Постанова

від 03.07.2023 по справі 909/700/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2023 р. Справа №909/700/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Матущак О.І.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувшиапеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури за вих. № 15/2-367 вих. від 10.04.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/1120/23 від 12.04.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 07.02.2023 (суддя Запотічняк О.Д. повний текст рішення складено 15.02.2023)

у справі№ 909/700/22

за позовомЗаступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

м. Івано-Франківськ,

в інтересах держави в особі:

Івано-Франківської обласної ради, м. Івано-Франківськ,

- Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради , м. Івано-Франківськ,

Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум</a>, м. Львів (надалі ТзОВ Кастум)

про:визнання додаткових угод недійсними та стягнення 156720,78 грн

за участю учасників справи:

від прокуратури:Панькевич Р.В.

від позивача-1: Млинська М.В.

від позивача-2,3- не з`явились

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивачів: Івано-Франківської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради та Західного офісу Держаудитслужби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум</a> про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 156 720, 78 грн .

Позовні вимоги мотивовані тим, що додаткові угоди № 3 від 21.09.2020, № 4 від 28.09.2020, № 7 від 12.01.2021, № 8 від 14.01.2021 та № 9 від 15.01.2021, якими збільшено ціну за одиницю газу з 4530,00 грн з ПДВ до 8 230,05 грн з ПДВ, тобто на 81,7% більше від визначеної договором ціни, укладені з порушенням істотних умов договору та вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню судом недійсними. Внаслідок неправомірного збільшення цін на газ шляхом укладання спірних додаткових угод має місце переплата КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» вартості газу на загальну суму 156 720,78 грн, що підлягає до стягнення з відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2023 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними додаткові угоди № 3 від 21.09.2020, № 4 від 28.09.2020, № 7 від 12.01.2021, № 8 від 14.01.2021, № 9 від 15.01.2021 до договору про постачання природного газу №17 від 29.014.2020, укладені між Комунальним некомерційним підприємством Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Кастум. Позовні вимоги про стягнення з ТзОВ Кастум на користь Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради 156 720,78 грн залишено без розгляду.

При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Івано - Франківської обласної ради та Західного офісу Держаудитслужби та належним обґрунтуванням порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними п`яти спірних додаткових угод. Щодо звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 156 720,78 гривень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі лікарні у зв`язку з відсутністю в останнього функцій органів влади та місцевого самоврядування. В цій частині позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», залишено без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині залишення позовних вимог без розгляду, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст.ст.53, 226 ГПК України, та норми матеріального права - ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Зокрема, прокурор вважає, що суд безпідставно залишив позов без розгляду в частині позовних вимог шляхом ухвалення рішення, а не постановлення ухвали, чим порушив ст. 226 ГПК України. Окрім того, на думку прокурора, судом не правильно застосовано норми ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України в частині її тлумачення, без урахування правових висновків Верховного Суду, зокрема висновку Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021, викладеного у справі № 911/2169/20, про те, що у випадку визначення прокурором декількох позивачів, зокрема державного підприємства та суб?єктів владних повноважень (органів державної влади або місцевого самоврядування), підстав для залишення позову без розгляду в частині, поданого в інтересах держави в особі таких суб?єктів владних повноважень, немає (п. п. 8.32, 8.42, 8.48, 8.49 постанови). Відповідно, суд не врахував, що ці органи наділені владними повноваженнями та не з`ясував питання невиконання або неналежного виконання цими позивачами дій, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, прокурор просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 справу № 909/700/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Орищин Г.В. та Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2023 у справі № 909/700/2022 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 поновлено строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2023 у справі № 909/700/22. Розгляд справи призначено на 30.05.2023.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 14.06.2023 року.

Ухвалою суду від 14.06.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 03.07.2023 року.

03.07.2023 прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Представник позивача-1 в судовому засіданні 03.07.2023 просила задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Позивачі -2, 3 та відповідач участі уповноважених представників в судове засідання 03.07.2023 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

На виконання положень Закону України «Про публічні закупівлі» 29.01.2020 КНП « Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», як споживач, та ТзОВ «Кастум» , як постачальник, уклали договір постачання природного газу № 17, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

В подальшому між КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» та ТзОВ «Кастум» укладено ряд додаткових угод до договору, за умовами яких, поряд із зменшенням обсягів постачання, збільшено ціну за одиницю природного газу (1 тис. куб.м.), а саме: додаткові угоди № 1 від 27.02.2020; № 2 від 28.02.2020; № 3 від 21.09.2020; № 4 від 28.09.2020; № 5 від 31.12.2020 та № 6 від 11.01.2021;№ 7 від 12.01.2021; № 8 від 14.01.2021; № 9 від 15.01.2021;№ 10 від 02.02.2021 та № 12 від 26.02.2021, якою зменшено суму договору на 29187,67 грн, у тому числі ПДВ - 4864,62 грн. Остаточно встановлено ціну договору в розмірі 753 569,33 грн (п. 3.4 Договору).

Внаслідок укладення додаткових угод до договору ціну за 1тис.куб м. природного газу збільшено з 3 775,00 грн до 8 230,05 грн, тобто, на 4 455,05 грн від цін6и, визначеної в договорі, проте, обсяг постачання газу не зменшено.

Згідно з актами приймання-передачі, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.68-80) ТзОВ «Кастум» поставило позивачу- 2 природний газ загальним обсягом 131,76059 тис. куб.м.

Як вбачається з платіжних доручень, долучених до матеріалів справи (т.1 а.с.122-127) КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» сплатила на рахунок ТзОВ «Кастум» вартість природного газу на загальну суму 753 596,31 грн з ПДВ за цінами, передбаченими додатковими угодами.

Як стверджує прокурор, додаткові угоди № 3 від 21.09.2020, № 4 від 28.09.2020, № 7 від 12.01.2021, № 8 від 14.01.2021 та № 9 від 15.01.2021 укладені з порушенням істотних умов договору та вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню судом недійсними.

Внаслідок неправомірного збільшення цін на газ шляхом укладання спірних додаткових угод має місце переплата КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» вартості газу на загальну суму 156 720,78 грн, що підлягає до стягнення з відповідача.

Вищанаведені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах Івано-Франківської обласної ради, КНП Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради та західного офісу Держаудитслужби до ТОВ «Кастум» з відповідним позовом.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Предметом апеляційного розгляду є рішення місцевого господарського суду від 07.02.2023 в частині залишення без розгляду позову прокурора про стягнення з ТзОВ «Кастум» на користь КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» 156 720, 78 грн зайво сплачених коштів внаслідок недотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», власником якого є територіальні громади сіл, селищ, міст Івано-Франківської області в особі Івано-Франківської обласної ради (далі власник), уповноваженим органом управління є Івано-Франківська обласна державна адміністрація в особі структурного підрозділу в галузі охорони здоров`я (далі уповноважений орган управління). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику та уповноваженому органу управління, однак, пасивна поведінка вказаних осіб, які маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави до суду не звертаються, що і стало підставою для пред`явлення позову прокурором.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з ч 3. cт.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення.

У пунктах 27 та 76 постанови від 26.05.2020 зі справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Щодо статусу суб`єкта, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (пункт 8.10.).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Верховний Суд у постановах від 08.11.2021 у справі №917/561/21та від 07.12.2021 у справі №903/865/20 додатково звернув увагу на те, що у випадку звернення прокурором за захистом інтересів держави в особі комунального підприємства/установи, необхідним є дослідження судами питання наявності у такого підприємства/установи делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати владні управлінські функції, що, в такому випадку, наділяє комунальне підприємство/установу статусом суб`єкта владних повноважень (у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» наділена органом місцевого самоврядування делегованими повноваженнями здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

З огляду на те, що КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі позивача 2, а КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» у свою чергу, не позбавлене права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до пунктів 1.4, 1.6 Статуту КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної ради від 20.09.2019 №1226-30/2019, КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» є підприємство створене на базі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області.

Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, тобто є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4.4 Статуту КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого уповноваженим органом управління, самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством.

За змістом Статуту КНП «Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Івано-Франківської обласної ради», Івано-Франківська обласна рада, як власник, не несе відповідальності за його зобов`язаннями, отже, остання не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між позивачем 2 та відповідачем, оскільки позивач 2 є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а отже наділений правом звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, в яких, зокрема, зазначено, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Крім того, колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 у подібних правовідносинах (за позовом прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства та міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів). Зокрема, у справі №917/269/21 Верховний Суд, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2169/20, дійшов висновку, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

У постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 Верховний Суд зазначив, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин та виходячи із обставин справи, встановлених судами, колегія суддів зазначає, що прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна). Аналогічні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 зі справи №903/865/20.

Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Таким чином, доводи прокурора про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі позивача 2 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

У даному випадку суд першої інстанції щодо звернення прокурора в інтересах позивача 2 врахував викладене, і правильно залишив позов без розгляду в частині стягнення зайво сплачених коштів внаслідок недотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині залишення без розгляду.

Доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду в частині його оскарження без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07 лютого 2023 року у справі № 909/700/22- залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи № 909/700/22 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2023 .

Головуючий суддяН.М. Кравчук

СуддіО.С. Скрипчук

О.І. Матущак