Рішення

від 05.07.2023 по справі 501/788/19

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.07.2023

Справа № 501/788/19

2/501/263/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Смирнова В.В.,

за участі :

секретаря судового засідання Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ, в відкритому судовому засіданні, в порядку письмового провадження, цивільну справу № 501/788/19

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2

до

відповідача: Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1,

відповідача: Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, місцезнаходження: Одеська область, с. Куяльник, вул. Куяльницька, 26А,

відповідача: Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «ЕКОПРОМ» (в стані припинення з 16.01.2006 р.), місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, площа Праці, 6,

відповідача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ,

предмет тапідстави позову: про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,

учасники справи - не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся 15.03.2019 року до суду з позовом до відповідачів Державного реєстратора ДП «Агенція державної реєстрації» Дунай Х.М., Державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О., АТ закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «ЕКОПРОМ», ОСОБА_2 з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29.01.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі продажу спірного нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , право власності на яке 27.04.2011 року було зареєстровано за ОСОБА_3 . Від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, однак позивач не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки на той час право власності на спірне нерухоме майно вже було зареєстровано за ОСОБА_2 .. Позивач вважає рішення державних реєстраторів незаконними, такими що порушують його права на спадщину, проведені з порушенням законодавства, тому звернувся до суду та просить суд:

Визнати протиправнимта скасуватирішення державногореєстратора Державногопідприємства «Агенціяз державноїреєстрації »Дунай ХристиниБогданівни про проведення державної реєстрації права власності за акціонерним товариством закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності 30168834, дата та час державної реєстрації 05.02.0219 року, 19:51:06, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45392590 від 06.02.2019 року, 14:06:38;

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності 30313007, дата та час державної реєстрації 14.02.0219 року, 18:06:27, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45548092 від 15.02.2019 року, 13:15:28;

Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 (ІПН- НОМЕР_1 ) судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 надала до суду відзив по справі, заперечувала проти заявлених вимог, просила суд відмовити в задоволенні вимог (т. 1 а.с. 50-52).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кузнєцова Л.О. надала відзив на позов, в якому заперечувала проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості та відсутності порушених прав позивача (т. 1 а.с. 50-52).

Відповідач Державний реєстратор Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Х.М., відзив на позов не надавала, про судове засідання сповіщалась належним чином, в судове засідання не з`явилась про причини неявки суд не повідомила (т. 1 а.с. 47, 81-82, 93, 101, 114, 128, 146-147, т. 3 а.с. 20-23, 47-48).

Відповідач Державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Махортов І.О. відзив на позов не надавав, про судове засідання сповіщався належним чином, в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив. Згідно даних що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» код 42107749 знаходиться в стані припинення (т. 1 а.с. 46, 85-86, 102-103, 125, т. 3 а.с. 18-19, 46).

Представник відповідача АТ закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «ЕКОПРОМ» відзив на позов не надавав, про судове засідання сповіщався належним чином в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив. Згідно даних що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «ЕКОПРОМ» код 20983648 знаходиться в стані припинення (т. 1 а.с. 45, 78, 79, 92, 87-88, 112-113, 126-127, 133, 149, т. 2 а.с. 238-239, т. 3 а.с. 6-9, 49-50).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

23.04.2019 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відкрито провадження по справі.(т. 1 а.с. 33).

25.07.2019 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дячука П.М. про забезпечення позову задоволено частково (т. 1 а.с. 42).

29.05.2019 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області задоволено клопотання представника позивача адвоката Дячук П.М. про забезпечення доказів задоволено (т. 1 а.с. 70).

16.01.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області застосовано заходи процесуального примусу ( т. 1 а.с. 140).

16.01.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області тимчасово вилучено докази та зупинено провадження у справі до закінчення виконавчого провадження з тимчасового вилучення доказів для дослідження судом (т. 1 а.с. 141).

13.02.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області провадження по справі поновлено (т. 2 а.с. 139).

11.08.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про зупинення провадження відмовлено (т. 2 а.с. 168).

04.11.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження на час розгляду по суті та набрання судовим рішенням по справі № 501/4486/14ц законної сили (т.2 а.с. 179).

19.04.2021 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області провадження по справі поновлено (т. 2 а.с. 185).

14.07.2021 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кузнєцової Л.О. про зупинення провадження задоволено до набрання судовим законної сили судовим рішенням по справі № 501/1364/21 (т. 2 а.с. 208, 210).

01.04.2022 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 2 а.с. 244).

24.05.2023 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області призначено до розгляду в письмовому порядку на (т. 3 а.с. 64).

Судом на підставі ч. 2 ст. 247Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що з 2003 року АТЗТЕКПП «Екопром» ЄДРПОУ 20983848, було власником комплексу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 (до перейменування площа Праці 6), яке складалось з Літ. А склад, площе. 546, 2 кв. м, літ. Г - адміністративна будівля, площею 201,4 кв, м. , літ Д пункт охорони площею 19, 5 кв.м., літ Б ангар площею 443, 3 кв.м., літ. В вбиральня 4,0 кв.м., літ Е щитова 3,8 кв.м., літ Ж сарай 26,9 кв.м., Літ З котельня 23,0 кв.м., № 1,2 дворові споруди. Загальна площа складає 1268,1 кв.м. (т. 1 а.с. 16).

29.01.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір № 96 купівлі-продажу комплексу, що складається з літ. А склад, літ. Б ангар, літ. В вбиральня, літ. Г адміністративна будівля, літ. Д пункт охорони, літ. Е- щитова,літ. Ж сарай, літ. З котельня, №1, 2, І дворові споруди, загальною площею 740,2 кв.м. (т. 1 .а.с. 11).

Згідно відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що 27 квітня 2011 року до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про об`єкт нерухомого майна за номером 3356837, опис об`єкту нерухомого майна: тип майна: нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_5 ; загальна площа: 518,6 житлова площа 507, 7 кв.м., технічна опис майна: земля Іллічівської міської ради комунальна власність для обслуговування багатоповерхового житлового будинку(т. 1 .а.с. 12).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 13).

Спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є його син ОСОБА_1 , що підтверджується копією листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. від 15.08.2017 року №370/02-14 (т. 1 а.с. 15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2016 року, власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 225,4 кв.м., які складаються з приміщень: літ. Г - адміністративна будівля, літ. Д - пункт охорони, літ. Е - щитова, №1,2, І - дворові споруди є ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 19).

14 грудня 2016 року виходом інженера з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна ОСОБА_12 на місце знаходження об`єктів нерухомості, в присутності власника і орендаря встановлено, що об`єкти нерухомості за літ. А, В, Ж, 3 було зруйновано, про що був складений акт зносу від 14 грудня 2016 року.

Відповідно до копії рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.09.2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до акціонерного товариства закритого типу екологічно-комерційно-промислового підприємства «Екопром» про визнання угоди недійсною і визнання права власності на куплене нерухоме майно - відмовлено, скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (т.1 а.с. 53-55).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2019 року вбачається, що об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 564967251108) володіє ОСОБА_2 , право власності зареєстровано 14 лютого 2019 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 06.02.2019 року, видавник: Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» (т. 1 а.с. 16-19).

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.03.2022 року скасовано ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14.07.2021 року зупинення провадження до набрання судовим законної сили судовим рішенням по справі № 501/1364/21 (т. 2 а.с. 240-241).

V. Оцінка Суду.

Згідно ст.1ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з цим, звертаючись до суду кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.

Зі змісту ст. 5 ЦК вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України. Згідно з нормою ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ст. 3 цього Закону будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав (в т.ч. права власності) на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, можуть вчинятись, якщо такі права зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, тобто зареєстровані в державному реєстрі прав.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачені ст. 24 цього Закону. За правилами ст. 26 Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на нерухоме майно є підставою для захисту цього права із застосуванням відповідного визначеного законом способу.

Відповідно до частин другою-четвертої статті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні приналежності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно. При цьому вона ніяк не впливає на цивільно-правову рівність учасників обороту, автономію волі і свободу договору.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не є законом з питань майнового забезпечення, а регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За правилами статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірне нерухоме майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Встановлено, що позивачем у порушення вищенаведених норм процесуального права не надано доказів того, що спірне нерухоме майно є спадковим майном та ним було прийнято, а відтак відсутні підстави вважати порушення прав позивача внаслідок державної реєстрації права власності об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/235/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) викладені такі правові висновки.

В абзаці третьому частини третьої статті 26Закону №1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Під час розгляду справ цієї категорії суд повинен надати оцінку всім обставинам, які мали місце при зверненні стягнення на іпотечне майно. Тим самим суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що положення абзацу третього ч. 3 ст.26Закону №1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить.

Вирішивши наявний між сторонами спір про право на користь позивача, суд тим самим в мотивувальній частині рішення виснував, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, правильно застосувавши положення абзацу третього ч. 3 ст.26Закону №1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що положення Закону № 1952-IVрегламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим ч. 3 ст.26Закону №1952-IV (у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абзацу другого ч. 3 ст.26Закону №1952-IV встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Чинне нині положення абзацу третього ч. 3 ст.26Закону №1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV.

Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Враховуючи, що позивач ні коли не був власником спірного майна, такий спосіб захисту прав, як скасування рішення державного реєстратор також не є належним способом захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Однак у вказаній справі спірне майно було неодноразово відчужене, тоді як захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «ЕКОПРОМ» (в стані припинення з 16.01.2006 р.), ОСОБА_2 про:

Визнання протиправнимта скасуваннярішення державногореєстратора Державногопідприємства «Агенціяз державноїреєстрації »Дунай ХристиниБогданівни про проведення державної реєстрації права власності за акціонерним товариством закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності 30168834, дата та час державної реєстрації 05.02.0219 року, 19:51:06, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45392590 від 06.02.2019 року, 14:06:38;

Визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності 30313007, дата та час державної реєстрації 14.02.0219 року, 18:06:27, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45548092 від 15.02.2019 року, 13:15:28;

Стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 (ІПН- НОМЕР_1 ) судових витрат відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 05 липня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського

суду Одеської області В.В.Смирнов