Рішення

від 14.11.2022 по справі 640/13020/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року м. Київ № 640/13020/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач), у якій просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 15.01.2019 №UA100070/2019/000003/2;

2. визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Держаної фіскальної служби України від 15.01.2019 №UA100070/2019/00019;

3. зобов`язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України прийняти електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA100070/2019/228432 від 14 січня 2019 року днем її фактичного подання до митного посту - 14.01.2019 року, та відобразити її показники в усіх відповідних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, якими користується відповідач згідно із главою V Митного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 відкрито провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем, в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України, при прийнятті оскаржуваного рішення протиправно відмовлено у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, оскільки до декларації митної вартості додано документи, що підтверджують митну вартість товару.

Позивачем зазначено, що на виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України та з метою підтвердження заявленої митної вартості ним надано всі необхідні документи. Вважає, що підстав, які унеможливлювали визначення вартості товару за першим методом, не існувало, а тому визначення митної вартості мало відбутись саме за ціною договору.

Відповідач у відзиві на позов заперечував щодо позову у цілому, зазначаючи, що позивачем не подано повний перелік документів, зазначених в ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2022 замінено відповідача Київську міську митницю ДФС (03680, м. Київ, вул. В. Гавела, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 3942288) на його правонаступника Київську митницю (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 придбано у компанії «GG AUTO SALES LLC» (8 Aviation Ct Savannah GA 31408 USA) легковий автомобіль, що був у використанні до 5 років з бензиновим двигуном марки - Honda, тип кузова - універсал, модель - CR-V, рік виробництва 2016, модельний рік 2016, номер кузова НОМЕР_1 (далі - Транспортний засіб).

Відповідно до інвойсу № А317425 від 26.08.2018 вартість вказаного Транспортного засобу становила 4036,00 доларів США.

Даний Транспортний засіб 02.12.2018 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації № UA100070/2018/583655 від 23.11.2018 ввезено на митну територію України.

Також посадовою особою Волинської митниці ДФС 02.12.2018 проведено митний огляд Транспортного засобу та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 205010/2018/217473 (далі - Акт).

Даним Актом встановлено, що автомобіль легковий, що був у використанні до 5 років, з бензиновим двигуном об`ємом 2400 сантиметрів кубічних, марки - Honda, тип кузова - спортивний позашляховик, модель - CR-V, бувший у користуванні, календарний рік випуску - 2016, номер кузова - НОМЕР_1 , колісна формула 4x2, торговельна марка - Honda, Виробник - Honda, показники спідометра - 36759.

Також даним Актом зафіксовано, що у автомобіля наявні пошкодження, ознаки експлуатації: механічні пошкодження задніх ліхтарів, переднього бампера, переднього лівого ліхтаря, лівих передніх та задніх дверей, лівого порогу, передньої підвіски, передніх крил, капоту, спрацьовані дві подушки безпеки.

З метою митного оформлення ввезеного Транспортного засобу Позивачем 14.01.2019 подано до митного органу електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу «ІМ 40 ДЕ» № UA100070/2019/228432, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів (4036,00 доларів США).

Відповідно до графи 44 ЕМД типу на підтвердження заявленої митної вартості товару Позивачем подано митному органу наступні документи:

Відповідно до графи 44 ЕМД типу «ІМ 40 ДЕ» № UA100070/2019/228432 від 14.01.2019, на підтвердження заявленої митної вартості товару подано митному органу наступні документи:

1. рахунок-фактура (інвойс) № А317425 від 26.08.18;

2. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 400F018235022 від 23.08.2018;

3. акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 205010/2018/217473;

4. акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 100070/2018/242381 від 13.12.2018;

5. договір про надання послуг митного брокера від 23.03.2018 №008-18;

6. копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ;

7. декларація про походження товару А317425 від 26.08.2018;

8. банківський платіжний документ, що стосується товару 61900 грн. від 22.11.2018;

Митним органом в порядку проведення консультації на адресу декларанта направлено повідомлення, в якому запропоновано надати наступні документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) експортну декларацію країни відправлення 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - за бажанням декларанта, інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Заявою №б/н від 15.01.2019 Позивачем повідомлено Відповідача про те, що додаткові документи не надаються у зв`язку з їх відсутністю.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100070/2019/000003/2 від 15.01.2019, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (№6) та скориговано до рівня 19350,00 доларів США.

Також Відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00019 від 15.01.2019.

Не погоджуючись з таким діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Як встановлено судом, здійснюючи розмитнення товару Позивачем митна вартість товару визначено із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Під час митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) № А317425 від 26.08.18; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 23.08.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 205010/2018/217473; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 100070/2018/242381 від 13.12.2018; договір про надання послуг митного брокера від 23.03.2018 №008-18; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ; декларація про походження товару А317425 від 26.08.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару 61900 грн. від 22.11.2018.

Також з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем транспортний засіб пошкоджений, після ДТП.

Відповідач, відмовляючи позивачу в митному оформленні товару застосовано резервний метод № 6, зазначено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Дослідивши вказані документи, що наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вони є належними та достатніми для визначення дійсної вартості придбаного позивачем автомобіля.

Зокрема, декларантом до митного оформлення подано документи, які підтверджують мину вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Ці документи не містять неточностей та суперечностей, а саме, відповідно до інвойсу № А317425 від 26.08.2018 вартість товару становила 4036 доларів США. Ці самі дані були заявлені і в ЕМД типу «ІМ 40 ДЕ» № UA100070/2019/228432 від 14.01.2019, а також підтверджені висновком експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) № 2205/19-54 від 23.01.2019, відповідно до якого, вартість нерозмитненого, бувшого у використанні, пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля марки «Honda CR-V EX-L», 2016 року випуску; номер кузова НОМЕР_1 становить 4 019,22 долари США. Даний висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження КНДІСЕ №2205/19-54 від 23.01.2019 до митного оформлення декларантом не подавався, так як був отриманий значно пізніше - 23.01.2019. Проте суд враховує його при вирішенні даного спору.

Також вартість транспортного засобу згідно договору підтверджує документ з аукціону «Buyer Receipt» № 12538781 (квитанція покупця), відповідно до якої за транспортний засіб Honda CR-V, 2016 року виробництва; номер кузова НОМЕР_1 оплачено 3 635,6 доларів США, що кореспондується з вартістю транспортного засобу згідно інвойсу. Так як відповідно до інвойсу вартість транспортного засобу складає 3636 доларів США та 400 доларів США вартість доставки вантажу, загальна вартість складає 4036 доларів США.

Посилання Відповідача в Рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари», жодним чином не конкретизовані. Ця фраза у Рішенні про коригування митної вартості товарів є загальною і не деталізовано, які саме відомості не підтверджені.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Суд також враховує, що придбаний Позивачем транспортний засіб пошкоджений, після ДТП. Отже даному випадку транспортній засіб мав пошкодження, які і оцінив експерт у висновку КНДІСЕ № 2205/19-54 від 23.01.2019.

Стосовно твердження представника митниці про відсутність відомостей про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає, що вартість перевезення включена у митну вартість Транспортного засобу та зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), який подано разом з митною декларацією та складає 400 доларів США.

Судом також встановлено, що наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33, «Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.»

Водночас судом встановлено, що в графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2019/000003/2 від 15.01.2019 відсутні будь-які посилання на номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Стосовно посилання Відповідача у відзиві на те, що відповідно до інвойсу (рахунку фактури) загальна сума платежу складає 5 938, 60 доларів США, судом встановлено наступне. Сума оплати в розмірі 5 938,60 доларів США стосується не одного автомобіля - Honda CR-V VIN НОМЕР_1 який є предметом митного оформлення по даній справі, а двох автомобілів, інший з яких в справі не фігурує.

Як зазначено в Квитанції покупця (Buyer Receipt) № 12538781 вона стосується двох автомобілів:

1. HONDA CIVSC 2012 року випуску номер кузова: НОМЕР_4 (не фігурує в справі як предмет митного оформлення) сплачена ціна (PAID IN FULL ) - 2 303, 00 доларів США;

2. Honda CR-V EX-L», 2016 року випуску; номер кузова НОМЕР_1 (фігурує в даній справі як предмет митного оформлення) сплачена ціна (PAID IN FULL) - 3635, 50 доларів США.

Відповідно загальна сума квитанції покупця (яка є сумарною вартістю двох вищезазначених автомобілів) становить - 5 938,60 доларів США.

Крім того, ціна автомобіля Honda CR-V, VIN НОМЕР_1 саме в сумі 3636,00 доларів США підтверджується супровідним листом (cover letter) від 25.09.2018 р., що надано митним органам США, як документ, офіційно резюмуючий вартість складових частин партії товару. Вищезазначена ціна двох різних автомобілів підтверджується також оплатою двох різних платежів відповідно до протоколів SWIFT.

Матеріали справи містять не тільки вищезазначений Протокол відправки SWIFT- платежу від 28.08.2019 на суму 3636, 00 USD (оплата за автомобіль Honda CR-V, VIN НОМЕР_1 ), але й копію Протоколу відправки SWIFT-платежу від 28.08.2019 на суму 2 303, 00 USD (оплата за автомобіль HONDA CIVSC, VIN: НОМЕР_4 ).

З огляду на викладені обставини суд вважає, що вартість автомобіля Honda CR-V VIN НОМЕР_1 (3636,00 доларів США) і витати на його транспортування (400,00 3636, 00 доларів США), а також фактичне здійснення Позивачем оплат даних витрат підтверджуються наявними у справі документами.

Щодо посилання відповідача на неподання перекладу товаросупровідних документів до митного оформлення товарів, слід зазначити, що відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок».

Отже, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості, а документи не містять розбіжностей суд приходить до висновку про те, що Відповідачем прийнято рішення та оформлено картку відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 5 079,88 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 15.01.2019 №UA100070/2019/000003/2.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.01.2019 №UA100070/2019/00019.

4. Зобов`язати Київську митницю прийняти електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA100070/2019/228432 від 14 січня 2019 року днем її фактичного подання до митного посту - 14.01.2019 року, та відобразити її показники в усіх відповідних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, якими користується відповідач згідно із главою V Митного кодексу України.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 079,88 грн. (п`ять тисяч сімдесят дев`ять гривень 88 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Київська митниця (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук