Постанова
від 19.06.2023 по справі 910/9944/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2023 р. Справа№ 910/9944/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.

за участю представників:

від позивача: Таболін О.С., Мостепанюк В.І.;

від відповідачів:

- ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6 - представник Шевченко А.В. ;

- ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представник Гринько В.Ф. ;

- ОСОБА_7, ОСОБА_8 - представник не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі №910/9944/20 (суддя Усатенко І.В., повний текст складено 21.12.2022) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування шкоди у розмірі 24486791,76 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування шкоди у розмірі 24486791,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачами, які є пов`язаними з ПАТ "Укргазпромбанк" особами, були прийняті рішення, що спричинили шкоду банку та його кредиторам, з огляду на викладене позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду у розмірі 24486791,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі №910/9944/20 у задоволені позову відмовлено, з посиланням на недоведеність Фондом наявності в діях відповідачів всіх елементів складу цивільного правопорушення, а також на невірність визначення складу відповідачів, до яких неправомірно було включено членів кредитного комітету Банку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт вказує про належність членів кредитного комітету Банку до керівників, а також зазначає про вчинення відповідачами дій, що спричинили шкоду банку та його кредиторам.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідачі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені; так, судом на адреси офіційного місцезнаходження вказаних осіб було здійснено направлення ухвали про призначення справи до розгляду на 19.06.2023.

Кореспонденція суду, яка направлялася відповідачам, повернулася з відміткою органу поштового зв`язку про відсутність адресатів за вказаними адресами.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову, з наступних підстав.

28.03.2014 року на засіданні кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" було вирішено придбати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-Інжинірингова Компанія "Будфінконсалтинг", у торговий портфель банку дисконтні облігації Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомпані" у кількості 30953 штуки, номінальною вартістю 1000,00 гривень, за ціною 794,00 грн за одну штуку на суму 24576682,00 гривень з метою подальшого перепродажу та отримання торгового прибутку. Вказане рішення оформлене протоколом засідання кредитного комітету Банку від 28.03. 2014 року № 100. Протокол № 100 підписний: ОСОБА_11 - головою кредитного комітету, ОСОБА_12 - заступником голови кредитного комітету та членами цього комітету: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7

28.03.2014 на засіданні правління ПАТ "Укргазпромбанк" було прийнято рішення про винесення на розгляд наглядової ради Банку питання щодо надання дозволу на здійснення Банком операцій щодо набуття у торговий портфель Банку дисконтних іменних облігацій ТОВ "Технокомпані" з метою подальшого відчуження, за умови, що загальна сума ліміту вкладень у зазначені цінні папери не буде перевищувати 25000000,00 грн та сума реалізації по яким буде складати не менше 26000000,00 грн. Вказане рішення оформлене протоколом засідання правління Банку № 60 від 28.03.2014. З протоколу № 60 вбачається, що за прийняте рішення проголосували: В.о. голови правління ОСОБА_12, члени правління: ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .

Згідно протоколу № 11 засідання Наглядової ради ПАТ "Укргазпромбанк" від 28.03.2014 було ухвалено дозволити здійснення Банком операцій щодо набуття у торговий портфель Банку дисконтних іменних облігації ТОВ "Технокомпані" з метою подальшого відчуження, за умови, що загальна сума ліміту вкладень у зазначені цінні папери не буде перевищувати 25000000,00 грн та сума реалізації по яким буде складати не менше 26000000,00 грн. Рішення було прийнято головою Наглядової ради: ОСОБА_3 та її членами: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

31.03.2014 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ТОВ "Інноваційно-Інжинірингова Компанія "Будфінконсалтинг" укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-34/14; ДД-1, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери: облігації ТОВ "Технокомпані" дисконтні серії А, іменні, ISIN UA4000179485, у кількості 30953 штуки, вартістю 24576682,00 грн, при номінальній вартості 1000 грн за штуку. Даний правочин підписаний повноваженими представниками його сторін та скріплений печатками вказаних суб`єктів господарювання. Акт приймання-передачі до зазначеного договору долучений до матеріалів справи підписаний та скріплений печатками контрагентів, дата його складання відсутня.

07.04.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за № 217 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 07.04.2015 за № 70 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк", згідно з яким з 08.04.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" .

14.09.2015 Правління Національного банку України прийняло постанову за № 602 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк". За вказаних обставин, виконавчою дирекцією Фонду гарантування було прийнято рішення від 14.09.2015 за № 168 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

З метою виконання всіх заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пов`язаних з ліквідацією ПАТ "Укргазпромбанк", ліквідаційна процедура Банку та повноваження уповноваженої особи продовжувались рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування від 27.07.2017 р. за № 3217, від 23.08.2018 р. за № 2332 та від 29.07.2019 р. за № 1925 в строк до 14.09.2020 р. включно.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "Укргазпромбанк" встановлено, що розмір зобов`язань Банку (відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування за № 005/16 від 11.01.2016 реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку з урахуванням змін, внесених рішенням Фонду гарантування) становить 628 844 130,40 грн.

Разом з цим, оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси ПАТ "Укргазпромбанк" складала лише 277 095 490,85 грн. Вказане підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 309 від 10.03.2016.

На виконання статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час ліквідаційної процедури Банку Фондом було прийнято рішення про реалізацію облігацій ТОВ "Технокомпані". Вказані облігації у кількості 30841 штука 21.10.2019 були продані на відкритих торгах (аукціоні) за ціною 962,24 грн.

За наслідками проведення ліквідаційної процедури ПАТ "Укргазпромбанк" розмір незадоволених вимог кредиторів Банку склав 405 441 590,65 грн. Вказане підтверджується рішенням виконавчої дирекції ФГВФО за № 2947 від 18.11.2019 "Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення процедури ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк" та довідкою Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" від 12.11.2019.

26.12.2019 проведено державну реєстрацію ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк".

Позивач в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся до відповідачів з вимогою від 07.04.2020 № 46-4913/20, в якій вимагав відшкодувати шкоду у сумі 24486791,76 грн протягом 7 календарних днів з моменту надсилання вимоги.

Предметом позову у даній справі є вимога Фонду про стягнення 24486791,76 грн. з відповідачів, як пов`язаних з ПАТ "Укргазпромбанк" осіб, якими були прийняті рішення, що спричинили шкоду банку та його кредиторам.

При цьому, заявлений до стягнення розмір майнової шкоди Фонд розрахував як різницю між сумою, витраченою Банком для придбання облігацій ТОВ "Технокомпані" у 2014 році, та сумою, отриманою позивачем від їх продажу в 2019 році в процедурі ліквідації Банку (24487754,00 - 962,24 = 24486791,76 грн).

Відповідно до змісту частин першої - третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом,та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить у цій справі стягнути з відповідачів солідарно шкоду, заподіяну ними банку як керівниками цього банку, тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності членів органів юридичної особи перед юридичною особою.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Також статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Цими положеннями законодавства закріплено обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) (фідуціарні обов`язки) діяти в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно, діяти розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення.

У постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду указав таке. Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17.

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до збитків підприємству й зобов`язання їх відшкодувати.

Таким чином, при застосуванні статті 92 ЦК України слід оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Про правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків йдеться в Законі України "Про банки і банківську діяльність".

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_9, як голови кредитного комітету Банку, а також позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як до членів цього комітету, є необґрунтованими, у зв`язку з тим, що на час проведення спірної фінансової операції, голова на члени кредитного комітету не були віднесені до кола осіб, які відповідають своїм майном за збитки, понесені банком та/або завдання шкоди кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними, оскільки такі посадові особи не підпадали під жодну з вищезазначених категорій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній на момент вчинення спірних операцій) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.

Відповідно до п. 1.3. Глави І Розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368 (в редакції чинній на момент вчинення спірних операцій), до управлінського персоналу банку належать: голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку; голова, його заступники та члени спостережної (наглядової) ради банку; головний бухгалтер банку, його заступники; керівники відокремлених підрозділів банку; керівники та члени комітетів правління банку (які створені з метою управління ризиками, зокрема кредитний комітет, комітет з питань управління активами та пасивами, тарифний комітет); керівник служби внутрішнього аудиту банку.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній на момент вчинення спірних операцій) передбачено, що органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій), правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

При виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних.

Зокрема, керівники банку зобов`язані:

1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових

обов`язків;

2) приймати рішення в межах наданих повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах;

4) забезпечити збереження та передачу майна та документів

банку при звільненні керівників з посади (ст. 43 вказаного Закону в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій).

Стаття 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій) містить вимоги щодо управління ризиками банку. Банк зобов`язаний з урахуванням специфіки його роботи створити адекватну систему управління ризиками, яка має забезпечувати на постійній основі виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг усіх видів ризиків за всіма напрямами діяльності банку на всіх організаційних рівнях та бути адекватною ризикам, що приймаються банком. Банк зобов`язаний утворити постійно діючий підрозділ з управління ризиками, в якому зосереджені функції з управління ризиками та який відповідає за розроблення, впровадження внутрішніх положень і процедур управління ризиками, інформує керівництво про ризики, прийнятність їх рівня та надає пропозиції щодо необхідності прийняття керівництвом відповідних рішень.

Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:

- кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;

- комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним структурним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;

- тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.

Згідно з п. 6.4.7 Статуту банку, затвердженого Загальними зборами протоколом № 26 від 24.04.2013 до компетенції Правління Банку належить серед іншого створення системи управління ризиками та забезпечення її ефективного функціонування (п. 11), прийняття рішення про створення постійно діючих та тимчасових комітетів Правління, визначення їх завдань, призначення керівників та членів (п.14)

Відповідно до п. 8.1. "Положення про Правління ПАТ "Укргазпромбанк", затверджене Загальними зборами акціонерів ПАТ "Укргазпромбанк" від 05.04.2012 р., протокол № 25, в редакції від 09.09.2013 р. (далі Положення про Правління), з метою забезпечення ефективної роботи Правління утворюються наступні постійно діючі виконавчі комітети: кредитний, з управління активами та пасивами, тарифний, з питань управління інформаційною безпекою.

Основною функцією Кредитного комітету є розгляд питань щодо проведення активних операцій кредитного характеру, оцінка якості активів Банку та підготовка пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення.

Відповідно до п. 4.4. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк" на 2014-2015 року", затверджене рішенням Правління ПАТ "Укргазпромбанк" від 13.01.2014 р., протокол № 3 (далі Положення про інвестиційну політику), Кредитний комітет Правління банку:

встановлює ліміти за окремими видами вкладень (видами цінних паперів) з урахуванням їх розподілу за категоріями;

приймає рішення щодо кожної окремої інвестиції Банку (у випадках, визначених Статутом Банку - за погодженням із наглядовою Радою Банку), зважаючи на її якісні та кількісні характеристики, з урахуванням ризиковості та прогнозованої прибутковості;

затверджує суму резерву за операціями з цінними паперами.

Таким чином, голова та члени кредитного комітету Банку є членами комітету Правління Банку, виконують повноваження, надані Правлінню Банку, а тому відносяться до пов`язаних осіб як керівники в розумінні, як внутрішніх документів Банку, Положень та Інструкцій Національного банку України, так і в силу Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Вказані обставини підтверджуються відомостями про власників істотної участі ПАТ "Укргазпромбанк", довідкою про відомості, які включаються до реєстру учасників Фонду на дату початку перевірки, структурою власності ПАТ "Укргазпромбанк", станом на 01.01.2014 та 01.01.2015, протоколами засідань Наглядової Ради ПАТ "Укргазпромбанк", протоколами засідань Правління Банку.

Згідно ч.2 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій) для цілей цього Закону пов`язаними особами є:

1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку.

Відповідачі (ОСОБА_9. - голова кредитного комітету Банку, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - члени цього комітету) відповідно до змісту Положення про Правління мали статус пов`язаної особи банку, оскільки належали до членів постійно діючого комітету Правління Банку - Кредитного комітету.

Таким чином, на момент проведення спірних операцій, кожен з відповідачів, а саме:

ОСОБА_3 - Голова Наглядової ради;

ОСОБА_4 - член Наглядової ради;

ОСОБА_5 - член Наглядової ради;

ОСОБА_6 - член Наглядової ради;

ОСОБА_11 - член Правління;

ОСОБА_12 - в.о. Голови Правління, заступник Голови Правління, заступник Голови Кредитного комітету;

ОСОБА_10 - член Правління;

ОСОБА_13 - член Правління;

ОСОБА_14 - гол. бухгалтер, член Правління;

ОСОБА_9 - Голова Кредитного комітету;

ОСОБА_7 - член Кредитного комітету;

ОСОБА_8 - член Кредитного комітету,

мав статус керівника банку та був наділений посадовими правами та обов`язками як особа з високим ступенем кваліфікації та досвіду.

Стосовно протиправності поведінки вказаних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

За результатами інвентаризації майна та активів ПАТ "Укргазпромбанк" було встановлено, що ринкова вартість всього портфелю цінних паперів Банку становила лише 6,00 грн. при їх балансовій вартості (без врахування резервів та переоцінки) 67 389 024, 46 грн.

При цьому, до портфелю цінних паперів, який увійшов до складу ліквідаційної маси Банку за результатами проведеної інвентаризації, було включено також цінні папери емітента ТОВ "Технокомпані", ISIN UA4000179485, у кількості 30841 штуки, номінальною за 1 шт. 794, 00 грн. та ринковою вартістю 1,00 грн. за весь пакет.

Вказане і стало підставою для проведення Фондом перевірки причин збитковості операцій з цими цінними паперами.

За результатами перевірки було встановлено, що протиправна поведінка відповідачів 1-12 полягає у прийнятті рішень та вчинення дій, спрямованих на набуття у власність ПАТ "Укргазпромбанк" (за договором купівлі-продажу цінних паперів) облігацій емітента ТОВ "Технокомпані", ISIN НОМЕР_1 .

Як вже було вказано, 28.03.2014 року на засіданні кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" було вирішено придбати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-Інжинірингова Компанія "Будфінконсалтинг", у торговий портфель банку дисконтні облігації Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомпані" у кількості 30953 штуки, номінальною вартістю 1000,00 гривень, за ціною 794,00 грн за одну штуку на суму 24576682,00 гривень з метою подальшого перепродажу та отримання торгового прибутку. Вказане рішення оформлене протоколом засідання кредитного комітету Банку від 28.03.2014 року №100. Протокол № 100 підписний: ОСОБА_11 - головою кредитного комітету, ОСОБА_12 - заступником голови кредитного комітету та членами цього комітету: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7

На виконання п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій), п. 8.1. Положення про правління ПАТ "Укргазпромбанк", Правлінням ПАТ "Укргазпромбанк" було утворено кредитний комітет на який покладено обов`язок при інвестуванні в цінні папери приймати рішення щодо кожної окремої інвестиції, зважаючи на її якісні та кількісні характеристики з урахуванням ризиковості та прогнозованої прибутковості (п. 4.4. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк").

Згідно п 1.5.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", дотримання основних принципів інвестиційної політики полягає в тому, що порядок інвестування являє собою процедуру засновану на колегіальній експертизі предмету інвестиції відповідними структурними підрозділами (у тому числі казначейством, упправлінням ризик-менеджменту, юридичним відділом) за поданням начальника відділу цінних паперів з прийняттям рішення кредитним комітетом або Правлінням Банку в залежності від портфелю, до якого цінні папери будуть віднесені. Правочини щодо відчуження або набуття права власності Банком на цінні папери мають бути попередньо погоджені Наглядовою радою Банку.

Моніторинг ринку цінних паперів - це безперервне дослідження та аналіз інвестиційної привабливості цінних паперів, що обертаються на ринку з метою визначення ризиків, що полягають у ймовірності настання несприятливої події наслідку, що може призвести до грошових втрат Банку або негативно вплинути на спроможність Банку успішно виконувати свої задачі (п. 2.4.1., 3.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк").

Як вбачається з протоколу Кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" №100 від 28.03.2014 єдиною підставою для придбання цінних паперів ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 була інформація, про те, що вказані папери перебувають у другому рівні лістингу на ПАТ "Київська міжнародна фондова біржа" та зазначено біржовий курс одного цінного паперу згідно даних цієї біржі.

Проте, в порушення ч.ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, п. 1.5.2., 2.4., п. 3.2., п. 1.5.2., 2.4., 4.5., 4.6. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк" члени Кредитного комітету при прийнятті рішень про придбання цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 з метою їх подальшого продажу та отримання прибутку, не вчинили наступного:

1. Не отримали висновки від профільних служб Банку щодо доцільності/можливості такого придбання, зокрема:

з відділу цінних паперів: про аналіз фінансового стану емітента, не здійснили моніторинг на ринку цінних паперів вказаного емітента з метою оцінки його господарської діяльності, фінансової спроможності, можливості виконання ним взятих себе зобов`язань, ринкову вартість придбаних цінних паперів, аналіз попиту на зазначені облігації на ринку в розрізі якісних і кількісних показників, їх інвестиційної привабливливості, наявність рішень про притягнення емітента до відповідальності тощо; не здійснили аналіз кон`юнктури фондового ринку з метою отримання характеристики поточного попиту, пропозиції, цін і рівня конкуренції на фінансовому ринку та обґрунтування, чому саме облігації вказаного емітента при їх повторній реалізації Банком мінімізують ризик настання для Банку грошових втрат (збитків), а призведуть до бажаного результату - отримання прибутку (згідно п. 4.6., 3.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк");

з відділу аналізу та управління ризиками управління ризик - менеджменту: з приводу проведеної оцінки ризиків при здійсненні інвестиції (купівлі цінних паперів), зокрема: відсутність замовлення Банку на здійснення уповноваженим суб`єктом оцінки вартості зазначених вище облігацій на час їх придбання (згідно п. 1 2.4., 4.5. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк");

від казначейства та юридичного відділу Банку (згідно п. 1.5.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк").

2. Кредитний комітет при прийнятті рішення не визначив якість портфелю цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485; не здійснив повного, об`єктивного та всебічного дослідження об`єкту інвестиції з метою мінімізації ризиків; не визначив в чому полягає привабливість такої інвестиції; не вказав допустимих рівнів ризику при такому інвестуванні (згідно п. 1.4.1., 1.4.3, 1.5.2., 4.3 Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", п. 8.2. Положення Правління ПАТ "Укргазпромбанк").

В порушення ч.ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, ч. 2 ст. 89 ГК України, п.п. 1, 2, 9 п. 4.2. Положення про Правління, п. 1.5.2, п. 4.1.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", при прийня Правлінням ПАТ "Укргазпромбанк" протоколу № 60 від 28.03.2014 щодо надання Наглядовій Раді Банку для погодження пропозиції про набуття у власність цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 не було проаналізовано ризиків при здійсненні вказаних інвестицій, не враховано те, що Кредитним комітетом не було надано інформації про: якість портфеля цінних паперів вказаного емітента; не здійснено повного, об`єктивного та всебічного дослідження об`єкту інвестиції з метою хеджування (мінімізації) ризиків; не визначено в чому полягає привабливість такої інвестиції; не вказано допустимих рівнів ризику при такому інвестуванні; не враховано, що при прийнятті рішення Кредитним комітетом були відсутні висновки від профільних служб Банку щодо доцільності/можливості такого придбання.

Стосовно висновку суду першої інстанції про відсутність у внутрішніх документах банку обов`язку отримувати погодження від інших структурних підрозділів ПАТ "Укргазпромбанк" при проведенні інвестиції у цінні папери, слід зазначити наступне.

Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк" на 2014-2015 роки, затверджене рішенням Правління ПАТ "Укргазпромбанк" від 13.01.2014, протокол № 3, визначає, що інвестування є процедурою, яка заснована на колегіальній експертизі предмету інвестиції відповідними структурними підрозділами (у тому числі казначейством, управлінням ризик-менеджменту, юридичним відділом) за поданням начальника відділу цінних паперів з прийняттям рішення кредитним комітетом або Правлінням Банку в залежності від портфелю, до якого цінні папери будуть віднесені.

Розділ 4 Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк" на 2014 - 2015 роки визначає конкретні дії, функції та права всіх зазначених вище підрозділів банку, для прийняття рішення про проведення інвестиції у цінні папери, зокрема, але не виключно:

правління встановлює розмір активів, що спрямовуються на інвестиції в залежності від строків;

голова правління затверджує пропозиції, щодо оптимізації структури портфеля цінних паперів;

комітет з питань управління активами і пасивами Правління визначає прийнятну структуру та якість портфеля цінних паперів;

кредитний комітет приймає рішення щодо кожної окремої інвестиції Банку, зважаючи на її якісні та кількісні характеристики з урахуванням ризиковості та прогнозованої прибутковості;

відділ аналізу та управління ризиками управління ризик-менеджменту проводить оцінку ризиків при здійсненні інвестиції;

відділ цінних паперів проводить аналіз фінансового стану емітентів цінних паперів,

а тому висновок суду про відсутність обов`язку отримувати відповідні погодження є необґрунтованим і суперечить змісту локальних нормативних актів ПАТ "Укргазпромбанк".

Окрім того, відповідно до п. 117 гл. 1, розд. І Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.01.2012 №23, банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов`язаннями. Внутрішньобанківські положення розробляються банком з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, повинні містити методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, які є обов`язковими і мінімально необхідними для оцінки ризиків (п. 1.7 гл.1. розд. І).

Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника відповідно до вимог, визначених цим Положенням. Кредитна документація (справа) боржника має містити мінімально необхідні дані, перелік яких наведено в додатку 2 до цього Положення. Залежно від виду кредитної операції банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо зазначивши їх у внутрішньобанківських положеннях.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п`яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін (зміни умов проведення / здійснення кредитної операції, установчих та реєстраційних даних боржника, його фінансового стану тощо) (п.1.8 гл.1. розд.І).

Операції з видання кредитів, придбання банком облігацій (боргових цінних паперів), врахування векселя є кредитними операціями, ризиками за якими має управляти банк.

У Методичних рекомендаціях щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України затверджених Постановою Правління Національного банку України від 28.03.2007 № 98 зазначено, що обов`язок сумлінності вимагає від керівників приймати рішення на підставі всієї необхідної інформації, відповідальність за моніторинг дотримання банком законодавства України, а також за діяльністю банку як такою. Під час прийняття рішень керівники можуть покладатися на інформацію, що надається працівниками банку, однак ця можливість не звільняє їх від персональної відповідальності за прийняття незалежних рішень (п.2.4).

Таким чином, вимоги про проведення детального документально підтвердженого аналізу об`єкту інвестування у цінні папери встановлені як внутрішніми, так і нормативно- правовими актами Національного банку України, і мають ґрунтуватись на всебічному дослідженні такої інвестиції різними підрозділами/службами, а тому висновок суду, що керівництвом ПАТ "Укргазпромбанк" при купівлі облігацій не порушено своїх обов`язків є невірним.

Згідно висновків Верховного суду, наведених у постанові від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18 при застосуванні ст.92 ЦК потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов 'язки були виконані належним чином.

Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачами. У цьому разі вже відповідач зобов 'язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

На виконання п.п. 19, п. 3.2. Положення про Наглядову Раду, п. 1.5.2. Положення гро інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", правочини, що передбачають відчуження або набуття Банком права власності на цінні папери, мають бути попередньо погоджені Наглядовою радою Банку.

З протоколів № 11 від 28.03.2014 вбачається, що Наглядова Рада ПАТ "Укргазпромбанк" погодила придбання цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: НОМЕР_1 без належної експертизи предмету інвестиції в порушення ч.ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, п. п. 1.5.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", п. 4.2. Положення про Наглядову Раду.

На підставі викладеного вище, рішення посадових осіб ПАТ "Укргазпромбанк" ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про придбання облігацій емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: НОМЕР_1 були необгрунтованими, такими, що вчинялися нерозумно, недобросовісно, не в інтересах Банку, в порушення норм чинного законодавства та внутрішніх документів Банку.

Про наведене свідчить також нижчевикладене.

Так, позивач стверджує і доводить, що придбані за рішенням Відповідачів 1-12 цінні папери емітента ТОВ "Технокомпані" були низько ліквідними, а емітент мав ознаки фіктивності, що створювало для Банку нічим не виправданий ризик. Про вказане свідчить наступне:

1. Лістинг II рівня: перебування дисконтних облігацій ISIN: UA4000179485 у Біржових реєстрах та лістингу II рівня вказує, що ліквідність даних активів низька, наявний попит не забезпечує можливості реалізації існуючого в Банку обсягу цінних паперів за ринковою вартістю.

2. Фінансова звітність емітента вказує на його низьку спроможність виконувати покладені на нього зобов`язання, і, як наслідок, зниження реальної вартості облігацій. Вказане підтверджується наступним - на сайті агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "SMIDA" https://smida.gov.ua/db/emitent/find станом на 31.04.2014 (дату набуття Банком у власність цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485) була відсутня будь-яка інформація про фінансовий стан емітента. Вперше зазначена інформація з`явилась 25.04.2014.

Для аналізу бралася інформація про емітента з проспекту емісії облігацій ISIN: НОМЕР_1 , зареєстрованого в НКЦПФР 04.02.2014. Вказаний проспект емісії містить застереження наступного змісту: "Реєстрація випуску облігацій та проспекту емісії облігацій, що проводиться НКЦПФР, не може розглядатися як гарантія вартості цих блігацій. Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються для реєстрації випуску облігацій та проспекту емісії, несуть особи, що підписали ці документи".

Так, єдиним учасником емітента, частка якого в статутному капіталі складає 100%, було ТОВ "Компанія з управління активами "Старпром-Капітал" (код ЄДРПОУ: 33831868), яке діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду "Capital Partners Real Estate Fund" недиверсифікованого виду закритого типу (код 233660).

Згідно балансу та звіту про фінансові результати емітента за 3-ій квартал 2013 року (інша інформація в проспекті емісії відсутня), активи в переважній більшості складаються з фінансових інвестицій (55 414,8 тис. грн. з 66 229,2 тис. грн.), що, за доводами позивача, вказує на наявність ознак фіктивності.

Наявні зобов`язання на суму 583,3 тис. Чистий прибуток емітента за результатом здійснення господарської діяльності за 9 місяців складає 157,7 тис. грн.

Окрім цього, у підприємства було наявне грошове зобов`язання на суму 6 033 800, 00 грн. зі строком виконання до 31.12.2016.

Зазначене вище вказує на збиткову діяльність емітента, більше того, результати господарської діяльності не дозволяють розраховувати на погашення випущених емітентом облігацій.

Згідно п. 3.5.3. проспекту емісії, запланована ціна продажу облігації становить 900,00 грн. за 1 штуку. Фактична ціна продажу облігацій при розміщенні визначається на відповідній біржі та керується при цьому попитом та ринковими умовами під час первинного розміщення облігацій.

З огляду на ціну вказаних цінних паперів на біржових та позабіржових торгах у період часу з 24.03-31.03.2014 їх ціна коливалась від 700,00 грн. до 905,00 грн. за 1 шт. та характеризувалася кардинальною різницею в ціні, періодичності та кількості придбаних облігацій.

Зазначене також вказує на неринкові умови для даних угод, враховуючи і той факт що в перший день розміщення облігацій ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485, було укладено одразу два правочини: правочин по придбанню 120 000 облігацій, тобто всієї кількості випущених ТОВ "Технокомпані" облігацій, вартістю 900,00 грн. за 1 штуку, для формування динаміки ціни облігацій, хоча наступні правочини по відчуженню вказаних цінних паперів укладалися лише на 5-10 штук.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що фінансові результати діяльності ТОВ "Технокомпані" були незадовільні, що в свою чергу, вказувало на недоцільність та надмірну ризиковість операцій з інвестування у наведені цінні папери.

3. Набуття у власність цінних паперів - були завідомо збитковими операціями для ПАТ "Укргазпромбанк".

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, схвалених Постановою НБУ № 36' 02.08.2004, придбання банками цінних паперів є активною інвестиційною операцією спрямованою на одержання прибутку.

Облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок орієнтовної прибутковості (за умови повного та своєчасного виконання емітентом покладних на нього зобов`язань), набутих ПАТ "Укргазпромбанк" облігацій ТОВ "Технокомпані".

Відповідно до ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" операції з цінними паперами належать до кредитних операцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

Так, згідно висновку НБУ за результатами інспекційної перевірки ПАТ "Укргазпромбанк" за період з 01.08.2011 - 01.09.2014 р.р., встановлено, що погіршення значень усіх показників ефективності протягом 2014 року вказують на існуючі проблеми щодо зростання проблемних кредитів, наявність безпроцентних активних операцій (дисконтні цінні папери, операції з відступленням майнових прав за кредитами з відстроченням платежу). ПАТ "Укргазпромбанк" віднесено до 4-ї групи банків. Так, дохідність процентних активів (11,12 %) є нижчою ніж показник по 4-ій групі банків (12,50%), а вартість процентних зобов`язань (11,87 %) є значно вищою ніж по 4-ій групі банків (8,60 %), через високу вартість коштів, що отримані від фізичних осіб (13,20%, а по 4-ій групі - 11,21%).

Таким чином, одним із джерел погіршення фінансового стану Банку, впродовж 2014 року, стало набуття ним у власність дисконтних цінних паперів. Як наслідок, з метою залучення коштів до Банку, було підвищено ставки на депозити для фізичних осіб, що призвело до збільшення вартості процентних зобов`язань Банку до 11,87 % (цей показник майже вдвічі перевищував аналогічні показники інших банків, який становив 8, 60%), натомість дохідність процентних активів (від цінних паперів, кредитів тощо) стала значно нижчою, а саме: 11,12%.

Водночас, ймовірний дохід від придбання облігацій ТОВ "Технокомпані" становив 4,41% замість ринкових 17,6-20,1% (середньозважена ставка за кредитами за вказаний період за даними НБУ). Операції з цінними паперами мали суттєвий вплив на ліквідність Банку, з огляду на значний обсяг інвестованих ним в ці активи коштів.

Наведене свідчить про те, що фінансові ресурси, які Банк залучав в середньому під 11,87 % річних, було інвестовано в облігації ТОВ "Технокомпані" під 4,41% річних. Таким чином для Банку розміщення коштів під такий низький відсоток було збитковим, враховуючи до того ж, що актив був незабезпечений.

Крім цього, вартість, за якою Банк розмістив кошти, є значно нижчою ринкової вартості, тобто, на момент інвестування коштів в облігації ТОВ "Технокомпані" Банк міг розмістити ці кошти значно дорожче (від 17,6% до 20,1% згідно ринкових умов. Якщо за орієнтир брати облікову ставку НБУ - від 9,5-14% річних) і в більш надійні активи (наприклад, забезпечені високоліквідним майном). Зазначене також вказує на відсутність будь-якої економічної доцільності такого інвестування.

4. Придбані облігації не були забезпечені, що так само створювало для Банку невиправданий ризик.

5. Позивач наводить доводи про пов`язаність Продавця цінних паперів (ТОВ "Інноваційно - інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг") із власником істотної участі Банку.

Так, 40,1961% вказаною юридичної особи (правонаступник: ПАТ Фінансова компанія "Будфінконсалтинг") володіє ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Хайнграунд Кепітал Менеджмент" (код ЄДРПОУ: 35918704), яким, в свою чергу, на 84,00% володіє ТОВ "ПОН-ДЮ- ГАР" (код ЄДРПОУ: 39161963), власником частки в якому являється ОСОБА_4 (член Наглядової Ради, власник істотної участі ПАТ "Укргазпромбанк").

Таким чином, всі рішення про придбання у пов`язаного контрагента абсолютно неліквідних цінних паперів приймалися без детального вивчення фінансового стану емітента, що свідчить про умисний характер завдання Банку шкоди.

Більше того, рішення Кредитного комітету, Правління Банку та Спостережної Ради були прийнятті в один день - 28.03.2014.

Все вище викладене було підтверджено перевіркою НБУ.

Так, 29.01.2015 НБУ листом за вих. № 42-011/5521/БТ надав звіт про інспектування ПАТ "Укргазпромбанк" за період діяльності з 01.08.2011 по 01.09.2014, в якому зазначив:

Інвестиційний ризик за операціями з цінними паперами високий, враховуючи відсутність активного ринку та сумнівів щодо реалізації дисконтних облігацій за балансовою вартістю, що обліковуються в торговому портфелі (на суму 78 695,1 тис. грн., з яких 11 854,2 тис. грн. - дооцінка, яка є результатом котирувань невеликої кількості облігацій, які було продано Банком через фондову біржу в останній день місяця).

Станом на дату інспектування загальна балансова вартість фінансових інвестицій Банку складає 79 582,3 тис. грн., або 6,46 % загальних активів, що складаються з державних (723,7 тис. грн.) та комерційних цінних паперів (78 858,5 тис, грн.).

В торговому портфелі обліковуються дисконтні облігації ТОВ "Технокомпані" 30 841 шт. - 25,8 % всього випуску), ТОВ «Фактор-Мед» (28 681 шт. - 31,86 % від пуску), ТОВ «ІТС Україна ЛТД» (29 669 шт. - 28,26 % від випуску). Погашення блігацій передбачено в 2020-2021 роках.

Власниками ТОВ «Фактор-Мед», ТОВ «ІТС Україна ЛТД» - є компанії -нерезиденти (Кіпр, Панама), ТОВ «Технокомпані» - ТОВ «КУА «Старпром-Капітал».

Договори купівлі-продажу та міни цінних паперів укладалися зі спорідненими особами: ПАТ «Бюро Кредитних Історій «Кредит Сервіс» та ТОВ «Інноваційно- Інжинірингова Компанія «Будфінконсалтинг».

Аналіз торгів на Київській міжнародній фондовій біржі, де облігації ТОВ "Технокомпані", ТОВ «Фактор-Мед» та ТОВ «ІТС Україна ЛТД» перебувають у біржових реєстрах та лістингу II рівня вказує, що ліквідність даних активів низька, наявний попит не забезпечує можливості реалізації існуючого в Банку обсягу цінних паперів за ринковою вартістю (в Банку перебуває значний обсяг таких облігацій від усього випущених в обіг).

Слід зазначити, що Банк здійснив декількаразовий обмін облігацій в торговому портфелі (облігації ТОВ «УХЛ-МАШ-ХЛІБ» на ТОВ «ІТС Україна ЛТД», частина з яких обмінена на облігації ТОВ «Фактор-Мед»), в результаті чого збільшилася загальна сума нереалізованого дисконту облігацій (на 3 178,2 тис, грн.) та доходу на 6 класі (на 1 432,6 тис, грн.).

Слід зазначити, що на балансі Банку обліковуються активи, які не приносили процентний дохід (на загальну суму 227 641,1 тис. грн.), у тому числі, цінні папери 89 191,0 тис грн. (дисконтні облігації ТОВ "Технокомпані", ТОВ «Фактор-Мед». «ІТС Україна ЛТД»).

За результатами проведеної перевірки Банку було надано рекомендації з відновлення належного фінансового становища ПАТ "Укргазпромбанк".

Щодо висновку суду про відсутність встановлених регулятором порушень у інвестиційній діяльності ПАТ "Укргазпромбанк", слід зазначити наступне.

Суд у рішенні від 19.12.2022 посилаючись на невстановлення у результатах інспекційної перевірки (лист НБУ від 29.01.2015 № 42-011/5521/БТ) порушень з боку керівників та посадових осіб ПАТ "Укргазпромбанк" щодо придбання цінних паперів ТОВ "Технокомпані" обмежився посиланням виключно на порушення нормативів кредитного ризику внаслідок надання кредитів групі пов`язаних осіб ПАТ «Топаз» та ПАТ «Граніт», однак зазначена перевірка містить детальний опис порушень у діях менеджменту банку саме щодо придбання цінних паперів.

За змістом вказаної перевірки регулятором ґрунтовно описані факти порушень щодо інвестування у цінні папери - облігації, які навіть виділені у окремі розділи тексту перевірки.

При цьому позивач наголошував на цих доказах як у тексті позову, так і додатково у відповіді на відзиви від 28.10.2022 № 46-10838/22.

Так, на першій сторінці перевірки від 29.01.2015 № 42-011/5521/БТ встановлено, що економічні нормативи Банку не відповідають встановленим значенням - вказане порушення є суттєвим для існування банку, оскільки порушення економічних нормативів призводить до порушення інтересів вкладників та інших кредиторів банку і без їх дотримання існування банку як фінансової установи призводить до збитків, які за результатом ліквідаційної процедури склали більш ніж 405 млн. грн.

На другій сторінці перевірки встановлено, що робота менеджменту є незадовільною, висока питома вага негативно-класифікованих активів, за результатами інспектування необхідний розмір покриття резервами мав би бути 9,39% а не 2,17%.

На третій сторінці перевірки вказано на недостатній контроль за операціями з інсайдерів банку, оскільки ТОВ ПК «Будфінконсалтинг», згідно зі змістом Постанови Наглядової Ради Банку на 100% контролювалось Діяком О. І. Надалі за змістом інспекційної перевірки такі дії визначені як порушення Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368, а у подальшому призвели до застосування до банку таких заходів впливу як віднесення банку до категорії проблемних, а пізніше як віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

На четвертій сторінці інспекційної перевірки встановлено погіршення значень усіх показників ефективності протягом 2014 року внаслідок зростання активних операцій зокрема із дисконтними цінними паперами. У подальшому такі дії призвели до віднесення банку до категорії проблемних (Постанова НБУ №42/БТ, додаток 47 до позову за змістом якої зазначено про ризик неповернення банку 78,8 млн. грн інвестованих у недержавні цінні папери).

На п`ятій сторінці інспекційної перевірки визначено, що рівень інвестиційного ризику за вкладеннями у цінні папери є високим. Результати котирувань є результатом проданих Банком через фондову біржу невеликої кількості облігацій кожного з пакетів, що свідчить про штучне підтримання ринкових цін на облігації та викликає сумнів щодо можливого остаточного продажу всього обсягу таких паперів за балансовою вартістю. Також визначено, що система управління ризиками Банку недостатня, потребує змін в частині виконання функцій щодо аналізу та контролю за кредитним ризиком, ринковим та ризиком ліквідності підрозділом з ризик-менеджменту та покращення якості роботи такого підрозділу.

Також детально у звіті з інспекційної перевірки описано характер і спосіб штучного збільшення вартості цінних паперів у портфелі банку у тому числі облігацій ТОВ «Технокомпані».

Вказані обставини свідчать, що правочин з купівлі-продажу облігацій, вчинено не в інтересах банку, його укладення призвело до заподіяння майнової шкоди банку, а тому ПАТ "Укргазпромбанк" у цій частині не зміг погасити свої борги перед своїми кредиторами. Тобто наявний причинно-наслідковий зв`язок між вчиненням правочину, діями відповідачів і наслідками таких дій, відповідно висновок суду, про необґрунтованість доводів позивача визнається апеляційним судом необґрунтованим.

Стосовно обставин, встановлених у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/26255/15, слід зазначити наступне.

Так, у наведеній постанові встановлено бездіяльність Національного банку України при здійсненні контролю та нагляду за ПАТ "Укргазпромбанк".

Однак, наявність встановленого факту бездіяльності не спростовує, що керівники Банку добросовісно виконували свої обов`язки, натомість таке судове рішення підтверджує факт незадовільного фінансового стану ПАТ "Укргазпромбанк" у зв`язку з проблемами з ліквідністю.

По суті наведена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва навпаки встановлює, що у діяльності ПАТ "Укргазпромбанк" були численні порушення у діяльності, а тому і наслідком такого стала його неплатоспроможність.

У цьому спорі, доводяться лише окремі обставини такої діяльності - набуття у власність неліквідних цінних паперів, тобто така банківська діяльність, яка не спрямована на нормальне функціонування банку, що і мало наслідком ліквідацію такого Банку.

Щодо дій Національного банку України варто зазначити, що нормативно-правовим актом, який регулює права та обов`язки Національного банку України щодо застосування мір відповідальності за порушення банківського законодавства було Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління від 17.08.2012 № 346, яким визначено які заходи впливу застосовуються до банку та які критерії для застосування таких заходів впливу.

Факт невчасного застосування заходу впливу не спростовує факту вчинення невиправдано ризикових дій з боку керівників і посадових осіб ПАТ "Укргазпромбанк" щодо придбання цінних паперів та їх бездіяльності при оформленні таких правочинів, а також недотримання внутрішньобанківських інструкцій.

При цьому, будь-які порушення з боку регулятора, неналежне виконання ним своїх повноважень (обов`язків) щодо відображення/невідображення інформації щодо ухвалення органами управління банку рішень щодо придбання облігацій та інформація про видатки банку на оплату придбаних облігацій не можуть слугувати підставою для звільнення посадових осіб від відповідальності, адже саме вони, а не регулятор, ухвалювали рішення і несли відповідальність за роботу банку.

22.01.2015 Правління НБУ винесло постанову № 42/БТ «Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

Згідно з вказаною постановою, Правління НБУ зазначало про наступне: «За результатами аналізу дотримання ПАТ "Укргазпромбанк" вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності установлено факт здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів банку, про що, зокрема, свідчить:

збільшення обсягу недержавних цінних паперів в активах ПАТ "Укргазпромбанк" з 130,3 тис. грн. станом на 01.01.2014 р. до 78,8 млн. грн. або 6, 3 % від активів станом на 17.01.2015 р.

станом на 17.01.2015 р., порівняно з 01.01.2014 р„ високоліквідні активи ПАТ «Укргазпромбанк» (готівка та кошти на кореспондентському рахунку в НБУ) зменшилася з 173,9 млн. грн. (14,8 % зобов`язань) до 31,6 млн. грн. (3,0 % зобов`язань), їх частка в активах зменшилась з 12,7% до 2,5%;

У ПАТ «Укргазпромбанк» є залежність від коштів фізичних осіб (45,18% від зобов`язань або 38,85% від пасивів). ПАТ "Укргазпромбанк" залучає кошти фізичних осіб за відсотковими ставками, вищими, ніж по банківській системі. Зокрема, в грудні 2014 року середньозважена відсоткова ставка ПАТ "Укргазпромбанк" за строковими вкладами в національній валюті становила 24,4% річних за середньозваженої по банківській системі 20,1% річних, що може свідчити про проблеми з ліквідністю.».

Таким чином, здійснення керівництвом Банку операцій з придбання неліквідних облігацій емітента ТОВ «Технокомпані» стало однією із підстав застосування до ПАТ "Укргазпромбанк" заходів впливу за порушення банківського законодавства та здійснення ризикової діяльності у вигляді визнання Банку проблемним, а в подальшому неплатоспроможним.

Крім цього, ТОВ «Технокомпані» листом за вих. № 16/01/11-0 11.01.2016 р. від ПАТ «ФБ «Перспектива» було повідомлено, що облігації UA4000179485 з 11.01.2016 виключено з біржового реєстру II рівня лістингу.

Окрім цього, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішеннням № 184 від 21.03.2017 та № 497 від 27.06.2017 зупинила торгівлю цінними паперами «Технокомпані» на будь-якій фондовій біржі.

Відповідно до п. 4.2 Положення про Правління, члени Правління зобов`язані діяти в інтересах Банку добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень. Обов`язок діяти добросовісно і розумно означає необхідність проявляти сумлінність, обачливість та належну обережність, які були б у особи на такій посаді за подібних обставин.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 4.2 Положення про Наглядову Раду, члени Наглядової Ради зобов`язані діяти в інтересах Банку добросовісно, розумно та не перевищуввати своїх повноважень. Керуватися у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом Банку, цим Положенням, договором між членом Наглядової Ради та Банком, іншими внутрішніми документами Банку, принципами корпоративного управління.

Згідно ст. 43 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент вчинення спірних операцій), при виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані: 1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; 2) приймати рішення в межах наданих повноважень; 3) не використовувати службове становище у власних інтересах; 4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.

Згідно ч. 18 ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керівники банку зобов`язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку.

Рішення колишніх керівників ПАТ "Укргазпромбанк" щодо придбання вказаних облігацій були невиправдано ризикованими та завідомо збитковими, тобто не мали очевидної законної мети, їх метою не було інвестування.

Дії відповідачів прямо суперечили інтересам Банку та його кредиторів та не узгоджувались із завданнями - функціями цих осіб, як членів Кредитного комітету, Правління та Наглядової Ради Банку.

Таким чином, дії відповідачів були недобросовісними, нерозумними і прямо суперечили інтересам Банку та його клієнтів, а отже були протиправними.

В результаті набуття у власність цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані" відповідачами було завдано ПАТ "Укргазпромбанк" майнову шкоду в розмірі 24 486 791,76 грн.

На момент введення в ПАТ "Укргазпромбанк" тимчасової адміністрації в портфелі цінних паперів Банку обліковувалось 30 841 штук облігацій ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 на придбання яких Банком було витрачено 24 487 754,00 грн.

Згідно оцінки, проведеної на замовлення ПАТ "Укргазпромбанк" під час здійсінення ліквідаційної процедури Банку, ринкова вартість іменних дисконтних незабезпечених облігацій емітента ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 кількістю 30 841 шт. була визначена незалежним оцінювачем в розмірі 1,00 грн.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку облігацій нефінансових підприємств від 27.12.2019, здійсненої на замовлення Фонду гарантування вкладів фізичних встановлено, що ринкова вартість облігацій ТОВ "Технокомпані" ISIN: UA4000179485 на дату їх придбання Банком (тобто, станом на 31.03.2014) в кількості 30 841 її складає 1,00 грн.

На виконання ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізгі осіб», під час ліквідаційної процедури ПАТ "Укргазпромбанк" були реалізовані облігації ТОВ "Технокомпані" за ціною 962,24 грн.

Таким чином, різниця між сумою, витраченою Банком для придбання облігацій ТОВ "Технокомпані", та сумою, отриманою від їх продажу, склала 24 486 791,76 грн, де 24 487 754,00 грн. (купівельна ціна облігацій) - 962,24 грн. (ціна реалізації).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди.

Збитки, отримані Банком від операцій з неліквідними облігаціями, є прямим наслідком того, що відповідачі, як члени Кредитного комітету, Правління Банку та Наглядової Ради ПАТ "Укргазпромбанк", при прийнятті рішення про придбання облігацій емітента ТОВ "Технокомпані":

не отримали висновки від профільних служб Банку щодо доцільності/можливості такого придбання;

не визначили якість портфеля цінних паперів емітента ТОВ "Технокомпані"; не здійснили повного, об`єктивного та всебічного дослідження об`єкту інвестиції з метою хеджування (мінімізації) ризиків; не визначили в чому полягає привабливість такої інвестиції; не врахували існуючих ризиків такого інвестування;

не проаналізували фінансову звітність емітента з метою оцінки його спроможності виконувати покладені на нього зобов`язання з погашення облігацій; не надали оцінки здійснюваній збитковій діяльності вказаного підприємства;

залишили поза увагою той факт, що облігації ISIN: НОМЕР_1 є незабезпечені;

проігнорували численні ознаки фіктивності емітента;

не врахували, що незадовго до придбання Банком облігацій емітента ТОВ "Технокомпані" на біржі проводились операції з цими ж облігаціями, що мали явні ознаки маніпулювання на фондовому ринку;

проігноровано той факт, що набуття у власність Банком облігацій емітента ТОВ "Технокомпані" було завідомо збитковою операцією, оскільки фінансові ресурси, які Банк залучав в середньому під 11,87 % річних, було інвестовано в облігації ТОВ "Технокомпані" під 4,41 % річних.

Придбання відповідачами облігацій ISIN: НОМЕР_1 стало однією із підстав віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та впровадження особливого режиму контролю за його діяльністю (згідно постанови Правління НБУ № 42/БТ від 22.01.2015 р.), оскільки НБУ було встановлено факт здійснення Банком ризикової діяльності, що загрожувала інтересам вкладників та іншим кредиторам ПАТ "Укргазпромбанк".

У зв`язку із тим, що ПАТ "Укргазпромбанк" так і не привів свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, 07.04.2015 Правлінням НБУ було прийнято постанову №217 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії

неплатоспроможних", а рішенням виконавчої дирекції ФГВФО за № 70 від 07.04.2015 запроваджено в ПАТ "Укргазпромбанк" тимчасову адміністрацію.

Ці обставини додатково підтверджуються звітом про інспектування ПАТ "Укргазпромбанк" за період діяльності з 01.08.2011 по 01.09.2014.

Таким чином, завдані Банку збитки знаходяться у прямій залежності із протиправною поведінкою відповідачів 1-12. Факт здійснення збиткових операцій на користь пов`язаної із власником істотної участі Банку ( ОСОБА_4 ) компанії вказує на умисний характер заподіяної шкоди. Збитки виникли саме внаслідок дій пов`язаних осіб Банку по проведенню активних операцій.

Кожен з відповідачів у спірний період мав статус керівника банку та був наділений посадовими правами та обов`язками як особа з високим ступенем кваліфікації та досвіду.

Наведені вище положення цивільного та господарського законодавства презюмують солідарну відповідальність органів юридичної особи за збитки, заподіяні юридичній особі порушенням обов`язків щодо її представництва. Члени наглядової ради і виконавчого органу банку несуть спільно відповідальність за діяльність банку в цілому. Неправомірність їх поведінки може полягати як у вчиненні певних дій, так і в їх не вчиненні, тобто бездіяльності.

Позивачі як керівники банку з відповідним ступенем кваліфікації та досвідом знали або повинні були знати про збитковість операцій щодо придбання облігацій емітента ТОВ "Технокомпані". Жодних доказів та доводів вчинення активних дій для перешкоджання цьому процесу відповідачі не надали.

Таким чином, неплатоспроможність банку є наслідком як їх активних дій (ухвалення рішень, підписання договору, спрямованих на купівлю облігацій), так і пасивної бездіяльності.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що в порушення частини 4 статті 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації Банку сторін спірного правочину про його нікчемність не повідомляв, дій щодо застосування наслідків нікчемності такого правочину не вчиняв, слід зазначити наступне.

Виявлення нікчемних правочинів та застосування наслідків їх нікчемності потенційно може впливати на загальну вартість ліквідаційної маси і відповідно як збільшити, так і зменшити розмір непокритих активами банку вимог кредиторів.

Водночас, за доводами позивача, звернення до ТОВ ІІК «Будфінконсалтинг» з позовом про застосування наслідків нікчемності правочину не мало б позитивних наслідків, оскільки сукупний прибуток вказаного товариства склав 9 тисяч гривень, що свідчить про відсутність реальної перспективи у стягненні коштів.

Колегія суддів відзначає, що невчинення Фондом таких дій, навіть якщо таке управлінське рішення було помилковим, не може свідчити про правомірність дій відповідачів, які призвели банк до неплатоспроможності, та бути підставою для звільнення їх від відповідальності, а також враховує надані Фондом пояснення, за змістом яких у межах встановлених судом обставин справи застосування наслідків нікчемності правочину з придбання облігацій не могло істотно вплинути на загальну вартість ліквідаційної маси і бути способом виправлення завданої шкоди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтоваінсть позовних вимог, оскільки доведеними належним чином є обставини заподіяння шкоди банку та не спростовано відповідачами факт недобросовісності їх дій, як керівників банку при здійсненні своїх повноважень.

В свою чергу, відповідачами в цій справі було заявлено про застосування строку позовної давності.

Важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов`язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті.

Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.

У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду (частина 5 вказаної статті в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 вказала, що якщо банку заподіяно шкоди шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, висновок про те, що розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків, було зроблено Великою Палатою Верховного Суду виходячи з визначення такого поняття, як "недостатність майна банку" (яке було наявним у Законі станом на момент зверення позивача до суду з позовом у справі №910/11027/18 - в якій було зроблено вказаний висновок).

В свою чергу, станом на момент звернення позивача до суду (03.07.2020) у справі №910/9944/20 визначення такого поняття, як "недостатність майна банку" (тобто перевищення розміру зобов`язань банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів над оціночною вартістю ліквідаційної маси банку, за винятком майна банку, що є предметом застави та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя), було виключено із вказаного Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку, висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що перебіг строку позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів (реєстру акцептованих вимог кредиторів банку або оціночної (ринкової) вартості ліквідаційної маси банку) не підлягають застосуванню до даних правовідносин з огляду на зміни у Законі.

Позивач звернувся до суду з даним позовом на підставі частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом), за приписами якої вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов`язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті.

Виходячи з того, що поняття "недостатності майна банку" виключено із Закону, а також з огляду на визначення позивачем розміру збитків, як різниці між сумою, витраченою для придбання облігацій у 2014 році та сумою, отриманою позивачем від їх продажу в 2019 році, реально Фонд довідався про порушення свого права та набув можливість пред`явлення позову про стягнення збитків у такому розмірі з моменту реалізації облігацій в процедурі ліквідації з наступним встановленням факту недостатності майна банку - складання та затвердження виконавчою дирекцією Фонду ліквідаційного балансу та звіту за результатами проведення ліквідації банку.

Так, вказані облігації у кількості 30841 штука були продані на відкритих торгах (аукціоні) 21.10.2019 за ціною 962,24 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2019 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ "Укргазпромбанк" та звіт про завершення процедури ліквідації.

Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 03.07.2020, тобто без пропуску строку позовної давності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів у рівних частинах.

При цьому, слід зазначити, що оскільки станом на час подання позовної заяви позивача не було звільнено від сплати судового збору, з відповідачів на його користь слід стягнути, сплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму судового збору.

В свою чергу, станом на час подання апеляційної скарги позивача згідно п. 24 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" було звільнено від сплати судового збору, а тому враховуючи положення ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнути з відповідачів в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі №910/9944/20 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі №910/9944/20 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/9944/20, яким позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування шкоди у розмірі 24 486 791,76 грн., задовольнити повністю.

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24 486 791,76 грн. шкоди.

5. Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 367 301, 88 грн. судового збору за подання позовної заяви (по 30 608 грн. 49 коп. з кожного).

6. Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на користь Державного бюджету України 550 952 грн. 82 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (по 45 912, 74 грн. з кожного).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови (враховуючи перебування судді Барсук М.А. у відпустці з 27.06.2023 по 03.07.2023 (включно) та судді Пономаренко Є.Ю. - 04.07.2023) складено: 05.07.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.06.2023
Оприлюднено	11.07.2023
Номер документу	112042476
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Пономаренко Є.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.06.2023 по справі 910/9944/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/9944/20

Постанова від 19.06.2023

Постанова
від 19.06.2023 по справі 910/9944/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД