Постанова

від 04.07.2023 по справі 916/3548/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3548/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Роздільнянської міської ради Одеської області: не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа": не з`явився

від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області: не з`явився

від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 року, суддя І інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст якого складено 01.05.2023 в м. Одесі

у справі: №916/3548/22

за позовом: Роздільнянської міської ради Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Головного управління Державної податкової служби в Одеській області;

2) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

про розірвання договору, витребування земельної ділянки та стягнення 87448,29 грн

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Роздільнянська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просила суд:

-розірвати договір оренди землі №401 від 14.12.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче «Рідна природа» та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області, правонаступником договірних відносин якого є Роздільнянська міська рада Одеської області щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, загальної площею 8,0000 га, в тому числі: 8,0000 га ріллі. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ««Одеське природоохоронне сервісно-виробниче «Рідна природа» повернути Роздільнянській міській раді Одеської області земельну ділянку кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, загальної площею 8,0000 га, в тому числі: 8,0000 га ріллі. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче «Рідна природа» заборгованість за договором оренди землі №401 від 14 грудня 2018 року за період з 01.01.2019 року по вересень 2022 року на користь Роздільнянської міської ради Одеської області в сумі 87 448,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним невиконанням відповідачем умов укладеного договору оренди землі №401 від 14.12.2018 за період з січня 2019 по вересень 2022 в частині своєчасної оплати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі №916/3548/22 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди землі №401 від 14.12.2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно-виробниче Рідна природа та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області, правонаступником договірних відносин якого є Роздільнянська міська рада Одеської області щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, загальної площею 8,0000 га, в тому числі: 8.0000 га ріллі. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно-виробниче Рідна природа повернути Роздільнянській міській раді Одеської області земельну ділянку кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, загальної площею 8,0000 га, в тому числі: 8.0000 га ріллі. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) А.01.01 -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно-виробниче Рідна природа заборгованість за договором оренди землі №401 від 14 грудня 2018 року за період з 01.01.2019 по вересень 2022 на користь Роздільнянської міської ради Одеської області в сумі 87 448,29 грн та витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 7443 грн.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується систематичне невиконання відповідачем умов укладеного договору оренди землі №401 від 14.12.2018 за період з січня 2019 по вересень 2022 в частині своєчасної оплати. Орендар не скористався своїм правом на зменшення суми орендної плати, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання договору оренди і та інше, а також не довів форс-мажорні обставини та не можливість в зв`язку з цим виконувати умови укладеного Договору, не дотримався процедури повідомлення Орендодавця про наявні обставини, а тому наявні всі підстави для стягнення з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа»» на користь Роздільнянської міської ради Одеської області суми заборгованості, а також розірвання Договору №401 від 14.12.2018 року та повернення земельної ділянки Орендодавцю.

24.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі №916/3548/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що земельна ділянка площею 8,0000 га, у тому числі 8,0000 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Роздільнянського району, Старостинської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, не відповідає характеристикам, зазначеним у договорі оренди землі №401 від 14 грудня 2018 р. та агрохімічному паспорту поля, так як взагалі не є земельної ділянкою сільськогосподарського призначення та зовсім не підходить для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому під час розгляду справи представником Відповідача заявлялося клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, втім, у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки порушені позивачем питання, викладені у клопотанні, не стосуються предмету спору.

Скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції відносно того, що зазначені у клопотанні про призначення експертизи питання нібито не стосуються предмету спору не відповідає дійсності, навпаки, якщо земельна ділянка, яка не відноситься до категорії «Рілля», то розмір орендної плати не відповідає умовам договору та не повинен підлягати примусовому стягненню, оскільки ці відомості мають важливе значення для розгляду справи, так як якщо якісні характеристики земельної ділянки не відповідають як агрохімічному паспорту поля, так і умовам Договору оренди землі, земельна ділянка не є взагалі рілля тощо, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з якої визначається сума орендної плати повинна бути значно нижче ніж у змісті договору Оренди землі. Відповідно до цього, якщо вважати, як зазначено вище, що сума орендної плати у договорі не відповідає вимогам чинного законодавства України, це повинно безпосередньо вплинути на ціну позову, так як предметом позову є стягнення заборгованості по орендній платі.

Також апелянт посилається на те, що невиконання зобов?язань за зазначеним Договором сталося також внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширению на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N° 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, посухи, що сталася в зимово-весняний період 2020, а також у зв??язку із запровадження на території України Указом Президента України №64 від 24.02.2022 воєнного стану, де Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) був оприлюднений лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Зокрема, Роздільнянська міська рада Одеської області зазначає, що на момент укладення Договору оренди та передачі земельної ділянки орендарю, спірна земельна ділянка знаходилась в придатному для використання стані за її цільовим призначенням. Ніяким документом (наприклад акт обстеження) не підтверджено наявність на спірній земельній ділянці каміння, зарості багаторічних дерев?янистих кущових рослин. насадження дерев, металобрухту та інших предметів, які перешкоджають використовувати дану земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Також позивач вказує, що з 14.12.2018 року по теперішній час відповідач використовує спірну земельну ділянку та жодного разу не скористався своїм правом на перегляд умов укладеного спірного договору або його розірвання через порушення його істотних умов, а саме неможливість її використання за їх цільовим призначенням через забруднення.

Додатково позивач наголошує, що відповідач у заявленому клопотанні про призначення експертизи не обгрунтував, не довів і взагалі не вказав, які наявні у справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено господарським судом лише з призначенням відповідної судової експертизи.Конец формы

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі №916/3548/22 та призначено дану справу до розгляду на 04.07.2023 об 11:00.

В судовому засіданні 04.07.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ухвали про призначення даної справи до розгляду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.12.2018р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, в особі в.о. начальника Головного територіального управління Держгеокадастру в Одеській області Вербовщука С.Г., що діяв на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2018р. № 146-то з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідапьністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», в особі директора Чернеги В.В., що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони було укладено договір оренди землі № 401 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №93 (1989) від 14.12.2018 №123 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Старостинської сільскої ради (за межами населеного пункту).

B оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,0000 га, у тому числі: 8,0000 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Роздільнянського району, Старостинської сільської ради (за межами населеного пункту) (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору Кадастровий номер земельної ділянки: 5123985200:01:002:0307. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦІЗ): А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пункт 2.4. Договору передбачає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018 складає 210 749,46 грн. (двісті десять тисяч сімсот сорок дев?ять гривень 46 коп.) та підлягає щорічній та підлягає щорічній ідентифікації.

Згідно пункту 2.5. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Пунктом 2.6. зазначено, що дані щодо агрохімічної характеристики та стану грунтів земельної ділянки наведені у агрохімічному паспорті земельної ділянки, виданого Одеською філією державної установи «Держгрунтохорона», який є невід`ємною частиною цбого договору.

Договір укладено на строк 7 років (п.3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 укладеного договору орендна плата повинна вноситись орендарем у грошовій формі на рахунок Роздільнянської міської ради у розмірі 12,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 25290.00 грн за один рік та складає 2107,50 грн за один місяць.

Пунктом 4.3. Договору, передбачено, що орендна плата повинна вноситись орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 Договору за кожен місяць.

Відповідно до п.п.8.1.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.

Відповідно до п.п.11.2 Договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи Орендаря;

- смерті фізичної особи-Орендаря та відмови або відсутності спадкоємців Орендаря, а також осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з Орендарем від виконання укладеного договору;

- засудження фізичної особи Орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду та відмови або відсутності членів його сім`ї, а також осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з Орендарем від виконання укладеного договору. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

За невиконання або неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Згідно пункту 14.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16 квітня 2020 року № 562-ІХ Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» створив Роздільнянську міську територіальну громаду (розпочалась децентралізація та створення об`єднаних територіальних громад).

Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Адміністративні центри та території територіальних громад Одеської області» до Роздільнянської міської територіальної громади увійшли Роздільнянська міська рада. Буцинівська сільська рада Роздільнянського району, Кам`янська сільська рада Роздільнянського району, Калантаївська (Кіровська) сільська рада Роздільнянського району, Кошарська сільськарада Роздільнянського району, Понятівська сільська рада Роздільнянського району, Старостинська сільська рада Роздільнянського району, Єреміївська сільська рада Роздільнянського району, Бецилівська сільська рада Роздільнянського району, Новоукарїнська сільська рада Роздільнянського району та Виноградарська сільська рада Роздільнянського району.

15 жовтня 2020 року Президент України підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», відповідно до пп. 1 та пп. 2 п. 1 якого Кабінету Міністрів України було постановлено активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність; опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності.

16 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 13 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», відповідно до пп. 1 та пп. 2 п. 1 якої Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру постановлено забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України. Зазначена постанова запустила механізм повноцінної передачі з державної у комунальну власність земель сільськогосподарського призначення всім без виключення територіальним громадам.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст.117 Земельного кодексу України у рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність зазначаються: кадастровий номер земельної ділянки; її місце розташування; площа; цільове призначення; відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку; обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади на неї.

Так, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11 грудня 2020 року № 68-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» було передано Роздільнянській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5975,2463 га. у тому числі і земельну ділянку площею 8,0000 га з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307.

22.01.2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була внесена інформація щодо власника зазначеної земельної ділянки - Роздільнянська міська рада, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (номер запису 40256623).

Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Отже, спірна земельна ділянка кадастровий номер 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га, у тому числі: 8,0000 га ріллі, вважається комунальною власністю Роздільнянської міської ради Одеської області, а також до Ради перейшли всі права орендодавця, передбачені вище укладеним договором оренди землі №401 від 14.12.2018р.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що Роздільнянська міська рада є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Одеській області в орендних правовідносинах за договором № 401, а правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва гіраводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні.

В порушення вимог діючого законодавства та укладеного договору ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» з січня 2019 року по вересень 2022 року не сплачував орендну плату за використання землі або сплачував не в повному обсязі, у строк встановлений законом та договором, у зв`язку з цим утворилась заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі 87 448,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на юридичну адресу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» двічі було направлено повідомлення про зміну власника земельної ділянки, в порядку передбаченому ст. 148-1 Земельного кодексу України, зазначено рахунок для сплати орендної плати, а також запропоновано внести відповідні зміни до укладеного 14.12.2018р. договору № 401, однак представники ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа»» до Міської ради щодо внесення відповідних змін до Договору не звертались.

У відповіді на претензію №0108/2022-РП від 03.08.2022 ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» просить відкласти оплату ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» заборгованості за договором оренди землі №59 від 04.06.2020 р., так як ця заборгованість виникла внаслідок випадків або непереборної сили, які продовжуються до теперішнього часу, що підтверджується відповідним листом ТТП, листом Мінекономіки № 3102-06/32776-06 від 25.05.2020 р. та листом Комітету з питань аграрної та земельної політики ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ №04-11/8-102105 від 16.06.2020.

В установлений строк сума заборгованості за вищезазначеним договором оренди землі ТОВ «Рідна природа» сплачена не була, що і стало підставою для звернення до місцевого господарського суду з відповідною позовною заявою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання зобов`язань за договором, таким чином у відповідача утворилася заборгованість зі сплати орендних платежів, відповідачем орендна плата з січня 2019 року по вересень 2022 року включно не сплачувалася, станом на день розгляду справи сума боргу відповідача з орендної плати становить 87 448,29 грн. Отже, Орендар не скористався своїм правом на зменшення суми орендної плати, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання договору оренди і т. ін, а також не довів форс-мажорні обставини та не можливість в зв`язку з цим виконувати умови укладеного Договору, а не дотримався процедури повідомлення Орендодавця про наявні обставини, а тому наявні всі підстави для стягнення з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа»» на користь Роздільнянської міської ради Одеської області суми заборгованості, а також розірвання Договору №401 від 14.12.2018 року та повернення земельної ділянки Орендодавцю.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується зі вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Одеська область. Роздільнянський район, Старостинська сільська рада (за межами населеного пункту), загальною площею 8,0000 га, у тому числі: 8.0000 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 5123985200:01:002:0307, код використання згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав у відповідності до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства».

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право користування (оренди) земельною ділянкою зареєстровано 22.02.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 30497765).

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

На підставі укладеного договору оренди землі Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» є орендарем земельної ділянки площею 8,0000 га, у тому числі 8,0000 га ріллі, яка розташована в межах Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123985200:01:002:0307.

Отже, на підставі укладеного договору оренди землі у Орендаря виникло право користування земельною ділянкою (право оренди) та між сторонами виникли майново- господарські зобов`язання на підставі Договору оренди землі.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плати за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна тата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до абзацу першого пункту 288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельно ї ділянки.

Відповідно до абзацу першого пункту 287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Отже, з моменту виникнення права користування земельною ділянкою у орендаря виник обов`язок сплачувати плату за землю у виді орендної плати.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як вже зазначалось, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018 року становить 210749,46 грн, яка підлягає щорічній індексації, (п.2.4 Договору) Договір укладено на строк 7 років (п.3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 укладеного договору орендна плата повинна вноситись орендарем у грошовій формі на рахунок Роздільнянської міської ради у розмірі 12,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 25290.00 грн за один рік та складає 2107,50 грн за один місяць.

Пунктом 4.3. Договору, передбачено, що орендна плата повинна вноситись орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 Договору за кожен місяць.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в порушення вимог діючого законодавства та укладеного договору ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» з січня 2019 року по вересень 2022 року не сплачувало орендну плату за використання землі, або сплачував не в повному обсязі, у строк встановлений законом та договором, у зв`язку з цим утворилась заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі 87 448,29 грн. Вказане відповідачем не спростовано.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Отже несплата та несвоєчасна сплата орендної плати позбавила Орендодавця на отримання орендної плати у встановлений у договорі оренди землі строк. Ухилення Орендаря від належного виконання зобов`язань за договором оренди землі є істотним порушенням умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі на вимогу орендодавця.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.п.11.2 Договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи Орендаря;

- смерті фізичної особи-Орендаря та відмови або відсутності спадкоємців Орендаря, а також осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з Орендарем від виконання укладеного договору;

- засудження фізичної особи Орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду та відмови або відсутності членів його сім`ї, а також осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з Орендарем від виконання укладеного договору. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (аналогічне зазначено в ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення або несвоєчасного внесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1386/17, від 22.06.2020 року у справі № 922/2216/19, від 11.10.2017 року № 6-1449цс 17.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Такого висновку дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі 183/262/17 (провадження № 61-41932сво 18).

Продовження договірних відносин з Орендарем, який не виконує договірні умови щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати (несвоєчасна оплата, оплата не в повному обсязі) є недоцільним для Орендодавця. Тому колегія суддів дійшла висновку, що є всі підстави для розірвання договору оренди землі № 401 від 14.12.2018р.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Умови використання та повернення земельної ділянки, зазначені в розділах 5 та 6 Договору.

За умовами договору оренди землі № 401 від 14.12.2018 у розділі 11 сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною істотних обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

У частині 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).

Так, за частиною 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (пункт 6.44 постанови Великої палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач тривалий час належним чином не виконував зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів, у зв`язку із чим допустив прострочення сплати орендної плати, у тому числі більше ніж за 12 місяців поспіль, що за обґрунтованими доводами позивача є істотним порушенням умов договору оренди.

Доводи скаржника, що земельна ділянка площею 8,0000 га, у тому числі 8,0000 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Роздільнянського району, Старостинської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, не відповідає характеристикам, зазначеним у договорі оренди землі №401 від 14 грудня 2018 р. та агрохімічному паспорту поля, так як взагалі не є земельної ділянкою сільськогосподарського призначення та зовсім не підходить для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи щодо орендованої земельної ділянки для встановлення стану цієї земельної ділянки кадастровий номер 5123985200:01:002:0307, її придатності для сільськогосподарського виробництва тощо (а.с.173 - 180), на вирішення експертизи поставити наступні питання: чи можливо було станом до 03 березня 2021 року використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за її прямим цільовим призначенням? Чи були наявні станом до 03 березня 2021 року в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га каміння, зарості багаторічних дерев?янистих кущових рослин, насадження дерев, металобрухт та інші предмети? Чи підтверджується документально очищення земельної ділянки з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га від: каміння, насаджень дерев або кущів, чужородніх предметів, металобрухту та інших предметів? Який станом до 03 березня 2021 року мала механічний (гранулометричний) склад грунту земельна ділянка кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва? Який станом на сьогодні механічний (гранулометричний) склад грунту земельна ділянка з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва? Чи відрізняється існуючий на сьогодні механічний (гранулометричний) склад грунту земельної ділянки кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від механічного (гранулометричного) складу станом до 03 березня 2021 року? Якщо так, то в чому полягають відмінності? Чи наявні в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га станом на сьогодні: каміння, зарості багаторічних дерев?янистих кущових рослин, насадження дерев, металобрухту та інших предметів? Чи можливо використовувати в існуючому стані (на сьогодні) земельну ділянку з кадастровим номером 5123985200:01:002:0307 площею 8,0000 га за її цільовим призначенням?.

Дане клопотання розглянуто місцевим господарським судом у засіданні 13.03.2023р., у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки порушені позивачем питання , викладені у клопотанні, не стосуються предмету спору.

Судова колегія погоджується зі вказаним висновком суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалося вище, договір оренди земельної ділянки №401 було укладено 14.12.2018, також було узгоджено і підписано сторонами Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та додано агрономічний паспорт поля, земельної ділянки.

Вказаний договір і Акт прийому-передачі були підписані зі сторони ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» директором Чернегою В.В. та скріплені печаткою підприємства.

Пунктом 2.5. вказаного Договору оренди земельної ділянки №401 передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до пункту 2.6 Договору дані щодо агрономічної характеристики та стану грунтів земельної ділянки наведені в агрономічному паспорті земельної ділянки, виданого Одеською філією державної установи «Держгрунтохорона», який є невід?ємною частиною цього Договору.

Отже, на момент укладення вищезазначеного Договору та передачі земельної ділянки орендарю, спірна земельна ділянка знаходилась в придатному для використання стані за її цільовим призначенням.

Колегія суддів наголошує, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки (14.12.2018 року) по теперішній час відповідач жодного разу не звертався до позивача з доказами неможливості використання спірної земельної ділянки через забруднення (новий агрономічний паспорт), розгляду питання щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки у зв?язку з неможливістю використання її за вказаним в договорі цільовим призначенням, з вимогою розірвати договір з підстав неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням через забруднення, з вимогою переглянути нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки через забруднення, у зв?язку з чим зменшити розмір орендної плати.

Крім того, в матеріалах справи відсутні жодні докази та не підтверджено наявність на спірній земельній ділянці каміння, зарості багаторічних дерев?янистих кущових рослин, насадження дерев, металобрухту та інших предметів, які перешкоджають використовувати дану земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що починаючи з моменту укладення спірного договору (14.12.2018 року) по теперішній час відповідач використовує спірну земельну ділянку та жодного разу не скористався своїм правом на перегляд умов укладеного спірного договору або його розірвання через порушення його істотних умов, а саме неможливість її використання за їх цільовим призначенням через забруднення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заявленому клопотанні про призначення експертизи відповідач не обгрунтував які наявні у справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено господарським судом лише з призначенням відповідної судової експертизи, тому судом першої інстанції законно та обгрунтовано відмовлено в призначенні даної експертизи.

Щодо аргументів скаржника, що невиконання зобов?язань за зазначеним Договором сталося також внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N° 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, посухи, що сталася в зимово-весняний період 2020, а також у зв?язку із запровадження на території України Указом Президента України №64 від 24.02.2022 воєнного стану, де Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) був оприлюднений лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною, колегія суддів вказує наступне.

По-перше, як вірно зазначено місцевим господарським судом, під час проведення розрахунку заборгованості міська рада врахувала, що Законом України від 30.03.2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, п. 52-4 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.52-4 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Законом України № 2120-ІХ від 17.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до Податкового кодексу України (доповнено новим підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення») та встановлено, що на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за: земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

По-друге, наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 року №75 (в редакції від 26.09.2022 року №217) затверджено оновлений Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до яких віднесено 9 областей та 326 громад.

Роздільнянська міська рада Одеської області з моменту винесення даного Наказу в даний перелік не вносилась.

Згідно з положеннями статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 у справі № 914/374/21.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у cправі № 910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

У будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Колегія суддів зазначає, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа" на введення на території України воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у даній справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно звернувся до суду за захисту його майнових прав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа" не доведено, що останнє не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

Відповідачем не надано доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

При цьому, зобов`язання зі сплати орендної плати у відповідача виникли ще у січні 2019 року, тобто ще за три роки до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та введення воєнного стану.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Орендар не довів форс-мажорні обставини та не можливість в зв`язку з цим виконувати умови укладеного Договору, не дотримався процедури повідомлення Орендодавця про наявні обставини, а тому наявні всі підстави для стягнення з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа»» на користь Роздільнянської міської ради Одеської області суми заборгованості, а також розірвання Договору №401 від 14.12.2018 року та повернення земельної ділянки Орендодавцю.

З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведення позивачем у встановленому процесуальним законом порядку наявність обставин, що свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі №916/3548/22.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство "Рідна природа" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі №916/3548/22 залишити без змін.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.07.2023.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська