Постанова

від 20.06.2023 по справі 910/3907/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа№ 910/3907/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільченко А.П., адвокат,

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022

у справі № 910/3907/22 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 653 762,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2022) до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща-Водиця" (далі - Центр "Пуща-Водиця", відповідач) про стягнення 653 762,52 грн заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 48 від 29.03.2021 щодо сплати вартості спожитої електроенергії за грудень 2021 року та січень 2022 року.

Судом першої інстанції на підставі поданих документів взято до уваги зміну відповідачем (ідентифікаційний код 07770190) найменування на Військову частину НОМЕР_1 (далі - Військава частина НОМЕР_1 , відповідач).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" 653 762,52 грн основного боргу та 9 806,45 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав доведеними обсяги споживання відповідачем електроенергії у грудні 2021 року та січні 2022 року, вартість яких згідно з актами приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2021 та від 31.01.2022 складала 362 250,62 грн і 449 177,69 грн відповідно. Зазначені акти разом з рахунками на оплату від 31.12.2021 і від 31.01.2022 надсилалися на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладень у поштових відправленнях, однак останнім не підписані і доказів направлення позивачу мотивованої відмови від їх підписання відповідачем до господарського суду не надано. Вартість спожитої у грудні 2021 року електроенергії відповідач оплатив частково, в сумі 157 665,79грн. Отже заборгованість відповідача за укладеним з позивачем Договором склала за грудень 2021 року - 204 584,83грн, за січень 2022 року - 449 177,69 грн. Зазначених обставин відповідач не спростував, тому суд першої інстанції визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 22.09.2022 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.09.1-04.1/4573/22 від 27.09.2022), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22 скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідач заперечує підписання Додаткових угод до Договору у 2021 році щодо збільшення загальної суми Договору, не погоджується з обсягами спожитої електроенергії у період з 25.12.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 31.01.2022, які зазначені в актах приймання-передачі, оскільки вони значно перевищують середньодобові обсяги споживання у попередні періоди, а також вважає неприйнятною (сумнівною) інформацію, надану ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 19.05.2022 та від 02.06.2022 (не зазначені повністю ЕІС-коди).

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, однак 04.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №278 від 24.09.2022 про сплату судового збору в розмірі 14 709,68 грн.

13.06.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла апеляційна скарга №1184/1172 від 05.06.2023 (вх. 09.104.1/4411/23), в якій відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22 за позовом ТОВ "Укр Газ Ресурс" до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща-Водиця" та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. До вказаної апеляційної скарги додано, серед інших доказів, копію платіжного доручення №278 від 24.09.2022 про сплату судового збору в сумі 14 709,68 грн.

15.06.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надішло клопотання №1184/1222 від 10.06.2023 про долучення документів до матеріалів справи №910/3907/22, в якому відповідач, зазначаючи про надіслання ним до суду апеляційної інстанції нової апеляційної скарги від 05.06.2023, просить з метою повного і всебічного розгляду цієї справи задовольнити клопотання та долучити належним чином засвідчені копії доданих документів, які наявні у позивача, а саме: рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у даній справі; Договору про постачання електричної енергії №48 від 29.03.2021 з додатками до нього; Додаткових угод до Договору за №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; Додатку 2 до Договору; цінових довідок Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021, 17.08.2021, 15.09.2021, 22.10.2021; постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454; листа від 31.12.2021 №1392/Ю2; довідок ДТЕК Київські електромережі від 19.05.2021 та від 02.06.2022; аналітичної карткм руху коштів за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 за формою 292а; актів приймання-передачі елнктричної енергії від 13.05.2021, 10.06.2021, 20.07.2021, 19.08.2021, 20.09.2021, 21.10.2021, 22.11.2021, 13.12.2021, 24.12.2021; опису вкладення в цінний лист та службового чеку від 20.12.2022 про надіслання документів позивачу.

Відповідно до змісту зазначеної апеляційної скарги від 05.06.2023, в ній наведено додаткові аргументи і доводи на підтвердження необхідності скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, зокрема, недійсності (нікчемності) Додаткових угод до Договору за №№ 2-7,10, як таких що укладені з порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому не можуть нести жодних правових наслідків для сторін Договору.

Відповідно до процесуального законодавства учасник судового процесу не наділений правом подавати одночасно декілька апеляційних скарг на одне і те ж рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши зміст поданої відповідачем нової апеляційної скарги з доданими до неї документами (в тому числі копією того ж самого платіжного доручення про сплату судового збору, що міститься в матеріалах справи), колегія суддів апеляційного господарського суду розцінює її за змістом як доповнення до апеляційної скарги, незважаючи на її назву - апеляційна скарга.

Відповідно до частини 1 статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 05.09.2022. Таким чином, останнім день строку на апеляційне оскарження було 25.09.2022.

За приписами частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки Військова частина НОМЕР_1 звернулось із доповненнями до апеляційної скарги поза межами встановленого законом строку на апеляційне оскарження без клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає подані нею доповнення до апеляційної скарги з доданими до нього документами без розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу № 910/3907/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3907/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою (вх. 09.1-04.1/4573/22 від 27.09.2022) Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/3907/22 до надходження до суду матеріалів справи.

25.10.2022 матеріали справи №910/3907/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22, розгляд справи призначено на 14.12.202 о 12 год 30 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки. Повний текст ухвали складено та підписано 22.11.2022 з огляду на увільнення головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 31.10.2022 по 18.10.2022 у зв`язку з участю в ДФТГ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 задоволено заяву представника позивача адвоката Ільченко А.П. про участь у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції поза межами примущення суду.

Розгляд апеляційної скарги відповідача у даній справі ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.12.2022 відкладено на 10.01.2023 о 15 год 00хв з причини відсутності в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 справу № 910/3907/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Чорногуза М.Г.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.01.2023 по 20.01.2023, судове засідання у призначений час 10.01.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 прзначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (вх. 09.1-04.1/4573/22 від 27.09.2022) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/3907/22, розгляд вказаної апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/3907/22 призначено на 20.03.2023 о 14 год 20 хв в режимі відеоконференції.

Однак, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 19.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 27.03.2023 по 31.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 (вх. 09.1-04.1/4573/22 від 27.09.2022) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22 призначено на 20.04.2023 об 11 год 30 хв в режимі відеоконференції.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручити Немирівському ройонному суду Вінницької області, суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.04.2023 відмовив у його задоволенні, оскільки на вказану дату і час (20.04.2023, 11:30) у цьому суді розглядатиметься інша справі, що підтверджується витягом з веб-програми "Бронювання систем відеоконференцзв`язку (скріншот). У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відрядженні з 19.03.2023 по 25.03.2023 та у відпустці з 27.03.2023 по 31.03.2023, текст ухвали складено та підписано 11.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 розгляд апеляційної скарги відповідача у судовому засіданні відкладено на 11.05.2023 о 10 год 40 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно з Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023, справу № 910/3907/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою від 10.05.2023 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (вх. 09.1-04.1/4573/22 від 27.09.2022) на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/3907/22, судове засіданні у якій призначено на 11.05.2023 о 10 год 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено забезпечення проведення відеоконференції у судовому засіданні у даній справі, яке призначено на 11.05.2023 о 10 год 40 хв, за участю представника відповідача Немирівському районному суду.

Розгляд апеляційної скарги відповідача у даній справі у судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2023, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2013 відкладено до 10 год 30 хв 20.06.2023.

Позиція інших учасників справи.

13.12.2023 та 23.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (в електронній та паперовій формах, направлений на електронну адресу та поштою відповідно 13.12.2023 та 14.12.023) з пропуском строку для його подання, який було встановлено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 22.11.2022, а саме- протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. ТОВ "Укр Газ Ресурс" в поданій одночасно з відзивом заяві просить поновити пропущений строк з посиланням на поважність причин його пропуску у зв`язку з оголошенням в країні воєнного стану, зазначаючи, що одним із проявів війькових дій, є зокрема повітряні тривоги, ракетні обстріли міста Києва (місцезнаходження відповідача), що ускладнило дотримання ним процесуального строку, встановленого судом. Також у заяві відповідач просив врахувати Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, згідно з яким судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху тощо.

За приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У частині 4 статті 262 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на апеляційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим.

Як стверджує позивач у відзиві на апеляційну скаргу копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 про відкриття апеляційного апеляційного провадження у справі №910/3907/22 була отримана ним у системі "Електронний суд" 23.11.2022, отже встановлений судом строк для подання відзиву на апеляційного скаргу закінчився 28.11. 2022.

Оскільки зазначена заява подана позивачем 13.12.2022, тобто поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку для подання відзиву (до 28.11.2022), то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що позивач подав відзив на апеляційну скаргу з пропуском встановленого судом строку і заява про поновлення цього строку залишена судом без задоволення, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає поданий ТОВ "Укр Газ Ресурс" відзив на апеляційну скаргу без розгляду.

У зв`язку з наведеним відсутні підстави для прийняття поданого відповідачем заперечення на відзив на апеляційну скаргу від 20.12.2022 №1184/1986, яке надійшло до суду апеляційної інстанції 23.12.2022.

Водночас, колегія суддів зазначає, що подане заперечення на відзив на апеляційну скаргу містить прохання відповідача змінити вимоги апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22, а саме: скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 07.09.2021, №3 від 07.09.2021, №4 від 08.10.2021, №5 від 12.11.2022, №6 від 15.11.2021, №7 від 16.11.2021, №10 від 31.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2021 №48; зменшити суму, присуджену до стягнення з відповідача на користь позивача до 7511,00грн.

З огляду на те, що вказані зміни до апеляційної скарги подані Військовою частиною НОМЕР_1 поза за межами, встановленими частиною 1 статті 266 Господарського процесуального кодексу України строку, який як вже встановлено судом апеляційної інстанції збіг 25.09.2022, та без клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає подані відповідачем зміни до апеляційної скарги без розгляду у відповідності до вимог статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників сторін.

У судове засідання 22.06.2023 з`явився представик позивача, представник відповідача не з`явився, про поважність причин нез`явлення повноважного представника відповідач апеляційний господарський суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надійшло.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2023 заперечив вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 29.03.2021 між Центром медичної реабілітації та саноторного лікування "Пуща - Водиця" (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 48 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого визначено, що цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п. 1.2 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору, за цим Договором постачальник зобов`язуться поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача [Електрична енергія (код ДК 021:2015 (CPV) 09310000-5 "Електрична енергія")], КЕКВ 2273 (товар), а споживач оплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2 Договору, прогнозований обсяг закупівлі товару за цим Договором визначено у Додатку 1 до цього Договору. Зменшення обсягів закупівлі товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього Договору за результататами переговорів сторін.

Відповідно до пункту 3.1 Договору строк поставки товару за Договором з 01.04.2021 до 31.12.2021 включно, цілодобово.

Місце постачання товару (найменуваання та фактичні адреси площадок вимірювання, ЕІС - коди точок комерційного обліку об`єктів споживача) визначено у Додатку №2 до Договору (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та інших нормативно-правових актів.

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що загальна ціна товару (ціна Договору) становить 1 849 996,96 грн, у тому числі ПДВ 308332,83 грн та визначена у Додатку 2 до цього Договору.

Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у Додатку 2 до цього Договору (пункт 5.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.5 Договору ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема: відповідно до підпункту 5.5.2 збільшення ціни закупівлі одиниці товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню такої ціни на Ринках електроенергії у разі коливання ціни закупівлі одиниці товару на Ринках електроенергії за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в пункті 5.1 Договору… Сторони розраховують ціну за одиницю товару за формулою визначення ціни за одиницю товару, вказаною у Додатку 2 до Договору. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до цього Договору за результатами переговорів сторін в частині коригування обсягів фактичного споживання товару споживачем без зміни ціни Договору.

Обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць. Розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця. Вартість товару за розрахунковий період визначається, як добуток ціни за одиницю товару, визначену у Додатку 2 до цього Договору, та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду товару (пункт 5.7 Договору).

Відповідно до пункту 5.8 Договору встановлено, що оплата за використану електроенергію здійснюється на підставі рахунків, наданих постачальником покупця, протягом 120 календарних днів з дня наступного за останнім днем розрахункового періоду. Товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі Акта, який формується постачальником відповідно до п. 4.14 та п. 4.31 ПРРЕЕ. В акті окремо вказується розмір плати за послуги системи розподілу. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника Акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару , розміру плати за послуги оператора системи розподілу та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахункому періоді.

Датою виконання зобов`язань споживача щодо сплати за спожитий товар вважається дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на спецрахунок постачальника (пункт 5.10 Договору).

У відповідності до п. 6.1 Договору, споживач має право, зокрема: 6.1.1) отримувати товар на умовах, зазначених у цьому Договорі; 6.1.3) звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору; 6.1.4) вимагати від постачальника проведення звіряння розрахунковх даних (фактичних розрахунків) та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та законодавством порядку; 6.1.8) достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це постачальника у строк за 20 днів до дати розірвання Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2. Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитого товару згідно з умовами цього Договору.

За умовами пункту 7.1 Договору постачальник наділений правами, зокрема: 7.1.1) отримувати від споживача плату за поставлений товар; 7.1.4) достроково розірвати цей Договір, повідомивши споживача про це за 20 днів до дати розірвання, у наступних випадках: 1) споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з цим Договором, за умови, що постачальник здійснив попередження споживача про можливе розірвання цього Договору, 2) споживач іншим чином суттєво порушує умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення протягом 5 робочих днів від дати отримання попередження від постачальника; 7.1.5) інші права, передбачені чинним законодавством і цим Договором.

Згідно з пунктом 7.2 Договору постачальник зобов`язується: 7.2.1) здійснювати поставку товару на недискримінальних засадах, не застосовувати до споживача недобросовісних методів конкуренції; 7.2.12) забезпечувати постачання товару споживачу на умовах Договору до припинення дії Договору у процесі зміни споживачем постачальника; 7.15) дотримуватись умов та порядку формування ціни на товар, визначених пунктами 5.2-5.5 цього Договору.

Відповідно до пункту 13.7 Договору істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Дія Договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достаній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому Договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

У відповідності до п. 12.1. Договору, Договір набуває чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і вступає в дію з 29.03.2021 та діє до 31.12.2021 включно, а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

Додатком 1 до Договору сторони узгодили прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії по місяцях на 2021 рік, який склав 800 000 кіловат-годин по двом точкам комерційного обліку об`єктів за ЕІС-кодами відповідно: 60Х8627140129126 та 62Х1418952014465.

Додатком № 2 до Договору між сторонами погоджено Договірну ціну на електричну енергію кількістю 800 000 кіловат-годин вартістю за одиницю виміру (кіловат-годину) 2,31 грн з ПДВ, загальну ціна товару становить 1 849 996,96 грн.

Додатком 3 до Договору встановлено Порядок визначення вартості електричної енергії.

В подальшому, сторони, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідними ціновими довідками Харківської торгово-промислової палпти України та умовами Договору, укладали Додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 48 від 29.03.2021, а саме:

- Додаткову угоду № 2 від 07.09.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт*год) з 01.08.2021: 2,090231 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,508277грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год:759 120,398кВт/год;

- Додаткову угоду № 3 від 07.09.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 15.08.2021 (за 1 кВт*год): 2,269681 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,723617грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год:722 874,55 кВт/год;

- Додаткову угоду № 4 від 08.10.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 01.09.2021 (за 1 кВт*год): 2,447301 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,936761 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год: 694 144,88 кВт/год;

- Додаткову угоду № 5 від 12.11.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 01.10.2021 (за 1 кВт*год): 2,66242 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,194904 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год: 669 824,74 кВт/год;

- Додаткову угоду № 6 від 15.11.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 10.10.2021 (за 1 кВт*год): 2,899032 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,47883 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год: 649 014,12 кВт/год;

- Додаткову угоду № 7 від 16.11.2021, якою узгоджено внести зміни до Додатків 1, 2, 3 до Договору в частині ціни електричної енергії, виклавши відповідні пунти цих Додатків у новій редакції, передбачивши, що ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 20.10.2021 (за 1 кВт*год): 3,15928 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,791136 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт/год: 631 510,475 кВт/год.

29.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №8 про внесення змін до Договору №48 від 29.03.2021, відповідно до якої на підставі статей 651-654 Цивільного кодексу України, пункту 8 частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" погодили продовжити дію Договору на строк, достатній для продовження процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотеів суми, визначеної в Договорі, укладеному в попередньому році. У зв`язку з цим змінено кінцевий термін дії Договору з "31.12.2021" на "31.01.2022". Бюджетні зобов`язання замовника за Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Інші умови Договору залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість щодо себе.

Відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" для забезпечення безперебійної подачі електрокнергії на початку 2022 року сторони уклали Додаткову угоду №9 про внесення змін до Договору №48 від 29.03.2021 від 13.01.2021 (змістом угоди підтверджується технічна помилка у зазначенні року її укладення), пунктом 1 якої погодили збільшити суму Договору на 369 999,39 грн з ПДВ, що не перевищує 20% від вартості Договору попереднього бюджетного періоду (2021 рік) та виклали пункт 5.1 Договору в наступній редакції "5.1. Загальна вартість товару (ціна Договору) становить 2 219 996, 35 грн, у тому числі ПДВ 369 999,39 грн та визначена у Додатку 2 до цього Договору".

31.01.2022 Додатковою угодою №10 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №48 від 29.03.2021 сторони, керуючись пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, домовились внести зміни до пункту 1 Додатку 3 до Договору, виклавши його в такій редакції:"1. Ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації з 01.01.2022 (за 1 кВт*год): 3,21099 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,853188 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.".

В позовній заяві ТОВ "Укр Газ Ресурс" вказує на часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати спожитої електроенергії за грудень 2021 року та повне невиконання за січень 2022 року.

Позивач стверджує у позовній заяві, що ним засобами електронного зв`язку на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату електричної енергії № 4666 від 31.12.2021 за грудень 2021 року (період з 01.12.2021 по 31.12.2021, обсяг 95552,00 кВт/год, ціна 3,15928 грн без ПДВ за 1 кВт/год, сума без ПДВ 301875,52 грн, сума ПДВ 60 375,10 грн, загальна сума з ПДВ 362 250,62 грн); примірник Акта №УГР00004470 приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2021, складеного про те, що у відповідності до умов Договору на підставі приладів обліку за грудень 2021 року відповідач використав 95 552 кВт/год електричної енергії на загальну суму 362 250,62 грн, підписаний з боку позивача; рахунок на оплату електричної енергії № 179 від 31.01.2022 за січень 2022 року (період з 01.01.2022 по 31.01.2022, обсяг 116 573,000 кВт/год, ціна 3,21099 грн без ПДВ за 1 кВт/год, сума без ПДВ 374 314,74 грн, сума ПДВ 74 862,95 грн, загальна сума з ПДВ 449 177,69 грн); примірник Акта №УГР00000062 приймання-передачі електричної енергії від 31.01.2022, складеного про те, що у відповідності до умов Договору на підставі приладів обліку за січень 2022 року відповідач використав 116 573,000 кВт/год електричної енергії на загальну суму 449 177,69 грн, підписаний з боку позивача.

Відповідач 28.12.2021 частково оплатив вартість електроенергії спожитої у грудні 2021 року в сумі 157 665,70 грн, що підтверджується платіжним документом №2973 від 24.12.2021, на підставі Акта №УГР00004083 від 24.12.2022. Позивач посилається на зазначений розрахунковий документ, як на доказ часткової оплати вартості електричної енергії, спожитої відповідачем саме у грудні 2021 року, за період з 01.12.2021 по 24.12.2021, у відповідності до даних Акта, який не включав обсяг спожитої електроенергії за повний розрахунковий період - календарний місяць, як передбачено пунктом 5.7 Договору.

ТОВ "Укр Газ Ресурс" 18.05.2022 та 09.06.2022 зверталося до відповідача з претензіями № 57 та № 83 відповідно, до яких повторно додавало примірники рахунків та актів приймання-передавання електричної енергії та просило оплатити суму наявної заборгованості у розмірі 204 584,83 грн за поставлену електричну енергію у грудні 2021 року та у розмірі 449 177,69 грн за спожиту електроенергію у січні 2022 року.

Як зазначає позивач, відповіді на вказані претензії ним не отримано, оплату заборгованості не здійснено.

Позивачем до матеріалів справи також додано копії листів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" від 19.05.2022 та від 02.06.2022, в яких останнім зазначено, що у грудні 2021 року відповідачем спожито 95 552,00 кВт/год, а у січні 2022 року - спожито 116 573 кВт/год.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, стало підставою для звернення ТОВ "Укр Газ Ресурс" до господарського суду з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк як передбачено договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем укладено Договір, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами з 01.04.2021 по 30.11.2021 відповідач здійснював оплату за поставлену йому позивачем електричну енергію, проте не повністю оплатив вартість отриманої ним електричної енергії за період з грудня 2021 року по січень 2022 року.

Отже, спір у даній справі стосується взаєморозрахунків між сторонами за Договором у зазначений період, з 01.12.2021 по 31.01.2022.

Надані позивачем до матеріалів справи копії листів оператора розподільчих систем - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 1/08/10607 від 19.05.2022 та №1/08/12169 від 02.06.2022 свідчать, що у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 95 552,00 (64 745,000 + 30 807,000) кВт/год, а з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 116 573,000 (78 558,000 + 38015,000) кВт/год, що також підтверджується складеними та підписаними позивачем Актами приймання-передачі електричної енергії №УГР00004470 від 31.12.2021, у якому обсяг спожитої електричної енергії склав 95 552,000 кВт/год на суму 362 250,62 грн, та №УГР00000062 від 31.01.2022, у якому обсяг спожитої електричної енергії склав 116 573,000 кВт/год на суму 449 177,69 грн та рахунками на оплату №4666 від 31.12.2021 на суму 362 250,62 грн та №179 від 31.01.2022 на суму 449 177,69 грн відповідно.

Акти приймання-передачі електричної енергії №УГР00004470 від 31.12.2021, №УГР00000062 від 31.01.2022 відповідачем не підписані.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих.№ 57 від 18.05.2022 з доданими до неї Актом приймання-передачі електричної енергії №УГР00004470 від 31.12.2021 та рахунком на оплату №4666 від 31.12.2021, а також претензію вих.№ 83 від 09.06.2022 з доданими до неї Актом приймання-передачі електричної енергії №УГР00000062 від 31.01.2022 та рахунком на оплату №179 від 31.01.2022, що підтверджується копіями описів вкладення в цінні листи за №№ 0505075278777, 0505079336968 та копіями списків №№ б/н, 5076 згрупованих відправлень Укрпошти.

Проте, акти відповідач не повернув, вимоги не задовольнив, кошти не перерахував.

Твердження відповідача щодо недоведеності фактів направлення позивачем на його адресу Актів приймання-передачі №УГР00004470 від 31.12.2021 та №УГР00000062 від 31.01.2022 з відповідними рахунками спростовуються наданими самим же відповідачем роздруківками із сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень за №№ 0505079336968, 0505075278777.

За відсутності доказів порушення працівниками АТ "Укрпошти" приписів Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 зі змінами, в частині вручення одержувачу (відповідачу) рекомендованих відправлень, їх повернення відправнику (позивачу) після закінчення встановленого строку зберігання або негайно у випадку відмови адресата чи неможливості вручення відповідає вимогам пункту 117 зазначених Правил і свідчить про те, що таке повернення є наслідком поведінки одержувача (відповідача), на якого покладено обов`язок отримання поштового відправлення.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним врахування судом першої інстанції інформації, наданої оператором розподільчих систем-ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" листами №1/08/10607 від 19.05.2022 та №1/08/12169 від 02.06.2022 з показниками загального обсягу споживання електричної енергії Центром медичної реабілітації та санаторного лікування "Пуща-Водиця" за спірні періоди, відповідно до якої останній спожив електричну енергію за грудень 2021 року в обсязі 95 552,000 (64 745,000 + 30 807,000) кВт/год та за січень 2022 року в обсязі 116 573,000 (78 558,000 + 38015,000) кВт/год.

Заперечення відповідача щодо вказаної інформації з причини її сумнівності з огляду на те, що у дадатках до листів не вказано повних ЕІС-кодів об`єктів споживача, колегією суддів апеляційного суду відхиляються, оскільки в листах міститься інформація з зазначенням ЕІС-кодів споживача, які повністю співпадають з ЕІС-кодами точок комерційного обліку об`єктів споживача, вказаними в Додатку 1 до Договору.

Крім того, відповідач спростовуючи споживання електричної енергії у спірний період, зокрема, з 25.12.2021 по 31.01.2022, за укладеним з позивачем Договором не надає доказів його розірвання та відповідно документального підтвердження фактичного отримання ним електричної енергії у цей період від іншого електропостачальника.

При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги положення частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідно до яких договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

За змістом пунктів 3.3, 5.8 Договору сторонами погоджено, що обсяг фактичного споживання товару відповідачем визначається на підставі даних комерційного обліку, які відображаються в Акті, які формується постачальником відповідно до пунктів 4.14, 4.31 ПРРЕЕ. Погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару, розміру плати за послуги оператора системи розподілу та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 4.14. ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальником формується платіжний документ (рахунок) за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Зазначені платіжні документи (рахунки) на оплату відповідно до вимог вказаного пункту ПРРЕЕ надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

У разі направлення платіжного документа засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом датою його отримання вважається третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача.

За умовами пункту 5.8 Договору оплата за використану електроенергію здійсюється на підставі рахунків, наданих постачальником споживачу, протягом 120 календарних днів з дня наступного за останнім днем розрахункового періоду.

З огляду на вказані умови Договору, норми ПРРЕЕ та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконано зобов`язанння щодо постачання відповідачу електроенергії у грудні 2021 року та січні 2022 року в обсязі відповідно 95 552,000 кВт/год та 116573,000 кВт/год, надіслані відповідачеві рахунки на оплату вартості спожитої електричної енергії рахунки №4666 від 31.12.2021, №179 від 31.01.2022 та Акти приймання - передачі електричної енергії №УГР00004470 від 31.12.2021, №УГР00000062 від 31.01.2022, а отже строк оплати за використану електроенергію за умовами пункту 5.8 Договору для відповідача є таким, що настав.

Разом з тим, доказів на спростування споживання електричної енергії у спірні періоди у зазначених обсягах та існуючої заборгованості по Договору в загальній сумі 653 762,52 (204 584,00 + 449 177,69) грн відповідачем не надано. У матерілах справи відсутні докази проведення відповідачем оплати вказаної суми заборгованості.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи Додатковим угодам до Договору, відповідно до яких сторонами узгоджувалася зміна ціни за одиницю товару та збільшувалася загальна ціна Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтями 203, 215 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

У цій справі встановлено, що сторони уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу № 48 від 29.03.2021 за результатами процедури торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - у редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з частиною 4 статті 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом, встановленим частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Водночас, відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Як вже зазначено, частиною 4 статті 41 цього Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Поряд з цим, серед встановлених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" виключень із загального правила неможливості зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання і до виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, передбачено випадок, зокрема пунктом 2 цієї частини, відповідно за якого допускається зміна істотних умов договору про закупівлю, а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто, пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачає коливання цін на ринку щодо відповідного товару обов`язковою умовою для збільшення ціни за одиницю товару за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення Додаткових угод № 2, 3, 4, 5, 6, 7 до Договору, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами обрано саме пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Зазначене свідчить про те, що внесення вказаних змін до істотних умов Договору, зокрема ціни за одиницю товару, мотивувалося сторонами вимогамм частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, яка була чинною на момент укладення цього Договору.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що порушення сторонами приписів частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у вказаній редакції не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Аналогічний висновок щодо належності способу захисту викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, а також в подальшому викладалася Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у cправі № 927/1058/21.

З огляду на встановлені обставини, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що Додаткові угоди № 2, 3, 4, 5, 6, 7 до Договору, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, укладені сторонами з порушенням саме чатини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто такими, що є нікчемними.

Зазначені висновки також стосуються і Додаткових угод №№ 8, 9, 10 до Договору.

Так, відповідно Додатковими угодами №№8, 9 до Договору сторони у відповідності до вимог частини 6 статті 41 та пункту 8 частини 5 Закону України "Про публічні закупівлі" продовжили дію Договору на строк, достаній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, укладеному в попередньому році, змінивши кінцевий термін дії Договору на 31.01.2022 та збільшивши загальну суму (ціну) Договору на 369 999,39 грн до 2 219 996,35 грн.

Додатковою угодою № 10 від 31.01.2022 до Договору сторони збільшили ціну одиниці товару, на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що належним і ефективним способом захисту інтересів відповідача щодо вказаних Додаткових угод до Договору відповідно до чинних на момент укладення Договору норм Закону України "Про публічні закупівлі" є визнання їх недійсними в установленому законодавством порядку, водночас відповідач не звертався до господарського суду з відповідним позовом у даній справі. Додаткові угоди до Договору недійсними у судовому порядку не визнавались.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів з відповідача за фактично використану електричну енергію у період з 01.12.2021 по 31.01.2022.

Зазначені Додаткові угоди є чинними, не визнані у судовому порядку недійсними, а отже їх умови є дійсними для сторін. На підставі вказаних Додаткових угод зміни до Договору були внесені за взаємною згодою сторін, що підтверджується підписом уповноважених осіб та відтиском печаток юридичних осіб (постачальника та споживача).

Звжаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості спожитої електричної енергії у розмірі 653 762,52 грн є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Віськової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/3907/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі 910/3907/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3907/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 04.07.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко