Постанова

від 05.07.2023 по справі 426/2428/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4844/23 Справа № 426/2428/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Головін В.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестхоллс Веста до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року , -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22230.94 доларів США та 16035.54 гривень пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0022/08/09-N згідно умов якого позивач надав Відповідачу кредит на придбання двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 27000,00 доларів США. Відповідач зобов`язався своєчасно повертати позивачу кредитні кошти, згідно з умовами вказаного договору. У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Форум, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестхоллс Веста до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестхоллс Веста» заборгованість за кредитним договором №0022/08/09-N від 01 лютого 2008 року у розмірі 22230.94 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестхоллс Веста» пеню у розмірі 16035.54 гривень.

Також вирішено питання щодо судових витрат ( том 3 а.с.129-131).

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 посилаючись напорушення судомнорм матеріальногота процесуальногоправа проситьрішення скасуватита направитисправу доіншого судупершої інстанціїза встановленоюпідсудністю (том 3 а.с.а.с.144, 161).

Перевіривши матеріалисправи,законність таобґрунтованість рішеннясуду вмежах доводівапеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0022/08/09-N згідно умов якого позивач надав Відповідачу кредит на придбання двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 27000,00 доларів США.

Згідно умов укладеного договору:

1. Позивач надав Відповідачу кредит на придбання двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 27000,00 доларів США;

2. Відповідач за договором прийняв на себе зобов`язання:

Повернути Позивачу отриманий кредит не пізніш 31.01.2033 року;

Здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 90,00 доларів США.

Проценти за користування кредитом сплачувати щомісячно, не пізніше 20 числа кожного місяця з розрахунку 12,5 % процентів річних;

За несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів (п. 4.1 Кредитного договору);

За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених п.3.3. (крім п. 3.3.2) кредитного договору сплатити Позивачу штраф у розмірі 5 000,00 грн. (п. 4.4 Кредитного договору);

25.10.2010 р. та 18.07.2012 р. між Позивачем та Відповідачем були укладені Додатковий договір б/н та Договір про внесення змін та доповнень №2 до Кредитного договору, якими уточнювалися окремі питання.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, видав Відповідачу кредитні кошти в сумі 27000,00 доларів США.

В свою чергу, Відповідач зобов`язання за договором не виконав та не виконує на цей час.

У відповідності до п. 3.2.2. Кредитного договору Позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними у випадку невиконання чи неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

В зв`язку з систематичним порушенням з боку Відповідача умов Кредитного договору Позивач змушений звернутися до суду з проханням достроково стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Станом на 20 квітня 2015 року за Відповідачем перед Позивачем наявна заборгованість в сумі 22230,94 дол. США, що в гривні за курсом НБУ на 20.04.2015 р. становить 468131,44 грн. заборгованості за кредитом та 16 035,54 грн. (пеня) та складається з:

Прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів: 446,94

еквівалент в гривні 9 411,51

Поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів: 19 350,00

еквівалент в гривні 407 465,60

Прострочена заборгованість за нарахованими процентами: 2 090,31

еквівалент в гривні 44 017,02

Поточна сума заборгованості за нарахованими процентами: 343,69

еквівалент в гривні 7 237,31

Загальна сума заборгованості без штрафних санкцій: 22 230,94

еквівалент в гривні 468 131,44

Сума пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами: 761,51

еквівалент в гривні 16 035,54

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором в валюті кредиту (без врахування штрафу за порушення умов п. 3.3.7 Кредитного договору), дол. США: 22 992,45.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором в гривнях становить:484 166,99.

В забезпечення прийнятих на себе Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, 01.02.08 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Іпотечний договір, засвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Прівальцевою Я.В. за реєстровим № 206, у відповідності до якого в іпотеку було передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що на теперішній час відповідачем не повернуто кредитні кошти, згідно з умовами кредитного договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Так, відповідно до змісту ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

З матеріалів справи не вбачається, що існуюче зобов`язання між сторонами було виконано, або припинено іншим шляхом, передбаченим ст. ст. 600-609 ЦК України.

З урахуванням того, що у відповідача перед банком існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її стягнення в розмірі визначеному судом 1 інстанції.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що суд 1 інстанції неправомірно виніс рішення, оскільки справа не підсудна цьому суду, у зв`язку із тим, що предметом іпотеки за зазначеним кредитним договором є двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, позивач просить в своєму позові стягнути грошові кошти, що не відповідає пунктам укладеного кредитного договору в частині стягнення за невиконання основного зобов`язання за кредитним договором саме предмета іпотеки.

Колегія суддів вказані посилання не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключнопозивачеві (частинаперша статті20ЦК,статті 3і 4 ЦПК).

Позивач на власний розсуд обрав спосіб захисту свого права шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Як вбачається, із матеріалів справи, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально віднесено до підсудності Ленінського районного суду м. Луганська.

Відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ і кримінальних справ №2710/38-14 від 02.09.2014 року Про визначення територіальної підсудності справ - територіальну підсудність цивільних справ підсудних Ленінському районному суду м. Луганська змінено на Сватівський районний суд Луганської області.

У зв`язку із чим 05.05.2015 року позивач і подав позову заяву Сватівському районному суду Луганської області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сватівського районного суду Луганської області на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Враховуючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що у вказаній справі правильно визначено суд, до якого звернувся позивач і який розглянув справу по суті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: