Постанова

від 05.07.2023 по справі 910/5764/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2023 р. Справа№ 910/5764/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Солімчук О.І. - ордер серії ВК №1086547 від 26.05.2023;

від відповідача-1: Неволіна А.Ю. - довіреність б/н від 18.08.2022;

від відповідача-2: не з`явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світова музика» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/5764/22 (суддя Зеленіна Н.І., повний текст додаткового рішення складено та підписано - 02.05.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія

«Радіо Кохання»

до 1) Приватного підприємства «Світова музика»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Мьюзік Паблішинг»

(ООО «Олл Мьюзик Паблишинг»)

про визнання додаткової угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» (далі - позивач, ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Світова музика» (далі - відповідач-1, ПП «Світова музика») про визнання додаткової угоди від 01.02.2020 до договору №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторського права від 01.01.2016 недійсною, укладеного між ПП «Світова музика» та ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що спірна додаткова угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг» не являється власником майнових авторських прав на твори в розумінні статті 31 Закону України «Про авторські права і суміжні права» та, відповідно, ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг» не мав належного обсягу прав укладати додаткову угоду, яка передбачає передачу ПП «Світова музика» виключних майнових прав на твори; додаткова угода не змінює правову природу договору №01/2016Л, який є ліцензійним договором; на підставі додаткової угоди ПП «Світова музика», як автор чи інша особа, яка має авторське право, звернувся до позивача - радіостанції, за компенсацією щодо використання його творів, чим порушує право позивача на використання у своїй поточній господарській діяльності фонограм, що містять музичні твори, на виплату винагороди або компенсації за будь-яке використання твору саме автору твору у порядку та розмірі що визначені законодавством України, а також законний інтерес позивача на збереження цілісності свого майна і захисту від протиправного позбавлення права власності на своє майно (кошти).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкрито провадження у справі №910/5764/22 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2022, серед іншого, за клопотанням позивача залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Мьюзік Паблішинг» (ООО «Олл Мьюзик Паблишинг») (далі - відповідач-2, ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг»).

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі №910/5764/22 позовні вимоги ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» - задоволено та, зокрема:

- визнано додаткову угоду від 01.02.2020 до договору №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторського права від 01.01.2016 недійсною;

- стягнуто з ПП «Світова музика» на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» 1 240,50 грн витрат по сплаті судового збору;

- стягнуто з ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг» (ООО «Олл Мьюзик Паблишинг») на користь ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» 1 240,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Приймаючи дане рішення, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що укладений відповідачами договір №01/2016Л за своєю правовою природою не є договором про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності, а додаткова угода, якою відповідач-1 та відповідач-2 змінили умови ліцензійного договору на договір про передачу виключних майнових авторських прав, є правочином, укладеним без мети настання правових наслідків, що обумовлені ним, та спрямованим виключно для отримання плати за використання творів без доказів набуття майнових прав на них, що в силу приписів ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

10.04.2023 ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просив стягнути з відповідача-1 - ПП "Світова музика" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 250,00 грн.

24.04.2023 через систему «Електронний суд» від ПП «Світова музика» надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому відповідач заперечує проти заявленого розміру судових витрат та просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки заявлена до стягнення сума не співмірна зі складністю справи, позивачем завищено час виконання окремих видів правової допомоги, у позивача відсутнє право вибору відповідача, на якого буде покладено судові витрати.

За наслідками розгляду поданої позивачем заяви, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/5764/22 заяву ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» про ухвалення додаткового рішення задоволено та стягнуто з ПП «Світова музика» на користь ТОВ «ТРК «Радіо Кохання» 47 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судове рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю розміру компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 47250,00 грн, який є співмірною зі складністю справи.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, ПП «Світова музика» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/5764/22 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо Кохання» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 10.04.2023 та стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ПП «Світова музика», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є фактично ідентичні поданим суду першої інстанції запереченням на клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.05.2023 апеляційну скаргу ПП «Світова музика» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №910/5764/22 апеляційну скаргу ПП «Світова музика» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/5764/22 залишено без руху.

30.05.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ПП «Світова музика» на виконання вимоги ухвали від 22.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №910/5764/22 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5764/22 за апеляційною скаргою ПП «Світова музика» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/5764/22 та призначено справу до розгляду на 05.07.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2295/23 від 27.06.2023 у зв`язку з перебування судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5764/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світова музика» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі №910/5764/22 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світова музика» прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати повністю додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/5764/22 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 10.04.2023 та стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ПП «Світова музика».

Представник позивача проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

05.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України інші судові витрати (не судовий збір), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Так, судом встановлено, що підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено до матеріалів справи: копію договору №2/7 про надання правової допомоги від 04.07.2022 та копію акту приймання-передачі послуг №1-04/23 від 07.04.2023, згідно яких позивачу надано адвокатських послуг на суму 47 250,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Окрім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 15.04.2021 у справі №905/717/20.

Таким чином, враховуючи доведеність понесених позивачем витрат, задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та процесуальну поведінку відповідача при розгляді справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про покладення на ПП «Світова музика» судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 47250,00 грн.

Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Господарським судом міста Києва в даному випадку правомірно відхилено доводи відповідача-1 щодо не співмірності понесених витрат з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість. Не доведено відповідних обставин і в суді апеляційної інстанції.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача-1, як особи, внаслідок неправомірних дій якої виникли спірні правовідносини у даній справі, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду також прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного додаткового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 244, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світова музика» залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі № 910/5764/22 залишити без змін.

3. Справу № 910/5764/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Поляков