Постанова

від 27.06.2023 по справі 440/6759/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Алєксєєва Н.Ю.

27 червня 2023 р.Справа № 440/6759/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради, третя особа: Мале приватне підприємство «Гала» про визнання протиправним та скасування пунктів рішення та Паспорту прив`язки, -

В с т а н о в и в:

23.06.2021 року позивач Керівника Полтавської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» в частині продовження розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення МПП «Гала» (№ 2) стаціонарна тимчасова споруда - торгівельний павільйон на земельній ділянці площею 50 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтава;

- визнати протиправним та скасувати паспорт прив`язки № 01-10-01-17/3868-527 від 03.12.2012 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Полтавська міська рада рішенням від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава» надала дозвіл Малому приватному підприємству «Гала» (далі - МПП «Гала») на продовження розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону, площею 50,0 кв.м, на земельній ділянці площею 50 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 . Оскаржуваним рішенням МПП «Гала» продовжено дію особистого строкового сервітуту, хоча на час прийняття оспорюваного рішення Полтавською міською радою документ, що посвідчує продовження права користування земельною ділянкою площею 50 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтава відсутній, що унеможливлює продовження Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради терміну дії оформленого паспорту прив`язки МПП «Гала».

Також, позивач зазначив, що за положеннями Закону України від 07.02.2011 року

№ 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI ) тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. У свою чергу Положенням про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженим рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012 року, також встановлено, що стаціонарна тимчасова споруда - це споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Зазначені вимоги кореспондуються із положеннями Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року (далі Порядок № 244). Однак, спірним рішенням Полтавської міської ради продовжено право користування стаціонарною тимчасовою спорудою торгівельного павільйону площею 50 кв.м, на земельній ділянці площею 50 кв.м., з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 , хоча площа цього павільйону перевищує визначену законом площу.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області (далі ДПП УПП в Полтавській області) № 4844/41/26/0-2021 від 25.03.2021 року павільйон по вул. Миру, 7 м. Полтава розташований без погодження із патрульною поліцією, що порушує вимоги Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ від 30.03.1994 року № 198 (далі - Постанова № 198) та із порушенням вимог до розміщення тимчасових споруд, про що вбачається з листа від 17.03.2021 року №55-120-48вих-21. За змістом листа ДПП УПП в Полтавській області №8961/41/26/0/-2021 від 04.06.2021 року павільйон по вул. Миру, 7 м. Полтава розташований ближче ніж 5 метрів до проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знаку, що її помічає, що порушує вимоги пункту 3.7.4 ДСТУ №3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди», яким заборонено розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу: на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах; ближче ніж 50 метрів до перехрещень вулиць та пішохідних переходів; ближче ніж 150 метрів до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 метрів у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків); ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Позивач зауважує, що предметом даного спору є дотримання визначеного законом порядку надання у користування земельних ділянок комунальної власності та розміщення на них тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а порушення порядку та протиправне надання землі у користування з порушенням закону, завдає шкоду власності територіальної громади м. Полтави та суперечить інтересам держави в цілому у сфері земельних правовідносин, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою. Полтавська міська рада, яка діє від імені власника землі в особі територіальної громади міста Полтави, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Полтавська міська рада зазначає, що позивачем безпідставно ототожнені поняття розміщення тимчасової споруди та продовження строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди. Вказав про введення в експлуатацію 22.07.1997 року торгівельного павільйону площею 50 кв.м, на земельній ділянці площею 50 кв.м., з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 на підставі Акту державної технічної комісії і, відповідно, про регулювання правовідносин з розміщення тимчасових споруд за нормами законодавства іншими, ніж ті, на які посилається позивач. Також повідомив про оформлення паспорту прив`язки стаціонарної тимчасової споруди торгівельного павільйону за адресою АДРЕСА_1 03.12.2012 року та продовження в подальшому терміну його дії, зокрема, до 19.03.2026 року.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Управління з питань містобудування та архітектури вказало на безпідставне ототожнення поняття розміщення тимчасової споруди та продовження строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди. Про прийняття в експлуатацію 22.07.1997 року торгівельного павільйону площею 50 кв.м, на земельній ділянці площею 50 кв.м., з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 на підставі Акту державної технічної комісії і, відповідно, про регулювання правовідносин з розміщення тимчасових споруд за нормами законодавства іншими, ніж ті, на які посилається позивач.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року частково задоволено адміністративний позов Керівника Полтавської окружної прокуратури.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» в частині продовження МПП «Гала» розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 50,0 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 ; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту МПП «Гала» на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 та в частині продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду. Також судом скасовано паспорт прив`язки № 01-10-17/3868-527 від 03.12.2012 року.

В задоволені вимог адміністративного позову в іншій частині судом відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, строк дії якого продовжується відповідним органом за зверненням особи, яка бажає продовжити розміщення тимчасової споруди, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та наявності документа про право користування земельної ділянки. При цьому, строк дії паспорта прив`язки продовжується відповідним органом за заявою замовника. Тобто, дія паспорта прив`язки обмежується строком на який його видано.

Також, суд зазначив, що при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки необхідно було дотримуватися норм щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, закріплених в Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які за своєю суттю, серед іншого, регулюють і відносини в сфері містобудування.

Крім того, суд зазначив, що документ про право користування земельною ділянкою (договір оренди, договір строкового земельного сервітуту тощо) підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, та право користування земельною ділянкою на підставі відповідного договору виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку. Оскільки МПП «Гала». на дату прийнятті оскаржуваного рішення та рішення про продовження паспорту прив`язки не було зареєстровано право відповідного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217, то і права користування цією земельною ділянкою у третьої особи не виникло.

Також, суд зазначив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Протиправне надання землі, що перебуває під особливою охороною держави, у користування третій особі шляхом продовження дії особистого строкового сервітуту для продовження розміщення тимчасової споруди міською радою, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, суперечить інтересам держави в цілому. При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Полтавської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. Крім того, зазначено, що керівник Полтавської окружної прокуратури дійшов помилкового висновку стосовно можливості продовження строку дії паспорта прив`язки виключно за умови наявності документа, що посвідчує продовження права користування земельною ділянкою, та наявності факту державної реєстрації права користування земельною ділянкою. Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), яким обмежено площу тимчасової споруди до 30 кв.м, набрав чинності 12.03.2011 року, тоді як стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон площею 50,0 кв. м на земельній ділянці площею 50,0 кв.м з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 поряд із зупинкою громадського транспорту «вул. Богдана Хмельницького». Крім того, вважає, що судом першої інстанції протиправно розглянуто позовну заяву, подану прокурором, за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даних правовідносинах. Наполягає на тому, що розглянута справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції, оскільки має приватноправовий характер.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, щ не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що на підставі Акту державної технічної комісії про приймання в експлуатацію об`єкту, зареєстрованого за №110 від 22.07.1997 року, павільйон площею 25 кв.м по АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію (т1,а.с.208-209).

Згідно розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30.12.2003 року № 1043-р продовжене було, надане розпорядженням від 20.09.200 року № 717-р, чинність дозволу на проектування та розміщення об`єктів, подальше утримання частини зупинки громадського транспорту «вул. Богдана Хмельницького» з розміщенням магазину продовольчих товарів павільйонного типу АДРЕСА_1 (т.1,а.с.210).

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.07.2007 року № 173 «Про дозвіл на подальше розміщення тимчасових закладів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Полтави» (т.2, а.с.46), 14.11.2007 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та МПП «Гала» укладений договір оренди землі, площею 50,0 кв.м по АДРЕСА_1 , строком дії з 25.07.2007 року до 25.07.2008 року (т.2 а.с.47-51).

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 15.10.2008 року № 360 «Про дозвіл на подальше тимчасове розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави» (т.2,а.с.53-54), 05.11.2008 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та МПП «Гала» укладений договір оренди землі, площею 50,0 кв.м по АДРЕСА_1 , строком дії з 15.10.2008 року до 15.10.2009 року (т.2 а.с. 55-59).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.09.2009 року № 285 продовжене МПП «Гала» подальше тимчасове розміщення тимчасових споруд для здійснення господарської діяльності на території м. Полтави (т.2, а.с.62-63).

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.12.2010 року № 482 «Про подальше розміщення тимчасових споруд для здійснення господарської діяльності на території м. Полтави» (т.2, а.с.64-66), 26.02.2011 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та МПП «Гала» укладений договір оренди землі, площею 50,0 кв.м по АДРЕСА_1 , строком дії з 29.12.2010 року до 29.12.2011 року (т.2 а.с.67-72).

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.03.2012 року «Про подальше розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтави» (т.2, а.с.75-76) 09.04.2012 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та МПП «Гала» укладений договір оренди землі, площею 50,0 кв.м по АДРЕСА_1 , строком дії з 16.03.2012 року до 16.03.2013 року (т.2 а.с.78-83).

28.11.2012 року МПП «Гала» звернувся до Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про оформлення паспорта прив`язки на «Торговельний павільйон, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 » (т. 2, а.с. 37).

03.12.2012 року Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради видано МПП «Гала» паспорт прив`язки № 01-10-17/3868-527 «Торговельний павільйон по АДРЕСА_1 », згідно з яким паспорт прив`язки дійсний до 16.03.2013 року, а згідно із схемою розміщення ТС площа стаціонарної тимчасової споруди-торговельного павільйону 50,0 кв.м, площа земельної ділянки для укладення договору особистого сервітуту- 50,0 кв.м (т. 2, а.с. 188-191).

На підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 12.07.2013 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» (т.2, а.с.84), від 25.09.2014 року (т.2, а.с.96) 17.10.2014 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та МПП «Гала» укладений договір особистого строкового земельного сервітуту про користування земельною ділянкою площею 50,0 кв.м по АДРЕСА_1 , строком дії з 25.09.2014 року до 25.09.2019 року, який зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 23.10.2014 року за № 438-3С (т.2, а.с.91-95).

До паспорта прив`язки № 01-10-17/3868-527 «Торговельний павільйон по АДРЕСА_1 » внесено запис про продовження строку його дії до 25.09.2019 року.

МПП «Гала» зверталося до Полтавської міської ради із заявою від 01.10.2020 року (т.2, а.с.58), в якій просило на підставі позитивного висновку комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава (протокол № ПР/01.5/01 від 28-30.01.2020) оформити договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 50,0 кв.м для розміщення стаціонарної тимчасової споруди - павільйону по АДРЕСА_1 площею 50,0 кв.м.

Рішенням третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава» (т.1,а.с.36), на підставі звернень суб`єктів підприємницької діяльності відповідно до Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18.05.2012 року, враховуючи розпорядження голови обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 року «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві», керуючись Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, статтями 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи протоколи комісії з розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, вирішено: продовжити розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, згідно з додатком 1 на 5 років (пункт 1); замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжити дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку (пункт 2); замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформлених паспортів прив`язки (пункт 4).

Згідно із додатком 1 до вказаного рішення третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 року (пункт 2) продовжено розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава МПП «Гала» за адресою розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону на земельній ділянці площею 50,0 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по АДРЕСА_1 .

На виконання пункту 2 рішення третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» між МПП «Гала» та Полтавською міською радою укладено договір особистого земельного сервітуту від 19.03.2021 року (строк дії з 20.03.2021 року по 19.03.2026 року) стосовно земельної ділянки загальною площею 50,0 кв.м з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217, який зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 13.04.2022 року за № 11-3С (т. 2, а.с. 61-64).

На виконання пункту 4 вищевказаного рішення Полтавської міської ради Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради продовжено МПП «Гала» дію паспорта прив`язки щодо «Стаціонарна тимчасова споруда торговельний павільйон по АДРЕСА_1 » до 19.03.2026 року, про що у паспорт прив`язки внесений відповідний запис (т.2, а.с.187-192).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

За приписами статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 ЗК України. Зокрема, такий порядок передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В розумінні Закону України від 06.09.2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон № 2807-IV) територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

За змістом статті 21 Закону № 2807-IV малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки тимчасових споруд (додаток 1).

Відповідно до п. 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки тимчасової споруди - комплект документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території. Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (п. 2.2 Порядку № 244).

Приписами п. 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Відповідно до п. 2.6 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди, до якої додає: схему розміщення тимчасової споруди (додаток 1); ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів України; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені д

Паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п. 2.7, 2.10 Порядку № 244).

Згідно підпункту 2.11, 2.12 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення тимчасової споруди, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення тимчасової споруди, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, до якої додаються відповідні документи.

З матеріалів справи встановлено, що Полтавською окружною прокуратурою направлено до УПП в Полтавській області запит № 55-120-41 вих-21 від 17.032021 року щодо надання інформації про суб`єктів (згідно доданого до запиту переліку), яким погоджено/не погоджено розміщення тимчасових споруд (т. 1, а.с. 61).

З листа Департаменту патрульної поліції в Полтавській області № 8961/41/26/0_2021 від 04.06.2021 року, направленого до Полтавської окружної прокуратури, слідує, що МПП «Гала», вул. Миру, 7, торгівельний павільйон (п. 2) встановлено ближче ніж 5 м від проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1.12 Порядку № 244 встановлено, що при розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

Згідно пункту 20 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198 у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об`єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.

При цьому, згідно абзацу 2 п. 27 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту (п. 4 Постанови КМУ № 198).

Вказане визначення «малої архітектурної форми» повністю відповідає визначенню «тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності», закріпленому в ч. 2 ст. 28 Закону № 3038-VI.

Відповідно до Закону № 2807-IV малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою та їх розміщення здійснюється відповідно до цього Закону з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Таким чином, тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої має відповідати Єдиним правилам ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, та здійснюватися на підставі дозвільного документу - паспорта прив`язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаної постанови.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 821/140/18 та постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 821/235/18.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки відповідачі повинні були дотримуватися норм щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, закріплених в Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які за своєю суттю, серед іншого, регулюють і відносини в сфері містобудування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 2 ст. 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно із Порядком № 244 стаціонарна тимчасова споруда - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Відповідно ДБН В.2.2-23:2009 малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів (ДБН В.2.2-23:2009).

Павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців (ДБН В.2.2-23:2009).

Судом встановлено, що згідно із схемою розміщення тимчасової споруди до паспорта прив`язки № 01-10-01-17/3868-527, строк дії якого продовжено пунктом 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року, площа торговельного павільйонну по вул. Мира,7 м. Полтава поруч із зупинкою громадського транспорту «вул. Богдана Хмельницького» становить 50,0 кв.м, що не відповідає ознакам тимчасової споруди у розумінні ст. 28 Закону № 3038-VI.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (торговий павільйон) по АДРЕСА_1 , який виготовлений на замовлення МПП «Гал» та згідно з яким площа будівлі станом 19.03.2021 року складає 30 кв.м, подавався до Полтавської міської ради та Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та враховувався останніми при прийнятті рішення про продовження строку дії паспорта прив`язки та вчиненні запису про продовження відповідно.

Також колегія суддів встановила, що на момент прийняття оспорюваного рішення 19.03.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 відсутні відомості про реєстрацію права користування (сервітуту) земельною ділянкою.

Отже, на період з 25.07.2007 року до 25.07.2008 року, з 15.10.2008 року до 15.10.2009 року, з 29.12.2010 року до 29.12.2011 року та з 16.03.2012 року до 16.03.2013 року відповідні договори особистого строкового земельного сервітуту між Полтавською міською радою та МПП «Гала» не укладалися, а на період з 25.09.2014 року до 25.09.2019 року право користування (сервітуту) земельною ділянкою на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту не було зареєстровано.

Частиною 1 ст. 1 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону № 1952-IV та інших законодавчих актів України» встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

Згідно з приписами ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут).

Частиною 2 ст. 28 цього Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із ст. 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Таким чином, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.

Оскільки договори особистого строкового земельного сервітуту на період з 25.09.2019 року по 19.03.2021 року не укладалися або укладалися та не були зареєстровані, то право користування (сервітуту) земельною ділянкою з 25.09.2019 року у МПП «Гала» не виникло.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18.05.2012 року «Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава» після рішення міської ради та документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки тимчасової споруди шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

Зважаючи на наведені вище обставини у Полтавської міської ради були відсутні підстави для продовження строку функціонування тимчасової споруди, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення був відсутній документ, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 у МПП «Гала» припинилося 25.09.2019 року, у Полтавської міської ради були відсутні й правові підстави для продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на період з 20.03.2021 року по 19.03.2026 року.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції протиправно розглянуто позовну заяву, подану прокурором, за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даних правовідносинах, виходячи з наступного.

В адміністративному позові прокурор стверджує, що Полтавська міська рада належним чином не виконала покладені на неї повноваження з розпорядження землею комунальної власності, територіальної громади.

За приписами ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, протиправне надання землі, що перебуває під особливою охороною держави, у користування третій особі шляхом продовження дії особистого строкового сервітуту для продовження розміщення тимчасової споруди міською радою, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, суперечить інтересам держави вцілому.

При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як земельні відносини щодо розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Колегія суддів вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За приписами ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 погодилась з мотивами апеляційного суду й визнала необґрунтованими довід касаційної скарги про те, що прокурор не може представляти інтереси територіальної громади бо вони не є державними.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц зауважувала, що прокурор оскаржив рішення відповідної сільської ради, саме тому визначивши останню відповідачем. Він мав підстави звернутися до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави.

Також колегія суддів зазначає, що питання реалізації прокурором права на звернення до суду з позовом до органів місцевого самоврядування з метою захисту інтересів держави, які збігаються з інтересами певної частини суспільства відповідної територіальної громади, неодноразово вирішувалося Верховним Судом, зокрема у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 року у справі № 240/401/19, у постанові від 16.03.2023 року у справі № 460/3890/20 тощо.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг відповідачів, що розглянута справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції, оскільки має приватно-правові відносини.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом ст. 59 зазначеного Закону рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону № 280/97-ВР вирішення питань у сфері земельних правовідносин реалізується органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях.

Частина перша ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 20 Закону № 280/97-ВР визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 71 цього ж Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що у спірному випадку, приймаючи оскаржуване рішення, Полтавська міська рада, покладені на неї як на суб`єкта владних повноважень, не виконала належним чином повноваження з розпорядження землею комунальної власності, територіальної громади.

Таким чином, доводи що, розглянута справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції, оскільки має приватно-правовий характер, є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційних скарг відповідачів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження МПП «Гала» розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 50,0 кв.м. з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Мира, 7 поряд із зупинкою громадського транспорту «вул. Богдана Хмельницького», в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту МПП «Гала» на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 та в частині продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду.

Також враховуючи, що строк дії паспорта прив`язки № 01-10-01-17/3868-527 не підлягає продовженню у зв`язку з невідповідністю паспорта прив`язки вимогам ст. 28 Закону № 3038-VI, п. 26 Постанови КМУ № 198, Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава та у зв`язку з закінченням строку його дії станом на дату прийняття міською радою рішення від 19.03.2021 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування паспорту прив`язки № 01-10-01-17/3868-527.

Інші доводи апеляційних скарг та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 06 липня 2023 року.