Ухвала

від 04.07.2023 по справі 733/10/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 липня 2023 року

м. Київ

справа № 733/10/22

провадження № 61-9867св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Парафіївська селищна рада Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Приватне акціонерне товариство «Нива-Плюс»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_10 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ПрАТ «Нива-Плюс» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною на відчуження спірних земельних ділянок, а саме:

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0580 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295895874217), що належить ОСОБА_2 ;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269635474217), що належала ОСОБА_4 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269616874217), що належала ОСОБА_3 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0584 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308008374217), що належить ОСОБА_6 ;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0585 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307727474217), що належить ОСОБА_7 ;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0586 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2270802274217), що належить ОСОБА_8 ;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0587 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307491774217), що належить ОСОБА_5 ;

земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0583 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2352408974217), що належить ОСОБА_9 .

Заяву мотивувала тим, що підставою для пред`явлення вказаної позовної заяви стало порушення відповідачами вимог ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В зв`язку з тим, що під час розгляду справи відповідачі можуть здійснити відчуження даних спірних земельних ділянок на користь третіх осіб, виконати рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивачки, буде взагалі неможливо, а тому просить суд вжити наведені заходи забезпечення позову.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

В порядку забезпечення позову по справі накладено арешт із забороною на відчуження на: земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0580 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295895874217), що належить ОСОБА_2 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269635474217), що належала ОСОБА_4 , та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269616874217), що належала ОСОБА_3 , та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0584 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308008374217), що належить ОСОБА_6 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0585 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307727474217), що належить ОСОБА_7 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0586 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2270802274217), що належить ОСОБА_8 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0587 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307491774217), що належить ОСОБА_5 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0583 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2352408974217), що належить ОСОБА_9 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно існує спір з приводу правомірності набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки на підставі оспорюваних ОСОБА_1 рішень Парафіївської селищної ради Чернігівської області, у зв`язку з чим, враховуючи предмет позову, а також реальну можливість відповідачів здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірних земельних ділянок, з метою недопущення ускладнення розгляду справи і забезпечення подальшого виконання рішення суду, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідні земельні ділянки, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу ПрАТ «Нива-Плюс» задоволено частково.

Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 січня 2022 року скасовано в частині накладення арешту із забороною на відчуження на: земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0580 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295895874217), що належить ОСОБА_2 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269635474217), що належала ОСОБА_4 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269616874217), що належала ОСОБА_3 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0584 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308008374217), що належить ОСОБА_6 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0585 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307727474217), що належить ОСОБА_7 ; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0587 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307491774217), що належить ОСОБА_5 .

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ПрАТ «Нива-Плюс» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, в частині накладення арешту із забороною на відчуження на: земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0580 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295895874217), що належить ОСОБА_2 та перебуває в оренді у ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269635474217), що належала ОСОБА_4 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269616874217), що належала ОСОБА_3 та на час подачі позову належить ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0584 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308008374217), що належить ОСОБА_6 та перебуває в оренді у ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0585 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307727474217), що належить ОСОБА_7 та перебуває в оренді у ПрАТ «Нива-Плюс»; земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0587 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2307491774217), що належить ОСОБА_5 та перебуває в оренді у ПрАТ «Нива-Плюс».

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач заявляє позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки. У разі задоволення судом вимог заявленого ОСОБА_1 позову, рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, і за даних обставин, суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову у обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. За таких обставин, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову щодо вказаних земельних ділянок не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог апеляційної скарги ПрАТ «Нива-Плюс» щодо скасування ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 січня 2022 року в частині задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною на відчуження на: земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0586 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2270802274217), що належить ОСОБА_8 ; та земельну ділянку площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0583 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2352408974217), що належить ОСОБА_9 , оскільки у вказаній частині ухвала суду першої інстанції від 06 січня 2022 року не зачіпає права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта ПрАТ «Нива-Плюс». Тому ухвала суду першої інстанції від 06 січня 2022 року у вказаній частині підлягає залишенню без змін.

04 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подаладо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2020 року визнано за нею, ОСОБА_1 право на довічне успадковуване володіння земельною ділянкою площею 12,3 га. яка розташована на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підставі рішення районної ради народних депутатів Ічнянського району Чернігівської області від 29 жовтня 1992 року № 13, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , (справа № 733/1005/19). Зазначене рішення підтверджує її право на успадковану земельну ділянку. Суд апеляційної інстанції не надав своєї мотивації щодо такого права позивача на спірну земельну ділянку та проігнорував такі обставини.

Суд першої інстанції забезпечуючи позов в повній мірі урахував усі обставини справи та надав правильну оцінку наданим позивачем доказам, адже накладення арешту на земельні ділянки із забороною на відчуження ніяким чином не порушує право на мирне володіння своїм майном ПрАТ «Нива-Плюс». А доводи апеляційної скарги та постанови Чернігівської області, побудовані на припущеннях, апелянт не надав суду доказів порушення його права оскаржуваною ухвалою.

Встановивши, що право на земельну ділянку позивача підтверджено рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2020 року (справа № 733/1005/19) та що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження вказаних земельних ділянок, що належать на праві власності відповідачам, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, та, врахувавши, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позову.

Натомість апеляційний суд скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на земельні ділянки, не спростувавши висновок Ічнянського районного суду і належним чином не мотивувавши свій висновок.

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_12 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржене судове рішення є законним і обґрунтованим, а тому підстав для її скасування немає.

Відзив мотивовано тим, що при вирішенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 заявлено до відповідачів позовні вимоги немайнового характеру і у випадку задоволення позову в цій частині таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов`язального характеру, а тому запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є неспівмірним із заявленими вимогами та неналежним засобом для усунення ризику невиконання рішення суду в цій справі. Тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на належні відповідачам земельні ділянки є помилковими та такими, що суперечать вимогам статей 149, 150 ЦК України. Саме таких висновків притримувався апеляційний суд, який в повній мірі надав оцінку порушенню ухвалою права ПАТ «Нива-Плюс» на мирне володіння майном.

Позивачем не додано до заяви про забезпечення позову та/або до позовної заяви жодних доказів, які б якимось чином підтверджували факт знаходження земельної ділянки площею 12,3 га в межах земельних ділянок, на які судом першої інстанції накладено арешт із забороною відчуження. Позивач заявляє про наявність у нього прав на земельну ділянку у розмірі 12,3 га, тоді як накладення судом арешту із забороною на відчуження відбулось на вісім земельних ділянок, які у сукупності складають більше 15,14 га. Тобто, застосовані заходи забезпечення позову не є співмірними та виправданими. Ічнянський районний суд Чернігівської області не дослідив тих обставин, що позивач не є власником вказаних земельних ділянок, а лише звернулась до Парафіївської селищної ради із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для отримання земельної ділянки в постійне користування.

Таким чином, намір або реальне відчуження будь-ким з відповідачів вказаної земельної ділянки, жодним чином не вплине на правове становище позивача та не унеможливить та/або утруднить виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви.

24 листопада 2022 року представник ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_13 подала відзив на касаційну скаргув якому зазначає, що постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції прийняті з порушенням норм чинного законодавства, просила постанову апеляційного та ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення вимог про забезпечення позову.

Відзив мотивовано тим, що прийняте судом першої інстанції рішення є таким, що суперечить судовій практиці, оскільки як встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №3 81/4019/18, провадження № 14-729цс19, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Позов із яким звернулася позивач (скасування рішення органу місцевого самоврядування), за своєю суттю є позовом немайнового характеру, тоді ж як забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно застосовується до позовів майнового характеру, окрім цього у заявлених позовних вимогам позивач не захищає своє право власності, оскільки як такого вона щодо спірних земельних ділянок не набула.

Чернігівський апеляційний суд, приймаючи постанову на користь одних відповідачів, розділив наявність співмірності для окремих відповідачів, що є порушенням принципу рівності сторін. Земельні ділянки, що належать Відповідачу 8 та Відповідачу 9 на праві власності, станом на дату подання позову та станом на зараз перебувають у довгостроковій оренді суб`єкта господарювання - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ». При цьому, позивач не залучив ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» в якості третьої особи на стороні відповідачів, хоча права ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» безпосередньо будуть обмежені у випадку задоволення вимог про забезпечення позову, при цьому, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено коло осіб, права яких будуть безпосередньо порушені у випадку задоволення клопотання про забезпечення позову. Відповідачами 8 та 9 було подана заява до Ічнянського районного суду Чернігівської області про залучення ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» у якості третьої особи, наразі така заява судом ще не розглянута.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 15 березня 2023 року справу № 754/5683/22 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду та зазначив, що виникла необхідність передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу (конкретизації) від висновків, висловлених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2022 року у справі № 910/11069/21 та від 10 травня 2022 року у справі №910/8298/21, де касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій і вважав за можливе у справах за позовними вимогами немайнового характеру, рішення суду у разі задоволення яких не підлягали б примусовому виконанню, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Ухвала суду мотивована тим, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі, в якій заявлено позовні вимоги немайнового характеру, а рішення суду у разі задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню, не буде співмірним із заявленими вимогами. Проте, думку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, судова практика Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є різною при вирішенні питання про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справах, де заявляються позовні вимоги немайнового характеру, рішення в яких у разі задоволення позову не підлягатимуть примусовому виконанню. З урахуванням ідентичності приписів статей 150 ЦПК України та 137 ГПК України в частині можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, колегія суддів установила наявність неоднакової практики застосування наведених положень процесуального закону Касаційним цивільним судом та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, що є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року справу № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі №754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі.

Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 733/10/22до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук