Постанова

від 05.07.2023 по справі 913/408/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Харків Справа № 913/408/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Євтушенко Є.В.

за участю:

ТОВ "Торговий Дім Агродар" - адвокат Чуб С.В., ордер серії АХ №1137920;

Селянське фермерське господарство "Агротранс"- не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. (вх. №357Л/1-18)

на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі №913/408/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Зюбанова Н.), повний текст якого складено 29.11.2021 року

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар", м. Харків

до відповідача Селянського фермерського господарства "Агротранс", смт. Троїцьке Луганської області

про стягнення 23755100 грн. 83 коп.

та зустрічним позовом Селянського фермерського господарства "Агротранс", смт. Троїцьке Луганської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар", м. Харків

про стягнення 36 307548 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" звернувся до господарського суду Луганської області та просив стягнути з відповідача Селянського фермерського господарства "Агротранс" 299425 грн. 80 коп. боргу, 10673 грн. 74 коп. 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року та 22685250 грн. 00 коп. неустойки, 375410 грн. 96 коп. 3% річних, 365400 грн. 00 коп. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року.

Позивач за зустрічним позовом - Селянське фермерське господарство "Агротранс" звернувся до господарського суду Луганської області та просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі №913/408/21 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар", м. Харків, ідент. код 36036864 до Селянського фермерського господарства "Агротранс", смт. Троїцьке Луганської області, ідент. код 31844388 про стягнення 23755100 грн. 83 коп. відмовлено; витрати по судовому збору за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом; позовні вимоги за зустрічним позовом Селянського фермерського господарства "Агротранс", смт. Троїцьке Луганської області, ідент. код 31844388 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар", м. Харків, ідент. код 36036864 про стягнення 36307548 грн. 90 коп. задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" на користь Селянського фермерського господарства "Агротранс" 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 1905123 грн. 38 коп. 3% річних та 544613 грн. 23 коп. судового збору.

Позивач за первісним позовом з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" задовольнити повністю, відмовивши в задоволенні зустрічного позову Селянського фермерського господарства "Агротранс".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 року у справі, суддею - доповідачем визначено суддю Медуницю О.Є. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року у справі, суддею - доповідачем визначено суддю Медуницю О.Є. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 року заяву судді Медуниці О.Є. про самовідвід у справі задоволено; справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 року у справі суддею - доповідачем визначено суддю Склярук О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року апеляційну скаргу позивача за первісним позовом, на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 у справі повернуто без розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022 року у справі суддею - доповідачем визначено суддю Гетьмана Р.А. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (вх.№1548 від 08.02.2022) про відкликання апеляційної скарги (вх.№330Л) ; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (вх.№330Л) на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 у справі повернуто заявнику.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 року у справі суддею - доповідачем визначено суддю Слободіна М.М та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2022 року повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Торговий Дім Агродар" на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 у справі заявнику - ТОВ "Торговий Дім Агродар" разом з доданими до неї документами.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвокат Чуб С.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" задовольнити повністю та відмовити в задоволенні позову Селянського фермерського господарства "Агротранс".

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Відповідно до п. 1.2 договору зберігання, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (зберігач) та Селянським фермерським господарством "Агротранс" (поклажодавець) № 2 ХР, точна кількість майна, яке знаходиться на зберіганні, визначається обліковими документами зберігача в заліковій вазі.

Загальна кількість переданого насіння соняшника за актами приймання передачі № 1, № 2 та № 3 за договором зберігання в заліковій вазі складає усього 2233,121 т.

З моменту передачі відповідачем насіння соняшника за відповідними актами і почалось виконання позивачем свого зобов`язання щодо зберігання майна.

Вартість послуг зберігання складає 9,00 грн. за тонну в місяць та обліковується в ціні при продажу соняшника (п. 1.6 договору).

Укладенням та підписанням договорів сторони погодили всі істотні умови та прийняли на себе відповідні зобов`язання щодо відповідного порядку оплати, так як в укладеному договорі купівлі-продажу, а саме у п. 3.4. договору були передбачені сторонами види та розміри зниження ціни, серед яких сторони не визначили витрати послуг зберігання.

Відповідачем, всупереч п. 2.2. договору зберігання, не відшкодовано вартість наданих позивачем послуг, а тому в такому випадку, керуючись п. 1.6. договору зберігання, вартість послуг розраховується за ціною зберігання 9,00 грн. за тону на місяць.

Сторони у договорі купівлі-продажу чітко визначили в яких саме випадках буде зменшена ціна за товар, між тим, в переліку не було визначено витрати за зберігання, такі витрати вираховуються відповідно до укладеного договору зберігання.

Позивач належним чином зберігав, передане йому у зберігання майно, а відповідач затримав передачу товару, не сплатив надані послуги та не відшкодував збитки.

Відповідачем не сплачено кошти за виконання позивачем умов договору зберігання, чим порушено норми ст. ст. 936, 938, 948 ЦК України.

Одночасно апелянт посилаючись на положення ст.256 ГПК України, просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1302525,00 грн., що є дуже великою сумою, майновий стан апелянта не дозволяє йому сплатити повністю вказану суму судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним станом, що і призвело до пропущення строку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2021 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

17.03.2023 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№3060), з додатком - заявою про відстрочення сплати судового збору, в якій останній просив відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий Дім Агродар", в обґрунтування якої вказав на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1 081 127,69 грн., що є дуже великою сумою, майновий стан апелянта не дозволяє йому сплатити повністю вказану суму судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним станом; місто Харків (місце здійснення діяльності апелянта) знаходиться в період дії воєнного стану в переліку територіальних громад, де ведуться бойові дії, внаслідок бойових дій суттєва кількість працівників товариства продовжує знаходитись в інших регіонах або за кордоном, а тому апелянт знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому положенні та не має можливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про відстрочення сплати судового збору (вх..№3060 від 17.03.2023 року) до ухвалення рішення по суті справи; продовжено апелянту - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвокату Чуб С.В. процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 року у справі, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; вчинено інші процесуальні дії.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвокат Чуб С.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою(вх.№859Л) в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" задовольнити повністю, відмовити в задоволенні позову Селянського фермерського господарства "Агротранс" та посилаючись на положення ст.256 ГПК України, поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1302525,00 грн., що є дуже великою сумою, майновий стан апелянта не дозволяє йому сплатити повністю вказану суму судового збору, що і призвело до пропущення строку.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

04.05.2023 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. надійшла заява про повернення апеляційної скарги (вх.№5023), в якій останній просив повернути апеляційну скаргу, оскільки остання була подана помилково.

08.05.2023 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. надійшла заява про відкликання апеляційної скарги (вх.№5092), в якій останній просив відкликати апеляційну скаргу, яка була подана 03.05.2023 року, оскільки остання була подана помилково.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про відкликання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (вх.№859Л) на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі; заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про повернення апеляційної скарги (вх.№5023 від 04.05.2023 року) не розглядалась, оскільки останнім подано заяву про відкликання апеляційної скарги 08.05.2023 року за вх.№5092; апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. (вх.№859Л) на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі №913/408/21 повернуто заявнику.

16.05.2023 року на адресу суду від апелянта - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. надійшла заява про відстрочення сплати судового збору (вх..№5515), яку долучено до матеріалів справи з додатком - випискою по рахункам АТ "ОТП Банк" від 16.05.2023 року №700-3/432, в якій останній просив відстрочити сплату судових витрат у розмірі 1 081 127,69 грн. до ухвалення судового рішення за апеляційною скаргою, в обґрунтування якої вказав на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1 081 127,69 грн., що є дуже великою сумою, майновий стан апелянта не дозволяє йому сплатити повністю вказану суму судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним станом; місто Харків (місце здійснення діяльності апелянта) знаходиться в період дії воєнного стану в переліку територіальних громад, де ведуться бойові дії, внаслідок бойових дій суттєва кількість працівників товариства продовжує знаходитись в інших регіонах або за кордоном, а тому товариство знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому положенні та не має можливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі; на день звернення апелянта із заявою до суду, на рахунках товариства відсутні кошти, що також підтверджує факт неможливості здійснити платіж за судовий збір у таких великих розмірах.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі; заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про відстрочення сплати судового збору задоволено; відстрочено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвокату Чуб С.В. сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області у справі №913/408/21 до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, на строк шістдесят днів з дня постановлення даної ухвали; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі № 913/408/21; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "07" червня 2023 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; витребувано з господарського суду Луганської області матеріали справи №913/408/21; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі № 913/408/21 зупинено; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".

23.05.2023 року на адресу суду з господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи №913/408/21 (вх.№5793).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року, у зв`язку з звільненням у відставку судді Гези Т.Д., на підставі п.2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

07.06.2023 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6465), в якому останній просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що представник зайнятий в невідкладних слідчих діях, як захисник підозрюваного.

У судове засідання 07.06.2023 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, оголошено перерву у розгляді справи до "05" липня 2023 р. о 13:00 год.. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

05.07.2023 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про виправлення технічної помилки (вх.№7795), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить рішення господарського суду Луганської області у справі № 913/408/21 від 19.11.2021 року скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову Селянського фермерського господарства "Агротранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.07.2023 року представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити;

Відповідач у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 05.07.2023 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином були повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності відповідача.

Ухвалу суду від 07.06.2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку: ТОВ "Торговий Дім Агродар" (№6102271727398).

Згідно акту Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 року, ухвала від 07.06.2023 року не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу вул. Будівельників, 4-А, Троїцьке, Троїцький р-н, Луганська обл., 92100, Селянському фермерському господарству "Агротранс" у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 92100 в умовах воєнного стану.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У зв`язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, з метою дотримання розумного балансу між реалізацією права на апеляційне оскарження і принципу юридичної визначеності, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 07.06.2023 року було надіслано на вказану представником апелянта офіційну електронну адресу: адвокату Чуб С.В - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримано за електронною адресою адвокатом Чуб С.В ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується роздруківкою електронного листування, яка містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 07.06.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Телефонограмою від 30.06.2023 року повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. про дату, час та місце розгляду справи.

З метою повідомлення Селянського фермерського господарства "Агротранс" про дату, час та місце розгляду справи, працівники суду протягом робочого часу 30.06.2023 року телефонували за номерами телефонів (НОМЕР_1 та (НОМЕР_2, однак оператор телефонного зв`язку повідомив, що абонент за номером (НОМЕР_1 поза зоною досяжності, а за номером (НОМЕР_2 лінія перевантажена, про що Східним апеляційним господарським судом було складено акт від 30.06.2023 року.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ "Торговий Дім Агродар", перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

01.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (зберігач) та Селянським фермерським господарством "Агротранс" (поклажодавець) укладено договір зберігання № 2 ХР, за умовами якого поклажодавець прийняв зобов`язання передати, а зберігач - прийняти на відповідальне зберігання насіння соняшника (якість за ДСТУ 4694:2006), за адресою: смт. Троїцьке Луганської області, вул. Чкалова, 16.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на наступне.

Кількість майна, яке знаходиться на зберіганні, визначається обліковими документами зберігача в заліковій вазі (п. 1.2 договору).

Зберігач вправі передавати майно на зберігання елеватору ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД", смт. Троїцьке Луганської області, вул. Чкалова, 16 (п. 1.4 договору).

Вартість послуг зберігання складає 9,00 грн. за тонну в місяць та обліковується в ціні при продажу соняшника (п. 1.6 договору).

У разі, якщо під час зберігання або по його закінченні, поклажодавець зажадає продати майно, сторони укладають договір купівлі-продажу (п. 1.7 договору).

Поклажодавець передає зберігачу майно на зберігання в кількості 2000,000 т на строк до 31.05.2019 року (п. 3.1 договору).

Строк дії договору зберігання сторонами визначений до 31.05.2019 року в п. 5.1 договору.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що за актами приймання передачі до договору зберігання № 1 від 30.09.2018 року було передано на зберігання 1014,140 т в заліковій вазі, № 2 від 31.10.2018 року - 940,680 т в заліковій вазі, № 3 від 30.11.2018 року - 278,301 т в заліковій вазі, а усього 2233,121 т.

Позивач за первісним позовом посилається на несплату відповідачем за первісним позовом послуг зберігання у сумі 299425 грн. 80 коп.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом до господарського суду Луганської області, в якому останній просив стягнути з відповідача Селянського фермерського господарства "Агротранс" 299425 грн. 80 коп. боргу, 10673 грн. 74 коп. 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року та 22685250 грн. 00 коп. неустойки, 375410 грн. 96 коп. 3% річних, 365400 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року.

Заборгованість розрахована наступним чином:

- 1012,140 т (акт № 1) х 9 грн/т х 15 місяців (жовтень 2018 року - грудень 2019 року) = 136638,90 грн.;

- 940,680 т (акт № 2) х 9 грн/т х 14 місяців (листопад 2018 року - грудень 2019 року) = 118525,68 грн.;

- 378,301 т (акт № 3) х 9 грн/т х 13 місяців (грудень 2018 року - грудень 2019 року) = 44261,22 грн., а усього - 299425 грн. 80 коп.

На виконання п. 3.2 договору зберігання про те, що поклажодавець надає первинне право продажу майна, що знаходиться на зберіганні, зберігачу за ринковою ціною, що склалася у Луганській області на день продажу, між тими ж сторонами було укладено договір купівлі продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року.

Селянське фермерське господарство "Агротранс", як продавець зобов`язалося передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар", який виступив покупцем, 2900,000 т +/- 10% соняшнику врожаю 2018 року.

Згідно з договором сторони домовились про наступне:

- одиниця виміру кількості товару: тонна в заліковій вазі, яка визначається на підставі кількісних та якісних даних лабораторії та ваг ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД", смт. Троїцьке Луганської області (п. 2.2);

- ціна за одиницю товару складає 10500,00 грн., загальна ціна договору - 30450000,00 грн. (розділ 3 договору);

- товар поставляється покупцеві не пізніше 31 липня 2019 року на умовах ЕХW, зобов`язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару в ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД", смт. Троїцьке Луганської області (п.п. 4.1, 4.2);

- передача товару та перехід права власності від продавця до покупця здійснюється через оформлення приймально-здавальних документів (рахунок-фактура, видаткова та податкова накладні) - п. 4.5;

- оплата товару здійснюється у розмірі 80% передплати за рахунком-фактурою, повний розрахунок проводиться не пізніше 01.08.2019 року з моменту передачі товару та переходу права власності шляхом оформлення документів згідно п. 4.5 договору (п. 5.1);

- за несвоєчасну поставку товару продавець сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки (п. 7.3).

26.07.2019 року сторони підписали додаток до договору купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року, який має назву "Графік погашення заборгованості" та передбачає перерахування 15000000,00 грн. боржником з 01.08.2019 року по 16.08.2019 року та 15382783,34 грн. з 19.08.2019 року по 01.09.2019 року.

Позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Торговий Дім Агродар" п. 5.1 договору, за умовами якого покупець зобов`язаний здійснити передплату у розмірі 80% за рахунком фактури, а повний розрахунок провести не пізніше 01.08.2019 року з моменту передачі товару та переходу права власності від продавця до покупця; оскільки відповідач за зустрічним позовом оплату за поставлений товар не здійснив, утворилась заборгованість у сумі 30382783,34 грн., на підставі чого позивачем за зустрічним позовом нараховано додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді інфляційних втрат в сумі 4019642,19 грн. та 1905123,38 грн.- 3% річних.

19.11.2021 року господарським судом Луганської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні первісного позову виходив, зокрема з того, що перехід права власності на товар має переважне значення у порівнянні з самим по собі фактом його фактичної передачі та встановив юридичний факт купівлі-продажу соняшника за відповідним договором № 08/09-3 від 08.09.2018 року на підставі видаткової накладної № 183 від 28.12.2019 року на суму 30390373 грн. 73 коп. та оформленої до неї податкової накладної № 155 від 28.12.2019 року; задовольняючи зустрічний позов місцевий господарський суд виходив з того, що факти поставки товару підтверджуються видатковою накладною № 183 від 28.12.2019 року та оформленою до неї податковою накладною № 155 від 28.12.2019 року, підписаними ТОВ "Торговий Дім Агродар" реєстрами товаро-транспортних накладних на доставку товару на склад за вересень, жовтень та листопад 2018 року, а також товаро-транспортними накладними, доданими до справи.

Колегія суддів з такими висновками місцевого господарського суду не погоджується та зазначає на таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 943 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Так, відповідно до п. 1.2. договору зберігання, точна кількість майна, що знаходиться на зберіганні, визначається відповідними обліковими документами зберігача в заліковій вазі.

Загальна кількість переданого насіння соняшника за Актами №1, №2, №3 приймання -передачі за договором зберігання складає 2233,121 т.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що за актами приймання -передачі до договору зберігання № 1 від 30.09.2018 року було передано на зберігання 1014,140 т в заліковій вазі, № 2 від 31.10.2018 року - 940,680 т в заліковій вазі, № 3 від 30.11.2018 року - 278,301 т в заліковій вазі, а усього 2233,121 т.

Отже, з моменту передачі відповідачем за первісним позовом насіння соняшника за відповідними актами приймання -передачі почалось виконання позивачем свого зобов`язання щодо зберігання майна.

Відповідно до п. 1.6 договору зберігання вартість послуг зберігання складає 9,00 грн. за тону в місяць. Вартість послуг зберігання враховується до ціни при продажу соняшника.

Також, п. 2.2. договору зберігання визначено, що вартість послуг зберігання, доробки та транспортування майна поклажодавець відшкодовує зберігачу, на розмір цих витрат, зберігачем зменшується ціна товару у випадку укладення договору купівлі-продажу.

Тобто, укладенням та підписанням договорів сторони погодили всі істотні умови та прийняли на себе відповідні зобов`язання щодо відповідного порядку оплати.

Разом з тим, в укладеному договорі купівлі-продажу, а саме у п. 3.4. договору, були визначені сторонами види та розміри зниження ціни, серед яких сторони не визначили витрати послуг зберігання.

Відповідачем, всупереч п. 2.2. договору зберігання, не відшкодовано вартість наданих позивачем послуг, а тому є слушними посилання апелянта, що у такому випадку, керуючись положеннями п. 1.6. договору зберігання, вартість послуг розраховується за ціною зберігання 9,00 грн. за тону на місяць.

Так, сторонами у договорі купівлі-продажу чітко визначено в яких випадках буде зменшена ціна за товар.

Між тим, в переліку не було визначено витрати за зберігання, а тому такі витрати вираховуються відповідно до укладеного договору зберігання.

Також, згідно з п. 3.1 договору зберігання поклажодавець передає зберігачу майно на строк до 31.05.2019 року.

Разом з тим, товар (насіння соняшника) було поставлено відповідачем лише 28.12.2019 року, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної № 183 від 28.12.2019 року.

За приписами ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач належним чином зберігав, передане йому у зберігання майно за договором зберігання, а відповідач затримав передачу товару позивачу, не сплатив надані ним послуги та не відшкодував завдані йому збитки.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Фактично час зберігання насіння соняшника позивачем закінчився 28.12.2019 року, а тому оплата повинна бути здійснена саме за цей проміжок часу.

Крім того, згідно з п. 3.5. договору зберігання у випадку, якщо поклажодавець протягом 3 днів після закінчення строку зберігання не оплачує вартість послуг зберігача, то зберігач має право притримати майно, і не повертати його до повного розрахунку із зберігачем.

Беручи до уваги вказані умови укладеного сторонами договору, моментом оплати є завершення строку зберігання, тобто 28.12.2019 року, з якого позивачем і відраховуються штрафні санкції за невиконання умов договору.

Відповідно до п. 4.1. договору купівлі-продажу товар поставляється не пізніше 31.07.2019 року.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі №910/15618/19, зокрема вказано на таке: "За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, частиною третьою статті 946 ЦК України передбачено обов`язок поклажодавця внести плату збірегачу в тому разі, коли поклажодавець не забрав річ після закінчення строку договору зберігання. Відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною третьою статті 946 Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто такі правові наслідки настають, якщо поклажодавець не забрав річ за відсутності перешкод, в тому числі з боку зберігача".

А за таких обставин, враховуючи те, що відповідачем за первісним позовом затримано виконання свого зобов`язання щодо оплати за послуги зберігання за відповідним договором,

відповідно до приписів частини третьої ст. 946 ЦК України, якою передбачено обов`язок поклажодавця внести плату збірегачу в тому разі, коли поклажодавець не забрав річ після закінчення строку договору зберігання, позов в частині стягнення з Селянського фермерського господарства "Агротранс" 299425 грн. 80 коп. боргу за зберігання товару підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" про стягнення 10673 грн. 74 коп. - 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. - інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року та 22685250 грн. 00 коп. неустойки, 375410 грн. 96 коп. - 3% річних, 365400 грн 00 коп. - інфляційних втрат за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року, колегія суддів враховує таке.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному випадку, на підставі договору у відповідача існувало зобов`язання, зокрема, з оплати за послуги зберігання, яке є мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язань.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом за допомогою калькулятору ЛІГА,ЗАКОН, дійшла висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" про стягнення з відповідача за первісним позовом 10673 грн. 74 коп. - 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. - інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року, 375410 грн. 96 коп. - 3% річних, 365400 грн 00 коп. - інфляційних втрат за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 22685250 грн. 00 коп. неустойки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 ГК України).

За приписами ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Вище вказано, що у п. 3.2 договору зберігання сторони погодили, що поклажодавець дає первинне право продажу майна, що знаходиться на зберіганні, зберігачу за ринковою ціною, що склалася у Луганській області на день продажу.

Відповідно до п.3.2 договору зберігання, 08.09.2018 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу соняшника № 08/09-3, за яким продавець зобов`язується передати у відповідності з умовами договору товар (врожай соняшника 2018 року), а покупець прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п. 4.1. договору купівлі-продажу товар поставляється у строк не пізніше 31.07.2019 року.

Однак, товар (насіння соняшника) було поставлено за договором купівлі-продажу та забрано відповідачем лише 28.12.2019 року, що підтверджується підписанням видаткової накладної № 183 від 28.12.2019 року.

А отже, відповідач затримав виконання своїх зобов`язань як за договором зберігання, так і за договором купівлі-продажу.

Оскільки відповідно до п. 3.1 договору зберігання строк зберігання сплинув 31.05.2019 року, а товар був забраний лише 28.12.2019 року, відповідачем порушено свої зобов`язання.

У п. 7.3 договору купівлі-продажу сторони погодили, що за несвоєчасну поставку товару за цим договором, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення.

А отже, враховуючи те, що відповідач затримав виконання своїх зобов`язань, позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 22685250 грн. 00 коп. неустойки підлягає до задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами договору купівлі-продажу соняшника (п.5.1. договору) строк оплати товару здійснюється у розмірі 80% передплати по рахунку -фактурі, повний розрахунок проводиться не пізніше 01.08.2019 року, а 26.07.2019 року сторонами підписаний додаток до договору у вигляді Графіку погашення заборгованості, за яким 15000000,00 грн. мали б бути перераховані боржником з 01.08.2019 року по 16.08.2019 року та решта - 15382783,34 грн. з 19.08.2019 року по 01.09.2019 року.

За змістом п.4.1. договору купівлі - продажу, товар поставляється покупцю не пізніше 31.07.2019 року.

Згідно з п. 4.2. договору купівлі-продажу поставка товару здійснюється на умовах EXW, обов`язки продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару в ангар ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД".

Виходячи з того, що у відповідності до положень ст. 626 ЦК України договір купівлі-продажу є двостороннім та беручи до уваги умови п. 4.2. договору, в якому зазначене місце передачі товару, то таку поставку слід вважати переданою на склад ТОВ "Агро Кепітал Груп ЛТД".

Відповідно до п. 4.5. договору передача товару і перехід права власності від продавця до покупця здійснюється оформленням приймально-передавальних документів (рахунок-фактури, видаткова та податкова накладна).

Посилання відповідача на те, що за договором купівлі-продажу товар було поставлено на елеватор відповідно до актів приймання-передачі є необгрунтованим, оскільки передавання насіння соняшнику за Актами № 1, № 2, № 3 приймання-передачі здійснювалося відповідно до договору зберігання, а не договору купівлі-продажу, про що зазначено у цих актах.

Відповідачем позивачу за Актами приймання-передачі було передано насіння соняшника саме на зберігання та у вазі 2233,121 т, хоча за договором купівлі- продажу вага поставленого товару не повинна бути меншою, ніж 2610 т.

Тобто, метою передачі товару відповідачем позивачу було саме передача його на зберігання, а не продаж.

Переходом товару і права власності на нього є оформленням приймально-передавальних документів, перелік яких чітко був передбачений умовами договору.

Так, всі документи були належним чином завірені лише 28.12.2019 року, що підтверджується податковою та видатковою накладними, які містяться в матеріалах справи, а отже перехід товару та права власності на нього відбувся саме 28.12.2019 року.

Таким чином, зустрічна позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар"30382783 грн. боргу не підлягає до задоволення.

Оскільки в частині стягнення 30382783 боргу зустрічний позов є необґрунтованим, не підлягають і задоволенню додаткові вимоги у вигляді 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року, які є похідними від вказаного боргу.

Разом з тим, обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі №910/15618/19, на яку є посилання вище, де окрім іншого також вказано на таке: "Колегія суддів звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри"."

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, висновок щодо доведеності фактів належного чином зберігання переданого у зберігання позивачу товару та відповідно затримки відповідачем передачі товару за первісним позовом як існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів сторін видається більш вірогідним, ніж протилежний, а саме нездійснення оплати за поставлений товар за зустрічним позовом, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" задовольнити повністю та стягнути з Селянського фермерського господарства "Агротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" 299425 грн. 80 коп. боргу, 10673 грн. 74 коп. 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року; 22685250 грн. 00 коп. неустойки, 375410 грн. 96 коп. 3% річних, 365400 грн. 00 коп. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року та 356 326,60 грн. судового збору за подання позову.

У задоволенні зустрічного позову Селянського фермерського господарства "Агротранс" про стягнення 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року слід відмовити повністю, поклавши судові витрати на позивача за зустрічним позовом.

Разом з тим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 року, зокрема, відстрочено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвокату Чуб С.В. сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області у справі №913/408/21 до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, на строк шістдесят днів з дня постановлення даної ухвали.

Доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги станом на 05.07.2023 року матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, слід стягнути з Селянського фермерського господарства "Агротранс" в дохід загального фонду Державного бюджету України 1081127,69 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК України , пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 269, ст. 270, ч.2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" - адвоката Чуб С.В. задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2021 року у справі № 913/408/21 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Агротранс" (смт. Троїцьке Луганської області, ідент. код 31844388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Агродар" (м. Харків, вул. Данилевського, буд. 38, офіс 16, ідент. код 36036864) 299425 грн. 80 коп. боргу, 10673 грн. 74 коп. 3% річних, 18 940 грн. 33 коп. інфляційних втрат за договором зберігання № 2 ХР від 01.09.2018 року; 22685250 грн. 00 коп. неустойки, 375410 грн. 96 коп. 3% річних, 365400 грн. 00 коп. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року та 356 326,60 грн. судового збору за подання позову.

У задоволенні зустрічного позову Селянського фермерського господарства "Агротранс" про стягнення 30382783 грн. 34 коп. боргу, 4019642 грн. 19 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1905123 грн. 38 коп. за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-3 від 08.09.2018 року відмовити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Агротранс" (смт. Троїцьке Луганської області, ідент. код 31844388) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м.Києві/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету 21081100) 1081127,69 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.07.2023 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін