєстратора з реєстраційною карткою про включення відомостей про нього до ЄДР відповідно до вимог цього Закону.

Тому, оскільки у матеріалах цієї справи відсутні докази офіційного підтвердження в Крамченка Андрія Олеговича статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV (відповідних відомостей в ЄДРПОУ немає), суди дійшли висновку, що за положеннями пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI боржник не належить до платників єдиного внеску.

18. Колегія суддів погоджується з цим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

19. Як вже зазначено, Крамченко А.О. набув статус суб`єкта підприємницької діяльності та отримав відповідне свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до 01.07.2004, тобто до набрання чинності Законом № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", проте не звертався до державного реєстратора з реєстраційною карткою про включення відомостей про нього до ЄДР відповідно до вимог цього Закону.

20. Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

21. Згідно із частиною другою статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

22. Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

23. 01.07.2004 набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (тут і далі - у первинній редакції).

24. Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

25. Згідно з пунктом 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

26. Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01.07.2004) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР, - абзац 7 частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП, - абзац 9 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).

27. 03.03.2011 набрав чинності Закон № 2390-VI, яким внесені зміни до Закону № 755-IV.

28. Пунктами 2-4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

29. Усі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

30. Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

31. Водночас пунктом 8 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними.

32. Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01.07.2004, визначений пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI, закінчився 03.03.2012. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.

33. Натомість відомості про фізичних осіб-підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб-підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

34. 25.04.2014 набрав чинності Закон України від 25.03.2014 № 1155-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру" (далі - Закон № 1155-VII).

35. Цим Законом пункт 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписку з ЄДР.

36. Законом № 1155-VII також були виключені пункти 2-4 і 7-9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2390-VI.

37. Оскільки статус ФОП є формою реалізації особою конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації особою цього права в умовах нормативно-правового регулювання, чинного з 01.01.2004 року, виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

38. Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01.07.2004, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.

39. Вищезазначене правозастосування відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 (провадження № 11-118апп20).

40. Крім того, аналогічні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 16.03.2021 у справі № 280/2854/20, від 15.09.2020 у справі № 500/1762/19.

41. Судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підтвердження у Крамченка А.О. статусу ФОП у спосіб і в порядку, які встановлені Законом № 755-IV, що, у свою чергу, виключає і можливість формальної та фактичної участі боржника у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

42. Відтак, у фізичної особи Крамченка Андрія Олеговича у період з 2017 по 2020 роки не могло виникнути зобов`язань, як у фізичної особи-підприємця, зі сплати єдиного внеску.

Відповідно висновок судів про відмову у визнанні кредиторських вимог Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у сумі 37 788,74 грн єдиного внеску за період 2017 по 2020 роки є обґрунтованим і законним.

43. Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги, мотиви яких наведені у пункті 13 цієї постанови, про необхідність відступлення від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 (провадження № 11-118апп20), оскільки за встановленими у цій справі обставинами Крамченко А.О. не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність, адже його свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності є недійсним, а з реєстраційною карткою для включення відомостей про нього як фізичної особи-підприємця до ЄДР та для заміни свідоцтва про його державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка боржник не звертався, що спростовує факт наявності у нього статусу фізичної особи-підприємця в розумінні Закону № 755-IV і, як наслідок, належність позивача до платників єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

44. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені скаржником доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Львівській області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

45. У зв`язку з тим, що судова колегія відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області за вх. № 1328/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.05.2022 у справі № 914/2289/21 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк