Ухвала

від 06.07.2023 по справі 308/6087/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6087/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/318/23 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2023.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотанняначальника відділу Закарпатської обласної прокуратури про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12023070000000089 відомості про яке 07.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Начальник відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, яке зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_8 , яке набуте у власність за час перебування з ОСОБА_9 , шляхом заборони на відчуження та розпорядження, а саме: земельну ділянку, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 344319321101), зареєстровану на праві приватної власності 24.07.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_10 на підставі договору про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя від 24.07.2015 за реєстровим № 1717; а також на нежитлову будівлю літ. А, А, Б, загальною площею 492,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 88414921101), зареєстровану на праві приватної власності 24.07.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 24.07.2015 за реєстровим № 1716, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 07.04.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023070000000089, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КККК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що починаючи з грудня 2008 року по січень 2018 року ОСОБА_9 , обіймаючи посаду голови Правління Публічного акціонерного Товариства «Комерційний інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Комінвестбанк») та маючи відповідні повноваження, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розробив злочинний план, суть якого полягала у систематичному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ПАТ «Комінвестбанк») своїх повноважень, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, шляхом погодження керівними посадовими особами банку рішень щодо укладення правочинів та подальшого укладенням правочинів із набуття у власність банку

-2-

майна за завищеною вартістю, у тому числі в забезпечення кредитних зобов`язань фізичних та юридичних осіб, прийнятті рішень про погодження кредитування фізичних та юридичних осіб із подальшим оберненням на свою користь придбаного майна та кредитних коштів.

При цьому, усвідомлюючи, що успішна реалізація злочинного плану не можлива без участі інших службових осіб банку, та що прийняття рішень щодо укладення угод від імені юридичної особи приватного права, потребує колективного погодження службовими особами банку відповідно до їх посадових обов`язків, законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність, а також те, що без виконання певних дій кожним учасником та координації їх дій між собою неможлива реалізація злочинної схеми, ОСОБА_9 , відвівши собі роль організатора та керівника злочинної групи, до її складу залучив окремих посадових осіб ПАТ «Комінвестбанк», учасникам якої довів злочинний план та розподілив їх функції згідно розробленої злочинної схеми та відповідно до їх посадових обов`язків. Разом з тим, ОСОБА_9 на виконання своїх функцій як організатор та керівник групи, підшуковував та залучав осіб, які виступали вдаваними власниками майна та вигодонабувачами за угодами із банком.

До складу злочинної групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, увійшли заступник голови Правління банку та член кредитного комітету ОСОБА_11 , член Правління банку, начальник кредитного відділу та член кредитного комітету ОСОБА_12 , член Правління банку ОСОБА_13 , член Правління банку та головний бухгалтер ОСОБА_14 , начальник відділу платіжних карток ОСОБА_15 , а також в якості пособників до вчинення окремих епізодів кримінальних правопорушень оцінювачів майна.

В період з грудня 2008 року по 30.10.2017, колишніми посадовими особами Банку, у складі голови Правління банку ОСОБА_9 , заступника голови правління Банку ОСОБА_11 , члена Правління ОСОБА_12 , які входили одночасно до складу кредитного комітету банку, діючи у складі організованої групи, у період часу з грудня 2008 по грудень 2015 року, всупереч інтересам банку, зловживаючи своїми службовими обов`язками, за кредитними договорами № 02-3/3о619/1 від 17.12.2008, № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 та № 02-3/3о-1262/2 від 29.12.2014, без належного забезпечення, на ім`я фізичної особи ОСОБА_16 видано кредити на загальну суму 7750000 грн, які були зняті готівкою в різний період часу після їх видачі. Кредитна заборгованість за цими договорами надалі була частково погашена виданими повторно на ім`я ОСОБА_16 кредитами за договорами № 02-1/Зл-78-15 від 21.12.2015 та № 02-1/Зл-80-15 від 28.12.2015. При цьому, до зняття коштів із вказаних рахунків, управління ними, а також до формування кредитних справ за підписом ОСОБА_16 , посадовими особами ПАТ «Комінвестбанк» залучено ОСОБА_15 , який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду начальника відділу платіжних карток.

У подальшому, вказані колишні посадові особи Банку, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_16 за вказаними договорами, залучивши до злочинної схеми ОСОБА_17 , що працював водієм банку та не був обізнаний у злочинних планах організованої групи, уклали Договір іпотеки, а надалі рішенням Правління як керівного органу у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , погодили рішення щодо укладення та уклали Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017, згідно якого прийняли у власність банку належну вдаваному власнику ОСОБА_18 , як майновому поручителю ОСОБА_16 , земельну ділянку, площею 2,0 га в урочищі «Замерки» в с. Худльово, Ужгородського району, за завищеною оціночною вартістю у 6405780 грн, внаслідок чого кредитні зобов`язання ОСОБА_16 були погашені. При цьому, згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8603 від 31.08.2022, вартість цієї земельної ділянки становила 755119 грн. Тобто за

-3-

наслідком прийнятих вищевказаних рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладення угод, в тому числі щодо задоволення вимог Іпотекодержателя від 30.10.2017, ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 5650661 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят одну) грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того ОСОБА_9 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої групи, разом із заступником голови Правління ОСОБА_11 , членами Правління ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, будучи обізнаними із тим, що ТОВ «Супреміус» мало кредитні зобов`язання за кредитними угодами, а саме за договором № 02-1/Зл-2-16 від 18.01.2016 на суму 3185000 грн, та договором № 02-1/Зк-2-50 від 15.10.2015 на суму 498000 доларів США (по курсу НБУ 13246800 грн), залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у грудні 2016 року прийняли на розгляд від імені ТОВ «Супреміус» та його нового директора ОСОБА_19 ряд документів, зокрема заяву про зміну предмета застави із камери для запікання «Stroj Fessmann Turbomat ТІ3000» на холодильне обладнання - чилер CLINT CHA/K/WP/XT24012 CC/MN/AG/IS/NS, із оціночною вартістю 16170000 грн, право власності на яке оформлено за ТОВ «Спецтехзапчастина», майнового поручителя ТОВ «Супреміус».

Надалі, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ТОВ «Супреміус», колишні посадові особи ПАТ «Комінвестбанк», зловживаючи своїми повноваженнями, внесли зміни до договору застави майна, згідно якого Банком прийнято в заставу чилер «CLINT» за завищеною вартістю від майнового поручителя ТОВ «Спецтехзапчастина» (директор ОСОБА_20 ). Після того, 18.07.2017 рішенням Правління посадові особи банку погодили прийняття на баланс банку вказаного майна, а заступником голови Правління банку ОСОБА_11 , від імені Банку, 18.07.2017 укладено Договір про задоволення вимог заставо держателя із майновим поручителем ТОВ «Спецтехзапчастина», документи від імені якого підписані його директором ОСОБА_20 , хоча в дійсності угоди про придбання майна і внесення в заставу останній не підписував. Внаслідок укладення цих угод Банком прийнято у власність чилер «CLINT» за завищеною вартістю (16170000 грн), а кредитні зобов`язання ТОВ «Супреміус» були погашені, хоча обладнання (чилер) фактично Банку не передавалось. При цьому, згідно висновку товарознавчої експертизи № 2311/3 від 19.12.2022, вартість чилера становила 4586538 грн. Таким чином, внаслідок погодження рішень про укладення зазначених угод та подальшого укладення угод службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 11583462 грн, тим самим зменшено регулятивний капітал Банку на вказану суму та погіршено фінансовий стан.

ОСОБА_9 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління і одночасно членом кредитного комітету ОСОБА_11 , членами Правління і одночасно членом кредитного комітету та начальником кредитного відділу ОСОБА_12 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, всупереч інтересам ПАТ «Комінвестбанк» та на користь інших осіб, а саме на користь ТОВ «Євро ліс трейд», код ЄДРПОУ 41526218, а в подальшому на користь ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, з метою одержання неправомірної вигоди для останніх, виведення коштів Банку шляхом укладення правочинів, погодили видачу кредиту ТОВ «Євро ліс трейд» без належного забезпечення,

-4-

а фактично для придбання об`єкта нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород, та подальшого передання такого майна у власність ТОВ «Реал-Уж», засновником якого є ОСОБА_21 - донька ОСОБА_9 . Так, згідно Договору кредитної лінії № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017, ТОВ «Євро ліс трейд» видано кредит на суму 5500000 грн, з яких 5400000 грн відразу 15.12.2017 перераховано ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» в якості оплати вартості 3/4 частини нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород.

Зокрема, за умовами вказаного договору від 15.12.2017, ТОВ «Євро ліс трейд» та фізична особа ОСОБА_22 , придбали у спільну часткову власність адмінприміщення, загальною площею 1110,4 кв.м, з яких до ТОВ «Євро ліс трейд» перейшло право власності на 3/4 частки, площею 844,2 кв.м, а до ОСОБА_22 перейшло право власності на 1/4 частки, що складало приміщення четвертого поверху, площею 266,2 кв.м. Оціночна вартість вказаної будівлі, загальною площею 1110,4 кв.м, визначена на загальну суму 7200000 грн суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_23 згідно Звіту про оцінку від 14.12.2017.

У подальшому ТОВ «Євро ліс трейд» в якості забезпечення цієї кредитної лінії за договором № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017, передало земельну ділянку, площею 1,2210 га за адресою: АДРЕСА_2 , яку прийнято банком в іпотеку за Договором іпотеки від 31.01.2018 з оцінкою в сумі 8996328 грн. Відповідно, вказана ціна земельної ділянки є значно завищеною, оскільки її ціна згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8598 від 12.08.2022, становила 2837604,60 грн (тобто із різницею у 6158723,40 грн). Надалі, у зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань ТОВ «Євро ліс трейд», ПАТ «Комінвестбанк» звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом про стягнення заборгованості та вжиття заходів забезпечення позову.

В подальшому, з метою виведення коштів банку, 17.11.2018 за ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, приватним нотаріусом ОСОБА_24 зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (номер об`єкта 1655479421101) за адресою: м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв.м. Підставою до реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ТОВ «Реал-Уж» став Акт прийому-передачі від 17.11.2018 між ТОВ «Євро ліс Трейд» (директор ОСОБА_25 ) та ТОВ «Реал-Уж» (директор ОСОБА_26 ), а перехід права власності об`єкта нерухомого майна (м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв.м) оформлено як внесок одного із засновників (ТОВ «Євро ліс трейд») до статутного капіталу ТОВ «Реал-Уж», власником якого є ОСОБА_21 - донька ОСОБА_9 , а саме ТОВ «Реал-Уж» створено та зареєстровано за день до укладення правочину 16.11.2018.

Таким чином, внаслідок прийняття вказаних вище рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладених угод, банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 2662396 грн, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу Банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 14.12.2017 по 26.12.2017 ОСОБА_9 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_11 , членами Правління ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будучи керівниками Банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, на виконання злочинної схеми з метою виведення коштів Банку, залучивши фізичну особу ОСОБА_22 та приватного оцінювача ОСОБА_27 , 20.12.2017 на

-5-

засіданні Правління, як колегіального виконавчого органу Банку, погодили придбання банком у ОСОБА_22 належної йому 1/4 частки нежитлових приміщень 4-го поверху, площею 266,2 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, за ціною у 38500000 грн, будучи достовірно обізнаними із тим, що вказана частка нерухомого майна попередньо, менше тижня тому, 15.12.2017 придбана ОСОБА_22 за ціною у 1800000 грн, після чого, за Договором купівлі-продажу від 26.12.2017, ПАТ «Комінвестбанк», від імені якого договір підписано заступником голови Правління банку ОСОБА_11 , покупцю перераховано грошові кошти на загальну суму 38500000 грн, внаслідок чого ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 30087190 (тридцять мільйонів вісімдесят сім тисяч сто дев`яносто) грн, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу Банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

28.02.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Також, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, повідомлено ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15

28.02.2023 відповідно до вимог ст. 135 КПК України здійснено виклики підозрюваного ОСОБА_9 для проведення процесуальних дій на 10 год 01.03.2023, 10 год 03.03.2023, на 10 год 06.03.2023, шляхом вручення письмових повісток його дружині ОСОБА_8 за місцем його проживання.

Проте, на жоден із викликів до слідчого підозрюваний ОСОБА_9 не з`явився, причини неявки не повідомив, на зв`язок не вийшов. Згідно відомостей із Державної прикордонної служби України підозрюваний ОСОБА_9 24.02.2022 виїхав за межі України і до цього часу не повернувся.

У зв`язку з чим, 03.03.2023 старшим слідчої групи у даному кримінальному провадженні - старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_9 в міжнародний розшук.

У подальшому, ухвалою слідчого судді від 07.03.2023, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, щодо ОСОБА_9 , який знаходиться у міжнародному розшуку, судом обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, питання про застосування якого буде розглянуто після доставки підозрюваного до суду.

За результатами досудового розслідування встановлено та документально підтверджено суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень, яка складає 49983709 грн. У підтвердження цього, 03.03.2023 Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», у порядку ст. 128 КПК України, заявлено цивільний позов на зазначену суму.

За результатами розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою суду від 10.03.2023 клопотання слідчого, погодженого із прокурором, задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, вартістю 2660182,33 грн, та корпоративні права, вартістю 3355016,63 грн, належні підозрюваному ОСОБА_9 , загальною вартістю 6015198,96 грн.

Також, за результатами розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою суду від 29.03.2023, накладено арешт на вказані об`єкти нерухомого майна, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_29 , фактичним власником якого є згідно матеріалів досудового розслідування ОСОБА_9 , крім нежитлової будівлі торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, ухвалою суду від 29.03.2023 додатково накладено арешт на майно, загальною вартістю 899 008 грн.

-6-

Окрім того, за результатами розгляду клопотання про арешт майна, ухвалою суду від 29.03.2023, накладено арешт на вказані об`єкти нерухомого майна, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_29 , фактичним власником якого є згідно матеріалів досудового розслідування ОСОБА_9 , крім нежитлової будівлі торгового комплексу, загальною площею 1119,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, ухвалою суду від 29.03.2023 додатково накладено арешт на майно, загальною вартістю 899 008,00 грн. Також, за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого із прокурором, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду № 1- кс/308/1544/23 від 20.04.2023 (по справі №308/6087/23) додатково накладено арешт на об`єкти нерухомого майна - нежитлову будівлю 55% готовності за адресою АДРЕСА_4 , вартістю 44 393 грн.

Загальна вартість вказаного арештованого майна складає 6914206,96 грн, що не в змозі забезпечити повне відшкодування шкоди за пред`явленим цивільним позовом та не є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ч. 8 ст. 170 КПК України).

Разом з тим встановлено, що відповідно до актового запису № 309 від 20.07.2000 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстровано укладення шлюбу. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , будучи зареєстрованими за місцем проживання за адресою АДРЕСА_5 , фактично проживають у будинку за адресою АДРЕСА_6 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0816 га, кадастровий номер 2124887403:01:006:0118, які належать ОСОБА_8 на праві приватної власності 21.03.2013, набуті на підставі договору дарування від 21.03.2013 зареєстрованим № 344 (ВТС № 166509) від громадянина ОСОБА_30 .

Водночас згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що за ОСОБА_8 зареєстровані на праві власності об`єкти нерухомого майна, які набуті за час перебування у шлюбі з ОСОБА_9 та право власності на яке перейшло від нього, а саме: земельна ділянка, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (реєстраційний номер об`єкта 344319321101), зареєстроване на праві приватної власності 24.07.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_10 на підставі договору про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя від 24.07.2015 за реєстровим № 1717, та набуте нею від попереднього власника - ОСОБА_9 ; нежитлова будівля літ.А, А, Б, загальною площею 492,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 88414921101), зареєстрована на праві приватної власності 24.07.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 24.07.2015 за реєстровим № 1716, від попереднього власника - ОСОБА_9 . Вартість цього об`єкта нерухомого майна згідно Договору поділу, становила 3202 330 грн.

При цьому встановлено, що нежитлова будівля літ. А, А, Б, загальною площею 492,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_9 та набуте ним за Договором дарування від 21.06.2013, зареєстрованим приватним нотаріусом ОСОБА_31 за реєстровим № 1054, а земельна ділянка, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_9 та набута ним за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.03.2015, зареєстрованим приватним нотаріусом ОСОБА_32 за реєстровим № 243.

Разом з тим, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , зокрема кримінальні правопорушення щодо погодження та видачі кредитних коштів

-7-

на ім`я ОСОБА_16 вчинені в період з грудня 2008 по грудень 2015 року, характеризуються корисливим мотивом, були вчинені підозрюваними у свою користь, а наслідком яких стало завдання збитків банку та виведення коштів у вказаний період на загальну суму 7750000 грн, які були зняті готівкою в різний період часу після їх видачі та які ОСОБА_16 в дійсності не отримував, а об`єкти нерухомого майна, про арешту яких вказує у клопотанні сторона обвинувачення, набуті ОСОБА_9 після вчинення ним кримінальних правопорушень, що дає підставу вважати, що вони набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

У зв`язку з викладеним та тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, вчинених у період з грудня 2008 по січень 2018 року, у тому числі з метою отримання неправомірної вигоди для себе та членів організованої групи, внаслідок вчинення яких АТ «Комерційний інвестиційний банк» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 49983709 грн, а також те, що вищевказане майно набуто на праві приватної власності ОСОБА_8 за час перебування у шлюбі з ОСОБА_9 , тобто за час вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, з метою забезпечення відшкодування завданої діями ОСОБА_9 майнової шкоди АТ «Комінвестбанк», для забезпечення поданого цивільного позову, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, є необхідність у вжитті такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт щодо вищевказаного майна, тому прокурор просив накласти арешт на вказане у клопотанні нерухоме майно.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 323885095; дата формування: 23.02.2023), земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0245, площею 0,327 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя, серія та номер: 1717 від 24.07.2015 , та нежитлова будівля літ. А, А, Б, загальною площею 492, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 1716 від 24.07.2015, на праві приватної власності належать ОСОБА_8 . Згідно з договором дарування будівлі літ. А, А', Б від 24.07.2015 ОСОБА_9 (дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_8 (обдаровуваній), а обдаровувана прийняла у власність належні дарувальнику на праві приватної власності будівлі літ. А, А, Б, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з договором про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя від 24.07.2015, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0245, площею 0.3270 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що набута сторонами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за час шлюбу, після укладання даного договору переходить у особисту приватну власність ОСОБА_8 , а право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку припиняється. Таким чином, слідчим суддею констатовано, що майно на яке прокурор просить накласти арешт належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_9 та норми КПК України не передбачають можливості накладення арешту на майно третьої особи для забезпечення можливості забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та подальшого забезпечення цивільного позову підозрюваним. На підставі викладеного слідчий суддя визнав за необхідне у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовити.

-8-

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді від 14.06.2023 є необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає проте, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, тому, зважаючи на обґрунтованість підозри, встановленого розміру матеріальної шкоди, заявленого цивільного позову, з метою забезпечення можливості забезпечення відшкодування шкоди, просить задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, ухвалу слідчого судді скасувати.

В доповненні на до апеляційної скарги прокурор, посилаючись на аналогічні, що і в клопотанні про арешт майна доводи, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14.06.2023 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_8 , яке набуте у власність за час перебування з ОСОБА_9 а саме: земельну ділянку, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 344319321101) та нежитлову будівлю літ. А, А, Б, загальною площею 492,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 88414921101).

Судове провадження розглядається за відсутності власника майна та його представника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді про зміст ухвали, вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги наступне.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами судового провадження, ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 04.07.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

28.02.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

В рамках даного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_8 , яке набуте у власність за час перебування з ОСОБА_9 у шлюбі, а саме: земельну ділянку, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 344319321101) та нежитлову будівлю літ. А, А, Б, загальною площею 492,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 88414921101).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 323885095; дата формування: 23.02.2023),

-9-

земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0245, площею 0.327 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя, серія та номер: 1717 від 24.07.2015, на праві приватної власності належить ОСОБА_8 ; нежитлова будівля літ. А, А, Б, загальною площею 492, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору Дарування, серія та номер: 1716 від 24.07.2015, на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Згідно з договором дарування нежитлової будівлі літ. А, А, Б від 24.07.2015 ОСОБА_9 (дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_8 (обдаровуваній), а обдаровувана прийняла у власність належні дарувальнику на праві приватної власності будівлі літ. А, А, Б, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором про виділ нерухомого майна зі складу майна подружжя від 24.07.2015, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0245, площею 0.3270 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що набута сторонами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за час шлюбу, після укладання даного договору переходить у особисту приватну власність ОСОБА_8 , а право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку припиняється.

Так, за змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.

За приписами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів ; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу

-10-

кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

За пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023070000000089 від 07.04.2023за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме: земельну ділянку, площею 0,327 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0245 за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 44 (реєстраційний номер об`єкта 344319321101) та нежитлову будівлю літ. А, А, Б, загальною площею 492,5 кв.м, за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 44 (реєстраційний номер об`єкта 88414921101), слідчим суддею належним чином були враховані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів також вважає, що, відмовивши в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя при розгляді клопотання та прийнятті судового рішення взяла до уваги положення ст. 233, 167-169, 170-173 КПК України, і дала належну оцінку як доводам клопотання, так і фактичним обставинам, на підставі яких прокурор вніс клопотання.

Зокрема, проаналізувавши доводи клопотання, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дала належну оцінку тому факту, що майно, на яке прокурор просить

-11-

накласти арешт, належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_9 , а норми КПК України не передбачають можливості накладення арешту на майно третьої особи для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем майна.

При цьому, враховується, що ОСОБА_8 не має будь-якого статусу у кримінальному провадженні і не є стороною за цивільним позовом АТ «Комерційний інвестиційний банк».

Разом з тим, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дала належну оцінку тому факту, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не може бути вилучене, оскільки воно не підпадає під ознаки, визначені ст. 98 КПК України, тобто таке не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об`єктом кримінально протиправних дій та не набуте кримінально протиправним шляхом. Матеріали справи не містять доказів про те, що вищевказане майно набуте кримінально-протиправним шляхом.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що правових підстав для накладення арешту на майно не існує, а органом досудового розслідування не наведено достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно, не доведено існування ризиків, визначених у абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, належним чином не обґрунтовано мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, апеляційний суд також вважає, що в матеріалах провадження немає будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту на конкретне майно, а клопотання базується на припущеннях за усіма, наведеними у ньому правовими позиціями.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, - апеляційний суд з урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Тому, як безпідставні і такі, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на майно є необхідним з огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_9 встановленого розміру матеріальної шкоди та заявленого цивільного позову, а також з метою забезпечення можливості відшкодування шкоди.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що клопотання про необхідність накладення арешту на майно є необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах, на підставі яких прокурор вніс клопотання.

При цьому, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано враховано та вірно оцінено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.

На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.

-12-

Тому, колегія суддів вважає, що накладення арешту на майно, з викладених у клопотанні та апеляційній скарзі мотивів не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України та фактичних обставинах кримінального провадження, у зв`язку із чим, як клопотання, так і апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні клопотання прокурора є ефективним засобом юридичного захисту від можливого свавілля правоохоронних органів щодо майна, про що констатується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зосимов проти України».

З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована, залишається без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного чи їхніх захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи; що стороною обвинувачення до апеляційної скарги не приєднані будь-які докази (документи), які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх і прокурор не посилався на такі під час апеляційного розгляду.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12023070000000089, відомості про яке 07.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України,- без змін.

Ухвала оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді