Рішення

від 26.06.2023 по справі 568/628/16-ц

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/628/16-ц

Провадження №2/568/7/23

26 червня 2023 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Бідюк Т.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубенської районної ради, Радивилівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізований санаторно-оздоровчий комплекс «Веселка» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 2 кімнати, що знаходяться на другому поверсі будівлі школи-інтернату в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у 1989 році вона була призначена на посаду вчителя російської мови Срібненської НСШ. Їй було надано житло в будівлі шкільного інтернату в АДРЕСА_2 . У 1987 році інтернат закрили та у вказану будівлю заселили інших жильців. Вказана будівля станом на 2016 рік обліковується за Управлінням будинками м.Червоноармійськ Червоноармійського району Рівненської області. 25.12.1991 року рішенням виконавчого комітету Радивилівської міської ради позивачу надано дозвіл на прописку у вказаній будівлі. 05.03.1992 року відповідно до рішення Радивилівської міської ради №47 вул.Коміністичну перейменовано на вул.Паркова. В зв`язку з незадовільними умовами проживання (відсутність опалення, водопроводу) позивач неодноразово зверталась для вирішення вказаних проблем. Таким чином позивачу стало відомо, що цільове призначення вказаної будівлі неодноразово змінювалось «шкільний інтернат», «гуртожиток», «приміщення лікувально-адміністративного корпусу», також і деяких документах адреса вказаної будівлі зазначена АДРЕСА_3 . Згідно інформаціцї Бугаївської сільської ради будівля, за адресою АДРЕСА_1 на балансі сільської ради не перебуває. Правомірність вселення позивача у вказану будівлю встановлено рішенням Радивилівського районного суду від 14.12.2009 року (справа №2-а-668/09). Згідно вказаного рішення суду скасовано рішення Радивилівської районної ради №180 від 23.03.2001 року «Про передачу приміщення по АДРЕСА_4 ), скасовано в рішенні Радивилівської районної ради №139 від 25 червня 2007 року в частині включення до Додатку до переліку об`єктів районної комунальної власності (спільної власності територіальних громад району) в новій редакції №24 адміністративно-лікувального корпусу. За заявою позивача виготовлено технічний паспорт на кімнати, якими вона володіє, та знаходяться на другому поверсі будівлі школи-інтернату в АДРЕСА_1 . Оскільки, позивач добросовісно володіє чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним більше ніж 10 років, просить визнати за нею право власності на нерухоме майно за набувальною власністю, а саме на дві кімнати на другому поверсі будівлі школи-інтернату в АДРЕСА_5 , площею 25 кв.м. та кімнату АДРЕСА_6 , площею 18,9 кв.м, загальною площею 43,9 кв.м.

Подавши 17.07.2018 року заяву про уточнення позовних вимог, позивач просить визнати за нею право власності на нерухоме майно за набувальною власністю, а саме на дві кімнати на другому поверсі будівлі школи-інтернату в АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 ) кімнату № НОМЕР_1 , площею 25 кв.м. та кімнату №40, площею 18,9 кв.м, загальною площею 43,9 кв.м.

Ухвалою суду від 03 серпня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 31 серпня 2016 року справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Мельник Д.В.

Ухвалою суду від 11 вересня 2017 року справа прийнята до провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Радивилівської міської ради про зміну статусу відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника Радивилівської районної ради та залучено до участі усправі в якості третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Бугаївську сільську раду та спеціалізованих оздоровчо-санаторний комплекс «Веселка» с.Опарипси Радивилівського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року справа прийнята до свого провадження, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Панчук М.В.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року справа прийнята до провадження та призначено судове засідання.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями року справу передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Троцюк В.О.

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року справа прийнята до провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 08 липня 2021 року залучено до участі в справі Дубенську районурадуРівненськоїобласті як правонаступника Радивилівської районної ради Рівненської області, а також Радивилівську міську раду, як правонаступника Бугаївської сільської ради Рівненської області.

Радивилівською районною радою 29.08.2016 року подано заперечення проти позову ОСОБА_1 про визнання права власності, згідно якого заперечують проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування поданого заперечення вказує, що спірне приміщення будувалось на підставі рішення Бугаївською сільською радою за замовлення Рівненського облвиконкому, згідно рішення виконкому Червоноармійської районної ради від 30.06.1979 року, відповідно до якого затверджено акт державної комісії по прийманню в експлуатацію шкільного інтернату на 54 місць в с.Опарипси. В 1992 році з дозволу міської ради було видано ордери на вселення в гуртожиток шістьом сім`ям (в т.ч. ОСОБА_1 ) по АДРЕСА_2 . Рішенням Радивилівської міської ради від 29.07.1999 року №79 в перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району включено житлове приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 . Рішенням районної ради від 06.03.2015 року №656 в перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району шкільний інтернат на 54 місць за адресою АДРЕСА_7 . Інформація, що було змінено статус вказаної будівлі на гуртожиток, у відділі архітектури та містобудування РДА відсутня. 17.02.1993 року рішенням виконкому Радивилівської міської ради затверджено список жителів м.Радивилів, які перебувають на квартирному обліку при міськвиконкомі, в тому числі ОСОБА_1 . Посилання позивача на добросовісне володіння чужим майном та застосування до спірних правовідносин інституту набувальної давності, вважає безпідставним. оскільки, позивачу достовірно відомо власника спірного майна. Вказане підтверджується тою обставиною, що позивач разом з іншими мешканцями вказаного приміщення, неодноразово звертались до Радивилівської районної ради щодо надання будинку статусу житлового приміщення. Окрім того, спірна будівля знаходиться на території ССОК «Веселка», та згідно з нормативно-правових документів проживання сторонніх осіб (крім обслуговуючого персоналу) на території дитячого оздоровчого табору заборонено.

Представником Радивилівської міської ради 20.09.2016 року подано заперечення проти позову, в якому вважають позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Відповідно документів про введення в експлуатацію спірна будівля є шкільним інтернатом на 54 місця за адресою с.Опарипси Радивилівського району Рівненської області. 17.02.1993 року рішенням виконавчого комітету Радивимлівськоїміської ради затверджено список жителів м.Радивилів, які перебувають на квартирному обліку, серед яких є ОСОБА_1 . За адресою АДРЕСА_1 зареєстровані 8 осіб, а за адресо. АДРЕСА_3 будь-які громадяни не зареєстровані. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно інформація щодо будівлі по АДРЕСА_1 відсутня. Право власності на нерухоме майно на набувальною власністю може бути набуто на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник якого відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику відмовлено. Факт користування майно не може бути підставою для застосування інституту набувальної давності. У вказане приміщення позивач вселилася на підставі ордеру, тобто на підставі згоди власника, за час користування їй достовірно відомо про належність будівлі відповідачу. Позивач зверталась до Радивилівської міської ради із зверненням щодо прийняття на баланс Радивилівської міської ради будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 У задоволенні заяви було відмовлено. За таких обставин, посилання позивача на добросовісність, відкритість, давність володіння вказаним примішенням та визнання на нею права власності на нього за набувальною давністю безпідставне.

Представником ССОК «Веселка» 13.06.2018 року подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке. Згідно рішенням №126 від 30.06.1979 року Червоноармійської районної ради народних депутатів Ровенської області затверджено акт державної комісії по прийняттю а експлуатацію шкільного інтернату на 54 місць в с.Опарипси Радивилівського району Рівненської області. Рівненським обласним БТІ було проведено обстеження та видано технічний паспорт на будівлю школи-інтернат в АДРЕСА_1 на підставі заяви управління будинками м.Червоноармійськ. Вказана будівля обліковується за управлінням будинками м.Червоноармійськ. Згідно державного акту про право користування землею ССОК «Веселка» на території оздоровчого табору в АДРЕСА_7 знаходиться спірна будівля. яка має адресу АДРЕСА_1 . Цільове призначення вказаної будівлі школа-інтернат, та вона не може використовуватись як житловий будинок. Сама ж позивач вказує, що у вказаній спірній будівлі відсутні належні умови для проживання. Відповідно до листа №104 від 31.08.2016 року Рівненського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я, проживання на території дитячого оздоровчого табору осіб, що не входять до числа обслуговуючого персоналу заборонено, відстань від кордону оздоровчого закладу до житлових приміщень повинна бути не менше 500 м.

Представник позивача адвокат Бідюк Т.В. 25.11.2021 року подала до суду письмові пояснення по суті позовних вимог. Зокрема зазначила, що належним способом захисту права ОСОБА_1 у виді визнання за нею права власності на нерухоме майно, оскільки позивача протягом 15 років (до дня звернення до суду) намагалась здійснити приватизацію кімнат, якими вона правомірно користується, та де вона зареєстрована. Рішенням Радивилівської районної ради №175 від 26.08.2008 року рішення радивилівської районної ради «Про підсумки інвентаризації об`єктів районної комунальної власності» визнано таким, що втратила чинність. Приміщення за адресою АДРЕСА_1 зазначено як житлове приміщення гуртожиток. Вказане рішення на даний час чинне. Постановою Радивилівського районного суду від 14.12.2009 року (справа 2-а-668/09) встановлено факт неправомірності зміни статусу спірної будівлі. Окрім того, в даному спорі має місце розбіжність адреси спірного приміщення. так, ОСОБА_1 вселилась та на даний час продовжує бути зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано комплекс Спеціалізованого санаторно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який є його власником на підставі свідоцтва про право власності., виданого виконавчим комітетом Бугаївської сільської ради від 14.10.2010 року. Адреса АДРЕСА_3 з`являється в рішенні Бугаївської сільської ради №43 від 20.03.2001 року, відповідно до якого на підставі рішення Радивилівської міської ради (без зазначення реквізитів), Бугаївська сільська рада взяла на себе зобов`язання присвоїти нову адресу будинку АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_3 . Цим же рішенням сільська рада мала змінити особам, які проживають за адресою АДРЕСА_1 змінити прописку. В цій частині рішення Бугаївської сільської ради виконане не було. Таким чином, в зв`язку з вказаними неточностями, небажанням відповідачів взяти на себе відповідальність щодо приведення у відповідність документації, та вирішення питання законності чи незаконності проживання ОСОБА_1 у спірному приміщенні, вона змушена в судовому порядку захищати своє право на житло, яке їй було надано державою.

У судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Бідюк Т.В., уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити, посилаючись на обставини, викладені у позові. Представник позивача зауважила, що в судовому засіданні встановлено, що спірне приміщення є житловим (школою-інтернат), що підтверджується технічною документацією проведеною ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 .. Просить врахувати, що спірне приміщення було надано позивачу як житлове, в якому на даний час і проживає позивач, позивач перебуває на обліку в Радивилівській міській раді, як така, що потребує покращення житлових умов, заперечення Радивилівської міської ради про належність їй спірного приміщення, ту обставину, що ССОК «Веселка» є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , а адреса. за якою зареєстрована ОСОБА_1 АДРЕСА_1 змінена рішенням Бугаївської сільської ради на АДРЕСА_3 . Вірним способом відновлення права позивача на житло буде визнання за нею права власності на кімнати у житловому приміщенні.

Представник відповідача Дубенської районної ради в судове засіданні не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника та просить врахувати надані письмові пояснення по суті позовних вимог. Згідно поданих 28.09.2021 року пояснень Дубенська районна рада, яка залучена до участі у справі як правонаступник Радивилівської міської ради, рішенням Дубенської районної ради №01 від 01.12.2020 року на комісію з реорганізації Радивилівської районної ради було покладено повноваження щодо здійснення повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та рахунків радивилівської районної ради станом на 31.12.2020 року з подальшим поданням акту прийому-передачі майна на затвердження Дубенській районній раді. На виконання вказаного рішення, Дубенською районною радою прийнято рішення №84 від 29.01.2021 року «Про затвердження акту прийому-передачі майна з балансу Радивилівської районної ради на баланс Дубенської районної ради. Згідно вказаного рішення на баланс Дубенської районної ради нерухоме майно, що розташоване в м.Радивилів вул.Паркова, 3а та в АДРЕСА_3 , не передавалось. Відповідно до рішення Радивилівської районної ради №556 від 03.09.2020 «Про передачу майнових комплексів районної комунальної власності у комунальну власність Бугаївської сільської ради» у комунальну власність Бугаївської сільської ради передано із спільної власності територіальних громад Радивилівського району майнові комплекси та майно в тому числі шкільного інтернату в с.Опарипси. Нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл. селиш міст Дубенського району відповідно до рішення Дубенської районної ради від 24.06.2021 року №129 «Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ та міст Дубенського району» не включено. За таких обставин, у Дубенської районної ради відсутні правові підстави щодо володіння та розпорядження нерухомим майном, що розташоване в АДРЕСА_1 .

Представник Радивилівської міської ради заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві. Додатково пояснив, що спірне приміщення не має статусу житлового, що унеможливлює визнання за позивачем права власності на житло. Радивилівська міська рада до 2020 року не була володільцем вказаного майна та прийняла спірне приміщення від Бугаївської сільської ради, як її правонаступник. Посилання позивача та її представника як на підставу набуття права власності на майно за набувальною власністю безпідставне, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин такий інститут у цивільному праві не існував. Окрім того, в судовому засіданні достовірно встановлено обізнаність позивача щодо власника спірного приміщення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ССОК «Веселка» у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог позивача, вказуючи, що спірна будівля розташована на території ССОК «Веселка», обліковується як шкільний інтернат на 54 місця та належить на праві власності Бугаївській сільській раді. Вказане приміщення використовується ССОУ «Веселка» та на першому поверсі вказаної будівлі розташовано адміністративні приміщення. Всі комунікації (електропостачання. водопостачання) підведено від ССОК «Веселка» та знаходяться в його розпорядженні. Всі жильці, які були свого часу вселені до спірної будівлі, проживають там тимчасово, оскільки чинним законодавством заборонено проживання сторонніх осіб на території дитячих оздоровчих таборів, окрім обслуговуючого персоналу. Визнання на позивачем права власності на спірне приміщення, унеможливить використання дитячого табору за його цільовим призначенням, оскільки житлові приміщення можуть бути розміщенні від оздоровчих таборів не ближче ніж за 500 м.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надано ордер на вселення до гуртожитку по АДРЕСА_2 з правом зайняття житлової площі (т.1 а.с.50, 51). Ордер ОСОБА_6 на вселення з її слів не зберігся.

Згідно архівної довідки №04-02/70 від 17.03.2006 року наданого архівним відділом Радивилівської районної державної адміністрації за даними протоколу засідання виконавчого комітету Радивилівської міської ради №13 від 25.12.1991 року ОСОБА_1 надано дозвіл на прописку в АДРЕСА_2 (т.1.а.с.6)

Рішенням сесії Радивилівської міської ради від 05.03.1992 року №47 «Про перейменування вулиць міста» вулицю Комуністична перейменовано у вулицю Паркова, що підтверджено архівною довідкою №27/04-02 від 26.03.2015 року. (т.1 а.с.7)

Будівля школи-інтернату в АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.9-22)

Згідно технічного паспорту, виготовлено ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 кімнати №36, 40, площею 25,0 кв.м. та 18,9 кв.м. відповідно розташовані в школі-інтернаті, що розташовано в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24-26).

Згідно рішення виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів №126 від 30 червня 1979 року затверджено акт державної комісії від 28.06.1979 року про прийняття в експлуатацію шкільного інтернату на 54 місця в с.Опарипси Червоноармійського району Ровенської області. (т.1 а.с.44)

Постановою Радивилівського районного суду від 14.12.2009 року скасовано рішення Радивилівської районної ради Рівненської області (друге скликання) від 23.01.2001 року «Про передачу приміщення по АДРЕСА_4 ), скасовано в рішенні Радивилівської районної ради Рівненської області (п`ятого скликання) №139 від 25 червня 2007 року в частині включення до Додатку переліку об`єктів районної комунальної власності (спільної власності територіальних громад району) в новій редакції під №24 адміністративно-лікувального корпусу. (т.1 а.с.54-55).

Рішенням Радивилівської районної ради №79 від 29 липня 1999 року «Про підсумки інвентаризації об`єктів районної комунальної власності» затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району, де зазначено житлове приміщення гуртожиток по АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.57-58)

Рішенням Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області №551 від 22 квітня 2015 року колективну заяву громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які зареєстровані в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , щодо передачі на баланс Радивилівської міської ради гуртожитку, який з їх слів знаходиться в АДРЕСА_1 взято до уваги та зважаючи відсутності вказаного майна на території м.Радивилів в задоволенні вказаної заяви відмовлено. (т.1 а.с.102)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав відсутні відомості щодо нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.105)

Рішенням Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №43 від 20.03.2001 року «Про передачу приміщення по АДРЕСА_4 ) в адресне господарство Бугаївської сільської ради за адресою АДРЕСА_4 ), згідно рішення Радивилівської районної ради та Радивилівської міської ради.(т.1 а.с.56)

Рішенням Радивилівської районної ради Рівненської області №556 від 03 вересня 2020 року вирішено передати із спільної власності територіальних громад Радивилівського району у комунальну власність Бугаївської сільської ради майнові комплекси згідно з додатком, зокрема шкільний інтернат на 54 місця АДРЕСА_3 . (т.2 ст.91)

Рішенням Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №343 від 12 червня 2020 року надано згоду на прийняття обєктів комунальної власності району, що розташовані на території Бугаївської сільської ради в комунальну власність сільської ради, зокрема шкільний інтернат на 54 місця АДРЕСА_3 . (т.2 ст.79)

Рішенням Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області №159 від 18 березня 2021 року «Про перелак обєктів комунальної власності Радивилівської територіальної громади» затверджено перелік обєктів комунальної власності Радивилівської територіальної громади, відповідно до якого включено майновий комплекс шкільний інтернат на 54 місця, за адресою АДРЕСА_3 . (т.2 а.с.35-39).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що будівля в АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 ) на момент видачі ордера позивачу та на даний час має статус шкільного інтернату на 54 місця, тобто не є житловим будинком. На даний час за адресою АДРЕСА_7 знаходиться Спеціалізований санаторно-оздоровчий комплекс «Веселка».

Згадане приміщення перебуває з 18.03.2021 року у власності відповідача Радивилівської міської ради та зареєстроване як шкільний інтернат на 54 місця.

Матеріалами справи підтверджено, позивач зареєстрована на адресою АДРЕСА_1 , хоча в Державному реєстрі речових прав вказане нерухоме майно не зареєстроване. У матеріалах справи відсутні договір найму житлового приміщення, акт про проживання позивача у вказаному приміщенні.

Відповідно до ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них. Відповідно до ст.380 та ч. 1 ст.382 вказаного Кодексу житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Квартирою ж є ізольоване помешкання у житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Як встановлено в судовому засіданні, на даний час спірне приміщення розташоване на території ССОК «Веселка», та перший поверх вказаного приміщення використовується як адміністративна будівля.

Щодо визнання права власності за позивачем за набувальною давністю, то суд приходить до наступного.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст. 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Визнаючи поняття «умови набуття права власності на чужі речі», Верховний Суд України в Постанові від 04.07.2018р., по справі № 201/12550/16-ц, визначив, що: «Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.»

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01 січня 2001 року.

На переконання суду, позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження підстав, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття спірного приміщення (двох кімнат) у шкільному інтернаті у власність за набувальною давністю. Позивач користується вказаними кімнатами на законній підставі, які були надані їй як тимчасове житло з одночасним включенням до списку осіб, що потребують покращення житлових умов. Спірне нерухоме майно неможливо визнати безтитульним, оскільки право власності на нього оформлено у встановленому законом порядку, а після передачі його на баланс Радивилівської міської ради, це нерухоме майно включено до об`єктів комунальної власності Радивилівської територіальної громади, як майновий комплекс шкільний інтернат на 54 місця, за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставинисправи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, надавши правову оцінку представленим доказам у сукупності з фактичними обставинами справи, проаналізувавши характер правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на дві кімнати на другому поверсі будівлі школи-інтернату є необґрунтованим та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються в разі відмови в позові на відповідача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-84,141,259,268,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дубенської районної ради, Радивилівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізований санаторно-оздоровчий комплекс «Веселка» про визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач:Дубенська районна рада, ЄДРПОУ 21094100, адреса вул.Д.Галицького, 17 м.Дубно Рівненської області.

Відповідач: Радивилівська міська рада, ЄДРПОУ 04057847, адреса м.Радивилів вул.Паркова, 5 Рівненської області.

Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: Спеціалізований санаторно-оздоровчий комплекс «Веселка», ЄДРПОУ 21097089, адреса с.Опарипси вул.Стрижака, 195 Дубенського району Рівненської області.

Повний текст рішення виготовлено 06.07.2023 року.

Суддя В.О. Троцюк