Рішення

від 06.07.2023 по справі 200/18277/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року Справа№200/18277/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного

управління ДПС у Донецькій області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника

податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс» про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, у зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки з підстав, що не передбачені законом, складено відповідний акт та прийнято рішення від 08.12.2021 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Роланд Імпекс».

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи, що для розгляду вказаної категорії справи пріоритетним є швидке вирішення, тобто в даному випадку неподання відповідачем відзиву на позов суд приймає як визнання позову, тому суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд справи за його участі не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з`ясував наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс», ЄДРПОУ 43137732, юридична адреса: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 90, як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Маріупольський відділ перевірок платників - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 27.10.2021 №1866-п, про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженню відповідальністю «Роланд Імпекс» з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 29.07.2019 по 30.09.2021, за фактичною адресою - 87500, Україна, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, будинок 29.

На виконання вимог п. 77.4, ст. 77, Податкового кодексу України 26.05.2021 Головним управлінням ДПС у Донецький області на адресу ТОВ «Роланд Імпекс» (код 43137732), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 27.10.2021 №1866-п та повідомлення про проведення перевірки №1069/05-99-07-17 від 28.10.2021.

Відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на 2021 рік на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 №1866-п документальна перевірка відповідача була запланована на 23.11.2021.

Відповідно до направлень на перевірку: №2296 від 28.10.2021, №2298 від 28.10.2021, №2509 від 19.11.2021 та наказу від 27.10.2021 №1866-п посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області 23.11.2021 здійснено вихід за фактичною адресою підприємства, але представник підприємства, за довіреністю, відмовив в допуску до проведення перевірки.

Про відмову в допуску до перевірки був складений акт №988/05-99-07-17/43137732 від 23.11.2021, який підписано посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області та представником ТОВ «Роланд Імпекс» Косенком Сергієм Сергійовичем.

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки 08.12.2021 року прийнято рішення № 45/05-99-07-17 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Роланд Імпекс», яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.

Судом також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року у справі № 200/16533/21, яке набрало законної сили 05.03.2022 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково, визнані протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, визнаний протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 № 1866-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Роланд імпекс».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Підпунктом20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючі органи, визначеніпідпунктом41.1.1пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу Україниадміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94вказаногоКодексуарешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, як, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 94.3 та 94.4 ст. 94 Кодексу арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом94.5 ст. 94вказаногоКодексувизначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених упункті 94.2цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 94.11 ст. 94 Кодексу визначено, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Кодексу припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Оскільки податковим органом рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (відповідача) прийнято 08.12.2021 року, і з часу його прийняття минуло 96 годин, що встановлені п.94.10 ст. 94 Податкового кодексу Українидля його перевірки, тому відповідно до положень пп.94.19.1 п. 94.19 ст. 94вказаногоКодексузастосований адміністративний арешт вважається припиненим.

При цьому адміністративний арешт вважався припиненим вже станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивач звернувся з позовом лише 15.12.2021 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.07.2020 року у справі № 820/1508/17.

Крім того, як встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року у справі № 200/16533/21, яке набрало законної сили 05.03.2022 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково, визнані протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, визнаний протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 № 1866-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Роланд імпекс».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги податкового органу такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки під час розгляду справи встановлена неправомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

В розумінніст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипитання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс» про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платника податків - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко