Ухвала

від 06.06.2023 по справі 23/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

06.06.2023 Справа № 23/11

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 23/11, порушену

за заявою Приватного акціонерного товариства "Гадяцьке бурякогосподарство" (37361, Полтавська область, Гадяцький район, с. Мартинівка, код ЄДРПОУ 00384905)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм`ясопром" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Котляревського, 5, код ЄДРПОУ 32500105)

про визнання банкрутом

та подану в межах даної справи заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм`ясопром" - арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника на

1) ОСОБА_1

- АДРЕСА_1 ,

- поштова адреса: АДРЕСА_2 ,

- місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- адреса представника ( адвокат Севастьянов Р. Ю.) м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26, оф.1

2) Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Українські харчові продукти" (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 21660634)

встановив:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 23/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм`ясопром", м. Миргород (далі - ТОВ "Миргородм`ясопром"), порушена за заявою Приватного акціонерного товариства "Гадяцьке бурякогосподарство", Полтавська область, Гадяцький район, с. Мартинівка згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний до 21.10.2019).

Постановою господарського суду Полтавської області від 05.07.2012 ТОВ "Миргородм`ясопром" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором підприємства - банкрута призначено арбітражного керуючого Матлаша В.М. з наданням йому повноважень згідно положень зазначеного Закону.

З 19.08.2015 повноваження ліквідатора ТОВ "Миргородм`ясопром" виконує арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович (далі - Чупрун Є.В.).

В ході ліквідаційної процедури від ліквідатора Чупруна Є.В. надійшла заява від 27.11.2020 № 02-01/1/905/2382/18/325 (вх. № 13336 від 30.11.2020 - а.с. 108-158 т. 57) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника, в якій ліквідатор просить суд:

1. Залучити до участі у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром" Коднєва Володимира Васильовича (далі - ОСОБА_1 )( АДРЕСА_4 ) та Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Українські харчові продукти" (далі - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" ) (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 21660634).

2. Покласти субсидіарну відповідальність по зобов`язання боржника - ТОВ "Миргородм`ясопром" на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 21660634) в солідарному порядку.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 21660634) в солідарному порядку 13 989 087,84 грн. для забезпечення задоволення вимог кредиторів ТОВ "Миргородм`ясопром".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.12.2020 заяву ліквідатора Чупруна Є.В. від 27.11.2020 № 02-01/1/905/2382/18/325 (вх. № 13336 від 30.11.2020) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2021; зобов"язано ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" надати суду відзив на заяву ліквідатора Чупруна Є.В. (а.с. 159-160 т. 57).

Розгляд зазначеної заяви ліквідатора неодноразово відклався.

26.01.2021 від ліквідатора Чупруна Є.В. надійшла Заява про уточнення до заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника (вх. № 965 - а.с 38-44 т. 58). В зазначеній заяві ліквідатор повідомляє про допущену ним в тексті Заяви про покладення субсидіарної відповідальності арифметичну помилку при зазначенні розміру непогашеної суми кредиторських вимог після розрахунку з кредиторами, а саме ним було зазначено 13 989 087,84 грн., замість необхідного 14 670 742,84грн. У зв"язку з цим ліквідатор просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" в солідарному порядку 14 670 742,84грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів ТОВ "Миргородм`ясопром".

12.04.2021 від ліквідатора Чупруна Є.В. надійшла надійшли письмові пояснення до заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника (вх. № 3949) (а.с. 108-110 т. 58).

Заява ліквідатора про уточнення до заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника та письмові пояснення до неї прийняті судом, а відтак подальший розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника суд здійснює з урахуванням поданих уточнень та пояснень до неї.

24.11.2021 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника (вх. № 13042), відповідно до якого ОСОБА_1 вважає заяву ліквідатора необґрунтованою та просить суд у її задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві (а.с. 95-111 т.59).

22.01.2022 від ліквідатора Чупруна Є.В. надійшли заперечення на відзив (вх. № 943) (а.с. 11-15 т. 60).

09.02.2023 від представника ОСОБА_1 надійшли Додаткові пояснення по справі (вх. № 1713) (а.с. 137-140 т. 60).

22.03.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування наслідків строку позовної давності при розгляді заяви ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника (вх. № 3610) (а.с. 147-151 т. 60).

06.06.2023 від ліквідатора Чупруна Є.В. надійшли заперечення на заяву про засновування наслідків строку позовної давності при розгляді заяви ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника (вх. № 7112) (а.с. 178-182 т. 60).

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника на ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" (з урахуванням уточнень та пояснень до неї) ліквідатор Чупрун Є.В. зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на даний час засновниками ТОВ "Миргородм`ясопром" є ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" (розмір внеску до статутного фонду (грн): 556 000,00 - 31,11%) та ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду (грн): 700 000,00 - 39,17%).

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є не тільки колишнім керівником ТОВ "Миргородм`ясопром", але й співзасновником підприємства особисто та керівником іншого співзасновника боржника - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти".

Тобто, як зазначає ліквідатор, саме Коднєв В.В. є особою, яка мала повний обсяг прав та можливостей щодо управління банкрутом прямо та/або опосередковано.

В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор зазначає наступне:

- В порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" керівником ТОВ "Миргородм`ясопром" Коднєвим В.В. не подавалась фінансова звітність до відповідних державних органів. Згідно відповіді Головного управління статистики у Полтавській області від 29.09.2020 за вих. № 22-188/31 -20 вбачається, що ТОВ "Миргородм`ясопром" протягом 2008 - 2010 років надало до органів статистики статистичну звітність, яка за своєю сутністю відноситься до другорядної статистичної інформації, а не до фінансової звітності. Баланси (форма № 1) за 2008 - 2010 роки органи статистики не отримували.

Вказане, на думку ліквідатора, свідчить про умисні та свідомі дії колишнього керівника та співзасновників (які повинні контролювати дії керівника), направлені на приховування реального фінансово - господарського стану підприємства та інформації про його активи з метою їх потенційного вилучення та не включення до складу ліквідаційної маси в рамках справи про банкрутство.

- Засновники (учасники) товариства повинні були контролювати дії колишнього керівника банкрута та затверджувати (погоджувати) щорічні фінансові звіти підприємства на Загальних зборах учасників. Окрім того засновники (учасники) товариства повинні були на позачергових Загальних зборах розглядати питання, безпосередньо пов`язані з порушенням справи № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром". Чинним на той час законодавством України було передбачено саме обов`язок засновників (а не право) на розгляд зазначених вище питань на Загальних зборах учасників.

Проте, як зазначає ліквідатор, учасники ТОВ "Миргородм`ясопром" та колишній керівник товариства умисно ухилялися від виконання своїх обов`язків щодо поточної діяльності товариства та контролю за нею.

- Колишнє керівництво підприємства-боржника умисно ухилялося від проведення інвентаризації майнових активів та передачі всієї бухгалтерської документації ТОВ "Миргородм`ясопром" попередньому арбітражному керуючому (результати інвентаризації затверджені лише 01.08.2012). Зазначені дії, на думку ліквідатора, свідчать про умисел колишнього керівництва приховати майно підприємства-банкрута , яке не обліковувалося в державних реєстрах , існуючих на той час , отже не могло бути виявлено розпорядником майна іншим шляхом, ніж аналіз даних бухгалтерського обліку.

- За результатами інвентаризації активів боржника, проведеної попереднім ліквідатором Матлашем В.М., було встановлено, що 01.06.2010 (тобто під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника у даній справі) інвентаризаційною комісією ТОВ "Миргородм`ясопром" було списано майно на загальну залишкову балансову вартість 263 980,33 грн. При цьому реальна ринкова власність вказаного майна є об`єктивно більшою.

Вказані дії також було відображено в Аналізі фінансово-господарської діяльності ТОВ "Миргородм`ясопром" щодо виявлення майнового стану, ліквідності, платоспроможності та фінансової сталості підприємства станом на 01.07.2010 (з урахуванням Актуалізації аналізу фінансово-господарської діяльності ГОВ "Миргородм`ясопром" станом на 27.02.2012).

Зазначені дії зі списання (без реалізації) майнових активів підприємства-боржника були здійснені без погодження з розпорядником майна ТОВ "Миргородм`ясопром" та без надання відповідного дозволу заставодержателя (у відношенні заставного майна).

Відтак, за твердженням ліквідатора, колишнім керівництвом було фактично здійснено умисні дії, направлені на приховування та вилучення з ліквідаційної маси майнових активів підприємства-банкрута.

Крім цього, списання майна було проведено з порушенням приписів Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на дату проведення списання активів ТОВ "Миргородм`ясопром" в провадженні органу державної виконавчої служби знаходилися відкриті виконавчі провадження про стягнення з ТОВ "Миргородм`ясопром" заборгованості із заробітної плати, в межах яких на все майно товариства було накладено арешт.

- Відносно службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром" була порушена кримінальна справа № 121160013 за фактом списання заставного майна, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичних та фізичних осіб, за ознаками злочину , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом несплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 162 080,25грн, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками складу злочину , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом безпідставної невиплати заробітної плати за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України (Постанова про порушення кримінальної справи від 30.01.2012). Зазначена кримінальна справа перебувала на розгляді в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.

ОСОБА_1 заперечуючи щодо заява ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника , зазначає таке:

- з часу відкриття провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм"ясопром" Коднєв В.В. був позбавлений права або обмежений в повноваженнях стосовно як майна так і будь-яких організаційно - розпорядчих рішень стосовно майна товариства;

- на момент відкриття провадження про банкрутство по справі про банкрутство № 23/11 розпорядником майна ТОВ "Миргородм"ясопром" - арбітражним керуючим Матлаш В.М. було здійснено аналіз діяльності підприємства на предмет наявності ознак доведення до банкрутствак. Так, відповідно до протоколу Загальних зборів кредиторів ТОВ "Миргородм"ясопром" від 29.12.2011 розпорядник майна повідомив , що ознак доведення до банкрутства, приховування банкрутства або фіктивного банкрутства не виявлено.

- подання фінансової звітності за 2011 та 2012 роки мав здійснювати арбітражний керуючий Матлаш В.М., оскільки в цей період вже тривало провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм"ясопром".

Крім цього, згідно протоколу обшуку від 10.12.2010 по кримінальній справі № було вилучено паперові документи майже всього первинного обліку підприємства, доля вилучених документів невідома, про що вказує ліквідатор Чупрун Є.В., саме в вилучених документах містилась звітність з відміткам про її подачу та перелік майна , яке загинуло в результаті пожежі, яка відбулася в серпні 2009 році в ковбасному цеху.

- автомобіль Опель Вектра днз НОМЕР_1 було реалізовано ще на наприкінці 2008 року, про що є відповідне рішення в якому крім зазначеного мета - зменшення адміністративних витрат підприємства ( копія протоколу № 23 від 25.12.2008 додається).

- відбулося списання майна на суму 263 980,33грн, яке загинуло під час пожежі на території підприємства. Про ці події повідомлявся суд (Відзив на пояснення арбітражного керуючого вих №24 від 15.06.2012р, прийнято Господарським судом Полтавської області 18.06.2012 року - копія додається), а під час передання ТМЦ розпоряднику майна - арбітражному керуючому Матлаш В.М. жодних питань стосовно майно та причин такого списання не виникало, оскільки крім облікових даних з бухгалтерських регістрів були надані документи на підтвердження подій пожежі та її результати.

На підставі зазначеного, заява ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника, на думку ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню , оскільки: - наведені в ній обставини не доводять вини ОСОБА_1 в доведенні підприємства до банкрутства та нанесенні збитків кредиторам; - заява базується на припущеннях та перекручуванні інформації зібраної по справі та отриманої від органів державної та виконавчої влади; - зібрані матеріали по справі доводять та виключають саму можливість та підстави : субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 .

Крім цього, представник ОСОБА_1 в додаткових поясненнях (а.с. 138-141 т.60) зазначає, що в порушення приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором Матлашем В.М. не вживались належні заходи щодо збереження майна ТОВ "Миргородм"ясопром", внаслідок чого відбулося погіршення його стану. Це призвело до реалізації цього майна за вкрай низькою вартістю, що не дало можливість здійснити погашення вимог кредиторів у даній справі у повному обсязі.

Також ОСОБА_1 через свого представника подано до суду клопотання про застосування при розгляді заяви ліквідатора Чупруна Є.В. наслідків пропуску строку позовної давності (а.с. 148-150 т. 60). В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що строк позовної давності щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності має обчислюватися з дати визнання боржника банкрутом, а саме з 05.07.2012, коли судом були встановлені обставини неможливості відновлення платоспроможності ТОВ "Миргородм"ясопром". Відтак, перебіг строку позовної давності для звернення з заявою про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника почався 05.07.2012 та відповідно закінчився 05.07.2015.

Ліквідатор Чупрун Є.В. в запереченнях на відзив до заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях (а.с. 11-15 т. 60) в спростування аргументів зазначених у відзиві ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:

- порушення 15.03.2010 провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром" не обмежує права та обов"язки керівника підприємства-боржника ОСОБА_1 щодо використання майна в поточній діяльності. Розпорядник майна ОСОБА_2 здійснював лише контроль за відчуженням майна боржника у відповідності до приписів ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( редакції на час виникнення спірних правовідносин). ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника ТОВ "Миргородм`ясопром" на підставі наказу № 4 від 26.07.2012 (після визнання ТОВ "Миргородм`ясопром" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) . Отже, до 26.07.2012 ОСОБА_1 виконував функції керівника боржника та несе відповідальність за вчинені ним до цього часу дії (бездіяльність).

- списання майнових активів боржника, які відбулися 01.06.2010 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на стадії розпорядження майном боржника підпадає під дію приписів ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( редакції на час виникнення спірних правовідносин), тому що списання майна боржника призводить до відчуження вказаних списаних активів з балансу підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи № 23/11, розпорядник майна не надавав свого погодження на списання будь-яких активів боржника, а отже, дії ОСОБА_1 є протиправними. Відсутність заперечень з боку арбітражного керуючого Матяаша В.М. щодо списання активів під час передання йому ТМЦ ТОВ "Миргородм`ясопром" не може вважатися погодженням в розумінні ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

- ОСОБА_1 знав про наявність відкритих з 2009 року виконавчих проваджень щодо стягнення з ТОВ "Миргородм`ясопром" грошових коштів на користь працівників та інших осіб, а також про накладення арештів на грошові кошти та майно підприємства, проте незважаючи на це в процедурі розпорядження майном погодив списання арештованого майна боржника.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.07.2013 по справі № 1620/3084/2012 було звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння злочину передбаченого ст. 367 (Службова недбалість) ч. 2 КК України.

Суспільно небезпечним діянням за цією справою судом встановлено:

невиплата заробітної плати 24 працівникам ТОВ "Миргородм`ясопром" за період з липня 2009 по січень 2010, з лютого 2010 по квітень 2010, з червня 2010 по грудень 2010, за січень та березень 2011 на загальну суму 64 269,62грн;

несплата внесків до Пенсійного фонду України, нарахованих та утриманих із заробітної плати працівників ТОВ "Миргородм`ясопром";

несплата утриманого із заробітної плати працівників ТОВ "Миргородм`ясопром" податку з доходів фізичних осіб.

Судом було встановлено, що підприємство мало достатній обсяг коштів для сплати вказаних платежів, однак керівником вказані кошти було направлено на інші потреби.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу вчиняв дії, які призвели до шкоди працівникам, державного бюджету. Пенсійному фонду, іншим кредиторам підприємства - боржника.

Ліквідатор в запереченні на заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника (а.с. 178-182 т. 60) зазначає, що представником ОСОБА_1 не вірно визначено момент перебігу строку позовної давності - дата винесення постанови про визнання боржника банкрутом. На думку ліквідатора, саме з моменту завершення всіх дій з виявлення, інвентаризації майна банкрута та здійснення остаточних розрахунків з кредиторами виникає ситуація, яка дає можливість встановити факт відсутності можливості здійснити/не здійснити повне погашення наявної кредиторської заборгованості, включеної до реєстру кредиторів. Формальна дата - дата винесення постанови у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром" , є лише датою встановлення господарським судом факту неможливості задоволення вимог кредиторів іншим шляхом, аніж шляхом ліквідації боржника. В той же час, за наслідками процедури ліквідації існує реальна можливість задоволення всіх вимог кредиторів з рахунок реалізації всього майна банкрута або його частини, або через укладання мирової угоди. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, включених до реєстру, покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника та/або засновників підприємства-банкрута є безпідставним.

ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" відзив на заяву ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника не надав.

Учасники у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися.

Приймаючи до уваги, що явка ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою, а учасникам у справі про банкрутство надано достатньо часу для реалізації своїх прав, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника на ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" (вх. № 13336 від 30.11.2020 (з урахуванням уточнень за вх. № 965 від 26.01.2021 та пояснень вх. № 3949 від 12.04.2021 до заяви ) за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні постановлено вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня постановлення вступної і резолютивної частин ухвали.

Розглянувши заяву ліквідатора про притягнення ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" до субсидіарної відповідальності (вх. № 13336 від 30.11.2020) (з урахуванням уточнень за вх. № 965 від 26.01.2021 та пояснень вх. № 3949 від 12.04.2021 до заяви ) суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.03.2010 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Гадяцьке бурякогосподарство", код ЄДРПОУ 00384905 (ухвалою суду від 06.05.2010 замінено на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Гадяцьке бурякогосподарство" ) порушено провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Котляревського, 5, код ЄДРПОУ 32500105), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Матлаша В.М. з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами і доповненнями) .

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2011 (а.с. 118-134 т. 15) (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 16.12.2011 р. - а.с. 22-23 т. 20) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Миргородм"ясопром". Загальний розмір кредиторських вимог, визнаних судом, становить 11 023 840,90 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 05.07.2012 ТОВ "Миргородм`ясопром" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства - банкрута призначено арбітражного керуючого Матлаша В.М. (ліцензія серії АВ № 600804 від 25.05.2012 р.) з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.01.2015 припинено повноваження арбітражного керуючого Матлаша В.М. в якості ліквідатора ТОВ "Миргородм`ясопром", ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Булаха О.І. з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 15.08.2015 повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 424 від 06.03.2013.

Судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.11.2011 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013, було внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами і доповненнями) та викладено його в новій редакції.

Зважаючи на приписи п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.11.2011 № 4212-VІ з 19.01.2013 при розгляді справи про банкрутство ТОВ Миргородм"ясопром" суд керувався нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами і доповненнями).

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодекс України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, починаючи з 21.10.2019 процедура банкрутства ТОВ "Миргородм`ясопром" відбувається у відповідності до вимог зазначеного Кодексу.

В листопаді 2020 року ліквідатор Чупрун Є.В. звернувся до суду із заявою в порядку ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства про покладення субсидіарної відповідальності за зобов"язаннями боржника, в якій просить суд покласти на ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Миргородм`ясопром" шляхом солідарного стягнення на користь боржника 14 670 742,84грн. Зазначена заява мотивована бездіяльністю останніх, що призвела до погіршення фінансового стану товариства, і, як наслідок, нарощування значної кредиторської заборгованості, яку неможливо погасити у повному обсязі за рахунок майнових активів боржника.

Враховуючи дату порушення провадження у цій справі (15.03.2010), дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури (05.07.2012), дату звернення ліквідатора ТОВ "Миргородм`ясопром" Чупруна Є.В. з відповідною заявою (30.11.2020), період подій та обставини, які підлягають встановленню та яким має бути надана оцінка при розгляді та вирішенні вказаної заяви, суд зауважу, що поряд з нормами Кодексу України з процедур банкрутства підлягають застосуванню також відповідні правові норми діючого до введення в дію цього Кодексу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство час визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Частиною 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство до 20.10.2019 було урегульовано ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з 21.10.2019 - нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Суд зауважує, що питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має тотожне правове регулювання.

За приписами ч. 2 ст. 61 КУзПБ, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та субєктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті Кодексу України з процедур банкрутства; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Тлумачення положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч. 5 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до 21.10.2019), ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (від 21.10.2019) та з урахуванням положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, № 910/21323/16 від 16.06.2020, № 927/219/20 від 15.02.2022).

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

В обґрунтування заяви про притягнення ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" до субсидіарної відповідальності ліквідатор ОСОБА_3 посилається на проведення списання посадовими особами ТОВ "Миргородм`ясопром" в процедурі розпорядження майном боржника майнових активів товариства загальною залишковою вартістю 263 980,33грн без погодження з розпорядником майна та без відповідного дозволу заставодержателя, неподання посадовими особами ТОВ "Миргородм`ясопром" звітності до контролюючих органів за 2008-2012 роки, а також вказує на бездіяльність ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" та ОСОБА_1 , які є учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" та які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки та можливість іншим чином визначати діяльність ТОВ "Миргородм`ясопром", що призвело до погіршення фінансового стану товариства, і як наслідок нарощування значної кредиторської заборгованості.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.3. Статуту ТОВ "Миргородм`ясопром" в редакції 2005 року (а.с. 72-81 т. 1) та відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 116-118 т. 57) учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" є:

-Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Українські харчові продукти" (місцезнаходження: Україна, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1,код ЄДРПОУ: 21660634), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 556000,00 (31,11%);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛУСТОН" (місцезнаходження: Росія, 12103, Москва, пр. Староконюшенний, 19, ід. код: 7704048019), розмір внеску до статутного фонду (грн.) 531 000,00 (29,71%);

- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), розмір внеску до статутного грн.): 700 000,00 (39,17%).

Відповідно до загальнодоступних даних з "Единого государственного реестра юридических лиц", РФ (а.с. 122-124 т. 57) юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛУСТОН" з 10.10.2016 є припиненою.

Таким чином, на даний час учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" є:

-Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Українські харчові продукти" (місцезнаходження: Україна, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1,код ЄДРПОУ: 21660634), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 556000,00 (31,11%);

- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), розмір внеску до статутного грн.): 700 000,00 (39,17%).

За даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повноваження керівника (виконавчий орган) ТОВ "Миргородм`ясопром" виконував ОСОБА_1 .

Поряд з цим, за даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 119-121 т. 57), ОСОБА_1 є не тільки колишнім керівником ТОВ "Миргородм`ясопром", але і керівником іншого учасника боржника - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти".

Відтак Коднєв В.В. є особою, яка мала повний обсяг прав та можливостей щодо управління ТОВ "Миргородм`ясопром" прямо та/або опосередковано.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Полтавської області від 15.03.2010 порушено провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром", введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Миргородм`ясопром" та призначено розпорядком майна арбітражного керуючого Матлаша В.М. з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Процедура розпорядження майном ТОВ "Миргородм`ясопром" тривала до 05.07.2012 і була припинена згідно постанови Господарського суду міста Полтавської області від 05.07.2012, якою ТОВ "Миргородм`ясопром" було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Як зазначає ліквідатор та підтверджується матеріалами справи, у процедурі розпорядження майном, а саме 01.06.2010 посадовими особами ТОВ "Миргородм`ясопром" з балансу товариства було списано майнові активи загальною залишковою вартістю 263 980,33грн. При цьому, як стверджує ліквідатор, в порушення приписів Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) списання зазначених майнових активів "Миргородм`ясопром"було проведено без

Суд встановив, що на час списання майна провадження у справах про банкрутство регулювалося Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами і доповненнями), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачала застосування до боржника таких судових процедур банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

У період з 15.03.2010 по 05.07.2012 ТОВ "Миргородм`ясопром" перебувало у судовій процедурі - розпорядження майном боржника.

В розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових

активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на стадії розпорядження майном правосуб`єктність боржника є обмеженою щодо можливості розпорядження майном.

Так, за приписами ч. ч. 13 ст. 13 зазначеного Закону, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

З аналізу наведених положень випливає, розпоряджатися майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника здійснюється керівником або органом управління має право виключно за погодженням з розпорядником майна.

За даними Аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Миргородм"ясопром" щодо виявлення майнового стану, ліквідності, платоспроможності та фінансової сталості підприємства станом на 01.07.2010 р. (а.с.а.с. 35-49 т. 22) (з урахуванням Актуалізації аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Миргородм"ясопром" станом на 27.02.2012 р. - а.с. 50 т. 22) та Балансу ТОВ "Миргородм`ясопром" станом на 01.07.2010 вартість активів товариства становила 6 791тис. грн, а відтак 1% від балансової вартості активів складає 67 910,00грн.

Списання майна посадовими особами ТОВ "Миргородм"ясопром" було проведено на загальну суму 263 980,33грн, що перевищує 1% балансової вартості активів боржника, визначений ч. 13 ст. 13 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Документальні докази, погодження розпорядником майна списання майна з балансу ТОВ "Миргородм"ясопром" на загальну суму 263 980,33грн матеріали справи не містять.

Відтак суд приходить до висновку, що приписи ст. 13 ч. 13 ст. 13 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівником ТОВ "Миргородм"ясопром" Коднєвим В.В. виконані не були.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа Миргородської міжрайонної прокуратури від 31.05.2012 № 72/2132 9 (а.с. 88-93 т. 23) відносно службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром" була порушена кримінальна справа № 121160013 за фактом списання заставного майна, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичних та фізичних осіб, за ознаками злочину , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом несплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 162 080,25грн, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками складу злочину , передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом безпідставної невиплати заробітної плати за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України (Постанова про порушення кримінальної справи від 30.01.2012).

За результатами аналізу відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що 20.09.2012 ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із скаргою на постанову Миргородського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи від 30.01.2012р. щодо службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром", в якій просив скасувати як безпідставну і незаконну постанову Миргородського міжрайонного прокурора від 30.01.2012р. про порушення кримінальної справи № 121160013 щодо службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром" за відсутністю в їх діях складу будь -якого злочину. Скаржник вважає, що кримінальна справа № 121160013 безпосередньо стосується його інтересів, оскільки порушена вона "відносно службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром", які виконували організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські обов`язки щодо управління підприємством, а він з 02.12.2003 по 26.07.2012. працював на посаді Генерального директора цього Товариства і був найвищою службовою особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки щодо управління підприємством.

Прокурор надав суду постанову про закриття кримінальної справи по окремому епізоду від 30.08.2012 в частині скоєння службовими особами ТОВ "Миргородм`ясопром" злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України в частині списання заставного майна порушену Миргородським міжрайпрокурором 30.01.2012 на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України, в зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Згідно постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.09.2012 у справі № 1620/2620/2012 (провадження 4/1620/77/2012) скаргу ОСОБА_1 на постанову Миргородського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи № 121160013 від 30.01.2012 щодо службових осіб ТОВ "Миргородм`ясопром" залишено без задоволення, оскільки оскаржувана постанова частково скасована 30.08.2012 ст. слідчим Миргородської міжрайонної прокуратури Жиліним А.С.

Миргородський відділ поліції ГУНП в Полтавській області листом від 15.10.2020 (а.с. 133 т. 57) повідомив ліквідатору ОСОБА_3 , що кримінальна справа № 121160013 за підозрою ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382 КК України скерована до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.07.2013 по справі № 1620/3084/2012 (провадження № 1/541/9/2013) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України на підставі на підставі ст. 48 КК України, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 367 ч.2 КК України закрито відповідно до ст. 7 КПК України (1960). Зазначена постанова вмотивована тим, що злочин, який скоєний ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості, ОСОБА_1 26.07.2012 звільнений з посади директора ТОВ "Миргородм`ясопром" на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, на дату винесення постанови ніде не працює, що свідчить про те, що підсудний перестав бути суспільно - небезпечною особою, ТОВ "Миргородм`ясопром", де було скоєно злочин, постановою господарського суду Полтавської області від 05.07.2012 ліквідовано.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями)

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що: фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року) (ст. 13 Закону).

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та суб`єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Починаючи з 2008 року і до визнання ТОВ "Миргородм`ясопром" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури обов"язкова фінансова звітність, що включає в себе, баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів, боржником до органу статистики не подавалась, що підтверджується інформацією Головного управління статистики у Полтавські області (вих.№ 22-18/31-20 від 30.10.2020 - а.с.126 т. 57).

Зазначена обставина учасниками провадження не спростована.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 4 тієї ж статті Кодексу установлено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Як передбачено ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

В свою чергу, за приписами ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства зобов`язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Згідно ст. 23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За приписами ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Як передбачено ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Згідно ст. 63 Закону України "Про господарські товариства" контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Згідно із Статутом ТОВ "Миргородм`ясопром" метою діяльності Товариства є сприяння розвитку ринкових відносин, насичення ринку товарами та послугами за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок, нових технологій, розвитку возвнішньоекономічних зв"язків (п. 2.1 Статуту).

За Статутом ТОВ "Миргородм`ясопром" учасники Товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності, протоколами Зборів та іншою документацією (п. 4.1. Статуту).

Згідно п. 4.3. Статуту учасники Товариства поряд з іншим, зобов`язані, виконувати вимоги установчих документів та рішення Зборів Учасників, інших внутрішніх (локальних) нормативних актів Товариства; брати участь в управлінні Товариством, бути присутніми особисто або через представника на чергових та позачергових Зборах учасників; не перешкоджати своїми діями здійсненню Товариством своєї діяльності.

Відповідно до п. 8.1. та п. 8.2. Статуту ТОВ "Миргородм`ясопром" вищим органом управління Товариством є Збори Учасників. Кількість голосів кожного Учасника Зборів визначається пропорційно розміру його частки у статутному фонді Товариства.

Збори Учасників призначаються по потребі, але не рідше двох разів на рік. Порядок та обставини для позачергового скликання Зборів, вимоги до правил проведення Зборів визначаються чинним законодавством (п. 8.7. Статуту).

Згідно п. 8.3. Статуту ТОВ "Миргородм`ясопром Збори Учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. Виключно компетенцією Зборів є , зокрема, затвердження річних результатів діяльності Товариства та його дочірніх підприємств, затвердження звітів Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; винесення питання про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства (п. 8.3.9, п. 8.3.10).

Відповідно до п. 8.9. Статуту виконавчим органом Товариства є Дирекція , яку очолює Генеральний директор Товариства. До складу Дирекції також входять Заступник Генерального директора з юридичних питань та економічної безпеки, Директор, інші керівники Товариства за визначенням Генерального директора.

Генеральний директор ТОВ "Миргородм`ясопром" обирається зборами Учасників. До його компетенції відноситься: забезпечення виконання рішень Зборів Учасників та звітування про їх виконання; затвердження штатного розкладу, посадових інструкцій, інших внутрішніх нормативних актів щодо організації роботи Товариства; прийняття на роботу необхідних Товариству працівників з визначенням їх посадових окладів, а також їх звільнення з посад; виконання без довіреності дій від імені Товариства , представлення його в стосунках з іншими юридичними чи фізичними особами, органами державної влади та управління, судових органах; розпорядження майном Товариства в межах, визначених Учасниками, укладання угод , відкриття в банківських установах рахунків та проведення операцій по них; видання довіреностей працівникам Товариства; вирішення питань про надання безвідсоткових ссуд працівникам Товариства, з визначенням їх сум та термінів повернення; вирішення усіх інших питань діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів Учасників.

Відповідно до п. 8.11. Статуту ТОВ "Миргородм`ясопром" контроль за фінансово-господарською діяльністю Виконавчого органу здійснюється Ревізійною комісією, яка обирається з числа Учасників і представників трудового колективу у кількості трьох осіб. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок Зборам. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку Ревізійної комісії Збори не мають права затверджувати баланс Товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових Зборів, якщо виникла загроза суттєвим інтересам Товариства або виявлені зловживання службовими особами Товариства.

Суд зауважує, що матеріали справи не свідчать про дотримання наведених вимог закону та Статуту ТОВ "Миргородм`ясопром" особами, на яких спрямована заява ліквідатора про субсидіарну відповідальність, а саме ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти".

Так, як було встановлено судом, на даний час учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" є:

-ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти", розмір внеску до статутного фонду (грн.): 556000,00 (31,11%);

- ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного грн.): 700 000,00 (39,17%).

За даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повноваження керівника (виконавчий орган) ТОВ "Миргородм`ясопром" виконував ОСОБА_1 .

Виходячи з матеріалів справи, учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" ОСОБА_1 , вимоги до яких заявлені ліквідатором, протягом діяльності ТОВ "Миргородм`ясопром" не скликалися та не проводилися як обов`язкові річні збори з питань розгляду фінансової звітності, розподілу прибутку, так і позачергові збори з нагальних питань Товариства, зокрема коли у 2009-2010 роках виник ризик неплатоспроможності товариства.

У відповідності до приписів ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" ОСОБА_1 , будучи учасником ТОВ "Миргородм`ясопром" та одночасно його генеральним директором, мав право на скликання позачергових загальних зборів при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу.

Крім цього, інший учасник боржника - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" мав право та не був позбавлений можливості (як і інші учасники, які володіли часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 20%+, у тому числі і ОСОБА_1 ), ініціювати скликання загальних зборів учасників та поставити на їх вирішення питання про покриття збитків, які утворились внаслідок заборгованості перед кредиторами, а не їх подальшого нарощування директором.

Суд зауважує, що засновник (учасник) має законодавчо визначене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, а також має право можливість ознайомитися з річною фінансовою звітністю товариства, вживати заходів для проведення аудиту, а враховуючи його право брати участь у розподілі прибутку товариства, мав бути обізнаний з фінансовою ситуацією, що склалася у ТОВ "Миргородм`ясопром".

Не встановлено судом і обставин створення загальними зборами учасників відповідно до приписів Статуту ревізійної комісії, яка мала б здійснювати контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства.

Відтак, всупереч нормам ст. 61, 63 Закону України "Про господарські товариства" контроль за діяльністю Товариства напередодні порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Миргородм`ясопром" не здійснювався ані Зборами учасників Товариства, ані ревізійною комісією.

Зазначені обставини учасниками провадження не спростовані.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами і доповненнями) засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

Подібні за змістом положення наведені в ч.ч. 1-3 ст. 4 КУзПБ,

Проте такі дії а учасниками ТОВ "Миргородм`ясопром" всупереч вимогам закону не вчинялись, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

На підставі зазначеного суд дійшов до висновку, що учасники ТОВ "Миргородм`ясопром" самоусунулися від участі в управління справами товариства, не виявили бажання бути обізнаними з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які показували прогресуючу негативну тенденцію в бік нарощення кредиторської, заборгованості, чим не сприяли товариству в здійсненні ним своєї діяльності.

В той же час, керівництвом ТОВ "Миргородм`ясопром" не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість.

При тому, що за приписами ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, боржник зобов`язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

- при ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

- в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, матеріали та обставини у справі № 23/11 вказують на винну, протиправну поведінку учасника ТОВ "Миргородм`ясопром" та одночасно його генерального директора Коднєва В.В. та іншого учасника боржника ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти", до яких заявлено вимоги, яка виражається переважно у протиправній бездіяльності, категорії прояву та форми вираження якої наведено вище по тексту ухвали, що розкриває об`єктивну сторону правопорушення.

Суд наголошує, що суб`єктивна сторона правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності характеризується необережністю означених суб`єктів правопорушення (учасників та керівників), їх необачною поведінкою щодо належного здійснення прямого чи опосередкованого контролю за організаційною, розпорядчою, фінансовою діяльністю ТОВ "Миргородм`ясопром", їх легковажним ставленням до реалізації своїх повноважень згідно вимог законодавства та положень Статуту та сумлінного виконання покладених на них обов`язків.

Особами, до яких заявлено вимоги, не доведено протилежного, їх вина у вчиненому правопорушенні у вигляді бездіяльності належними доказами не спростована, а виходячи з принципу правової презумпції субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, закріпленого у статті 61 КУзПБ та статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), вважається встановленою.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що з часу відкриття провадження у справі № 23/11 про банкрутство ТОВ "Миргородм"ясопром" Коднєв В.В. був позбавлений права або обмежений в повноваженнях стосовно як майна так і будь-яких організаційно - розпорядчих рішень стосовно майна товариства суд зауважує, що відкриття провадження у справі про банкрутство не обмежує права та обов"язки керівника підприємства - боржника щодо використання майна в поточній діяльності. Розпорядник майна Матлаш В.В. здійснював лише контроль за відчуженням майна боржника у відповідності до приписів ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також суд зазначає, що обов"язок щодо подання фінансової звітності юридичної особи покладено на посадових осіб цієї юридичної осіб. Враховуючи те, що у відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження генерального директора ТОВ "Миргородм"ясопром" Коднєва В.В. щодо управління товариством та розпорядження його майном припинилися з дати винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, в даному випадку з 05.07.2012, обов"язок щодо подання фінансової звітності до органів статистики за період з 2008-2011 роки покладено на ОСОБА_1

Учасником ТОВ "Миргородм"ясопром" Кодневим В.В. , який одночасно також є керівником іншого учасника ТОВ "Миргородм"ясопром" - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти", через свого представника заявлено до суду клопотання про застосування при розгляді заяви ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов"язаннями боржника строку позовної давності (а.с. 148-150 т. 60). В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що строк позовної давності щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності має обчислюватися з дати визнання боржника банкрутом, а саме з 05.07.2012, коли судом були встановлені обставини неможливості відновлення платоспроможності ТОВ "Миргородм"ясопром". Відтак, перебіг строку позовної давності для звернення з заявою про покладення субсидіарної відповідальності по зобов"язаннях боржника почався 05.07.2012 року та відповідно закінчився 05.07.2015.

При розгляді зазначеного клопотання судом прийнято до уваги наступне.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (ст. 256 ЦК України).

За змістом даної статті позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Постановою господарського суду Полтавської області від 05.07.2012р. ТОВ "Миргородм`ясопром" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства - банкрута призначено арбітражного керуючого Матлаша В.М. (ліцензія серії АВ № 600804 від 25.05.2012 р.) з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.01.2015р. припинено повноваження арбітражного керуючого Матлаша В.М. в якості ліквідатора ТОВ "Миргородм`ясопром", ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Булаха О.І.

З 15.08.2015 повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чупрун Є.В..

В силу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та КУзПБ , арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.

Через арбітражного керуючого здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.

Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.

Відтак, саме з цього моменту арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника.

Така правова позиція наведена Верховним Судом у справах № 904/5978/14, № 904/7981/17.

За приписами ч. 2 ст. 61 КУзПБ, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд зауважує, що питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний до 21.10.2019) має тотожне правове регулювання.

Таким чином, лише ліквідатор банкрута наділений повноваженнями щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

Висновок суду узгоджується із позицією, викладеною у постановах Верховним Судом у справах № 904/5978/14, № 904/7981/17, №902/357/18 від 16.04.2019

Арбітражного керуючого Чупруна Є.В. ліквідатором банкрута було призначено 15.08.2015, про що судом постановлено відповідну ухвалу. Відтак саме з моменту призначення арбітражного керуючого Чупруна Є.В. ліквідатором боржника (15.08.2015) в останнього виникло право на звернення до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та засновника.

Суд зауважує, що ні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (положення якого втратили чинність), ні чинний КУзПБ не встановлюють спеціальних норм про позовну давність, зокрема, щодо звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальностію. Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.

Арбітражний керуючий Чупрун Є.В. був призначений ліквідатором ТОВ "Миргородм`ясопром" 15.08.2015 , а відтак 3 - річний строк позовної давності на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності сплинув 15.08.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор звернувся до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності 27.11.2020, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті ліквідатора (до господарського суду Полтавської області зазначена заява надійшла 30.11.2020), тобто з пропуском 3-річного строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.

Статтею 267 ЦК України встановлено наслідки спливу позовної давності. У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обгрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності , то суд зобов"язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу ( тобто або відмовити в позові у зв"язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в буд-якому разі вирішити спір з посиланням на заначену норму ЦК України) ( постанова КГС ВС від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15) .

З огляду на викладене, враховуючи, що заявлені ліквідатором вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника судом визнано обґрунтованими, а учасником ТОВ "Миргородм"ясопром" ОСОБА_1 , який одночасно також є керівником іншого учасника ТОВ "Миргородм"ясопром" - ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" подано заяву про сплив позовної давності, ліквідатором ТОВ "Миргородм"ясопром" не наведено поважних причин пропущення спливу стороку позовної давності, суд застосовує до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та відмовляє у задоволенні заяви ліквідатора Чупруна Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Миргородм`ясопром" на ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" шляхом солідарного стягнення на користь боржника 14 670 742,84грн.

Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 267 Цивільного кодекс України ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Чупруна Є.В. про притягнення ОСОБА_1 та ВАТ "Торговий дім "Українські харчові продукти" до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Миргородм`ясопром" шляхом солідарного стягнення на користь боржника 14 670 742,84грн (вх. № 13336 від 30.11.2020) (з урахуванням уточнень за вх. № 965 від 26.01.2021 та пояснень вх. № 3949 від 12.04.2021 до заяви ).

2. Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство, органу державної виконавчої служби.

3. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядки та строки, визначені ст. ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Ореховська