Рішення

від 03.07.2023 по справі 120/10775/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2023 р. Справа №120/10775/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним сформовано податкові накладні № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року, які направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні були прийняті, однак реєстрація їх зупинена з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанціях запропоновано товариству надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Згодом, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області 12 липня 2022 року прийняті рішення № 7035424/41778977, № 7035425/41778977, № 7035426/41778977, № 7035413/41778977, № 7035415/41778977, № 7035416/41778977, № 7035417/41778977, № 7035418/41778977 та № 7035419/41778977, якими позивачеві відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних.

Окрім того, позивач зазначив, що рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 125859 від 03 жовтня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

В свою чергу, Державну податкову службу України слід зобов`язати зареєструвати податкові накладні № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, скасуванню підлягає й рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 125859 від 03 жовтня 2022 року, оскільки воно не містить жодних конкретних фактів, що вказують на здійснення товариством ризикових фінансово-господарських операцій, та доказів наявності податкової інформації, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Ухвалою від 27 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 січня 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС у Вінницькій області. У такій наведено спростування викладених у відзиві аргументів.

17 січня 2023 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області 12 липня 2022 року прийняті рішення № 7035424/41778977, № 7035425/41778977, № 7035426/41778977, № 7035413/41778977, № 7035415/41778977, № 7035416/41778977, № 7035417/41778977, № 7035418/41778977 та № 7035419/41778977, якими товариству відмовлено в реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Також представник відповідача зазначив, що рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 125859 від 03 жовтня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

17 січня 2023 року до суду надійшов відзив від Державної податкової служби, в якому цей відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що вимога про зобов`язання Державну податкову службу зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. Відтак, відповідач вказує на неможливість здійснення реєстрації податкових накладних.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" зареєстровано як юридичну особу 05 грудня 2017 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" сформовано та направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року.

30 червня 2022 року контролюючим органом сформовано квитанції, якими зупинено реєстрацію поданих позивачем податкових накладних, мотивуючи це тим, що податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, адже коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. У зв`язку із цим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначених вимог позивачем щодо кожної податкової накладної направлено до податкового органу пояснення та документи, яких, на його думку, достатньо для реєстрації поданих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Незважаючи на подані пояснення та документи, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області 12 липня 2022 року прийняті рішення № 7035424/41778977, № 7035425/41778977, № 7035426/41778977, № 7035413/41778977, № 7035415/41778977, № 7035416/41778977, № 7035417/41778977, № 7035418/41778977 та № 7035419/41778977, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податків копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). При цьому в примітці до вказаних рішень, що має назву "Додаткова інформація", зазначено, що не встановлено місце навантаження та розвантаження в товарно-транспортних накладних. Неможливо встановити товар, що перевозиться та не надано первинні документи щодо транспортних засобів.

Окрім того, 03 жовтня 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, прийнято рішення № 125859 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" критеріям ризиковості платника податку (зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). У рішенні зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" здійснено господарські операції з ризиковими контрагентами, зокрема товариством з обмеженою відповідальністю "НЕОН ВІП", товариством з обмеженою відповідальністю "ВТП", товариством з обмеженою відповідальністю "МОТТО КАРД ТРЕЙДІНГ", товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛКЕДЕРС", товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛНАФТОГАЗ" тощо.

Надаючи правову оцінку рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Системний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, слід констатувати, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 30 червня 2022 року не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Таким чином, незазначення у квитанціях від 30 червня 2022 року, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, переліку документів, які слід надати для підтвердження інформації, що вказана у поданих податкових накладних, свідчить про неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків певних документів.

Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В ході судового розгляду встановлено, що оскаржувані рішення прийняті у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних. При цьому в примітці до вказаних рішень, що має назву "Додаткова інформація", зазначено, що не встановлено місце навантаження та розвантаження в товарно-транспортних накладних. Неможливо встановити товар, що перевозиться та не надано первинні документи щодо транспортних засобів.

Разом із тим позивачем подано контролюючому органу письмові пояснення та копії наступних документів: договір про надання послуг № 0003/2022, цивільно-правовий договір № 2 від 01 березня 2022 року, акт прийому наданих послу до цивільно-правового договору № 2 від 30 березня 2022 року, цивільно-правовий договір № 3 від 01 березня 2022 року, акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 3 від 30 березня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000059 від 18 березня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 59 від 18 березня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000060 від 22 березня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 60 від 22 березня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000061 від 25 березня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 61 від 25 березня 2022 року, цивільно-правовий договір № 2 від 01 травня 2022 року, акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 2, цивільно-правовий договір № 3 від 01 травня 2022 року, акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 3, акт надання послуг № ОУ-0000062 від 03 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 62 від 03 травня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000063 від 09 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 63 від 09 травня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000067 від 12 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 67 від 12 травня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000064 від 16 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 64 від 16 травня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000065 від 18 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 65 від 18 травня 2022 року, акт надання послуг № ОУ-0000066 від 24 травня 2022 року, товарно-транспортну накладну № 66 від 24 травня 2022 року, договір постачання бланків дозволів (талонів) № 3701-Т від 27 січня 2022 року, видаткову накладну № 89 від 28 січня 2022 року, платіжне доручення № 109 від 27 січня 2022 року, договір поставки № U47841, від 02 вересня 2021 року, накладну № UAUB1_220012149 від 14 лютого 2022 року, накладну № UAUB1_220012468 від 15 лютого 2022 року, накладну № UAUB1_220012871 від 16 лютого 2022 року, накладну № UAUB1_22013279 від 17 лютого 2022 року, платіжне доручення № 147 від 14 лютого 2022 року, платіжне доручення № 151 від 14 лютого 2022 рок, платіжне доручення № 152 від 15 лютого 2022 року, платіжне доручення № 158 від 16 лютого 2022 року, договір поставки № 98 від 01 січня 2020 року, видаткову накладну № ОА-00000163 від 01 лютого 2022 року, видаткову накладну № ОА-00000269 від 18 лютого 2022 року, платіжне доручення № 129 від 03 лютого 2022 року, платіжне доручення № 164 від 21 лютого 2022 року, договір № 0010-208/Р-Н від 02 січня 2020 року, видаткову накладну № 54 від 21 січня 2022 року, видаткову накладну № 60 від 21 січня 2022 року, видаткову накладну № 76 від 01 лютого 2022 року, платіжне доручення № 113 від 31 січня 2022 року, платіжне доручення № 145 від 09 лютого 2022 року, видаткову накладну № 426 від 31 травня 2022 року, видаткову накладну № 511 від 13 червня 2022 року, видаткову накладну № 566 від 27 червня 2022 року, платіжне доручення № 197 від 31 травня 2022 року, платіжне доручення № 230 від 28 червня 2022 року та платіжне доручення № 238 від 01 липня 2022 року.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області 12 липня 2022 року рішення № 7035424/41778977, № 7035425/41778977, № 7035426/41778977, № 7035413/41778977, № 7035415/41778977, № 7035416/41778977, № 7035417/41778977, № 7035418/41778977 та № 7035419/41778977, якими позивачеві відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто врахувати наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами суд дійшов висновку зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання представника Державної податкової служби України у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржувані рішення прийняті всупереч вимогам Порядку №520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, на переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимоги про оскарження рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 125859 від 03 жовтня 2022 року, то тут слід врахувати наступне.

Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що 03 жовтня 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, прийнято рішення № 125859 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" критеріям ризиковості платника податку, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таке рішення прийнято на підставі отриманих від платника податку інформації та копій документів від 21 вересня 2022 року. У рішенні зазначено, що за результатами проведеного аналізу отриманих від платника податку інформації та копій документів від 21 вересня 2022 року встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" встановлено здійснення господарських операцій з ризиковими контрагентами (у рішенні наведено перелік таких контрагентів).

Рішення не містить інформації про те, в чому полягає така ризиковість контрагентів та якими доказами підтверджується така ризиковість.

Наведене свідчить про те, що жодних доказів на підтвердження відповідності товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідачем не надано, як і не зазначено інших обставин, які б могли свідчити про порушення безпосередньо позивачем законодавства України.

Водночас суд зауважує, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття "добросовісний платник", що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Тобто, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі № 816/1122/16 та ряду інших.

У той же час, суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що Головне управління ДПС у Вінницькій області у повному обсязі досліджувало обставини господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" з наведеними у рішенні контрагентами станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Слід зауважити, що аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення в рішенні суті та характеру наявної податкової інформації, ідентифікації конкретних господарських операцій, які відповідач вважає "ризикованими" та податкових накладних, в яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, вже неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

Також у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 наголошено на тому, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому суд враховує те, що головною рисою таких рішень (актів індивідуальної дії) є їх конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи чи осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених такими актами; чітка відповідність таких актів нормам чинного законодавства.

Отже, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії (акту правозастосування), є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом (відповідачем) конкретних підстав (фактичних та юридичних) та, серед іншого, переконливих та зрозумілих мотивів їх прийняття.

Разом із тим принцип обґрунтованості рішень вимагає від відповідача враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує чинне законодавство, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього останній має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Однак рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 03 жовтня 2022 року № 125859 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права та обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Так, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року зазначено, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати всі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або ж відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли мають місце певні несприятливі для особи рішення.

У той же час, відповідачем не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені саме в основу його прийняття. При цьому відповідачем не було чітко ідентифіковано "ризикові операції" та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області, прийнявши оскаржуване рішення від 03 жовтня 2022 року за № 125859, діяла неправомірно, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то таку вимогу також належить задовольнити, оскільки пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, оскільки рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано, тому зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Крім того, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, що понесені позивачем, суд зважає на те, що товариством при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 24810 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 355 від 12 грудня 2022 року та № 358 від 21 грудня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі по 12405 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, пунктом 3.1 розділу 3 договору про надання правової допомоги № 09/12-2022-а від 09 грудня 2022 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" та адвокатським бюро "Супруна Миколи", передбачено, що розмір гонорару бюро за надання правової допомоги становить 15000 гривень.

Згідно з детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 22 грудня 2022 року розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається з розрахунку погодинної вартості надання правової допомоги (1 година роботи = 1000 гривень). Підготовка позовної заяви зайняла у адвоката 13 годин часу, що складає 13 тисяч гривень, а підготовка відповіді на відзив - 2 години часу, що складає 2000 гривень.

Платіжним дорученням від 12 грудня 2022 року № 354 підтверджується сплата позивачем адвокату 15000 гривень.

Водночас представник товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" в межах цієї справи просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень (а не 15000 гривень).

При цьому, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 12000 гривень також є досить завищеними.

Так, зі змісту детального опису робіт (наданих послуг), що поданий представником позивача, слідує, що адвокатом витрачено на підготовку позовної заяви 13 годин часу.

Проте, незважаючи на оскарження дев`яти рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, усі вони прийняті з однієї і тієї ж підстави, а тому позовна заява містить однакове обгрунтування незаконності усіх таких рішень.

Відтак суд дійшов висновку, що витрата адвокатом 13 годин часу на підготовку такої позовної заяви є досить сумнівною, а обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) є неспівмірним із складністю такої роботи (наданих послуг).

Крім того, адміністративна справа №120/10775/22 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень, а тому слід дійти висновку, що такий розмір є досить завищеним.

На переконання суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 4000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів слід пропорційно стягнути витрати на професійну правничу допомогу по 4000 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7035424/41778977, № 7035425/41778977, № 7035426/41778977, № 7035413/41778977, № 7035415/41778977, № 7035416/41778977, № 7035417/41778977, № 7035418/41778977 та № 7035419/41778977, що прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області 12 липня 2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 18 березня 2022 року, № 3 від 22 березня 2023 року, № 4 від 25 березня 2022 року, № 9 від 03 травня 2022 року, № 10 від 09 травня 2022 року, № 11 від 12 травня 2022 року, № 12 від 16 травня 2022 року, № 13 від 18 травня 2022 року та № 14 від 24 травня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03 жовтня 2022 року № 125859 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕУА СЕРВІС КОМПАНІ" (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, буд. 46; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41778977)

Відповідачі:

Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43005393)

Головне управління ДПС у Вінницькій області: (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44069150)

Рішення суду в повному обсязі складено 03.07.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович