Ухвала

від 06.07.2023 по справі 308/7200/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7200/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/304/23 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2023.

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ СУ ГУ НП в Закарпатській областіпро обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,в період доби з 22 до 07 год без застосування електронного засобу контролю, стром до 31.07.2023 включно, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Руське Поле, Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні за № 12021070000000082,відомості про яке25.02.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу їхню вимогу; не відлучатися із місця свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , в якому він проживає,у період з 22 по 07 год ранку, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання слідчийобґрунтував тим,що СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021070000000082 від 25.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи призначеним на посадуначальника міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області наказом ГУ Держкомзему в Закарпатській області від 13.12.2010 за № 219-к,будучи, згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 із подальшими змінами(чинними на час вчинення кримінального правопорушення), державним службовцем, який відповідно до ст. 10 даного Закону

-2-

зобов`язаний: додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до його компетенції; недопущенні порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на нього службових обов`язків, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників, являючись службовою особою, наділеною повноваженнями погоджувати планово картографічні матеріали та підписувати державні акти про право власності на вказані земельні ділянки, несучи персональну відповідальність за погоджені ним документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок передачі земельних ділянок, які відносяться до земель лісового фонду, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою вчинення умисних тяжких злочинів проти власності та у сфері службової діяльності, які в розумінні ст. 45 КК України віднесені до корупційних, направлених на незаконне заволодіння прав власності на земельну ділянку лісогосподарського призначенняплощею 0,845 га.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області, в порушення своїх посадових обов`язків, щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використання та охорону земель», що зазначено в підпункті 33 пункту 4 Положення «Про управління Держкомзему в місті Тячів та Тячівському районі Закарпатської області», затвердженого наказом Держкомзему № 585 від 04.08.2010, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, несучи персональну відповідальність за підписані ним документи, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, діючи всупереч вимогам ст. 14 Конституції України, ст. 141, 143 Земельного кодексу України, а також рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, в період з 23.11.2011 по 13.02.2012 скоїв ряд кримінальних правопорушень, направлених на незаконне позбавлення права постійного користування державному лісогосподарському підприємству «Брустурянський лісгосп» Тячівський район, с. Лопухово, вул. Партизанська, 1, землями державної власності загальною площею0,845 га, які, перебували у користуванні вищевказаного державного лісогосподарського підприємства, що в подальшому призвело до спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам держави внаслідок передачі їх у власність фізичним особам.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області, в порушення своїх посадових обов`язків, щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використання та охорону земель», що зазначено в підпункті 33 пункту 4 Положення «Про управління Держкомзему в місті Тячів та Тячівському районі Закарпатської області», затвердженого наказом Держкомзему № 585 від 04.08.2010, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, несучи персональну відповідальність за підписані ним документи, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства «Брустурянський лісгосп», будучи обізнаними про місце їх розташування, а саме їх розміщення в межах земель вказаного підприємства і щодо них чинним законодавством передбачений особливий режим передачі у приватну власність, діючи всупереч вимогам ст. 14 Конституції України, ст. 141, 143 Земельного кодексу України, рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005,

-3-

на підставі виданого головою Тячівської РДА розпорядження № 831 від 15.02.2011 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки», підписав та засвідчив відтиском печатки вихідну земельно-кадастрову інформацію:довідку про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-ЗЕМ) № 563 від 28.02.2012, акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт передачі межових знаків на зберігання, ситуаційний план земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки.

В подальшому на підставі вище вказаних ОСОБА_5 документів, головою Тячівської РДА видано розпорядження № 78 від 13.02.2012 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки», видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3477га серії ЯК № 647421 від 17.07.2012, яким передав у приватну власність громадянину ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 2124484400:08:001:0019площею 0,3477 га для ведення особистого селянського господарства на території Лопухівської сільської ради в урочищі «Луги», внаслідок чого вказана земельна ділянка вибула з власності держави в особі Державного лісогосподарського підприємства «Брустурянський лісгосп». Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/9197-ЗТ від 29.12.2021 земельної ділянки орієнтовною площею 0,3477 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер2124484400:08:001:0019), що розташована на території Лопухівської сільської ради, урочище «Луги», накладається на земельну ділянку надану у постійне користування Державному лісогосподарському підприємству «Брустурянський лісгосп». Згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/4740-ОЗ від 15.07.2022 ринкова вартість земельної ділянки площею 0,3477 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер2124484400:08:001:0019), що розташована на території Лопухівської сільської ради урочище «Луги», становила 292322, 14грн.

У той же час ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області, в порушення своїх посадових обов`язків, щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використання та охорону земель», що зазначено в підпункті 33 пункту 4 Положення «Про управління Держкомзему в місті Тячів та Тячівському районі Закарпатської області», затвердженого наказом Держкомзему № 585 від 04.08.2010, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, несучи персональну відповідальність за підписані ним документи, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, діючи всупереч вимогам ст. 14 Конституції України, ст. 141, 143 Земельного кодексу України, рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, на підставі виданого головою Тячівської РДА розпорядження № 831 від 15.02.2011 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки», підписав та засвідчив відтиском печатки вихідну земельно-кадастрову інформацію:довідку про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-ЗЕМ) № 560 від 28.02.2012, акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт передачі межових знаків на зберігання, ситуаційний план земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки.

В подальшому на підставі вище вказаних ОСОБА_5 документів, головою Тячівської РДА видано розпорядження № 78 від 13.02.2012 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки», ОСОБА_5 видав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4973га серії ЯК № 379580 від 21.06.2012, яким передав у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 2124484400:08:001:0022площею 0,4973 га для ведення особистого

-4-

селянського господарства на території Лопухівської сільської ради в урочищі «Луги», внаслідок чого вказана земельна ділянка вибула з власності держави в особі Державного лісогосподарського підприємства «Брустурянський лісгосп». Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/9197-ЗТ від 29.12.2021 земельної ділянки орієнтовною площею 0,4973 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер2124484400:08:001:0022), що розташована на території Лопухівської сільської ради, урочище «Луги», накладається на земельну ділянку надану у постійне користування Державному лісогосподарському підприємству «Брустурянський лісгосп». Згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/4740-ОЗ від 15.07.2022 ринкова вартість земельної ділянки площею 0,4973 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер2124484400:08:001:0019), що розташована на території Лопухівської сільської ради урочище «Луги», становила 428732, 77грн.

Таким чином, своїми умисними діями начальник міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області ОСОБА_5 без проведення передбаченої ст. 141 Земельного кодексу України відповідної процедури припинення права користування користувачем, незаконно передав у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельні ділянки з кадастровими номерами 2124484400:08:001:0019 та 2124484400:08:001:0022, загальною площею0,845 га, сукупною вартістю 720454,91 грн, що у двісті п`ятдесят разівперевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинив тяжкі наслідки інтересам держави.

Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні Державному лісогосподарському підприємству «Брустурянський лісгосп», будучи обізнаними про місце їх розташування, а саме їх розміщення в межах земель вказаного підприємства і щодо них чинним законодавством передбачений особливий режим передачі у приватну власність, будучи службовою особою, діючи умисно, всупереч вимогам ст. 92, 141, 143 Земельного кодексу України, без відома і згоди Державного лісогосподарського підприємства «Брустурянський лісгосп», у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, про те в період з 23.11.2011 по 28.02.2012, перебуваючи в своєму робочому кабінеті, розташованому за адресою м. Тячів, вул. Армійська, №2, вчинив службове підроблення, тобто підписав та засвідчив відтиском печатки завідомо неправдиві офіційні документи у проектах землеустрою із відведення земельних ділянок у власність, а саме:довідку про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-ЗЕМ) № 563 від 28.02.2012, акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт передачі межових знаків на зберігання, ситуаційний план земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2124484400:08:001:0019 та довідку про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-ЗЕМ) № 560 від 28.02.2012, акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт передачі межових знаків на зберігання, ситуаційний план земельної ділянки та кадастровий план земельної відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2124484400:08:001:0022,які в подальшому слугували підставою для передачі у приватну власність двом громадянам земельних ділянок та виданні незаконні відповідні державні акти про право власності земельних ділянок загальною площею 0,845 га на території Лопухівської сільської ради урочище «Луги» на громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Своїми умисними діями начальник міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів і Тячівському районі Закарпатської області ОСОБА_5 внісши завідомо неправдиві відомості до офіційних документів,

-5-

незаконно передав у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельні ділянки з кадастровими номерами2124484400:08:001:0019 та 2124484400:08:001:0022, загальною площею0,845 га, сукупною вартістю 720454,91 грн, чимспричинив тяжкі наслідки інтересам держави.

31.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий мотивував обґрунтованістю пред`явленої ОСОБА_5 підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Слідчий зазначив, що обгрунтвоаність підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними доказами, та матеріалами кримінального провадження, а наявність існування заявлених ризиків підтверджується тяжкістю злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_5 та даними про його особу.

В ухваліслідчий суддязазначила,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Також, слідчий суддя погодилась та визнала доведеними ризик, передбачений, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який, на її думку, з огляду на обставини та тяжкість злочинів у яких підозрюється ОСОБА_5 , є обґрунтованим. Разом з тим, слідчий суддя визнала недоведеним існування таких ризиків, як можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, можливого впливу на учасників кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такі не підтверджені жодними об`єктивними даними чи доказами. Таким чином, врахувавши в сукупності наведені обставини слідчий суддя вважала за доцільне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Ставить під сумнів обґрунтованість пред`явленої йому підозри та переконаний, що така не доведена жодними доказами. Також вважає, що стороною обвинувачення не доведено необхідності застосування йому домашнього арешту та наявності ризиків його не належної процесуальної поведінки. Як сторона обвинувачення так і слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу, виходили виключно із тяжкості злочинів у яких він підозрюється, при цьому у матеріалах провадження вістуні докази наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, слідчим суддею не взято до уваги його середній вік (47 років), що він має родину, утриманців, постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, навчається в аспірантурі, має хорошу репутацію.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши

-6-

матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ СУ ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12021070000000082 від 25.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

31.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 05.06.2023, за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - домашній арешт у певний період доби, а саме з 22 по 07 год до 31.07.2023 включно.

З ухвали слідчого суддівбачається, що наведені в клопотанні слідчого обставини, про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арештуналежним чином перевірено при розгляді клопотання, заслухано пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора, а також досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування цього запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1статті 194КПК Українивстановлено,що підчас розглядуклопотання прозастосування запобіжногозаходу слідчийсуддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

-7-

З ухвали вбачається, що слідчий суддя врахувала те,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та дані про його особу і дійшов до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22 до 07 год буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, оскільки врахувала як наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень так і ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, доведена слідчим та прокурором і сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні цих злочинів на момент вручення підозри були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: матеріалами технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за кадастровими номерами 2124484400:08:001:0019 та 2124484400:08:001:0022, висновком земельно-технічної експертизи, висновком оціночно-земельної експертизи, висновком почеркознавчої експертизи, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , а також іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Апеляційний суд відхиляє доводи підозрюваного про те, що матеріали кримінального провадження не доводять вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у

-8-

вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Дослідження долучених слідчим до клопотання доказів викликає у апеляційного суду внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. А отже, в супереч доводам підозрюваного ОСОБА_5 в даному провадженні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо посилання підозрюваного на дані про його особу, зокрема: вік (47 років), наявність родини, утриманців, постійного місця проживання, позитивної характеристики, відсутність судимості, навчання в аспірантурі, хорошу репутацію, на думку апеляційного суду, з огляду на характер та обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м`якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не свідчить про можливість дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки і надалі.

Застосований ОСОБА_5 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання апеляційного суду, сторона захисту не навела переконливих доводів того, яким чином вік ОСОБА_5 та його репутація негативно впливає на перебування його в умовах домашнього арешту в нічний час доби.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, існуючих в даному провадженні ризиків, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до переконання, що слідчим та прокурором у судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, що у своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.

Інших доводів, крім тих, які були перевірені слідчим суддею в ході розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, в апеляційній скарзі не наведено.

На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу суд апеляційної інстанції не вбачає, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку, передбаченому КПК України.

-9-

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованоютакою, що відповідає вимогам ст. 196 КПК Україниі підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 не вбачає.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги і той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 вже закінчено, обвинувальний акт направлено до суду, яким призначено підготовче судове засідання, що підтверджується наданою в судовому засіданні стороною захисту копією ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2023.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2023, щодонього, - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді