Постанова

від 05.07.2023 по справі б15/40/29/26/2/62/00

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023 м. Дніпро Справа № Б15/40/29/26/2/62/00

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 по справі № Б15/40/29/26/2/62/00 (суддя Первушин Ю.Ю.), повний текст ухвали складено 03.05.2023

за заявою Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до боржника Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

18.04.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Криворізької міської ради № 30 від 14.04.2023 (вх. № 19030/23 від 18.04.2023) про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 про зобов`язання Криворізької міської ради, відповідно до вимог ч. 7 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) прийняти до комунальної власності міста Кривого Рогу без додаткових умов захисні споруди цивільного захисту, а саме:

- споруду ЗВПД - 1 № 13706 літ. А-1, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 19;

- споруду ЗВПД - 2 № 13427 літ. А, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Луганська, 1а, які не увійшли до статутного капіталу Акціонерного товариства відкритого типу «Криворізький домобудівельник» (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок 67, код ЄДРПОУ 01238904) відповідно до наказу Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/10-31-УДМ від 29.11.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 в задоволенні заяви Криворізької міської ради № 30 від 14.04.2023 (вх. № 19030/23 від 18.04.2023) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документу у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 відмовлено.

2. Короткий зміст доводів апеляційної скарги.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою суду першої інстанції Криворізька міська рада оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) та просить:

- скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Криворізької міської ради від 14.04.2023 № 30;

- визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 по справі № Б15/40/29/26/2/62/00 таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Криворізької міської ради витрати по сплаті судового збору на суму 2684,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю та необґрунтованістю постановленої місцевим господарським судом ухвали з підстав неповного з`ясування останнім обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, без надання належної оцінки доводам відповідача, що призвело до прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права та неправильним визначенням, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин, які виникли між сторонами.

На думку апелянта, місцевий господарський суд не врахував фактичні обставини, які підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, стосовно безумовної неможливості виконати Криворізькою міською радою наказ по даній справі, з огляду на відсутність об`єктів нерухомого майна, які підлягають передачі і прийняттю до комунальної власності міста Кривого Рогу на підставі наказу, через повне їх руйнування.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що нормами КУзПБ передбачено обов`язкове передання об`єктів комунальної інфраструктури, виявлених під час ліквідаційної процедури, незалежно від їх стану придатності до експлуатації у комунальну власність міста, оскільки відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 чинного Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку (далі Порядок), такий обов`язок покладається на балансоутримувача таких споруд (п. 28 Порядку), у даному випадку на АТВТ «Криворізький домобудівельник». При цьому контроль за здійсненням утримання, зберіганням та використанням захисних споруд цивільного захисту покладається на Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

3. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі РВФДМУ) просить апеляційний господарський суд відмовити Криворізькій міській раді у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

З посиланням на п. 9, 14, 27 Порядку РВФДМУ зауважує на тому, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням дійсно здійснюється їх балансоутримувачами. Проте, у разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд, саме органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, приймають рішення про їх подальше використання, або зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд.

У даному випадку, спірні захисні споруди перебувають на обліку в компетентних органах, як об`єкти цивільного захисту та з фонду споруд цивільного захисту не виключені. Саме тому на міську раду покладається прямий обов`язок щодо прийняття рішення про подальше використання спірних захисних споруд цивільного захисту, зокрема, використання їх за призначенням, чи виключення в установленому законодавством порядку з обліку фонду захисних споруд, як об`єктів цивільного захисту.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. У даному випадку, постановлена ухвала від 23.06.2022 та виданий на її виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б15/40/29/26/2/62/00 є обов`язковими до виконання.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

26.01.2022 до відділу канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява РВФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 10-12-00427 від 24.01.2022 (вх. № 4052/22 від 26.01.2022) про зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- зобов`язати Криворізьку міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов захисні споруди цивільного захисту:

- споруда ЗВПД - 1 № 13706 літ. А-1, розташована за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Домобудівна, 19;

- споруда ЗВПД - 2 № 13427 літ А, розташована місто Кривий Ріг вулиця Луганська, 1а, які обліковуються за ВАТ «Криворізький домобудівник» (код ЄДРПОУ 0123890).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 заяву РВФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 10-12-00427 від 24.01.2022 (вх. № 4052/22 від 26.01.2022) про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено:

- зобов`язано ліквідатора в 30-ти денний строк відповідно до вимог ч. 7 ст. 61 КУзПБ передати Криворізькій міській раді до комунальної власності міста Кривий Ріг без додаткових умов захисні споруди цивільного захисту, а саме:

- споруда ЗВПД - 1 № 13706 літ. А-1, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 19;

- споруда ЗВПД - 2 № 13427 літ. А, розташована м. Кривий Ріг, вул. Луганська, 1а, які не увійшли до статутного капіталу АТВТ «Криворізький домобудівельник», відповідно до наказу РВФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/10-31-УДМ від 29.11.2019.;

- зобов`язано Криворізьку міську раду відповідно до вимог ч. 7 ст. 61 КУзПБ прийняти до комунальної власності міста Кривий Ріг без додаткових умов зазначені вище захисні споруди цивільного захисту.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 - без змін.

27.01.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70868886 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 (а. с. 193 т 46).

18.04.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Криворізької міської ради № 30 від 14.04.2023 (вх. № 19030/23 від 18.04.2023) про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована неможливістю виконання наказу суду з огляду на відсутність об`єктів нерухомого майна (повне їх руйнування), які підлягають передачі та прийняттю до комунальної власності міста за рішенням суду.

Заявник вказує, що винесенню на розгляд сесії Криворізької міської ради проекту рішення по спірному питанню передувало виїзне засідання постійно діючої комісії з питань подальшого використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) у разі банкрутства (ліквідації) суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, безхазяйних захисних споруд, яке відбулось 16.02.2023 за місцезнаходженням споруд цивільного захисту № 13706, 13427.

За результатами виїзного засідання складено відповідні протоколи та акти оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту № 13706, 13427 з висновками щодо доцільності їх виключення з Фонду захисних споруд, внаслідок повного зруйнування.

Відповідно до Актів оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту, сховища № 13427, 13706 від 16.02.2023 не готові до використання за призначенням, повністю зруйноване. Захисні споруди потребують виключення з фонду захисних споруд. Приведення захисних споруд у готовність до використання недоцільне. (а. с. 205-230 т 46).

За результатами проведеного виїзного засідання, обстеження захисних споруд цивільного захисту, беручи до уваги фактичний стан об`ктів нерухомого майна, які підлягають прийняттю до комунальної власності міста, на виконання зазначеної вище ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 по справі № Б 15/40/29/26/2/62/00, ураховуючи звернення РВФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 13.01.2023 за № 05-10-00241 управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради підготовлено на пленарне засідання XXXVI сесії VIII скликання проект рішення міської ради «Про надання згоди на безоплатне прийняття захисних споруд цивільного захисту з державної до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади». За результатами розгляду рішення не прийнято (витяг з Протоколу спільного засідання постійних комісій та пленарного засідання XXXVI сесії VIII скликання (а. с. 204 т 46).

На думку заявника, Криворізькою міською радою вжито усіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду, проте через об`єктивні та безумовні обставини забезпечити фактичне його виконання не представляється можливим.

Вищевказане і стало підставою для звернення до господарського суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких виконавчий документ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується саме з відсутністю у боржника обов`язку сплатити борг за таким виконавчим документом у зв`язку з тим, що його видано помилково, або у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу, до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків. Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, при розгляді питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише чіткий та однозначний факт відсутності обов`язку боржника виконувати виданий судом наказ.

В апеляційній скарзі Криворізька міська рада, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції по даній справі, посилається на неврахування останнім фактичних обставин, які підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, стосовно безумовної неможливості виконання Криворізькою міською радою наказу господарського суду, з огляду на відсутність об`єктів нерухомого майна, яке підлягають передачі та прийняттю до комунальної власності міста Кривого Рогу, через повне їх руйнування.

Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених положеннями ст. 328 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Згідно пп. 1, 4 п. а ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.

Відповідно до частин 1, 8, 11, 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить як протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості, так і сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту, а володіння, користування та розпорядження такою спорудою здійснюється відповідно до закону. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Згідно з п. 16 ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України формування та реалізація заходів державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема, прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд, Організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту. Організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту (п. п. 26, 27, 29 Кодексу).

Отже, законодавець визначив систему органів (як державної виконавчої влади, так і місцевого самоврядування), що здійснюють реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, з розмежуванням їх повноважень в залежності від статусу відповідного органу в структурі органів влади в Україні та виходячи із форми власності (державної, комунальної чи приватної) на захисну споруду, а також визначив органи місцевого самоврядування як такі, що відповідальні за прийняттю рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту населення як державної, так комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації балансоутримувача такої споруди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, яким визначено механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі - Порядок).

Пунктами 9-12 Порядку утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС, а здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до п. 14 Порядку у разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання.

Відповідно до ч. 7 ст. 61 КУзПБ ліквідатор у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Частинами 7, 8 ст. 62 КУзПБ встановлено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме нормами КУзПБ передбачено обов`язкове передання об`єктів комунальної інфраструктури, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста. Таке передання є безумовним та відбувається без жодних додаткових умов. Тобто подальше приведення захисних споруд до стану придатності та подальшої експлуатації, у разі факту фіксації повного їх руйнування не вимагається, адже законодавцем прямо передбачено можливість передачі спірного майна у комунальну власність, а на міську раду покладено прямий обов`язок щодо прийняття рішення про подальше використання захисних споруд цивільного захисту, зокрема, шляхом виключення їх в установленому законом порядку з переліку об`єктів цивільного захисту.

Місцевим господарським судом встановлено, а сторонами не заперечується той факт, що спірні об`єкти - захисні споруди цивільного захисту перебувають на обліку в компетентних органах, як об`єкти цивільного захисту та з фонду споруд цивільного захисту не виключені, а тому саме на міську раду покладається прямий обов`язок щодо прийняття рішення про подальше використання спірних захисних споруд цивільного захисту, зокрема, використання їх за призначенням, чи виключення в установленому законодавством порядку з обліку фонду захисних споруд, як об`єктів цивільного захисту.

Отже правильними є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви Криворізької міської ради № 30 від 14.04.2023 про визнання наказу у справі № Б15/40/29/26/2/62/00 таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги Криворізької міської ради не спростовують встановлених вище судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, а тому не підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди дати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у своєму Висновку № 11 [2008]).

На думку колегії суддів, у даній справі, судом першої інстанції правильно застосовано положення діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також належно виконано обов`язок щодо мотивування оскаржуваного судового рішення.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню.

7. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Криворізьку міську раду.

Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 по справі № Б15/40/29/26/2/62/00 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.07.2023.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:В.Ф. Мороз

Т.А. Верхогляд