Постанова

від 04.07.2023 по справі 640/4730/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4730/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Чаку Є.В.,

При секретарі: Борисовській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кордон Авіа Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.11.2019 № 000974504 та № 000975504.

Позов обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на підтвердження господарських операцій Товариство надало податковому органі під час перевірки усі необхідні первинні документи, які були підставою формування даних бухгалтерського та податкового обліку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не було надано доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, в основу даних рішень було покладено лише припущення, зроблені на підставі аналізу внутрішньої інформації відповідача.

Крім того, позивач наголошує, що позивачем надано усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.

У поясненнях на апеляційну скаргу податковим органом зазначено про те, що у ТОВ «Смоукед Груп» не співпадає номенклатура товару та послуг з придбання і реалізації товарів, та встановлено відсутність транспортних засобів та основних фондів.

Щодо контрагента ТОВ «Артеміда», то контролюючий органом вказано про те, що у вказаного підприємства відсутні основні засоби та фонди, необхідні для виконання фінансово-господарської діяльності, та на даний час Державним бюро рослідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками фіктивності, зокрема щодо такого підприємства.

До того ж, відповідач звертає увагу на те, що директор ТОВ «Артеміда» заперечує свою участь у створенні та діяльності такого підприємства, що свідчить про відсутність дійсного руху товарів з такими контрагентом позивача.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» - задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві від 21.11.2019 №000974504 та №000975504.

Надалі, додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року заяву Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 57430,42 (п`ятдесят сім тисяч чотириста тридцять гривень 42 коп) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

Втім, постановою Верховного Суду від 11 травня 2023 року касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року скасовано, а справу №640/4730/20 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку доводам контролюючого органу, про відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій, без зазначення мотивів їх відхилив.

Крім того, на думку Верховного Суду, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи податкового органу про те, що у контрагентів позивача відсутні основні засоби, а також встановлено відсутність транспортних засобів та інших основних фондів, в тому числі орендованих, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

До того ж, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд здійснив переоцінку доказів, та у своєму рішенні не зазначив підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з того, що позивач не надав суду рахунки та ТТН, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда», а також не пред`явив рахунки-фактури, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп», передача яких покупцю передбачена пунктом 2.3 договору № 201118 від 20 листопада 2018 року, та службові особи ПрАТ «Кордон Авіа Сервіс» за період з 2016-2018 роки, проводили фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності, а саме такими як ТОВ «ТК Артеміда», ТОВ «Опторг-Альянс» та ТОВ «Бізнесторгсервіс».

Під час нового розгляду справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03.10.2019 по 30.10.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукед-Груп» за листопад, грудень 2018 року та січень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» за грудень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено Акт від 06.11.2019 № 231/26-15-14-04-04/32070105, яким встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс» вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1 113 076 грн, у тому числі за: листопад 2018 року - 165 770 грн, грудень 2018 року - 937 306 грн та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за січень 2019 року на суму 64 673 грн.

На підставі складеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 21.11.2019 № 000974504, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 64 673 грн.;

- від 21.11.2019 № 000975504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 391 345 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями в розмірі 1 113 076 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 278 269 грн.

Вважаючі вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі контрагентів, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ «Смоукенд Груп» та ТОВ «ТК Артеміда», тому вказане свідчить про правомірність податкових повідомлень-рішень від 21.11.2019 № 000974504 та № 000975504.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу наведених правових норм ПК України вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Смоукенд Груп» та ТОВ «ТК Артеміда».

Так, 03.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда», як продавцем, та Приватним акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс», як покупцем, укладено договір поставки № 0312118АК, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцеві, в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Розділом 2 договору погоджено, що кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, вказується у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній. При цьому сторони погодилися, що покупець надає продавцю заявку, а продавець зобов`язаний затвердити заявку покупця на протязі одного банківського дня. В якості підтвердження заявки продавець надає покупцю рахунок на оплату.

Поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010», на умовах: EXW (склад в м. Кривий Ріг). При передачі товару продавець зобов`язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; видаткову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; ТТН, підписану уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; сертифікат якості (копія) на товар, якщо товар підлягає сертифікації.

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 90 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» та Приватним акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс» погоджено специфікації на поставку партії товару / протокол утворення (узгодження) ціни (додаток 1 до договору) від 03.12.2018, 04.12.2018, 10.12.2018, 11.12.2018, 12.12.2018, 13.12.2018, 14.12.2018, 17.12.2018, 18.12.2018, відповідно до яких позивачем замовлено проволоку оц. Ф. 3 мм (21 т) на загальну суму 464 940 грн, арматуру ф. 12 (22 т) на загальну суму 391 599,91 грн, проволоку ф. 3 оцинковану мм (21,750 т) на загальну суму 481 545 грн, проволоку ф. 3 мм оцинковану (22,050 т) на загальну суму 488 187 грн, арматуру А3 ф. 12 (21,750 т) на загальну суму 473 715 грн, арматуру ф. 12 АІІІ міра (21,800 т) на загальну суму 451 260 грн, проволоку оц. Ф 2,5 мм (21,900 т) на загальну суму 476 982 грн, проволоку оц. Ф 2,5 мм (21,900 т) на загальну суму 476 982 грн, арматуру ф. 12 АІІІ міра (22,800 т) на загальну суму 471 960 грн, арматуру ф. 12 АІІІ міра (21,800 т) на загальну суму 480 701,52 грн, проволоку оц. Ф 2,5 мм (22,300 т) на загальну суму 485 694 грн.

Поставку товару здійснено згідно із видатковими накладними № РН-0000140 від 03.12.2018, № РН-0000150 від 04.12.2018, № РН-0000201 від 10.12.2018, № 21 від 10.12.2018, № 22 від 11.12.2018, № РН-0000301 від 12.12.2018, № 24 від 13.12.2018, № 26 від 13.12.2018, № 25 від 14.12.2018, № РН-0000500 від 17.12.2018, № 28 від 18.12.2018.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» за спірними операціями виписано на користь позивача податкові накладні: від 03.12.2018 № 5 на загальну суму 464 940 грн, в тому числі ПДВ - 77 490 грн; від 04.12.2018 № 3 на загальну суму 391 599,91 грн, в тому числі ПДВ - 65 266,65 грн; від 10.12.2018 № 4 на загальну суму 488 187 грн, в тому числі ПДВ - 81 364,50 грн; від 10.12.2018 № 12 на загальну суму 481 545 грн, в тому числі ПДВ - 80 257,50 грн; від 11.12.2018 № 9 на загальну суму 473 715 грн, в тому числі ПДВ - 78 952,50 грн; від 12.12.2018 № 6 на загальну суму 451 260 грн, в тому числі ПДВ - 75 210 грн; від 13.12.2018 № 7 на загальну суму 476 982 грн, в тому числі ПДВ - 79 497 грн; від 13.12.2018 № 10 на загальну суму 476 982 грн, в тому числі ПДВ - 79 497 грн; від 14.12.2018 № 11 на загальну суму 471 960 грн, в тому числі ПДВ - 78 660 грн; від 17.12.2018 № 15 на загальну суму 480 701,52 грн, в тому числі ПДВ - 80 116,92 грн; від 18.12.2018 № 14 на загальну суму 485 694 грн, в тому числі ПДВ - 80 949 грн;

На підтвердження транспортування товару позивачем надано копії товаро-транспортних накладних № АС-0127 від 03.12.2018, № АС-0128 від 04.12.2018, № АС-0137 від 10.12.2018, № АС-0138 від 11.12.2018, № АС-0139 від 12.12.2018, № АС-0140 від 13.12.2018, № АС-0141 від 14.12.2018, № АС-0142 від 15.12.2018, № АС-0145 від 17.12.2018, № АС-0146 від 18.12.2018.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано копії платіжних доручень № 333 від 14.12.2018 на суму 300 000 грн, № 361 від 17.12.2018 на суму 150 000 грн, № 385 від 19.12.2018 на суму 250 000 грн.

У той же час, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «ТК Артеміда» станом на 31.12.2018 кредиторська заборгованість становить 4 443 566 грн.

Також, 20.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп», як продавцем, та Приватним акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 201118, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар (згідно замовленню покупця та відповідно виставленим рахункам), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Розділом 2 договору визначено, що продавець повинен повністю передати товар покупцю протягом 10 днів з моменту оплати товару. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунки-фактури, видаткові накладні.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціни на товар, незазначені в прайс-листі, узгоджуються сторонами додатково і зазначаються в рахунках-фактурах і видаткових накладних.

Придбання товару (арматура ф. 12 (26,1 т) на загальну суму 501 120 грн, проволока ф. 3 мм оцинкована (25 т) на загальну суму 553 500 грн, арматура ф. 12 (21,8 т) на загальну суму 388 039,91 грн, арматура А3 ф.12 (22,08 т) на загальну суму 480 266,50 грн), здійснено згідно із видатковими накладними № 10 від 27.11.2018, № 11 від 23.11.2018, № 34 від 07.12.2018, № 35 від 18.12.2018.

Відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп» за спірними операціями виписано на користь позивача податкові накладні: від 23.11.2018 №10 на загальну суму 553 500 грн, в тому числі ПДВ - 92 250 грн; від 27.11.2018 № 27 на загальну суму 501 120 грн, в тому числі ПДВ - 83 520 грн; від 07.12.2018 № 114 на загальну суму 388 039,91 грн, в тому числі ПДВ - 64 673,32 грн; від 18.12.2018 № 167 на загальну суму 480 266,50 грн, в тому числі ПДВ - 80 044,42 грн.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано копії товарно-транспортних накладних № 1123 від 23.11.2018, № 1127 від 27.11.2018, № 1207 від 07.12.2018, № 1218 від 18.12.2018.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано копії платіжних доручень № 197 від 23.11.2018 на суму 555 000 грн, № 214 від 27.11.2018 на суму 501 120 грн, № 439 від 27.12.2018 на суму 600 000 грн, № 478 від 10.01.2019 на суму 268 305 грн.

У свою чергу, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Смоукенд-Груп» станом на 31.01.2019 рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 498,59 грн.

Відповідно до пояснень позивача, основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» з моменту його заснування є розробка, виробництво та монтаж (будівництво) систем забезпечення безпеки арсеналів, аеродромів, баз та складів озброєння, що відповідає статутній діяльності товариства. При цьому, в процесі виробництва та будівництва об`єктів (систем) забезпечення безпеки Приватним акціонерним товариством «Кордон Авіа Сервіс» постійно використовується продукція, яка придбавалась у контрагентів, а саме: арматура ф. 12, проволока ф 3 мм, проволока ф. 2,5 мм, продукція, яка придбавалась у контрагентів, входить до складу готової продукції (робіт), які Приватне акціонерне товариство «Кордон Авіа Сервіс» реалізує кінцевим споживачам, а саме: з проволоки ф. 2,5 мм та ф. 3 мм виробляється сітка плетена оцинкована, яка входить до складу систем забезпечення безпеки; арматура ф. 12 входить до складу фундаментів, які Приватне акціонерне товариство «Кордон Авіа Сервіс» будує на місці встановлення систем забезпечення безпеки. На підтвердження даної позиції представником позивача надано проекту документацію, акти виконаних будівельних робіт, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, технічні креслення продукції, інвентаризаційний опис.

Також представником позивача наданий штатний розклад Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс», витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження того, що Приватне акціонерне товариство «Кордон Авіа Сервіс» є компанією реального сектору економіки. На підтвердження наявності у власності товариства транспортних засобів необхідних для перевезення товару позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Разом з тим, аналіз первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смоукед-Груп», свідчить про те, що зазначені контрагенти не мали можливості постачати товари для позивача у зв`язку із не підтвердженням операцій по фактичному придбанню таких товарів (послуг) за ланцюгом постачання.

Так, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Тобто, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Водночас, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.4 договору поставки № 0312118АК, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» визначено, що при передачі товару продавець зобов`язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; видаткову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; ТТН, підписану уповноваженою особою та скріплений печаткою продавця; сертифікат якості (копія) на товар, якщо товар підлягає сертифікації.

Проте, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій позивачем суду не пред`явлено рахунки та ТТН, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда».

Також не були надані рахунки-фактури, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп», передача яких покупцю передбачена пунктом 2.3 договору № 201118 від 20.11.2018.

При цьому, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем товарно-транспортних накладних № АС-0127 від 03.12.2018, № АС-0128 від 04.12.2018, № АС-0137 від 10.12.2018, № АС-0138 від 11.12.2018, № АС-0139 від 12.12.2018, № АС-0140 від 13.12.2018, № АС-0141 від 14.12.2018, № АС-0142 від 15.12.2018, № АС-0145 від 17.12.2018, № АС-0146 від 18.12.2018, на підтвердження перевезення товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені товарно-транспортні накладні складені на підставі договору № 201118 від 20.11.2018, який укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп».

У свою чергу, згідно з пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно, товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Проте, в наданих товарно-транспортних накладних відсутня повна адреса пункту навантаження (зазначено м. Кривий Ріг (склад)) та відсутня інформація про посаду, прізвище відповідальних осіб вантажовідправника та вантажоодержувача.

Також суд апеляційної інстанції критично ставиться до наданих позивачем копій товарно-транспортних накладних № 1123 від 23.11.2018, № 1127 від 27.11.2018, № 1207 від 07.12.2018, № 1218 від 18.12.2018, як доказ перевезення товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп», виходячи з наступного.

Так, у наданих товарно-транспортних накладних вказано, що замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Смоукенд-Груп», втім у них відсутня інформація про посаду, прізвище відповідальних осіб вантажовідправника та вантажоодержувача.

Крім того, умови оплати товару, вказані в договорі № 0312118АК укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Артеміда» згідно яких покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 90 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару, не відповідає умовам поставки товару, вказаним у специфікаціям (100% від загальної суми, що вказана в специфікації - предоплата).

До того, придбаний товар не містить якісних характеристик, що не дає можливості встановити, що саме даний товар використовувався позивачем в процесі виробництва та будівництва об`єктів (систем) забезпечення безпеки.

Більш того, контрагенти позивача були зареєстровані на підставних осіб, які не мали жодного відношення до діяльності та не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь - яких операцій від імені вказаних контрагентів.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Смоукенд Груп» зареєстровано 10.08.2018 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

З Єдиного реєстру податкових накладних вбачається, що за весь період діяльності ТОВ «Смоукенд Груп» придбавали товари (цукор, мандарин, лайм, тушки курячі) та транспортні послуги, а продавали рекламні послуги та проволоку, арматуру, двері металеві, олію, яйця, рис.

Тобто, у ТОВ «Смоукенд Груп» не співпадає номенклатура товару та послуг з придбання і реалізації товарів, які ТОВ «Смоукенд Груп» реалізував ПрАТ «Кордон Авіа Сервіс», а саме: проволока та арматура, відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі).

Відомість про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за грудень 2018 року, звіт про нарахування єдиного внеску, ТОВ «Смоукенд Груп» не подали.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік, поданого до органів ДФС від 01.03.2019 № 9311257648, ТОВ «Смоукенд Груп» декларує відсутність основних засобів, та встановлено відсутність транспортних засобів та інших основних фондів, в тому числі орендованих, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, Єдиний реєстр податкових накладних свідчить про те, що за весь період діяльності ТОВ «ТК Артеміда» придбавали послуги машин та механізмів та товари (жіноче та чоловіче взуття, взуття для хлопчиків та дівчат, сілікокальцій СК -35, труби 05X18Т), а продавали послуги по розробці проектної документації, арматуру ф 12 та проволоку.

Тобто, у ТОВ «ТК Артеміда» не співпадає номенклатура товару та послуг з придбання і реалізації товарів, які ТОВ «ТК Артеміда» реалізувало ПрАТ «Кордон Авіа Сервіс», відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі).

Відомість про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за грудень 2018 року, звіт про нарахування єдиного внеску, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік та податкову декларацію по податку на прибуток за 2018 рік ТОВ «ТК Артеміда» не подавало.

В результаті аналізу бази даних ДФС, Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТК Артеміда» встановлено відсутність транспортних засобів та інших основних фондів, в тому числі орендованих, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У ТОВ «ТК Артеміда» протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет. оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки.

Враховуючи, що на підприємстві ТОВ «ТК Артеміда» рахується лише один директор ОСОБА_1 , при цьому відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу не придбавались, тому при наявному трудовому ресурсі ТОВ «ТК Артеміда» неможливо виконання робіт в обсягах, що вказані в податкових накладних.

У свою чергу, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110350000111 від 16.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України.

Так, під час досудового розслідування було встановлено, що службові особи ПрАТ «Кордон Авіа Сервіс» за період з 2016-2018 роки, проводили фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності, а саме такими як ТОВ «ТК Артеміда», ТОВ «Опторг-Альянс» та ТОВ «Бізнесторгсервіс».

03 квітня 2019 року допитано в якості свідка ОСОБА_1 , який є директором вищевказаних підприємств та встановлено, що останній займається будівельними роботами на території міста Києва, сам про будь які фінансово-господарські дії та безпосереднє ведення діяльності підприємств нічого не знає. На запитання про надання своїх документів стороннім особам повідомив, що наприкінці жовтня 2018 року під час пошуку роботи він зустрівся із раніше невідомим йому чоловіком, який запропонував заробити грошових коштів у сумі 500 грн, на що ОСОБА_1 погодився.

Відповідно до вказаних умов він повинен був підписати якісь документи та надати на деякий час свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.

Крім того, про реєстрацію ТОВ «ТК Артеміда» (код 42580957), ТОВ «Опторг-Альянс» (код 42580648) та ТОВ «Бізнесторгсервіс» (код 42580669), він нічого не знав та дізнався безпосередньо від працівників ДБР про будь-які договори між вказаними ТОВ та ПрАТ «Кордон Авіа Сервіс» нічого не знає та ні з ким нічого не підписував. Державного реєстратора та нотаріуса з приводу реєстрації ТОВ «ТК Артеміда» (код 42580957), ТОВ «Опторг-Альянс» (код 42580648) та ТОВ «Бізнесторгсервіс» (код 42580669) особисто не відвідував, жодних установчих документів не підписував. До ведення фінансово-господарської діяльності підприємств ТОВ «ТК Артеміда» (код 42580957), ТОВ «Опторг-Альянс» (код 42580648) та ТОВ «Бізнесторгсервіс» (код 42580669) ніякого відношення не мав, ніяких договорів оренди ні з ким не підписував. Кількість співробітників ТОВ «ТК Артеміда» (код 42580957). ТОВ «Опторг-Альянс» (код 42580648) та ТОВ «Бізнесторгсервіс» (код 42580669) не відома, на роботу ніяких працівників не приймав та не звільняв. Банківських рахунків не відкривав, банківські установи та органи ДФС не відвідував, нікого на це ніколи не уповноважував. Договорів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТК Артеміда» (код 42580957), ТОВ «Опторг-Альянс» (код 42580648) та ТОВ «Бізнесторгсервіс» (код 42580669) на придбання або поставку товарів або будь-яких інших робіт чи надання послуг ніколи не готував, не підписував та не уповноважував ніколи нікого. Товари на адресу підприємств-покупців не постачав та не виписував, в зв`язку з його відсутністю у природі. Нікого на це не уповноважував, про що свідчить протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 03 квітня 2019 року, складеного начальником відділу ОР Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві Полянським М.В., на виконання доручення слідчого третього відділу ТУ ДБР Данеляна С.С. в рамках кримінального провадження, від 16.07.2018 № 4201811035000111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 410 КК України в приміщенні адміністративної будівлі Територіального Державного бюро розслідувань.

Зазначені обставини у їх сукупності слугували підставою для висновку суду першої інстанції, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту виписані від імені ТОВ «ТК Артеміда», не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення непідтверджених господарських операцій з придбання товарів, робіт (послуг) з ТОВ «ТК Артеміда» та ТОВ «Смоукенд Груп», що об`єктивно ставить під сумнів надані до матеріалів справи позивачем первинні документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

При цьому, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на врахування цих витрат. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму податку, сплаченого ним у зв`язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презюмує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

У свою чергу, наявні в матеріалах справи документи щодо здійснення господарських операцій позивача з контрагентами щодо посадових осіб яких наявний вирок не є належним чином оформленими та не містять ознак первинних документів у розумінні положень Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18.

Згідно зі статтею 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, стаття 55-1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому, норми матеріального закону не пов`язують ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала (перереєструвала) таку особу чи попереднього кримінального провадження і постановленні обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

До того ж, у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №805/3461/16-а, від 4 червня 2020 року у справі №1640/3323/18 та від 16 вересня 2020 року у справі №2140/1893/18 Верховний Суд зробив правові висновки, які зводяться до того, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, що свідчить про безтоварність правовідносин платника податків з відповідними контрагентами, посилаючись при цьому на наявність вироків/ухвал про закриття кримінального провадження/протоколів допитів свідків у відповідних кримінальних провадженнях.

У даному випадку, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наявність вироку щодо контрагента та причетність до кримінального правопорушення, не могла бути не врахована судом попередньої інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що подані на підтвердження господарських відносин з цими контрагентами документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити вказані господарські відносини, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод.

Слід зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

У свою чергу, податкові накладні, виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, встановлених вироком обставин, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа №21-421а11).

Позивачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

При цьому, платник податку повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує контрагента як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси товариства.

Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників.

У свою чергу, позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від їх імені.

У рішенні від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670 Верховний Суд констатував, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане, надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні) щодо господарських операцій з вищевказаними контрагентами у періоді, що перевірявся, не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, оскільки спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Таким чином, враховуючи, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Як наслідок, з огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати також не підлягають розподілу.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кордон Авіа Сервіс» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

Є.В. Чаку