Постанова

від 05.07.2023 по справі 686/5505/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/5505/22

Провадження № 22-ц/4820/924/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 року (суддя Мазурок О. В., повне судове рішення складено 20 лютого 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

09 березня 2022 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що з 16 липня 1994 року до 15 лютого 2021 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . За час сумісного проживання набули у власність житловий будинок площею 133,20 кв. м і земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно є їхньою спільною сумісною власністю.

Тому позивачка за первісним позовом просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку площею 133,20 кв. м і 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в обґрунтування якої зазначав, що за час перебування у шлюбі вони також набули у власність житловий будинок площею 43,6 кв. м і земельну ділянку площею 0,082 га кадастровий номер: 6825083600:02:001:0117 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач за зустрічним позовом просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку площею 43,6 кв. м і 1/2 частину земельної ділянки площею 0,082 га кадастровий номер: 6825083600:02:001:0117 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду із первісною позовною заявою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 року первісний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку площею 133,20 кв. м і 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку площею 43,6 кв. м і 1/2 частину земельної ділянки площею 0,082 га кадастровий номер: 6825083600:02:001:0117 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права. Суд не врахував те, що зазначена земельна ділянка поділу не підлягає, оскільки є його особистою приватною власністю, отримана внаслідок безоплатної приватизації на підставі рішення 30-ї сесії Лісовогринівецької сільської ради № 123 від 18 жовтня 2010 року.

У відзиві ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вважає, що у зв`язку з поділом житлового будинку набуває у власність і частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення суду у частині поділу іншого майна не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що з 16 липня 1994 року до 15 лютого 2021 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час сумісного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 набули у власність житловий будинок площею 133,20 кв. м по АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 6825083600:02:001:0161, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі рішення 30-ї сесії Лісовогринівецької сільської ради п`ятого скликання № 123 від 18 жовтня 2010 року у власність гр. ОСОБА_1 передана безкоштовно земельна ділянка загальною площею 0,25 га на території Лісовогринівецької сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Право власності на земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

При задоволенні первісного позову суд посилався на статті 60, 70 СК України, статтю 368 ЦК України.

У силу статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма стаття 368 ЦК України.

Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим апеляційний суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона в обґрунтування своїх вимог не послалася на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, вважає за необхідне самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію останніх та застосувати саме такі норми матеріального права, предметом регулювання яких є правовідносини сторін щодо поділу земельної ділянки.

На підставі частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

ОСОБА_1 набув правовласності наземельну ділянкупо АДРЕСА_1 під час спільного проживання у шлюбі внаслідок приватизації.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку площею 133,20 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Згідно з частиною 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

За змістом наведених норм права у зв`язку з набуттям ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку площею 133,20 кв. м по АДРЕСА_1 до неї переходить і право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, яка потрібна для обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у розмірах пропорційних до частки у будинку.

У зв`язку з наведеним не заслуговує на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка не підлягає поділу.

З огляду на викладене підстав для скасування рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги немає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2023 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта