Рішення

від 09.02.2023 по справі 183/5368/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/5368/20

Провадження № 2/183/249/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Коссовича А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач ТОВ "Агро-Віта 2000" через свого представника адвоката Шкуро Ю. А. звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 10 березня 2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений договір було зареєстровано відділом Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області 24 вересня 2012 року.

Позивач зазначає, що в лютому 2017 року відповідач звернувся на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ "Агро-Віта 2000" із вимогами про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди, посилаючись на відсутність його волевиявлення на укладання такого договору, проте орендну плату за період з 2013 року по 2017 рік останній систематично отримував у касі підприємства. Так, за період 2013-2017 роки відповідачеві було виплачено грошові кошти в загальному розмірі 32 782,00 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22липня 2019 року позов ОСОБА_2 було задоволено, визнано договір оренди від 10березня 2012 року, укладений між ним та ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Віта 2000" щодо земельної ділянки площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений договір було зареєстровано відділом Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області 24 вересня 2012 року недійсним.

У зв`язку із вищезазначеними обставинами, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути х відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 32 782,00 грн. і вирішити питання стосовно судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 18 травня 2021 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ямкового В. Ф. звернувся на адресу суду із відзивом на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній заперечує щодо задоволення позовних вимог і просить вирішити питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що дійсно відповідачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У 2010 році між ОСОБА_1 та ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, за домовленістю між сторонами державну реєстрацію договору оренди повинно було здійснити саме це підприємство, яке в період з 2010 по 2016рік виплачувало йому орендну плату. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" за отриманням свого примірника договору оренди, внаслідок чого ним було отримано примірник договору оренди з ТОВ "Агро-Віта 2000", який нібито укладено 10 березня 2012 року з ним на термін 7 років від дня його реєстрації, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24вересня 2012 року, проте, вищезазначений договір оренди Позивач з даним Відповідачем не укладав, що стало підставою для звернення останнім на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ "Агро-Віта 2000", третя особа ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" про визнання вищезгаданого Договору оренди недійсним (справа № 183/563/17). У ході судового розгляду ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було призначено судову почеркознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта № 2859-17 від 06 жовтня 2017 року, підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди землі без номеру від 10березня 2012року виконаний не ним, а іншою особою. Так, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року, ухваленим у справі № 183/563/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03лютого 2021 року, визнано недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, укладений щодо земельної ділянки площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264) і вирішено питання стосовно судових витрат. Додатково відповідач посилається на невідповідність доводів ТОВ "Агро-Віта 2000" фактичним обставинам справи, адже земельна ділянка площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264) з 24 вересня 2012 року (дата реєстрації Договору оренди) та по 2017рік знаходилась в його безпосередньому користуванні, що останній підтверджує виплатою сум орендної плати за період з 2013 року по 2017 рік, разом з тим зазначає, що фактично земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ "Агро-Віта 2000" також у період з 2017 року до 2019 року, однак за фактичне користування якою орендна плата не сплачувалась, а починаючи з жовтня 2019 року вищезазначена земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи, що оформлено відповідним договором оренди земельної ділянки (а.с. 59-65).

Ухвалою судді від 07 грудня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання (а.с. 36). Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року постановлено про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року, ухваленим у цивільній справі № 183/563/17 (а.с. 50). Ухвалою суду від 21 травня 2021 року провадження у справі було поновлено (а.с. 72). Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі з її призначенням до судового розгляду по суті (а.с. 115).

Сторони у судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що відповідачеві ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №176348, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначені обставини установлені рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року, а тому окремому доказуванню не підлягають.

Суду, в засвідченій представником позивача копії, було надано договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Віта 2000", на підставі якого останньому в строкове, платне користування на правах оренди, було надано вищезазначену земельну ділянку площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264.

У період з 2013 року по 2017 рік ТОВ "Агро-Віта 2000" сплатило ОСОБА_1 кошти за користування вищезазначеною земельною ділянкою в загальному розмірі 32782,00грн., що підтверджується відповідними відомостями на виплату грошей, а також талонами із книжки пайовика, наданими суду у засвідчених представником позивача копіях (а.с. 11-16).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22липня 2019 року, ухваленим у справі № 183/563/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03лютого 2021 року, визнано недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Віта 2000" щодо земельної ділянки площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264), який зареєстрований 24вересня 2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області. Ухвалюючи вищезазначене рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладання такого договору оренди, оскільки відповідно до висновку експерта № 2859-17 від 06 жовтня 2017 року підпис від імені ОСОБА_1 у такому договорі виконаний не ним, а іншою особою (а.с. 17-19, 64-65).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений уст. 16 ЦК України, зокрема відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належатьправа володіння,користування тарозпоряджання своїммайном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1,2,4статті 373ЦК Українивизначено,що земляє основнимнаціональним багатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Правовласності наземлю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Так, відповідно достатті 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язаннямає виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зіст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зіст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7ст. 81 ЦПКУкраїни обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що починаючи з дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а саме з24 вересня 2012 року і до 2017 року, ТОВ "Агро-Віта 2000" фактично користувалося земельною ділянкою, належною ОСОБА_1 , зазначені обставини не спростовуються позивачем.

Як зазначалось вище, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22липня 2019 року, ухваленим у справі № 183/563/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03лютого 2021 року, визнано недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Віта 2000" щодо земельної ділянки площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264), який зареєстрований 24вересня 2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області.

Разом з тим, у період з 2013 року по 2017 рік ТОВ "Агро-Віта 2000" сплачувало ОСОБА_1 кошти за користування земельною ділянкою, загальний розмір яких становив 32 782,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними і регулюються положеннямиглави 83 ЦК України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставістатті 1212 ЦК України.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові №14-77цс18 від 23 травня 2018 року (справа №629/4628/16-ц).

За таких обставин, ураховуючи те, що ТОВ "Агро-Віта 2000" у період з 2012 року по 2017 рік фактично використовувало земельну ділянку площею 6,080 га (кадастровий номер 1223286000:02:035:0264), яка належить ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, оскільки договір оренди земельної ділянки, предметом якого була остання визнано недійсним з моменту укладення в судовому порядку, ТОВ "Агро-Віта 2000" мало сплачувати відповідачеві кошти за користування земельною ділянкою у такий період в порядку, визначеному ст. 1212 ЦК України, а тому стягнення з відповідача коштів у розмірі 32782,00грн. не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

Також, відповідно дост. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до приписівст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У зв`язку із висновками суду про відмову у задоволенні вимог позивача судові витрати, понесені відповідачем належить віднести на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", код ЄДРПОУ 35601700, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка. вул. Лесі Українки,10;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 09 лютого 2023 року.

Суддя Г. Є. Майна