Постанова

від 29.06.2023 по справі 380/9838/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9838/22 пров. № А/857/2994/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого суддіБольшакової О.О.

суддівКачмара В.Я., Курилець А.Р.

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія", Політичної партії Українська Галицька Партія" , третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Львівської обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування рішень за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька партія», Політичної партії «Українська Галицька Партія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року (суддя Мартинюк В.Я., м. Львів, повне рішення складено 13.01.2023),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», Політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправним та скасування рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії «Українська Галицька Партія» щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти новепро задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що не зважаючи на належне виконання ним обов`язків депутата Львівської обласної ради та передвиборної програми Львівської обласної організації партії, керівництво партії вирішило позбавити його повноважень без належних на те підстав. Вказує, що не був повідомлений про проведення конференції, на якій було прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання його за народною ініціативою, у зв`язку із чим участі в ній прийняти не зміг. Отже, рішення конференції та Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» є протиправними і підлягають скасуванню. Стверджує, що оскаржуване рішення безпосередньо вплинуло на склад органу місцевого самоврядування. Також апелянт вказав, що Головна контрольна комісія Партії не наділена повноваженнями здійснювати перевірку діяльності депутатів місцевих ради, зокрема, й позивача. Оскаржувані рішення прийняті з порушенням п.п.9.3-9.10 Статуту, що є підставою для їх скасування. Також суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі Львівську обласну раду, хоча рішення у даній справі вплинуло на її права, обов`язки та інтереси, вона не реалізувала комплексу своїх процесуальних справ. Апелянт, крім того, зауважив, що висновок суду першої інстанції про неприпинення оскаржуваними рішеннями депутатських повноважень позивача і відповідно відсутність порушення його прав, є неправильним, оскільки стаття 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не пов`язує момент припинення повноважень депутата місцевої ради з моменту визнання обраним депутатом іншого кандидата.

Львівська обласна організація політичної партії «Українська Галицька партія» також подала апеляційну скаргу на рішення суду та вказала, що суд першої інстанції неправильно застосував норми права при вирішенні даного спору. Суд дійшов неправильного висновку, що даний спір відноситься до публічно-правового. Рішення Відповідача 1 належить до внутрішньої організаційної діяльності політичної партії та її виключної компетенції. Просить скасувати рішення частково і ухвалити нове судове рішення, змінивши його мотивувальну та резолютивну частини щодо відмови в задоволенні позовних вимог до Відповідача 1, постановивши рішення про закриття провадження у справі щодо таких позовних вимог із застосуванням норми ст. ст. 2, 4, 5, 19, п. 1 ч. 1 ст.238, ч. 1 ст. 239 КАС України до спірних правовідносин.

Політична партія «Українська Галицька партія» також подала апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року. Апелянт вказав про невідповідність висновків суду обставинам справи щодо дострокового припинення повноважень позивача як депутата Львівської міської ради, неправильне застосування судом до спірних правовідносин норм п. 1 ч. 1 ст. 5 та ст. 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Позивач обрав невірний спосіб захисту, звернувшись до суду з позовом про скасування рішень суб`єктів, які не є суб`єктами владних повноважень. Апелянт вважає, що відповідачем у справі мала би бути Львівська ТВК, яка фіксує факт дострокового припинення повноважень депутата. Отже, апелянт просить скасувати рішення суду частково і ухвалити нове, змінивши мотивувальну частину щодо обставин та висновків суду щодо дострокового припинення повноважень позивача як депутата Львівської обласної ради, застосування до спірних правовідносин норм п. 1 ч. 1 ст. 5 та ст. 41 Закону, мотивів відмови в позові.

Сторони подали відзиви на апеляційні скарги інших учасників, в яких вказали про безпідставність наведених опонентами доводів.

У судовому засіданні представник позивача Гоголь Б.М. підтримав власну апеляційну скаргу та пояснив, що даний спір є публічно-правовим, оскільки стосується формування депутатського корпусу обласної ради. Зауважив, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень суттєво порушили процедури, що є безумовною підставою для їх скасування. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 добросовісно виконував свої обов`язки народного обранця і підстав для його відкликання не було.

Представник відповідачів Кавчук А. у судовому засіданні підтримав апеляційні скарги Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», Політичної партії «Українська Галицька Партія» та заперечив щодо доводів представника позивача. Вказав, що процедуру прийняття рішень відповідачами було дотримано. Про час та місце проведення заходу позивача було повідомлено. Зауважив , що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно протоколу №22/01-2022 від 22.01.2022 року Конференції Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька партія» прийнято рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією УГП щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 з підстав, що передбачені п.2, 3, 4 ч.1ст.37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», які зазначені в п.3 цього Протоколу Конференції ЛОО УГП відповідно до висновку Головної контрольної комісії УГП (за26; проти -2; утрималось2).

Відповідно до протоколу засідання Політичної ради УГП №23/01-22 від 23.01.2022 року прийнято рішення про відкликання за народною ініціативою позивача відповідно до внесеної Конференцією ЛОО УГП пропозиції з підстав, що передбачені п.2, 3, 4 ч.1ст.37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а саме:

- у період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року депутат не підтримував зв`язку з Львівською обласною організацією УГП, від якої його обрано депутатом;

- у період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року депутат не повідомив та не проінформував виборців про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, доручень виборців тощо;

- у період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року депутат не вів регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, а також не оприлюднив дні, години та місце прийому виборців (громадян);

- підтримка депутатом Меморандуму про співпрацю всупереч рішенню Політичної ради УГП та невиконання рішення Політичної ради УГП щодо застереження від співпраці із фракціями політичних партій «Європейської Солідарності», «За майбутнє», «ВО Свободи», «Народного Руху України», «Батьківщини» та «Слуг Народу»;

- голосування депутатом питання щодо обрання голови та заступників голови Львівської обласної ради, що відбулось 01.12.2020 року, спеціальними позначками за попередньою домовленістю із депутатами інших фракцій, що свідчить про порушення таємниці голосування, визначеної Регламентом Львівської обласної ради, та не відповідає програмі політичної партії «Українська галицька Партія»;

- голосування депутатом за проекти рішень Львівської обласної ради, які включені до порядку денного для розгляду на пленарному засіданні з порушенням Регламенту, що не відповідає принципу прозорості, та суперечить п.1 Передвиборної програми Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія»;

- депутат не звітував перед виборцями в період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року;

- депутат не повідомив не пізніш як за сім днів виборців про час і місце проведення звіту в період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Не погодившись із такими рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, розглянувши спір, виходив з його підсудності адміністративному суду.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з таких мотивів.

Статтею 55 Конституції Українивизначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

За змістом частини першоїстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За визначенням, даним в частині першійстатті 4 КАС України:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, визначено устатті 19 КАС України.

Так, частинами першою, другоюстатті 19 КАСпередбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.

Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди мають враховувати як предмет та зміст, так і суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Тобто до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктами при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, а також спори, що виникли у зв`язку із порушенням прав суб`єкта виборчого процесу або процесу референдуму.

Велика Палата Верховного Суду послідовно, як у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18) так і інших, вказала, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Зміст публічних правовідносин передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від приватних правовідносин, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Якщо одна сторона у межах спірних правовідносин не здійснює владних управлінських функцій щодо іншої сторони, яка є учасником спору, такий спір не має встановлених нормамиКАС Україниознак справи адміністративної юрисдикції.

Отже,КАС Українирегламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

При цьому варто зауважити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, відповідно до частин першої, другої, четвертоїстатті 46 КАС Українивизначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно зКАС Україниу справах, пов`язаних з виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи (статті276,277 КАС України).

ТобтоКАС Українипередбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем в цій справі є ОСОБА_1 обраний депутатом Львівської обласної ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом висування від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» .

Предметом позову є оскарження рішення Конференція Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії «Українська Галицька Партія» щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року та рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року.

Відповідачами, які прийняли вказані рішення, є Конференції Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» та Політична партія «Українська Галицька Партія» .

За змістом статей2,3,4 Закону України «Про політичні партії в Україні»політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно доКонституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно достатті 12 Закону України «Про політичні партії в Україні»політичні партії мають право, зокрема: 1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбаченихКонституцією України, цим Законом та іншими законами України; 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України.

Згідно зістаттею 18 Закону № 2365-IIIдержавний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимогКонституціїта законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;

2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;

4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першоїстатті 21 вказаного Законув разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановленихКонституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії...

Інших випадків та суб`єктів оскарження діяльності політичної партії, в тому числі з питань її внутрішньопартійної діяльності,Закон України «Про політичні партії в Україні»не визначає.

Політична партія, як добровільне об`єднання громадян, має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій. При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать.

Відтак, політична партія не наділена владними управлінськими функціями, а тому не є суб`єктом владних повноважень в розумінніКАС України, позаяк не здійснювала у правовідносинах публічно-владних управлінських функцій та не приймала жодного владного управлінського рішення стосовно позивача.

Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінніКАС України.

Враховуючи викладене, вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, а тому такі питання в силу пункту 4 частини другоїстатті 19 КАС Українине можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 23 березня 2021 року в справі №761/3540/20.

Із приводу покликань позивача на пункт 10 частини першоїстатті 19 КАС, колегія суддів вважає, що питання законності прийняття рішення вищим керівним органом партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою наведеною нормою не охоплюється.

Так згідно частини 8 статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

Частиною 9 цієї статті встановлено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченомуВиборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Отже, з урахуванням статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» Львівська ТВК як уповноважений суб`єкт владних повноважень, отримавши рішення партії про дострокове припинення повноважень депутата, вчиняє дії щодо фіксації припинення повноважень і зобов`язана протягом 30 днів прийняти рішення про визнання обраним наступного за черговістю кандидата в депутати.

Із урахуванням приписів ст., ст. 283, 284 Виборчого кодексу України з моменту прийняття такого рішення відбувається зміна складу органу місцевого самоврядування.

Отже, керівний орган політичної партії самостійно своїм рішенням не змінює склад органу місцевого самоврядування, оскільки без відповідних дій виборчої комісії зміна складу ради не відбувається.

Таким чином, публічно-правовий спір щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради передбачає обов`язкову участь суб`єкта владних повноважень теритоіральної виборчої комісії як належного відповідача за КАС України.

Враховуючи викладене, даний спір, враховуючи його суб`єктний склад та предмет оскарження, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 238 КАС Українисуд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Решта доводів апеляційних скарг не впливають на висновки суду, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання про необхідність скасування рішення суду та закриття провадження в справі.

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька партія», Політичної партії «Українська Галицька Партія» задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрити .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 06.07.2023