Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/19248/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/19248/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані"

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправними та скасування постанов від 06.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" (далі також - позивач, ТОВ "Вано Івано Марані") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі також - відповідач), в яком упросить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ІП/ФС-566, якою накладено на ТОВ "Вано Івано Марані" штраф у розмірі 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні 00 коп.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ТД/ФС-567, якою накладено на ТОВ "Вано Івано Марані" штраф у розмірі 335 070 (триста тридцять п`ять тисяч сімдесят) гривень 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на сумніви у правомірності оформлення направлення від 24.10.2018 року на підставі листа Київської місцевої прокуратури № 2 від 04.10.2018 року № 52-5611-18, оскільки лист за даним вихідним номером був адресований виключно ТОВ «Вано Івано Марані» 23.06.2018 року і стосувався інших питань та, відповідно, не може розцінюватися як повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Також, інспекторами праці не встановлено, що керівником ТОВ «Вано Івано Марані» відповідно до Статуту ТОВ «Вано Івано Марані» є Генеральний директор, який згідно з пунктом 9.8.1 Статуту - «керує поточною господарською діяльністю та видає накази і розпорядження, визначає основні напрямки та розробляє стратегію діяльності Товариства, проводить переговори, укладає правочини в інтересах Товариства». Наказом від 03.02.2017 року на посаду Генерального директора ТОВ «Вано Івано Марані» призначено ОСОБА_1 .

Як наслідок, вимога про надання документів від 24.10.2018 року, Акт від 25.10.2018 року, припис від 25.10.2018 року, протокол від 25.10.2018 року, підписані особою, яка не мала на те повноважень, а саме, фінансовим директором ТОВ «Вано Івано Марані» - ОСОБА_2 , яку наказом від 03.02.2017 року призначено на цю посаду.

Позивач зазначає, що не погоджуючись із викладеною в Акті від 25.10.2018 року інформацією, користуючись правом наданим пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про праттю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, подало письмові зауваження 31.10.2018 року. Враховуючи, що 27 та 28 жовтня 2018 року були вихідними днями, ТОВ «Вано Івано Марані» подало зауваження до акту інспекційного відвідування у строк, встановлений пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю.

Крім того, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області порушено порядок застосування заходів впливу у зв`язку з порушенням законодавства про працю, оскарження припису або вимоги, встановлений пунктами 27-30 Порядку здійснення державного контролю, а саме, внесення припису та/або вжиття заходів до притягнення особи до відповідальності, за умови надходження зауважень від об`єкта інспекційного відвідування, може проводитись виключно після розгляду таких зауважень.

Позивач зазначає, що обставини які зазначені в акті під час інспекційного відвідування 24.10.2018 року ресторану ТОВ «Вано Івано Марані» не відповідають дійсності оскільки, наказом Генерального директора ТОВ «Вано Івано Марані» від 09.10.2018 року №3 прийнято ОСОБА_3 на посаду офіціанта з окладом згідно штатного розпису. Наказом від 22.10.2018 року № 4 прийнято ОСОБА_4 на посаду бармена з окладом згідно штатного розпису, наказом від 25.10.2018 року № 5 прийнято ОСОБА_5 з 26.10.2018 року на посаду офіціанта з окладом згідно штатного розпису, що також підтверджується відповідними повідомленнями про прийняття працівників на роботу, надісланими до Державної фіскальної служби.

На момент проведення інспекційного відвідування інспекторами праці ОСОБА_5 , хоча й перебувала у приміщенні ресторану, проте до виконання трудових обов`язків допущена не була оскільки, 24.10.2018 року о 16 год. 00 хв. остання не надала весь перелік документів необхідних для укладення трудового договору - санітарну книжку, яка є обов`язковою для працівників ТОВ «Вано Івано Марані». Проте, ОСОБА_5 виявила бажання пройти заключний інструктаж під керівництвом ОСОБА_3 , яка проводила її навчання та ознайомлювала із специфікою роботи в ТОВ «Вано Івано Марані». 25.10.2018 року ОСОБА_5 надала усі необхідні за переліком документи, буди оформлені трудові відносини з нею та допущено останню до роботи у ТОВ «Вано Івано Марані».

Позивач вважає, що ТОВ «Вано Івано Марані» у цій частині не допустило жодних порушень трудового законодавства, зокрема щодо допуску працівників без укладення з ними трудового договору.

Також, звертає увагу, що інспектори праці вийшли за межі предмету інспекційного відвідування. Відповідно до Направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2018 року № 1395 предметом інспекційного відвідування ТОВ Вано Івано Марані» було дотримання вимог законодавства про працю в частині «не оформлення трудових відносин». Інспекторами праці в Акті від 25.10.2018 року та приписі від 25.10.2018 року було зафіксовано порушення ТОВ «Вано Івано Марані» вимог частини 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці», а саме, порушення порядку виплати заробітної плати. Однак, питання, які стосуються оплати праці, не становили предмет інспекційного відвідування. Позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від №КВ 1395/1063/АВ/ТД/ФС-567 від 06.11.2018 року, якою накладено на ТОВ "Вано Івано Марані" штраф у розмірі 335070 (триста тридцять п`ять тисяч сімдесят) гривень 00 коп., до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018 року без змін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який 27.12.2018 року зареєстровано через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія). Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що на підставі листа Київської місцевої прокуратури № 2 від 04.10.2018 року № 52-5611-18 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2018 року № 1395 Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведене інспекційне відвідування ТОВ «Вано Івано Марані» на предмет дотримання вимог законодавства про працю, не оформлення трудових відносин. У ході інспекційного відвідування ресторану посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було виявлено осіб, а саме громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які виконували трудові обов`язки у ТОВ «Вано Івано Марані» без укладення трудових договорів. За таких обставин відповідач вважає, що обґрунтовано притягнув позивача до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю.

Позивачем подано відповідь на відзив, який 10.01.2019 року зареєстровано через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія). У відповіді на відзив позивач зазначає, що про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно листа Київської місцевої прокуратури № 2 від 04.10.2018 року № 52-5611-18, який отримано Головним управління Держпраці у Київській області від 16.10.2018 року за вх. № 24175/2/18 повідомлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12018100020005611 за ч.1 ст. 356 КК України про вчинення самоварних дій (незаконного функціонування на території Дарницького району м. Києва закладів громадського харчування з порушенням вимог земельного трудового та податкового права).

Досудовим розслідуванням встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує заклад громадського харчування, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Вано Івано Марані» (код ЄРДПОУ 41116333). Під час здійснення слідчих дій по вказаному кримінальному провадженні (допити свідків) було встановлено, що у вказаному закладі громадського харчування виконують функціональні обов`язки кухарів, офіціантів, бармена 5 осіб, які згідно даних, наданих з ДФС України в офіційних трудових відносинах з ТОВ «Вано Івано Марані» (код ЄРДПОУ 41116333) не перебувають.

На підставі наказу від 23.10.2018 року № 3932 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області В.С. Андрієнком оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2018 року № 1395, яким уповноважено начальника (інспектора праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Знов`юка Ігоря Олександровича; головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Ющенка Віталія Петровича, Сідого Євгенія Анатолійовича, провести інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, а саме: на предмет дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці, а саме не оформлення трудових відносин у ТОВ «Вано Івано Марані», код ЄДРПОУ 4116333, за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 14 в.

Вимогою від 24.10.2018 року №1325 про надання/поновлення документів у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.10.2018 року до 13 год. 00 хв. зобов`язано надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи. Вимога отримана особисто під підпис ОСОБА_2 24.10.2018 року.

24.10.2018 року у ході інспекційного відвідування відповідачем ресторану за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено громадян ОСОБА_3 „ ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які працювали без офіційного працевлаштування, а саме:

- ОСОБА_3 в період з 01.09.2018 року до 09.10.2018 року працювала без оформлення трудових відносин із заробітною платою 3800 грн. за графіком із 11:00 до 19:00 годин. Заява на прийняття на роботу від 09.10.2018 року та наказ від 09.10.2018 року;

- ОСОБА_5 на час перевірки працювала на посаді офіціанта від 20.10.2018 року за гнучким графіком із заробітною платою - відсоток від виторгу. Після проведення перевірки, було видано наказ від 25.10.2018 року про прийняття на роботу останньої, на час перевірки ОСОБА_5 була без офіційного оформлення трудових відносин;

- ОСОБА_4 в період з 17.10.2018 року до 23.10.2018 року працював на посаді бармена із заробітною платою 3800 грн., без оформлення трудових відносин за графіком із 11:00 до 19:00 годин. Заява на прийняття на роботу та наказ від 22.10.2018 року №4.

Інспекційним відвідуванням встановлено, що ТОВ «Вано Івано Марані», згідно наданих до інспекційного відвідування відомостей на виплату заробітної плати, банківських виписок, платіжно - розрахункових відомостей на виплату заробітної плати за період грудень-серпень 2018 року проводило один раз на місяць, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 25.10.2018 року № KB 1395/1063/АВ (далі - Акт).

За результатами інспекційного відвідування ТОВ «Вано Івано Марані», інспектором праці В.П. Ющенком на підставі Акта від 25 жовтня 2018 року винесено Припис про усунення виявлених порушень від 25.10.2018 року №1395/1063/АВ/П та складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.10.2018 року №KB 1395/1063/АВ/ПТ.

Акт від 25.10.018 року був вручений фінансовому директору ТОВ «Вано Івано Марані» 26.10.2018 року ОСОБА_2 під підпис у приміщенні Головного управління Держпраці у Київській області.

29.10.2018 року Головним управлінням Держпраці у Київській області направлено ТОВ «Вано Івано Марані» лист про розгляд справи про накладення штрафу від 29.10.2018 року № 4.3/2/18/15228, що підтверджується чеком про відправлення рекомендованого листа №0406005099508. Дане поштове відправлення згідно витягу із офіційного сайту Укрпошти надійшло до відділення позивача 30.10.2018 року, але не було вручено з інших причин, а вручено було уже 09.11.2018 року.

31.10.2018 року ТОВ «Вано Івано Марані», не погоджуючись із викладеною в Акті від 25.10.2018 року інформацією, подало письмові зауваження до зазначеного Акта.

05.11.2018 року ТОВ «Вано Івано Марані» подано до Головного управління Держпраці у Київській області скаргу на припис від 25.10.2018 року №1395/1063/АВ/П.

06.11.2018 року Головним управління Держпраці у Київській області за порушення позивачем вимог частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ 1395/1063/АВ/ТД/ФС-567, якою керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також- КЗпП) якою накладено на ТОВ «Вано Івано Марані» штраф у розмірі 335070 (триста тридцять п`ять тисяч сімдесят) гривень 00 коп.

06.11.2018 року Головним управління Держпраці у Київській області за порушення позивачем вимог частин 1,2 статті 115 Кодексу законів про працю України Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ 1395/1063/АВ/ІП/ФС-566, якою керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також- КЗпП) накладено на ТОВ «Вано Івано Марані» штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні 00 коп.

Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V із змінами на момент правовідносин (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців 4, 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 11 та 15 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

У відповідності до положень статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частинами 6 та 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Згідно з частинами 1, абзацами 2, 6 та 7 частини другої та частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з абзацом 2 пункту 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

За приписами пункту 10 Порядку №506 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні при проведенні перевірки з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу. Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі, Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку №295).

Приписами пункту 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 12 Порядку №295).

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою (пункт 16 Порядку №295).

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 17 Порядку №295).

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункт 18 Порядку №295).

Що стосується тверджень позивача відносно неправомірності направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2018 року № 1395 суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що проведення відповідачем інспекційного відвідування відбулося на підставі листа Київської місцевої прокуратури № 2 від 04.10.2018 року № 52-5611-18, який отримано Головним управління Держпраці у Київській області від 16.10.2018 року за вх. № 24175/2/18, відповідно до якого повідомлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12018100020005611 за ч.1 ст. 356 КК України про вчинення самоварних дій (незаконного функціонування на території Дарницького району м. Києва закладів громадського харчування з порушенням вимог земельного трудового та податкового права). Досудовим розслідуванням встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 14 в, функціонує заклад громадського харчування де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Вано Івано Марані» (код ЄРДПОУ 41116333). Під час здійснення слідчих дій по вказаному кримінальному провадженні (допити свідків) було встановлено, що у вказаному закладі громадського харчування виконують функціональні обов`язки кухарів, офіціантів, бармена 5 осіб, які згідно даних, наданих з ДФС України в офіційних трудових відносинах з ТОВ «Вано Івано Марані» (код ЄРДПОУ 41116333) не перебувають.

Відповідно до пункту 5 Порядку №295 Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

Тобто, інспекційні відвідування проводяться: за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (підпункт 4 пункт 5 Порядку № 295).

Отже, посилання позивача на неправомірність оформлення направлення на перевірку від 24.10.2018 року №1395 є необґрунтованими.

Суд також зазначає, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, винесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Положеннями пунктів 19 та 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Форму акта із зазначенням переліку питань, що підлягають інспектуванню, форму довідки, припису, вимоги, постанови про накладення штрафу затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18 серпня 2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 року за № 1500/31368.

Пунктом 21 Порядку № 295 передбачено, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно пункту 26 Порядку № 295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі наказу від 23.10.2018 року № 3932 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.10.2018 року № 1395, на предмет дотримання вимог законодавства про працю, а саме: на предмет дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці, а саме не оформлення трудових відносин у ТОВ «Вано Івано Марані», код ЄДРПОУ 4116333, за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 14 в.

Вимогою від 24.10.2018 року №1325 про надання/поновлення документів у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.10.2018 року до 13 год. 00 хв. зобов`язано позивача надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи. Вимога отримана особисто під підпис фінансовим директором ОСОБА_2. 24.10.2018 року.

У свою чергу, представником позивача зазначено, що запитувані у вимозі від 24.10.2018 року документи та матеріали у повному обсязі було надано відповідачу, 25.10.2018 року. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не заперечувалось факту надання запитуваних документів і матеріалів у необхідному обсязі щодо підстав несвоєчасного подання вказаних документів (25.10.2018 року вказаного у вимозі - до 13 год. 00 хв., а подано о 19 год. 30 хв.) представником позивача зазначено про значний обсяг запитуваних копій матеріалів, що унеможливило подання їх у встановлений строк.

При цьому, за результатом проведеного інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ТОВ «Вано Івано Марані», яке проводилось у період з 10 год. 00 хв. 24.10.2018 року по 18 год. 00 хв. 25.10.2018 року, складено Акт від 25.10.2018 року, яким встановлено порушення вимог законодавства про працю ТОВ «Вано Івано Марані».

26.10.2018 року Акт від 25.10.2018 року був вручений фінансовому директору ТОВ «Вано Івано Марані» ОСОБА_2 та підписаний нею у приміщенні Головного управління Держпраці у Київській області.

В свою чергу, ТОВ «Вано Івано Марані», не погоджуючись із викладеною в Акті від 25.10.2018 року інформацією, користуючись правом наданим пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про праттю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядку здійснення державного контролю), 31.10.2018 року подало письмові зауваження, що підтверджується відміткою Головного управління Держпраці у Київській області щодо внесення запису до журналу реєстрації вхідних документів - Вх. № 25966/5/18 від 31.10. 2018 року.

Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.

Так, за загальним правилом, визначеним у частині перші статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи, що 27 та 28 жовтня 2018 року були вихідними днями, ТОВ «Вано Івано Марані» подало зауваження до акта інспекційного відвідування у строк, встановлений пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю.

При цьому, праву об`єкта інспекційного відвідування на подачу зауважень до акта кореспондує обов`язок інспектора праці надати письмову вмотивовану відповідь на ці зауваження не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Всупереч встановленому припису, порушуючи вимоги пункту 21 Порядку здійснення державного контролю, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області не надано вмотивованої відповіді на зауваження до Акта від 25.10.2018 року.

Одночасно із складенням Акта від 25.10.2018 відповідачем було внесено Припис про усунення виявлених порушень від 25.10.2018 року № 1395/1063/АВ/П, чим порушено вимоги пункту 24 Порядку здійснення державного контролю.

Так, згідно з абзацом 1 пункту 24 Порядку здійснення державного контролю припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Як наслідок, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області порушено порядок застосування заходів впливу у зв`язку з порушенням законодавства про працю, оскарження припису або вимоги, встановлений пунктами 27-30 Порядку здійснення державного контролю.

Так, пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Таким чином, з аналізу наведеної норми випливає, що внесення припису та/або вжиття заходів до притягнення особи до відповідальності, за умови надходження зауважень від об`єкта інспекційного відвідування, може проводитись виключно після розгляду таких зауважень.

Щодо порушень виявлених в акті суд зазначає наступне. 24.10.2018 року у ході інспекційного відвідування відповідачем ресторану за адресою: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 14 В, виявлено громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які працювали без офіційного працевлаштування, а саме:

- ОСОБА_3 в період з 01.09.2018 року до 09.10.2018 року працювала без оформлення трудових відносин із заробітною платою 3800 грн. за графіком із 11:00 до 19:00 годин. Заява на прийняття на роботу від 09.10.2018 року та наказ від 09.10.2018 року;

- ОСОБА_5 на час перевірки працювала на посаді офіціанта від 20.10.2018 року за гнучким графіком із заробітною платою - відсоток від виторгу. Після проведення перевірки, було видано наказ від 25.10.2018 року про прийняття на роботу останньої, на час перевірки ОСОБА_5 була без офіційного оформлення трудових відносин;

- ОСОБА_4 в період з 17.10.2018 року до 23.10.2018 року працював на посаді бармена із заробітною платою 3800 грн., без оформлення трудових відносин за графіком із 11:00 до 19:00 годин. Заява на прийняття на роботу та наказ від 22.10.2018 року №4.

Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 25.10.2018 року № KB 1395/1063/АВ (далі - Акт).

Однак, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що наказом Генерального директора ТОВ «Вано Івано Марані» від 09.10.2018 року № 3 прийнято ОСОБА_3 на посаду офіціанта з окладом згідно штатного розпису, також позивачем направлено відповідне Повідомленням про прийняття на роботу до Державної фіскальної служби (копії наявні в матеріалах справи).

Наказом Генерального директора ТОВ «Вано Івано Марані» від 22.10.2018 року № 4 прийнято ОСОБА_4 на посаду бармена з окладом згідно штатного розпису, також позивачем направлено відповідне Повідомленням про прийняття на роботу до Державної фіскальної служби (копії наявні в матеріалах справи).

Наказом Генерального директора ТОВ «Вано Івано Марані» від 25.10.2018 року № 5 прийнято ОСОБА_5 з 26.10.2018 року на посаду офіціанта з окладом згідно штатного розпису, що також підтверджується відповідним Повідомленням про прийняття на роботу, надісланому до Державної фіскальної служби (копії наявні в матеріалах справи).

Таким чином, станом то на момент проведення інспекційного відвідування та складання Акта від 25.10. 2018 року, трудові відносини із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були належним чином оформлені.

Позивачем зазначається, що на момент проведення інспекційного відвідування інспекторами праці 24.10.2015 року ОСОБА_5 , перебувала у приміщенні ресторану, проте до виконання трудових обов`язків допущена не була з підстав статті 24 КЗпП України.

Відповідно до частини другої статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту і спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Таким чином, керівництво ТОВ «Вано Івано Марані» керуючись частиною 2 статті 24 КЗпП України відповідно до якої, при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи, не допустило ОСОБА_5 до виконання трудових обов`язків та повідомило її, що трудовий договір із нею буде укладено лише за наявності всього переліку документів. Остання повідомила, що санітарну книжку, вона надасть 25.10.2018 року, а також виявила бажання пройти заключний інструктаж під керівництвом ОСОБА_3 , яка проводила її навчання та ознайомлювала із специфікою роботи в ТОВ «Вано Івано Марані».

Таким чином, ТОВ «Вано Івано Марані» у цій частині не допустило жодних порушень трудового законодавства, зокрема щодо допуску працівників без укладення з ними трудового договору.

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина перша). У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина друга).

Аналогічні вимоги щодо строків та періодичності виплати заробітної плати передбачені статтею 24 Закону України "Про оплату праці". Інспекційним відвідуванням встановлено, що ТОВ «Вано Івано Марані», згідно наданих до інспекційного відвідування відомостей на виплату заробітної плати, банківських виписок, платіжно - розрахункових відомостей на виплату заробітної плати за період грудень-серпень 2018 року проводило один раз на місяць, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Однак, зазначені обставини не підтверджуються належними документами, а саме: розрахунковими листами, платіжними дорученнями, платіжно - розрахунковими відомостями на виплату заробітної плати за період грудень-серпень 2018 року.

Відповідачем зазначаються лише відомісті на виплату готівки № 2 від 20.03.2018 року, № 4 від 18.05.2018 року, № 6 від 16.08.2018 року, № 9 від 18.09.2018 року, проте, з даних відомостей не можливо встановити, що вони стосуються виплати заробітної плати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, суд зазначає таке.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Одним із ключових питань у справі є виконання відповідачем пункту 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 викладена така правова позиція:

« 38. обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

39. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

40. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

41. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

42. Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

43. Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною».

Суд зазначає, що обов`язок повідомити про розгляд справи пов`язаний саме з реалізацією права на захист та можливості взяти участь в засіданні, висловити заперечення, надати докази.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням Держпраці у Київській області ТОВ «Вано Івано Марані» було направлено листа про розгляд справи про накладення штрафу від 29.10.2018 року № 4.3/2/18/15228.

09.11.2018 року позивачем через відділення поштового зв`язку отримано повідомлення Головного управління Держпраці у Київській області про розгляд справи про накладення штрафу від 29.10.2018 року № 43/2/18 та оскаржувані постанови від 06.11.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

При цьому, жодних доказів отримання у законодавчо встановлений термін повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, як це передбачено пунктом 6 Порядку № 509, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд вважає, що позивача було позбавлено можливості подавати відповідні пояснення та докази з приводу виявлених порушень.

Враховуючи вищезазначене, позивача було позбавлено права на участь у розгляді справи та права на захист своїх прав, а тому суд позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов відповідача про накладення штрафу підлягають задоволенню.

У зв`язку із відсутністю у справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства про працю, суд вважає висновки акта інспекційного відвідування помилковими, а накладення штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України протиправним.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем порушено вимоги пункту 6 Порядку №509, відповідно до якого про розгляд справи уповноважені посадові особи письмового повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

Таким чином, постанова ГУ Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.11.2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ІП/ФС-566 та постанова від 06.11.2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ТД/ФС-567 є протиправним та підлягають скасуванню.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання позивача на процедурні порушення, допущені відповідачем під час складення акта перевірки у зв`язку із тим, що вказані обставини не є предметом доказування у цій справі, оскільки позивач не оскаржує відповідну поведінку ГУ Держпраці у Київській області.

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а). Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ІП/ФС-566, якою накладено на ТОВ "Вано Івано Марані" штраф у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) гривні 00 коп.; 3. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №КВ 1395/1063/АВ/ТД/ФС-567, якою накладено на ТОВ "Вано Івано Марані" штраф у розмірі 335070 (триста тридцять п`ять тисяч сімдесят) гривень 00 коп.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" (код ЄДРПОУ 41116333, адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 14 в) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524, 00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214; адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вано Івано Марані" (код ЄДРПОУ 41116333, адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 14 в).

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса:04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Повне рішення суду складено 14.12.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна