Рішення

від 26.06.2023 по справі 908/580/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/73/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023 Справа № 908/580/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Запорізького колегіуму малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 20522373)

про стягнення 491 942 грн 97 коп.

за участю

представника позивача: Нікітін А.В., дов. № 531/20-23 від 30.12.2022

представник відповідача: Татавцева О.В., дов. № 01-19/128 від 06.04.2023

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд розглядає позов Концерну Міські теплові мережі до Запорізького колегіуму малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області про стягнення 491942 грн 97 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/580/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/580/23, присвоєно справі номер провадження 27/73/23.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 27.03.2023.

20.03.2023 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідач в розумінні Закону про публічні закупівлі є замовником публічних закупівель, до оголошення процедури закупівлі з метою визначення обсягів закупівлі (Гкал), суми закупівлі та терміну надання послуги з теплопостачання нею в телефонному режимі з працівниками міських теплових мереж були узгоджені: сума договору 300 000,00 грн, кількість гігакалорій та термін дії договору. До укладання договору на електронну адресу Концерну «Міські теплові мережі» 06.01.2022 року була направлена інформація щодо сформованих в електронній системі «Prozorro» протоколів за результатами опублікованої закупівлі. За результатами проведеної закупівлі між позивачем та відповідачем був укладений договір від 14.01.2022 №74300601 на суму 300 000,00 грн, термін дії з 01.01.2022 року по 24.01.2022 року. Відповідач сплатив суму визначену договором від 14.01.2022 № 74300601 в повному обсязі. Позивач, по-перше, всупереч умовам договору від 14.01.2022 №74300601 здійснив поділ оплати за спожиту послугу на два Акти приймання-передачі послуг; по-друге, надав Акт приймання-передачі послуг, наданих за особовим рахунком № 74300791 за січень 2022 через два місяці після завершення строку дії договору.

27.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 74300601 від 14.01.2022 на суму 300 000,00 грн. Відповідачем було отримано Акт приймання-передачі послуг, наданих за договором № 74300601 від 14.01.2022 на суму 300 000,00 грн., в якому вказано термін надання послуг з 04.01.2022 р. по 10.01.2022 р. При цьому, на адресу відповідача від позивача надійшла вимога щодо погашення заборгованості за теплову енергію № 08/5-30/44 від 30.03.2022 р. з вимогою сплатити послуги з теплопостачання на суму 491 942,97 грн. за період з 11.01.2022 р. по 24.01.2022 та з доданим до вимоги Актом приймання-передачі послуг, наданих за особовим рахунком № 74300791, у зв`язку з не укладеним договором.

27.03.2023 від відповідача надійшло письмове заперечення, відповідно до якого останній зазначив, що позивач на власний розсуд розділив один розрахунковий період на два періоди, що не передбачено умовами договору про закупівлю.

Ухвалою суду від 27.03.2023 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 12.04.2023.

03.04.2023 від позивача надійшли до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що нарахування за постачання теплової енергії відповідачу за спірний період здійснювалися згідно діючих нормативно-правових актів, а саме Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно якого, загальний обсяг теплової енергії, визначений за допомогою вузлів комерційного та розподільчого обліку розподіляється між споживачами приміщення пропорційно до опалюваної площі таких споживачів. Аналогічні положення містять «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 згідно яких у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкладено підготовче провадження на 22.05.2023.

Позивачем 17.05.2023 подано додаткові письмові пояснення щодо розрахунку обсягу Гкал на приміщення в сумі 422446 грн. 58 коп. на будівлі «Учбовий корпус» та будівлі «Майстерні» в розмірі 69496 грн 39 коп.

Ухвалою суду від 22.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 12.06.2023.

12.06.2023 оголошувалась перерва в порядку статті 216 частина 2 ГПК України в судовому засіданні до 26.06.2023.

У судовому засіданні 26.06.2023 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 26.06.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 26.06.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

26.06.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в позові.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Концерну Міські теплові мережі, основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну МТМ предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України Про теплопостачання, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання, закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд ( стаття 44 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2022 Концерном «Міські теплові мережі» (Виконавець) та Запорізьким колегіумом малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області (Споживач) був укладений Індивідуальний договір № 74300601 про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти.

Об`єкт Споживача знаходиться за адресою: вул. Героїв 93 ї бригади, буд. 13, м. Запоріжжя. Оплювана площа приміщення споживача 4891 кв.м, оплювана площа будинку 5787 кв.м . Будинок обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Договором встановлено, що вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається, як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії, за умови встановлення двоставкового тарифу становить: 2868,32 грн за Гкал умовно-змінна частина тарифу; 74063,41 грн за Гкал/год - умовно-постійна частина тарифу. Сума договору становить 300000 грн в тому числі ПДВ 5000 грн. (п. 31).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечує відповідач, позивачем було надано акт приймання-передачі за період з 04.01.2022 по 10.01.2022 на загальну суму 300000 грн.

Відповідачем було оплачено суму в розмірі 300000 грн, про що свідчить платіжне доручення № 26 від 15.02.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2022 Запорізьким колегіумом малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області та ТОВ «Енергоспецінвест комфорт» укладено Договір № 1 про закупівлю постачання теплової енергії (централізоване опалення) за державні кошти, відповідно до приписів п. 1.3 якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов`язання забезпечити в період з 25.01.2022 по 31.12.2022 постачання теплової енергії Споживачу.

Позивач вказав, що ним надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 11.01.2022 р. по 24.01.2022 р. на загальну суму 491 942 грн 97 коп. за особовим рахунком № 74300791, на надання даної послуги за цей період Договір не укладався, в зв`язку з чим, позивачем було надіслано відповідачу вимогу № 08/5-30/44 від 30.03.2022 про сплату 491942 грн 97 коп. за період з 11.01.2022 по 24.01.2022.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та додані до заяви), знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку та актами ГОТЕ (копії актів надаються).

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України Про теплопостачання від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

У статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією; споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

У статті 24 Закону України Про теплопостачання встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

З огляду на викладені норми права, поставка теплової енергії без договору не допускається.

Між тим, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії згідно до пунктів 1-2, 4 Правил користування тепловою енергією визначаються і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

З аналізу положень зазначених Правил, зокрема, пункту 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 25.03.2019 року у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого: "укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".

Отже, навіть за відсутності договору, втім, при належному підтвердженні матеріалами справи факту її постачання споживачу, останній не звільняється від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/2238/17, від 16.10.2018 у справі №904/7377/17, споживач, який фактично споживає теплову енергію, не вчинивши дій з відключення від послуг теплопостачання відповідно до Правил користування тепловою енергією, не може бути звільнений від оплати вартості спожитої теплової енергії, як особа, що допустила господарське правопорушення у відносинах теплопостачання.

Системи опалення приміщення, де відповідач є правокористувачем, є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому воно розташоване, тому при подачі теплової енергії в централізовану систему опалення будинку в опалювальні періоди одночасно опалювалось належне відповідачу приміщення.

Нарахування за постачання теплової енергії відповідачу за спірний період здійснювалися згідно діючих нормативно-правових актів, а саме Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно якого, загальний обсяг теплової енергії, визначений за допомогою вузлів комерційного та розподільчого обліку розподіляється між споживачами приміщення пропорційно до опалюваної площі таких споживачів. Аналогічні положення містять «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 згідно яких у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі.

Система опалення нежитлового приміщення єдина з будинковою. На житловому будинку встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії. Нарахування за теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснюються на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.275 та ч.6 ст.276 Господарського кодексу України споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України Про теплопостачання).

Судом встановлено, що за період з 04.01.2022 по 10.01.2023 відповідач отримував теплову енергію на підставі Договору та здійснив оплату в розмірі 300000 грн., однак за період з 11.01.2023 по 24.01.2023 відповідач не оплатив отриману теплову енергію в розмірі 491942 грн. 97 коп.

В матеріалах справи міститься спірний договір, де передбачено сторонами строк дії договору, порядок і умови внесення до нього змін, продовження його дії: « пункт 51: - цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 24.01.2022р», саме до вказаної дати позивач надав послугу з постачання теплової енергії за державні кошти відповідачу.

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів здійснення оплати за спожиту у спірний період теплову енергію в заявленому позивачем розмірі суду не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачем не доведено суду відсутність надання позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з 11.01.2022 по 24.01.2022.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу за період з 11.04.2022 по 24.01.2022 в розмірі 491942 грн 97 коп. за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню судом.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну Міські теплові мережі до Запорізького колегіуму малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області задовольнити.

Стягнути з Запорізького колегіуму малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 20522373) на користь Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458, р/р № НОМЕР_2 Філії - АТ Укрексімбанк у м. Києві, код МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458) суму грошової заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 491942 (чотириста дев`яносто одну тисячу дев`ятсот сорок дві) грн 97 коп.

Стягнути з Запорізького колегіуму малої гуманітарної академії Запорізької міської ради Запорізької області (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 20522373) на користь Концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458, р/р НОМЕР_3 , МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458, Банк: ПАТ АБ УКРГАЗБАНК) суму судового збору в розмірі 7379 (сім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 14 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 06.07.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.