Рішення

від 04.07.2023 по справі 127/3148/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/3148/23

Провадження № 2/127/367/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Підрезу І.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позов мотивувала тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 березня 2007 року у справі №20780/2007 було стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання їх спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення донькою повноліття. Наразі позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття та продовжує навчання на денному відділенні факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) Національного університету «Одеська юридична академія», а також на денній формі в коледжі нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій. У зв`язку з навчанням на денній формі, позивачка позбавлена можливості працювати та самостійно отримувати дохід. Крім того, навчання вимагає додаткових витрат, зокрема на оплату оренди житла, витрат на проїзд до Одеси за місцем перебуванням навчальних закладів. З вересня 2021 року позивачка орендує однокімнатну квартиру, загальною площею 38 кв.м, в м. Одеса та сплачує щомісячно близько 9000,00 грн. Всі вищевказані обставини свідчать про те, що позивачка потребує матеріального забезпечення, яке забезпечує лише її матір, для якої це є обтяжливим. У той же час, відповідач, як батько позивачки, після досягнення нею повноліття, не допомагає матеріально, не дає жодних коштів доньці, не купує їй життєво необхідні речі та продукти, взагалі не приймає фінансової участі в житті дитини. При цьому відповідач є повністю здоровою працездатною особою, є дійсним військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), де на постійній основі отримує грошове забезпечення. З огляду на викладене позивачка просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду та до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку або до закінчення нею навчання; також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

08.03.2023 відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов (вх. №18324) згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1/8 від його заробітку (доходу), починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду та до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років або до закінчення нею навчання, в залежності від того, яка подія настане раніше. Зазначив, що жодним чином не заперечує права своєї доньки ОСОБА_1 на отримання аліментів та свого обов`язку по її утриманню на період навчання, але розмір аліментів у вигляді 1/3 від його заробітку (доходу) вважає необґрунтовано завищеним та неспівмірним з реальними потребами доньки, оскільки 1/3 частина від його грошового забезпечення в грошовому виразі буде становити 15000,00-16000,00 грн. Відтак відповідач вважає достатнім та обґрунтованим розмір аліментів у розмірі 1/8 від його заробітку (доходу), що у свою чергу у грошовому виразі становитиме 5000,00-6000,00 грн, які вважає достатніми для забезпечення потреб доньки по оплаті навчання та інших пов`язаних з цим витрат. Зауважив на наявності в обох батьків обов`язку утримувати дитину, яка продовжує навчання, та за умови його дотримання кожним з батьків витрати по оплаті вартості навчання доньки у НУ «Одеська юридична академія» становитимуть по 1293,75 грн (31050,00 грн / 12 місяців / 2) з кожного. Щодо навчання у Фаховому коледжі нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій зауважив, що у даному навчальному закладі ОСОБА_1 навчається за кошти державного бюджету та отримує соціальну стипендію в розмірі 890,00 грн щомісячно. З приводу витрат ОСОБА_1 на проживання, оренду житла та проїзд на навчання до м. Одеси відповідач ставить під сумнів дійсність наданих позивачкою доказів оренди житла в м. Одесі. Також зауважив, що у наданих ОСОБА_1 квитанціях Монобанк призначенням платежу є «переказ особистих коштів» та не зазначено на чию користь відбувся переказ. Окрім того, найм житла є власною ініціативою позивачки, яка жодним чином не погоджувалася з відповідачем та не ставилася до його відома. При цьому НУ «Одеська юридична академія» надає можливість проживати у комфортабельних гуртожитках усім потребуючим, у тому числі іногороднім здобувачам освіти, до того ж для учасників бойових дій та їх родичів (дітей) проживання у гуртожитку є безкоштовним. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який є учасником бойових дій, то остання мала та має можливість проживати у гуртожитку на безоплатній основі. Також відповідачу є незрозумілою необхідність оренди квартири з огляду на те, що навчання в освітніх закладах, у яких навчається позивачка, з 24.02.2022 здійснюється в онлайн формі без відвідування занять в приміщеннях закладів. Заперечив щодо твердження позивачки про відсутність будь-якої допомоги з боку батька після досягнення нею повноліття, оскільки за його власною заявою з отриманих доходів продовжують вираховуватися виплати на її користь. Також вказав про перебування на його утриманні іншої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, то вважає їх неспівмірно великими, оскільки вони не відповідають складності справи з врахуванням того, що розгляд даної справи проводиться у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб.

17.03.2023 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Підреза І.В. подала відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №20784) згідно якої просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач не погоджується із міркуваннями та аргументами відповідача щодо розміру аліментів на утримання позивачки. Зазначила, що на сьогоднішній день відповідач дійсно проходить військову службу і отримує грошове забезпечення у високому розмірі, включаючи додаткову винагороду на період воєнного стану, і тому 1/3 становить високу суму, однак у будь-який момент обставини можуть змінитися і у тому аліменти у розмірі 1/8 частки від доходу, на який згодний відповідач, жодним чином не покриватимуть витрати позивачки. Зауважила, що твердження відповідача про те, що навчання проводиться лише в дистанційному режимі в форматі онлайн занять не відповідають дійсності, адже, зважаючи на забезпечення укриття, навчання ІІ семестру 2022-2023 проводиться оф-лайн у формі аудиторних занять. При цьому позивачка зазначила, що не може проживати у гуртожитку, інші особи, які могли б її утримувати відсутні, так як мати ОСОБА_5 , перебуває на пенсії, а сама позивачка через значне навчальне навантаження позбавлена змоги працювати та отримувати дохід. Щодо понесених позивачкою витрат на правничу допомогу зазначила, що вартість послуг на професійну правничу допомогу попередньо погоджена сторонами у договорі про правову допомогу.

24.03.2023 відповідач ОСОБА_2 подав заперечення (вх. №22795) згідно яких зауважив, що не заперечує права доньки на отримання аліментів та свого обов`язку по її утриманню на період навчання, але розмір аліментів у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу) вважає необґрунтовано завищеним та неспівмірним з реальними потребами доньки, натомість вважає достатнім та обґрунтованим розмір аліментів у вигляді 1/8 від його заробітку (доходу).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, що ґрунтуються на вимогах ст. 182, 199, 200 СК України.

Судом установлено,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.02.2005 (а.с. 9).

Рішенням Замостянського районного суду в м. Вінниці у справі №2-780/2007 від 07.03.2007 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі частинивсіх видівзаробітку щомісячно,але неменше 30%прожиткового мінімумудоходів громадянна дитинувідповідного вікупочинаючи з06.02.2007року (а.с. 10).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття та є студенткою 1-го курсу факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) (контракт) денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія» (термін навчання з 26.09.2022 по 30.06.2026), що підтверджується довідкою Національного університету «Одеська юридична академія» №ВК-5 від 09.01.2023, копією договору про навчання №11370580-2022 від 06.09.2023, укладеного Національним університетом «Одеська юридична академія» та ОСОБА_5 , та копією договору №11370580-2022 про надання платної освітньої послуги для підготовки бакалавра від 06.09.2023, укладеного Національним університетом «Одеська юридична академія» та ОСОБА_5 . Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 124200,00 грн; вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 1) 2022-2023 навчальний рік 31050 грн; 2) 2023-2024 навчальний рік 31050 грн; 3) 2024-2025 навчальний рік -31050 грн; 4) 2025-2026 навчальний рік - 31050 грн (а.с. 11, 13-14, 15-17).

Водночас позивачка ОСОБА_1 проходила навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеського національного технологічного університету», дата завершення навчання 30.06.2023, про що сторонами не заперечується.

Позивачкою надано копії договір найму житла від 19.09.2021 та копію додатку №1 до договору найму житлового приміщення №1 від 19.09.2021 (а.с. 18-19, 20).

Згідно відповіді Національного університету «Одеська юридична академія» №27.8-26 від 06.03.2023 на адвокатський запит №3-2702/23 від 27.02.2023 ОСОБА_1 є здобувачкою вищої освіти 1 курсу факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) УН «ОЮА» денної форми здобуття освіти, контракт. Термін проходження навчання здобувачки з 26.09.2022 по 30.06.2026. У І семестрі 2022-2023 н.р. в університету було запроваджено змішану форму навчання з використанням дистанційних технологій, а у ІІ семестрі 2022-2023 н.р. навчання забезпечується в аудиторному режимі. ОСОБА_1 отримує освітню послугу за кошти фізичних осіб та/бо юридичних осіб, стипендію не одержує. З проханням на дозвіл щодо проживання у гуртожитку ОСОБА_1 не зверталась (а.с. 54, 55).

Крім того, згідно відповіді Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеського національного технологічного університету» №109 від 28.02.2023 на адвокатський запит №4-2702/23 від 27.02.2023 ОСОБА_1 є студенткою Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеського національного технологічного університету» денна форма навчання, за кошти державного бюджету. Дата завершення навчання 30.06.2023. За період навчання у ФКНТІІС ОНТУ ОСОБА_1 отримувала наступні виплати : 2020-2021 н.р. академічну стипендію у розмірі 980,00 грн щомісячно; 2022-2023 р.н. з 01.01.2023 соціальну стипендію у розмірі 890,00 грн щомісячно Студентка ОСОБА_1 (будь-яка інша особа в її інтересах) не зверталася до адміністрації коледжу з питанням про надання їй в користування гуртожитку (а.с. 56, 57).

Відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.10.2017 (а.с. 42).

Як вбачається із звіту про здійсненні відрахування та виплати №350/119/5/45-ЛС від 27.02.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_4 , за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення та інші доходи, при цьому згідно рапорту здійснювалося перерахування аліментів у розмірі 25% від стягнення. Зокрема, дохід за січень 2022 року становить 14366,91 грн, за лютий 2022 року 18026,47 грн, за березень 2022 року 18026,47 грн, за квітень 2022 року 18026,47 грн, за травень 2022 року 18267,13 грн, за червень 2022 року 18371,33 грн, за липень 2022 року 18420,12 грн, за серпень 2022 року 18635,92 грн, за вересень 2022 року 18635,92 грн, за жовтень 2022 року 18635,92 грн, за листопад 2022 року 33778,92 грн, за грудень 2022 року 48778,92 грн, за січень 2023 року 47639,42 грн. Аліменти утримані та перераховані повністю. Заборгованості немає (а.с. 43).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 20.03.2018 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, 20.03.2018 відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , у якому народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 07.02.2019 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 50, 51).

На підтвердження стану здоров`я відповідачем ОСОБА_2 також надано копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1120, копію довідки №1539 військово-лікарської комісії від 18.07.2017, копію витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, копію довідки військово-лікарської комісії №1483 від 13.08.2019 та копію виписного епікризу №8889 (а.с. 45-49).

Відповідач проживає окремо.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

ОСОБА_1 досягла повноліття, є меншою 23 років, продовжує навчання, доходів не має (окрім того, що отримувала стипендію), а тому суд дійшов висновку, що дочка потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу в певній мірі.

При цьому суд враховує, що відповідач не заперечував щодо права дочки на отримання аліментів та свого обов`язку по її утриманню на період навчання, доказів неможливості надання такої допомоги суду не надав.

Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, чоловіка, дружини, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Частиною 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо наданих позивачкою копій квитанцій про здійснення ОСОБА_1 фінансових операцій, то з останніх не можливо встановити обставини на підтвердження яких вони надані, оскільки не містять відомостей про призначення платежу з якою метою вони здійснювалися. Крім того, фотокопії скріншотів по кредитній картці «Чорна картка» не можуть бути прийняті судом до уваги, так як з останніх неможливо встановити стан заборгованості на певну дату та належність кредитної картки певній особі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначалося вище суд дійшов висновку, що повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання, а батько може надавати таку допомогу в певній мірі.

Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує взаємний обов`язок батьків по утриманню дитини, а також те, що на утриманні у відповідача є також інша донька, те, що відповідач доказів неможливості утримувати доньку суду не надав. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, витрати пов`язані з навчанням (проїзд до навчального закладу, харчування, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, зокрема й щодо можливості кожного із батьків надавати допомогу, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 1/6 частки доходу відповідача.

При визначені розміру аліментів суд взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24.12.2014 в справі №6-186цс14, та врахував всі обставини, визначені ст. 182 СК України, та певну можливість утримання дочки матір`ю (позивачем), як-то визначено ст. 200 СК України.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного обґрунтування розміру аліментів, про стягнення якого заявлено позов та можливості їх сплати у визначеному нею розмірі відповідачем.

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 201, 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто у даній справі з 03 лютого 2023 року.

Суд також звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 199 СК України право повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на її утримання припиняється у разі припинення навчання, а тому суд при визначенні періоду стягнення аліментів вважає за необхідне встановити межу до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення повнолітньою дитиною 23 років.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено частково, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 536,80 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).

Щодо витратна правничудопомогу,то судвраховує,що відповіднодо ст.131ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно дост.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ряд обставин, визначених ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. На підтвердження цих обставин суду надано копію договору №01/26/01/2023 про правову допомогу від 26.01.2023 згідно до п. 5.1 якого вартість послуг до договору становить 8000,00 грн.

Крім того на підтвердження витрат на правничу допомогу, окрім копії договору №01/26/01/2023 про правову допомогу від 26.01.2023, надано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1046250 від 30.01.2023, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 30.01.2023 та копію квитанції до прибуткового касового ордера №02 від 26.01.2023 на суму 8000,00 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, заперечуючи щодо їх розміру, вказує на завищений розмір цих витрат порівняно зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд, перевіривши дані витрати, пов`язані з розглядом справи, вважає їх розмір дещо неспівмірним наданим послугам. Суд зважає, що сама справа є незначної складності, сама позовна заява є незначною за об`ємом, за кількістю зібраних доказів, підготовлених документів, відповідь на відзив та є незначною, не потребує значних професійних навичок для її оформлення.

З огляду на викладене, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін, а також враховуючи часткове задоволення позову та з урахуванням поданого відповідачем заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів, суд дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.182,199,200СК України,ст.ст.12,81-82,141,263-265,279,430ЦПК України,суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), яка навчається у Національному університеті «Одеська юридична академія», аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03 лютого 2023 року, і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) 2000,00 грн (дві тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна