Постанова

від 22.06.2023 по справі 910/14853/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. Справа№ 910/14853/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився ,

від відповідача: Гугін Д.Ю., адвокат,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 (повний текст складено 31.10.2022)

у справі № 910/14853/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмані", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація", м. Київ

про спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень щодо них.

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмані" (далі - ТОВ "Глобалмані", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" (далі - ТОВ "Видавника компанія "Нова інформація", відповідач) про:

- визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмані", інформацію, яка поширена Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет у публікаціях (статтях) українською та російською мовами від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю видавнича компанія "Нова Інформація" не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі видалити публікації (статті), поширені на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмані", яка була поширена на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту "https://gazeta.ua" повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: "Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ "Глобалмані" (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) на веб-сайті "https://gazeta.ua" ІНФОРМАЦІЯ_1", який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаних публікацій (статей).

За твердженням позивача, інформація, яка міститься в спірних публікаціях (статтях) доступна необмеженому колу осіб, не є оціночними судженнями, а містить конкретні фактичні дані щодо ТОВ "Глобалмані", які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що завдають шкоди діловій репутації останнього. Обґрунтовуючи свої доводи щодо констатації відповідачем у спірній публікації, надрукованою української та московитською (російською) мовами, недостовірних фактів, позивач зазначив:

- у абзацах 1 та 8 іде мова про начебто протиправне відкриття позивачем нових банківських рахунків всупереч наявного судового рішення (ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року) про блокування рахунків позивача в АТ "Банк Альянс". В дійсності арешт на час публікації скасовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2020 року, цей арешт стосувався тільки трьох, а не всіх рахунків, і жодні судові заборони відкриття інших рахунків, у тому числі і в АТ "Банк Альянс", стосовно позивача не запроваджувались;

- у абзацах 2-4 наведена інформація від імені голови правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1 про підтвердження порушення рішення (ухвали) Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року. Публікуючи таку інформацію відповідач викривив висловлювання ОСОБА_1 , оскільки зміст її коментарів не відповідає тим, що були опубліковані, вирвані з контексту та викладені у формі, яка відтворена журналістом на власний розсуд. Підтвердженням цього є відповідь банку на адвокатський запит щодо подібної за змістом публікації, розміщеній також ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 45 хв на інтернет-ресурсі "Фокус";

- у абзацах 5-6 міститься пряме твердження від імені голови правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1 про використання анонімними телеграм-каналами для продажу наркотичних засобів електронних гаманців GlobalMoney. Водночас, АТ "Банк Альянс" заперечив надання головою правління такого коментаря, і використання електронних гаманців GlobalMoney жодними доказами не підтверджено;

- у абзаці 7 зазначений факт про проведення Національним банком України позапланової виїзної перевірки позивача внаслідок підозр причетності останнього до протиправної діяльності. Позивач стверджує, що такий факт є недостовірним;

- у абзаці 9 наведені дані про те, що чеки в магазині "Алло" містять інформацію про придбання електронних грошей GlobalMoney і, за даними правоохоронців, за чотири місяця компанія "Алло" провела через GlobalMoney понад 800 млн грн. Позивач вважає, що поширені відповідачем дані свідчать про наявність взаємовідносин між ним та компанією "Алло", і такі взаємовідносини носять характер протиправної діяльності. Така інформація не відповідає дійсності, жодна посадова особа ТОВ "Глобалмані" не є фігурантом кримінального провадження щодо легалізації коштів.

Позивач наголошує, що поширена відповідачем інформація є масовою, стосується позивача як власника знаку для товарів та послуг GlobalMoney, є стверджувальною, не є оціночним судженням, не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації позивача, створюючи у суспільства переконання у протиправності дій позивача та причетності його до злочинної діяльності.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. При цьому, у відзиві на позов визнав належність йому веб-сайту "https://gazeta.ua", на якому були розміщені публікації, факт їх публікацій і зміст, наведений позивачем. Водночас, відповідач вважав, що наведені ним у публікаціях твердження є достовірними, його доводи щодо зазначеного ґрунтуються на такому:

- блокування рахунків позивача мало місце на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 757/40915/20-к про арешт коштів на рахунках, відкритих у АТ "Банк Альянс", а подальше скасування такого арешту не спростовує факт його існування. Правомірність дій АТ "Банк Альянс" щодо відкриття рахунків позивачу під час дії ухвали суду Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 757/40915/20-к поставлена під сумнів у листі Київської місцевої прокуратури № 1 міста Києва від 19.10.2020;

- формулювання: "Однак "Банк Альянс" відкрив нові рахунки для проведення транзакцій GlobalMoney" та "Незважаючи на це, посадові особи АТ "Банк Альянс" відкрили ТОВ "ГлобалМані" новий гривневий рахунок", - висвітлюють діяльність АТ "Банк Альянс" щодо відкриття рахунків, і не стосується позивача;

- формулювання: "Установа обслуговує безліч транзакцій на добу, і зупиняти цю діяльність було дуже проблематично", - пояснила такі дії глава правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1", а також "Саме рішення (про блокування рахунків) було про арешт коштів в якості доказу в кримінальному провадженні, але порядок відкриття рахунків регулюється зовсім іншим законодавством. Банк діяв в рамках закону", - підкреслила глава правління "Банку Альянс", - висвітлюють дії АТ "Банк Альянс", а тому ця інформація не може бути спростована;

- відповідь АТ "Банк Альянс" на адвокатський запит щодо публікації, розміщеній ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 45 хв на інтернет-ресурсі "Фокус", є неналежним і недопустимим доказом, оскільки не має відношення до заявлених вимог;

- використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, доведено судовими рішеннями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- опублікований факт проведення Національним банком України позапланової виїзної перевірки позивача внаслідок підозр причетності останнього до протиправної діяльності підтверджується листом Національного банку України від 24.03.2021 № 57-0010/24906;

- інформація про те, що чеки в магазині мережі "Алло" містять інформацію про придбання електронних грошей GlobalMoney, і про те, що за чотири місяці компанія "Алло" провела через GlobalMoney понад 800 млн грн, відповідає журналістським стандартам та принципам висвітлення інформації. Така інформація не є негативною і не шкодить діловій репутації позивача.

На думку відповідача, кожне речення повинне оцінюватися на предмет достовірності окремо, поширена інформація не повинна оцінюватись загалом, в цілому та в комплексі.

Позивач, не погодившись з доводами відповідача щодо необхідності оцінювати на предмет достовірності кожне речення окремо, зазначив у поданій ним відповіді на відзив (т. 2 а.с. 25-50), що вислови, які містять недостовірну інформацію, є невід`ємними частинами публікацій, які не підлягають відокремленню від загального їх змісту, а тому підлягає оцінюванню спірна публікація загалом. З цих підстав формулювання публікації, в яких висвітлюється інформація про роботу АТ "Банк Альянс", його дії щодо відкриття рахунків, повинні досліджуватись в цілому. Саме тому, як вважає позивач, вказівка у публікації на позивача у поєднанні із її загальним контекстом сприймається як ствердження про безпосередню участь позивача у протизаконних операціях. Також, крім попередньо наведених доводів щодо недостовірності опублікованої інформації, позивач у відповіді на відзив зазначив, що викривлення висловлювань ОСОБА_1 підтверджується відповіддю АТ "Банк Альянс" на адвокатський запит щодо спірної публікації. Ця відповідь отримана позивачем 25.10.2021 та долучена судом першої інстанції до матеріалів справи в день подання відповіді на відзив, 08.11.2021.

Відповідач, скориставшись правом надання заперечень на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 76-85), зазначив у цих запереченнях, що спірна публікація не стосується протиправної діяльності, а містить дані про неправомірні дії третіх осіб, і суб`єктивне (особисте) сприйняття позивачем новин не може бути підставою для спростування інформації.

Позивачем заявлено клопотання (т. 2 а.с. 143-151) про розподіл 50000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу, 3900,00 грн оплату послуг Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" з видачі звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 335/2021-3В від 03.09.2021, 1800,00 грн на оплату послуг Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" з видачі довідки з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про його встановлення № 288/2021-Д від 08.09.2021.

Відповідач подав клопотання (т. 2 а.с. 195-219) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 задоволено позов ТОВ "Глобалмані" до ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація".

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмані", інформацію, яка поширена Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет у публікаціях (статтях) українською та російською мовами від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю видавнича компанія "Нова Інформація" не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі видалити публікації (статті), поширені на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобалмані", яка була поширена на веб-сайті "https://gazeta.ua" у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту "https://gazeta.ua" повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: "Спростування як недостовірної інформації щодо ТОВ "Глобалмані" (GlobalMoney), висвітленої (поширеної) на веб-сайті "https://gazeta.ua" ІНФОРМАЦІЯ_1", який (заголовок) має бути виконаний таким же самим шрифтом, як назва вищевказаних публікацій (статей).

Присуджено до стягнення з ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація" на користь ТОВ "Глобалмані" 6 810,00 грн судового збору, 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 5 700,00 грн на оплату послуг.

На підставі досліджених та встановлених у справі обставин, їх аналізу та оцінки, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо розміщення 07.04.2921 на веб-сайті "https://gazeta.ua" спірних публікацій містять юридичний склад правопорушення, який порушує особисті немайнові права позивача на недоторканність його ділової репутації. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що опублікована інформація викликає у читача негативну оцінку позивача як суб`єкта господарювання, створює переконання у протиправності його дій, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства, діючих та потенційних клієнтів негативного ставлення до діяльності ТОВ "Глобалмані" та його електронної платіжної системи GlobalMoney.

Зважаючи на викладене, з огляду на зміст вказаної інформації у її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, відсутність будь-яких доказів на підтвердження її достовірності, суд першої інстанції в ухваленому рішенні визнав, що позивач довів факт поширення про нього недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню, в зв`язку з чим задовольнив заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

Натомість, вважаючи підтвердженими понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн та оплату послуг в сумі 5 700,00грн, а відповідачем не доведеним їх не відповідність критеріям розумності та співмірності із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 129 Господарського проуесуального кодексу України покладав всі судові витрати на відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація" 06.12.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення; стягнути з позивача на користь відповідача сплачений ним розмір судового збору за подачу апеляційної скарги у повному розмірі безготівково на банківський рахунок відповідача; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у Господарському суді міста Києва адвоката Гугіна Дмитра Юрійовича у розмірі 108 000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд першої інстанції не всебічно дослідив обставини, які мають значення у справі, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Також відповідач наголосив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення взагалі не було враховано висновки Верховного Суду та висновки ЄСПЛ у аналогічних справах.

Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- не розглянуто клопотання відповідача від 28.10.2021 про огляд судом веб-сайту у мережі інтернет у порядку частини 7 статті 82 Господарського процесуального кодексу України;

- безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на питання відповідно до приписів статті 90 Господарського процесуального кодексу України;

- всупереч вимогам частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України необгрунтовано задоволено клопотання позивача від 04.11.2021 №0411/1 та від 03.12.2021 № 0312 та долучив до матеріалів справи додаткові докази;

- акцентовано увагу не на всебічному та об`єктивному дослідженні доказів та встановленні достовірності/недостовірності подій (фактів), опублікованих відповідачем в новині, а на особистому "творчому" сприйнятті тексту публікації суддею, "використання методологічного підходу оцінки даних" та на можливому "сприйнятті" тексту публікації читачами та третіми особами. Фактично, на думку скаржника, судом висвітлені власні оціночні судження щодо спірного матеріалу.

Поряд з цим, відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи та є помилковими, зокрема, про:

- відсутність у спірній публікації доводів про непричетність позивача до використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів;

- визнання спірного матеріалу "твердженням відповідача" та таким, що "не містить посилання на джерела";

- відсутність відкритого посилання на лист Київської місцевої прокуратури №1 від 19.10.2020, адресованого АТ "Банк Альянс", у тексті спірної публікації не дає права відповідачу посилатися на зазначений документ при судовому розгляді справи;

- у публікації замовчана інформація про те, що арешт коштів, накладений на рахунки позивача ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020, скасовано 16.10.2020;

- недоведеність відповідача полягає в тому, що відсутні докази наявності підозри причетності позивача до протиправної діяльності, наслідком чого стало проведення в період з 11.12.2020 по 11.02.2021 НБУ позапланової перевірки ТОВ "Глобалмані" за період з 01.05.2019 по 10.12.2020.

За твердженням відповідача, ним документально підтверджено всі факти та події, які були висвітлені у спірному матеріалі (щодо блокування рахунків, використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, фактів податкових перевірок і накладення на позивача санкцій за протиправну діяльність, співпрацю ТОВ "Глобалмані" з магазинами мережі "Алло" тощо), тобто доведено законність та достовірність поширеного на сайті "Gazeta.ua" інформаційного матеріалу.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення від 15.09.2022 було отримано скаржником 16.11.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 справу № 910/14853/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14853/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №910/14853/21 до надходження матеріалів справи.

26.12.2022 матеріали справи №910/14853/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 поновлено ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №910/14853/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у даній справі, розгляд справи призначено на 09.02.2023 о 10 год 40 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

У судовому засіданні 09.02.2023 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошена перерва до 11 год 00 хв 21.03.2023, про що винесено відповідну ухвалу від 09.03.2023.

Однак, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 19.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, судове засідання у призначений час не відбулось.

З 27.03.2023 по 31.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №910/14853/21 призначено на 18.04.2023 о 10 год 30 хв.

У відповідності до вимог частин 2, 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.04.2023 у судовому засіданні у даній справі оголошено перерву до 10 год 30 хв 18.05.2023.

Проте, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. з 15.05.2023 по 25.05.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/14853/21 призначено на 22.06.2023 об 11год 20 хв.

Позиція інших учасників справи.

11.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий поштою 09.01.2023), у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не спростовують обгрунтованих і правомірних висновків суду першої інстанції, в оскаржуваному рішенні судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Явка представників сторін.

У судове засідання 22.06.2023 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про поважність причин нез`явлення повноважного представника позивач апеляційний господарський суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надійшло.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.06.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення у справі скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Глобалмані" є юридичною особою (зареєстровано 02.04.2009), основним видом економічної діяльності якого є надання інших фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, н.в.і.у. (код КВЕД 64.99).

Відповідно до додатку Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №239, серія ФК, одним із видів фінансових послуг, які має право здійснювати ТОВ "Глобалмані" за умови отримання ліцензії, є переказ грошових коштів. Ліцензія на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків видана позивачу Національним банком України 02.04.2013 за №1. Для здійснення переказу коштів ТОВ "Глобалмані" використовує внутрішньодержавну небанківську платіжну систему "ГлобалМані", платіжною організацією якої воно є. Використання цієї платіжної системи здійснюється на підставі дозволів/свідоцтв Національного банку України № 5 від 14.09.2010, № 5/2 від 08.09.2011, № 5/3 від 02.04.2013, № 5/4 від 29.07.2013, № 5/5 від 23.06.2016, № 5/6 від 23.09.2016, № 5/7 від 31.07.2017, № 5/8 від 05.08.2019.

Знак для товарів і послуг GlobalMoney належить позивачу на підставі свідоцтва № 150467 від 10.01.2012.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://gazeta.ua були розміщенні такі файли: за адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщений файл (публікація, стаття) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" такого змісту:

"Рахунки ТОВ "Глобалмані" в "Банку Альянс" були заблоковані згідно судової ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року. Однак "Банк Альянс" відкрив нові рахунки для проведення транзакцій GlobalMoney.

"Установа обслуговує безліч транзакцій на добу, і зупиняти цю діяльність було дуже проблематично", - пояснила такі дії глава правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично підтвердила порушення торішнього рішення Печерського райсуду.

"Саме рішення [про блокування рахунків] було про арешт коштів в якості доказу в кримінальному провадженні, але порядок відкриття рахунків регулюється зовсім іншим законодавством. Банк діяв в рамках закону", - підкреслила глава правління "Банку Альянс".

ОСОБА_1 також зазначила, що Банк проводить ідентифікацію користувачів системи GlobalMoney відповідно до норм НБУ, в той час як, за інформацією ЗМІ, в останні роки гаманці GlobalMoney широко використовуються в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом. ОСОБА_1 також підкреслила наявність цієї проблеми:

"Існують процедури блокування гаманців, які використовуються у протиправній діяльності. Але її основне джерело - це телеграм-канали, до яких ні "Банк Альянс", ні "Глобалмані" не мають відношення. Потрібно всім об`єднати зусилля, щоб ці операції не проводилися", - зазначила ОСОБА_1.

Підозри в тому, що ТОВ "ГлобалМані" і "Банк Альянс" причетні до протиправної діяльності, послужили причиною позапланових перевірок регулятора. Так, в період з 11 грудня 2020 року по 11 лютого 2021 року Нацбанк проводив позапланову виїзну перевірку ТОВ "ГлобалМані" за період з 1 травня 2019 по 10 грудня 2020 року. Аналогічна перевірка в даний час проводиться щодо емітента GlobalMoney АТ "Банк Альянс". Про їх результати поки офіційно не повідомлялося.

Раніше в ЗМІ з`явилася інформація про те, що у вересні минулого року за запитом Київської прокуратури було накладено арешт на кошти ТОВ "Глобалмані", які знаходяться на рахунках в АТ "Банк Альянс". Після розгляду клопотання Київської прокуратури, Голосіївський районний суд міста Києва в рамках справи №752/19100/2 зобов`язав АТ "Банк Альянс" розкрити рух по рахунку платіжної системи GlobalMoney і надати доступ слідчим і прокурорам до банківської документації. Незважаючи на це, посадові особи АТ "Банк Альянс" відкрили ТОВ "ГлобалМані" новий гривневий рахунок.

У грудні 2020 року виявилося, що чеки в магазині мережі "Алло" містять інформацію про придбання електронних грошей GlobalMoney. За даними правоохоронців, за чотири місяці компанія "Алло" провела через GlobalMoney понад 800 млн грн. Компанія також згадувалася в сюжеті телеканалу ICTV "Скільки коштує замовити наркотики через телеграм-канал?", автори якого отримали підтвердження, що анонімні Telegram-канали продають наркотичні засоби, використовуючи для розрахунків саме електронні гаманці GlobalMoney", - та за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 файл (публікація, стаття) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5" такого змісту:

"Счета ООО "Глобалмани" в "Банке Альянс" были заблокированы в соответствии с судебным постановлением Печерского районного суда города Киева от 23 сентября 2020 года. Однако "Банк Альянс" открыл новые счета для проведения транзакций GlobalMoney.

"Учреждение обслуживает множество транзакций в сутки, и останавливать эту деятельность было очень проблематично", - пояснила такие действия глава правления АО "Банк Альянс" ОСОБА_1.

Таким образом, ОСОБА_1 фактически подтвердила нарушение прошлогоднего решения Печерского райсуда.

"Само решение [о блокировании счетов] было об аресте средств в качестве доказательства в уголовном производстве, но порядок открытия счетов регулируется совсем другим законодательством. Банк действовал в рамках закона", - подчеркнула глава правления "Банка Альянс".

ОСОБА_1 также отметила, что Банк проводит идентификацию пользователей системы GlobalMoney в соответствии с нормами НБУ, в то время как, по информации СМИ, в последние годы кошельки GlobalMoney широко используются в наркотрафике и для отмывания доходов, полученных незаконным путем. ОСОБА_1 также подчеркнула наличие этой проблемы:

"Существуют процедуры блокирования кошельков, которые используются в противоправной деятельности. Но ее основной источник - это телеграм-каналы, к которым ни "Банк Альянс", ни "Глобалмани" не имеют отношения. Нужно всем объединить усилия, чтобы эти операции не проводились", - отметила ОСОБА_1.

Подозрения в том, что ООО "ГлобалМани" и "Банк Альянс" причастны к противоправной деятельности, послужили причиной внеплановых проверок регулятора. Так, в период с 11 декабря 2020 по 11 февраля 2021 года Нацбанк проводил внеплановую выездную проверку ООО "ГлобалМани" за период с 1 мая 2019 по 10 декабря 2020 года. Аналогичная проверка в настоящее время проводится относительно эмитента GlobalMoney АО "Банк Альянс". Об их результатах пока официально не сообщалось.

Ранее в СМИ появилась информация о том, что в сентябре прошлого года по запросу Киевской прокуратуры был наложен арест на средства ООО "Глобалмани", которые находятся на счетах в АО "Банк Альянс". После рассмотрения ходатайства Киевской прокуратуры Голосеевский районный суд города Киева в рамках дела №752/19100/20 обязал АО "Банк Альянс" раскрыть движение по счету платежной системы GlobalMoney и предоставить доступ следователям и прокурорам к банковской документации. Несмотря на это, должностные лица АО "Банк Альянс" открыли ООО "ГлобалМани" новый гривневый счет.

В декабре 2020 года обнаружилось, что чеки в магазине сети "Алло" содержат информацию о приобретении электронных денег GlobalMoney. По данным правоохранителей, за четыре месяца компания "Алло" провела через GlobalMoney более 800 млн грн. Компания также упоминалась в сюжете телеканала ICTV "Сколько стоит заказать наркотики через телеграмм-канал?", авторы которого получили подтверждение, что анонимные Telegram-каналы продают наркотические средства, используя для расчетов именно электронные кошельки GlobalMoney".

За приписами частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути визначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнавалися обставини щодо належності веб-сайту https://gazeta.ua ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація", а також факт розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://gazeta.ua файлів з наведеним вище змістом (українською та московитською (російською) мовами), тому судом першої інстанції правомірно визнано зазначені обставини встановленими, оскільки жодних підстав вважати їх недостовірними або визнаними сторонами у зв`язку з примусом у господарського суду не було.

Вважаючи, що поширена відповідачем у вищезазначених публікаціях інформація доступна необмеженому колу осіб, не є оціночними судженнями, містить конкретні фактичні дані щодо ТОВ "Глобалмані", які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що порочать його ділову репутацію, ТОВ "Глобалмані" звернулося з даним позовом до господарського суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації, інформації, поширеної у мережі Інтернет, а також спростування такої інформації.

Обставинами, які є предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність у поширеній відповідачем інформації недостовірних відомостей що стосуються позивача і завдають шкоди його діловій репутації, визначення характеру поширеної інформації (фактичне твердження чи оціночне судження).

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з положеннями статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За змістом частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Інформацією в розумінні статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про інформацію" визнаються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону України "Про інформацію").

Принцип рівності прав фізичної та юридичної особи надає останній можливості скористатись механізмом судового захисту, врегульованого статтею 277 Цивільного кодексу України щодо спростування недостовірної інформації та статті 299 Цивільного кодексу України щодо захисту ділової репутації.

Зокрема, в силу частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до приписів частин 4, 6, 7 статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила; фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Право на недоторканість ділової репутації захищається шляхом звернення до суду (стаття 299 Цивільного кодексу України).

Суб`єктами зобов`язання, що виникають внаслідок порушення прав, що мають абсолютний характер - особисті немайнові блага, є суб`єкт права вимоги (особа, стосовно якої поширено недостовірну інформацію) та деліктоздатний суб`єкт масової інформації.

Легальне визначення масової інформації наведено в статті 22 Закону України "Про інформацію", відповідно до якої нею є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засобами масової інформації, відповідно до цієї статті, є засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Аудіовізуальна інформація - це будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків (статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телекомунікації" інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Інформація, яка поширюється через мережу інтернет, є друкованою або аудіовізуальною інформацією, і така інформація орієнтована на необмежене коло осіб. Отже, інтернет-видання (вебсайт), яке публічно поширює друковану або аудіовізуальну інформацію, є засобом масової інформації.

З огляду на зазначене, правомірним є визнання судом першої інстанції інформації, що поширена ТОВ "Видавнича компанія "Нова інформація", на веб-сайті "https://gazeta.ua", масовою інформацією, яка стосується діяльності ТОВ "Глобалмані", як суб`єкта господарювання, і наслідком поширення цієї інформації є виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язання, що пов`язане з таким поширенням.

Наслідком виникнення зобов`язань, пов`язаних з поширенням інформації, є виникнення права на захист порушеного особистого немайнового права такою публікацією. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Одним із правових механізмів впливу є, як вже зазначалося судом, використання інструментів захисту, врегульованих статтею 277 Цивільного кодексу України. Необхідною умовою застосування цих механізмів є недостовірність поширеної інформації.

Під недостовірною слід розуміти таку інформацію, що не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас, закон передбачає неможливість притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень (стаття 30 Закону України "Про інформацію"). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При розмежуванні фактичних даних від оціночних суджень слід виходити з того, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істинною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 927/791/18, який правомірно застосовано судом першої інстанції до спірних правовідносин у цій справі.

Проаналізувавши поширену відповідачем спірну інформацію, суд першої інстанції встановив, що вона містить дані про такі події:

- арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва 23 вересня 2020 року рахунків позивача в "Банку Альянс";

- відкриття позивачем в "Банку Альянс" нових рахунків;

- коментар зі сторони глави правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1, що таке відкриття є порушенням зазначеного в публікації рішення Печерського райсуду;

- проведення в період з 11 грудня 2020 року по 11 лютого 2021 року Нацбанком позапланової перевірки ТОВ "ГлобалМані" за період з 1 травня 2019 по 10 грудня 2020 року внаслідок підозри у протиправності поведінки ТОВ "ГлобалМані" і "Банк Альянс";

- використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація, яка наведена у публікаціях, є констатацією про певні події і обставини щодо позивача, а тому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. Сприйняття позивача, як учасника цієї дійсності, не носить характер здогадки або іншого її суб`єктивного чи абстрактного сприйняття. Саме позивач, як об`єкт опису і тема публікацій, вказаний у останніх.

Досліджуючи зміст опублікованої відповідачем інформації, суд першої інстанції правомірно надав їй оцінку за такими властивостями, як цілісність і зв`язаність, оскільки останні припускають об`єднання текстових елементів в одне ціле, тобто передбачають внутрішню закінченість і смислову єдність тексту. Цілісність і зв`язаність текстових елементів полягає в зчепленні елементів тексту між собою, їх підключенні один до одного на тематичному рівні, причому не тільки елементів, що слідують в тексті безпосередньо один за одним, але і на деякій дистанції один від одного.

Елементи тексту пов`язані один з одним, якщо вони мають деяку загальну частину. Це проявляється у пов`язаності наступних компонентів з попередніми, або навпаки - попередніх компонентів з наступними.

Цілісність тексту є його сприйняття без урахування тих чи інших деталей. В його основі лежить ситуативність, тобто співвідношення його з певною ситуацією - конкретною або абстрактною, реальною або уявною. Цілісність є категорією змістовною, що орієнтована на зміст тексту, на його сенс, який набуває текст, поставлений відповідно до ситуації. Цілісність тексту тягне за собою визнання його безперервності - якщо текст цілісний, то його деталі і частини зливаються в одне ціле. Таке ціле може бути розчленовано структурою тексту. Водночас, цілісність тексту перш за все забезпечується єдністю описуваного об`єкту - поки описується один і той самий об`єкт, текст є одним і тим же.

Виходячи з наведених вище критеріїв суд першої інстанції визнав, що усі елементи спірних публікацій пов`язані між собою логікою та структурою і описуваним об`єктом за ними є діяльність ТОВ "Глобалмані" та використання небанківської платіжної системи "ГлобалМані".

Всі абзаци публікацій є пов`язані між собою, а наведені у них формулювання, які містять дані про дії інших осіб (АТ "Банк Альянс"), пов`язані з позивачем, його діями та функціонуванням платіжної системи "ГлобалМані" як основних компонентів, в рамках чого висвітлюються дії третіх осіб. Такі формулювання як:

- "Однак "Банк Альянс" відкрив нові рахунки для проведення транзакцій GlobalMoney";

- "Незважаючи на це, посадові особи АТ "Банк Альянс" відкрили ТОВ "ГлобалМані" новий гривневий рахунок";

- "Установа обслуговує безліч транзакцій на добу, і зупиняти цю діяльність було дуже проблематично", - пояснила такі дії глава правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1";

- "Саме рішення (про блокування рахунків) було про арешт коштів в якості доказу в кримінальному провадженні, але порядок відкриття рахунків регулюється зовсім іншим законодавством. Банк діяв в рамках закону", - підкреслила глава правління "Банку Альянс", -

є ретроспекцією, компоненти якої зв`язуються з попередніми і у зв`язку з чим вони і наводяться - з блокуванням рахунків ТОВ "Глобалмані".

Сам факт блокування рахунків ТОВ "Глобалмані" у тексті наведено як наслідок неправомірної діяльності останнього. Саме неправомірність у діяльності позивача є тією загальною частиною, яка формує логічний зв`язок між усіма елементами тексту та створює сприйняття тексту як цілого, без урахування тих чи інших деталей. Позивач і його діяльність є об`єктом тексту, внаслідок чого інформація сприймається як один і той же текст. Ситуація, яку можна побачити за текстом, є неправомірна діяльність ТОВ "Глобалмані", яка є об`єктом опису і темою тексту.

З огляду на зазначене, встановивши цілісність і зв`язаність між собою всіх елементів тексту публікацій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що її слід аналізувати в цілому, чим відхилив твердження відповідача щодо необхідності здійснення оцінки кожного речення та твердження окремо без комплексного зв`язку інформаційного матеріалу в цілому.

Структура публікацій та її компоненти, якими є стверджувальні факти про арешт рахунків, відкриття нових рахунків всупереч рішенню суду, використання платіжної системи позивача в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, є наведені у вигляді і проспекції (попередні компоненти зв`язуються з наступними) і створюють загальне сприйняття пов`язаності всіх цих дій, залежності їх одних від одних, тобто створюють нерозривний зв`язок між позивачем, арештом коштів, наркотрафіком і відмиванням доходів. Підсиленням сприйняття позивача як особи, що здійснює неправомірну діяльність, є наведення у публікації факту проведення Нацбанком перевірки позивача внаслідок його причетності до протиправної діяльності. Та ситуативність, яка покладена в основі тексту, всі ці події зводить до єдиного сенсу - причетність позивача до неправомірної діяльності, такою діяльністю є використання платіжної системи позивача в наркотрафіку і для відмивання доходів, ця діяльність є предметом уваги правоохоронних та контролюючих органів. Причому спосіб викладення створює сприйняття цих подій в реальному часі, тобто таких, які мають місце на час публікації.

Зважаючи на те, що під недостовірною розуміється така інформація, яка не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), суд першої інстанції внаслідок здійсненої ним оцінки наведених відповідачем у спірних публікаціях відомостей про події визнав їх неповними або перекрученими.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що обраний судом першої інстанції підхід до оцінки тексту публікацій суперечить загальним засадам господарського судочинства та судовій практиці.

Мотивуючи свої заперечення відповідач стверджує, що намагання судом першої інстанції розгледіти "ситуацію за текстом" безпосередньо створює оціночні судження, які відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію" пункту 19 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи", рішення ЄСПЛ від 29 березня 2005 року (заява №72713/01) у справі "Українська Прес-Група" проти України" (Ukrainian Media Group v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі "Лінгенс проти Австрії" (Lingens v. Austria) не підлягають спростуванню.

Оцінка доказів (якими, зокрема, у даній справі є спірні публікації відповідача) здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, розуміється висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідач помилково ототожнює оцінку доказів здійснену судом за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України з оціночними судженнями, які за приписами статті 30 Закону України "Про інформацію" не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості у суді. Здійснюючи оцінку спірних публікацій відповідача, як доказів у справі, суд першої інстанції не створював оціночних суджень, до оцінки доказів судом не застосовуються положення статті 30 Закону України " Про інформацію". Отже зазначені доводи відповідача є безпідставними.

Суд першої інстанції, аналізуючи спірні публікації щодо відомостей, серед іншого, про події блокування ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 рахунків позивача, відкритих в АТ "Банк Альянс", встановив, що вони наведені відповідачем неповно. Так, у спірних публікаціях ця тема викладена таким чином:

"Рахунки ТОВ "Глобалмані" в "Банку Альянс" були заблоковані згідно судової ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року. Однак "Банк Альянс" відкрив нові рахунки для проведення транзакцій GlobalMoney" - абзац 1 текстів;

"Установа обслуговує безліч транзакцій на добу, і зупиняти цю діяльність було дуже проблематично", - пояснила такі дії глава правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1" - абзац 2 текстів;

"Таким чином, ОСОБА_1 фактично підтвердила порушення торішнього рішення Печерського райсуду" - абзац 3 текстів;

"Саме рішення [про блокування рахунків] було про арешт коштів в якості доказу в кримінальному провадженні, але порядок відкриття рахунків регулюється зовсім іншим законодавством. Банк діяв в рамках закону", - підкреслила глава правління "Банку Альянс" - абзац 4 текстів;

"Раніше в ЗМІ з`явилася інформація про те, що у вересні минулого року за запитом Київської прокуратури було накладено арешт на кошти ТОВ "Глобалмані", які знаходяться на рахунках в АТ "Банк Альянс". Після розгляду клопотання Київської прокуратури, Голосіївський районний суд міста Києва в рамках справи № 752/19100/20 зобов`язав АТ "Банк Альянс" розкрити рух по рахунку платіжної системи GlobalMoney і надати доступ слідчим і прокурорам до банківської документації. Незважаючи на це, посадові особи АТ "Банк Альянс" відкрили ТОВ "ГлобалМані" новий гривневий рахунок" - абзац 8 тестів.

Отже, події щодо арешту рахунків у публікаціях наведені в розрізі дій позивача щодо відкриття нових рахунків як дій, які порушують арешт і носять триваючий характер, тобто мають місце і на час публікації.

В дійсності, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 757/40915/20-к накладено арешт на кошти, які знаходяться на трьох розрахункових рахунках ТОВ "Глобалмані", відкритих в АТ "Банк Альянс". Водночас, зазначеною ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 не заборонялось та, відповідно, не блокувалось відкриття ТОВ "Глобалмані" нових розрахункових рахунків, у тому числі в АТ "Банк Альянс". Арешт був чинний до 16.10.2020 (тобто станом на час публікацій його не існувало), оскільки ухвалою цього ж суду його скасовано.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що немає принципового значення для визначення недостовірності інформації не зазначення у публікаціях даних про кількість рахунків, арештованих судом. Принциповим, тобто таким, що не відповідає дійсності, є твердження про те, що має місце порушення судового рішення, і це порушення нерозривно пов`язане з позивачем, тобто є таким що допущене і з боку позивача. Якщо в абзацах 1, 2 та 8 тексту сприйняття у читача неправомірності дій щодо відкриття рахунків формується шляхом їх протиставлення судовому арешту і за допомогою сполучників ("однак"), чи фразеологічних оборотів ("незважаючи на це"), то абзац 3 містить пряму вказівку на це як коментар глави правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1 ("таким чином, ОСОБА_1 фактично підтвердила порушення торішнього рішення Печерського райсуду"). Таке протиставлення, спосіб його доведення і застосовані компоненти формують переконання про зміст судового документу як такий, що блокує рахунки і забороняє відкриття рахунків.

Посилаючись на приписи статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не надав жодних доказів про те, що у спірних публікаціях дослівно відтворено коментар глави правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1 та, що вона вважає дії позивача про відкриття рахунків порушенням вимог рішення Печерського райсуду, а тому відповідне твердження є твердженням відповідача.

Щодо оцінки змісту абзацу 3 досліджуваної частини публікацій в розрізі можливості віднесення його до оціночних суджень на підставі наданих журналісту коментарів, то суд апеляційної інстанції зауважує таке.

За приписами чинного законодавства, зокрема, статті 30 Закону України "Про інформацію", оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Під оціночними судженнями, за винятком наклепу, визнаються висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Застосовані відповідачем у спірних публікаціях механізми та інструменти сформували твердження про факт наявності судової заборони для позивача щодо відкриття рахунків. Це твердження сприймається як факт об`єктивної дійсності, яким є рішення суду як обов`язковий акт. А тому, у цьому випадку має значення не сформоване відношення до дій позивача щодо відкриття рахунків, а сформоване твердження про існування акту, який забороняє їх відкриття, з огляду на що вони не є оціночним судженням.

Неповною, а отже недостовірною, та такою що не відповідає дійсності, за висновком суду першої інстанції, є інформація про протиправне відкриття позивачем нових банківських рахунків всупереч наявному судовому рішенню, з тих підстав, що на час її публікації накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 арешт на кошти, що знаходяться на рахунках позивача, скасовано 16.10.2020. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки така неповнота інформації свідчить про чинність арешту на час публікації і триваюче порушення позивачем судової заборони.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції проаналізував та оцінив спірні публікації з приводу наявності/відсутності у них відомостей про такі події, як використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, і їх пов`язаність з позивачем.

Натомість, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, що твердження в публікаціях про використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, зв`язується структурно з попередніми (арештом рахунків) і робить їх логічно-послідовними, оскільки висвітлює обставини неправомірних кримінально-переслідуваних дій, примушуючи таким чином читача відчувати, що використання платіжної системи GlobalMoney, яка належить позивачу, стосується останнього, і таке використання платіжної системи пов`язане з саме діяльністю позивача, а не третіх осіб. Механізм структурування при подачі інформації, застосований відповідачем у даному випадку, робить арешт коштів на рахунках і використання платіжної системи GlobalMoney елементами однієї діяльності позивача. Таким чином, створюється текстова цілісність, тобто сприйняття ситуації як безперервне ціле, елементи якої зливаються. Така ситуативність (коли за текстом читач починає бачити ситуацію) формує сприйняття виключно позивача як суб`єкта неправомірної діяльності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що змістом абзаців 5 та 6 спірного матеріалу, у яких висвітлена проблематика використання гаманців GlobalMoney у наркотрафіку, прямо спростовується участь позивача у зазначених фактах. Оскільки надані з Єдиного державного реєстру судових рішень примірники судових рішень, в яких зафіксовано факти використання не позивачем, а третіми особами відповідних електронних гаманців, до того ж лише в наркотрафіку, а не у відмиванні доходів, отриманих незаконним шляхом, про що, серед іншого, стверджується у спірних публікаціях. Крім того, судом першої інстанції досліджено та встановлено, з чим погодився суд апеляційної інстанції, що відповідачем не доведено належними та допустими доказами того, що у спірних публікаціях дослівно відтворено коментар голови правління АТ "Банк Альянс" ОСОБА_1.

Оцінюючи зміст інформації в частині тексту, який містить відомості про те, що підозри в причетності позивача до протиправної діяльності стали причиною позапланових перевірок Нацбанком, а також твердження, що за даними правоохоронців за чотири місяці компанія "Алло" провела через GlobalMoney понад 800 млн грн, суд першої інстанції встановив, що зазначені твердження, по-перше, підсилюють сприйняття виключно позивача як суб`єкта неправомірної діяльності, оскільки містять терміни, з якими асоціюється вчинення злочину - "підозра в причетності до протиправної діяльності", "правоохоронці" і, по-друге, не наводячи фактів іншої протиправної діяльності, зв`язують ці дії з попередньо наведеними даними щодо використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів.

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції врахував, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 Кримінального кодексу України).

Торгівля наркотичними засобами та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, є кримінальними правопорушеннями, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України (статті 307, 209 Кримінального кодексу України).

Приписами статті 1 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що порядок кримінального провадження визначається лише цим Кодексом.

Підозрюваним, згідно з частиною 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Сам факт підозри не свідчить про виннуватість особи, оскільки статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Принцип доказування у господарському процесуальному законодавстві покладає обов`язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні публікації містять твердження про такі події, як проведення Нацбанком в період з 11 грудня 2020 року по 11 лютого 2021 року позапланової виїзної перевірки ТОВ "Глобалмані" за період з 1 травня 2019 року по 10 грудня 2020 року з підстав причетності позивача до протиправної діяльності.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, наведені відповідачем докази не підтверджують достовірність сформованого ним у публікаціях твердження про позивача як суб`єкта протиправної діяльності. Таке формування мало місце:

- за рахунок наведення обставин, які хоч і мали місце (арешт рахунків, проведення Національним банком перевірки) і учасником яких був позивач, але були спотворені шляхом перекручування (відкриття позивачем рахунків всупереч арешту, проведення Нацбанком перевірки позивача внаслідок підозри його до причетності до протиправної діяльності, якою, в контексті публікацій, є наркотрафік і відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом);

- за рахунок наведення обставин, що жодним чином не стосуються позивача і докази участі позивача у яких відсутні (використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, проведення компанією "Алло" через GlobalMoney понад 800 млн грн), як обставин, учасником яких є позивач.

Заперечення відповідача щодо доведеності ним законності та достовірності тверджень, поширених у спірних публікаціях, про те, що підозри у причетності ТОВ "Глобалмані" і "Банк Альянс" до протиправної діяльності послужили причиною позапланових перевірок регулятором, оскільки НБУ у наданій на запит адвоката відповіді № 57-0010/99379 підтвердив факт проведення позапланової перевірки не навів її результати, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними. Так, у заначеній відповіді НБУ не йдеться про підозри у причетності позивача до протиправної діяльності, якою, за змістом публікацій, є наркотрафік і відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, а захід впливу у вигляді накладення штрафу за результатами проведеної перевірки застосований до позивача 10.09.2021, тобто після спірних публікацій відповідача. Повідомлення про застосування НБУ до позивача штрафної санкції у розмірі 34 000,00 грн 27.01.2020 не містить конкретної підстави настання такої відповідальності, що позбавляє можливості визнати пов`язаність настання вказаної обставини з фактами, висвітленими у спірних публікаціях.

Недоведеність відповідачем вказаних фактів полягає в тому, що:

- рішення судів у кримінальних провадженнях, наданих відповідачем, підтверджують висновки суду про непричетність позивача до використання гаманців GlobalMoney в наркотрафіку і для відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом, а не сформовані у публікаціях доводи зворотнього;

- інформація, наведена у публікаціях, не містить посилання не джерела, а тому є інформацією відповідача, з огляду на що суд не вважає за необхідне оцінювати її на відповідність листа Київської місцевої прокуратури № 1 від 19.10.2020, адресованого АТ "Банк Альянс". Крім того висновки, зазначені у листі, щодо порушення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2020 не є мотивованими та не узгоджуються з цією ухвалою, з огляду на що, навіть наявність посилання на такий лист, не надавала б інформації статусу достовірної;

- відсутні докази наявності підозри причетності позивача до протиправної діяльності, наслідком чого стало проведення в період з 11 грудня 2020 року по 11 лютого 2021 року Нацбанком позапланової виїзної перевірки ТОВ "Глобалмані" за період з 1 травня 2019 по 10 грудня 2020.

Юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, складається з сукупності таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, досліджені і проаналізовані судом першої інстанції у даній справі докази та встановлені на підставі них обставини, підтверджують обгрунтованість висновків про те, що дії відповідача щодо розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті "https://gazeta.ua" спірних публікацій містять юридичний склад правопорушення, який порушує особисті немайнові права позивача на недоторканність його ділової репутації. Доводи позивача про те, що опублікована інформація викликає у читача негативну оцінку позивача як суб`єкта господарювання, створює переконання у протиправності його дій, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства, діючих та потенційних клієнтів негативного ставлення до діяльності ТОВ "Глобалмані" та його електронної платіжної системи GlobalMoney, є підставними.

Зважаючи на викладене, з огляду на зміст вказаної інформації у її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, відсутність будь-яких доказів на підтвердження її достовірності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач довів факт поширення про нього недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо аргументів апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції при вирішенні даного спору норм процесуального права, яке полягає у залишенні не розглянутим клопотання відповідача від 28.10.2021 про огляд судом веб-сайту у мережі інтернет, поданого у порядку, передбаченому частиною 7 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідач вказує, що ним було подано до суду першої інстанції клопотання (т. 1 а.с. 112-115) про огляд судом веб-сайту офіційного інтернет-представництва Національного банку України, а саме публікації під найменуванням "Національний банк у вересні застосував до 2 банків та 14 небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІНФОРМАЦІЯ_7) та зафіксувати зміст публікації в протоколі огляду (здійснити роздруківку змісту кожної з оглянутих сторінок, виготовити скріншоти та долучити до матеріалів справи).

В оскаржуваному рішенні зазначено, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання, про що на місці (06.11.2021) постановив протокольну ухвалу. Проте, матеріалами справи, зокрема, протоколами судових засідань від 08.11.2021, 06.12.2021, не підтверджується факт розгляду та постановлення протокольної ухвали з зазначеного питання, протоколи судових засідань у справі не містять відомостей про розгляд зазначеного клопотання відповідача. На думку відповідача, допущене порушення судом першої інстанції не дозволило повно і всебічно дослідити матеріали справи та з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

За змістом частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Водночас, приписами частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем одночасно із зазначеним клопотанням подано відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 125-295), у додатку до якого під номерами 21, 22 значиться: засвідчена копія відповілі НБУ №57-0010/99379 від 23 жовтня 2021 року на адвокатський запит №18/10/2021-4 від 18.10.2021 року на 4 аркушах; електронний доказ в паперовій копії (оригінал знаходиться у Національному банку України та у мережі інтернет) - роздруківка інтернет сторінки офіційного інтернет-представництва Національного банку України з повідомленням "Національний банк у вересні застосував до 2 банків та 14 небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 на 6 аркушах. Зазначені додатки наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на положення статей 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відзначає, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у формі оригіналу, електронної копії чи паперової копії. При цьому, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач при поданні паперової копії електронного доказу у відповідності до вимог частини 4 статті 96 Господарського процесуального кодексу України зазначив особу, у якої наявний оригінал електронного доказу та електронну адресу у мережі інтернет.

Учасниками справи та судом першої інстанції відповідність зазначеної паперової копії електронного доказу оригіналу не поставлена під сумнів, матеріали справи не містять доказів не взяття цієї паперової копії електронного доказу судом першої інстанції до уваги.

З наведеного слідує, що поданий відповідачем електронний доказ в його паперовій копії визнано допустимим доказом у даній справі та досліджений судом першої інстанції в процесі вирішення спору, протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції були наявними об`єктивні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача від 28.10.2021 про огляд судом веб-сайту у мережі інтернет, поданого у порядку, передбаченому частиною 7 статті 82 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки паперова копія електронного доказу долучена до матеріалів справи, досліджена в процесі вирішення даної справи, тому відсутні підстави вважати, що нерозглянуте судом першої інстанції клопотання відповідача про огляд цього доказу в мережі інтернет призвело до неправильного вирішення спору.

Крім того, за приписами частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України вказане порушення норм процесуального права не віднесено до обов`язкових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в частині підстави апеляційного оскарження, визначеної скаржником у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів відповідача про безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на питання, поставлені у відзиві на позовну заяву, суд апеляційної інстанції вважає їх необгрунтованими та відхиляє.

Так, в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції констатовано, що відповідач у відзиві, скориставшись правом, передбаченим статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, поставив позивачу 10 запитань, відповідь на частину з яких позивачем у формі заяви свідка від 12.11.2021 надана суду 16.11.2021. Вказана заява також містила підстави відмови від надання відповідачем відповіді на частину поставлених запитань. Відповідач звернувся з клопотанням (т. 2 а.с. 100-106) про зобов`язання позивача надати відповіді на всі питання.

Право суду зобов`язати учасника справи надати відповідь передбачено частиною 6 статті 90 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, таке право може бути реалізованим тільки в тому випадку, коли суд визнає підстави для відмови відсутніми. Аргументи відмови у наданні відповідей на частину питань, наведені позивачем у заяві свідка від 12.11.2021, на думку суду є переконливими, оскільки або питання не мають відношення до опублікованої інформації, або їхні формулювання не спрямовані на з`ясування обставин, що носять характер спірних та досліджуваних правовідносин.

У зв`язку з цим суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на всі питання, про що 06.12.2021 постановив протокольну ухвалу.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Враховуючи зазначені норми процесуального права та наявні в матеріалах справи докази, пов`язані з розгядом зазначеного клопотання відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні мотивував підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на всі питання, розглянуте протокольною ухвалою від 06.12.2021, зазначене обгрунтування відповідає приписам статей 73, 76, 77, 90 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що оскільки норми Господарського процесуального кодексу України не містить конкретизації, де саме суд має вказувати свої обґрунтування за результатами розгляду клопотань про відмову у зобов`язанні позивача надати відповіді на питання, зважаючи на відсутність обов`язку суду викладати у такому випадку окремий документ, як це визначено у статті 234 Господарського процесуального кодексу України, то мотиви, з яких виходив суд і відповідні обґрунтування можуть бути відображені у наступних судових рішеннях, що оформлюються окремим документом.

Стосовно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, щодо необгрунтованого, всупереч вимогам частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, задоволення клопотань позивача від 04.11.2021 №0411/1, від 03.12.2021 № 0312 та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частин 4, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, зміст поданих позивачем клопотань від 04.11.2021 №0411/1 та від 03.12.2021 № 0312 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, мотиви обгрунтування причин поважності пропуску строку для подання зазначених у них доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав безпідставного задоволення судом першої інстанції вказаних клопотань та долучення до матеріалів відповідних доказів.

Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Нова інформація" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі №910/14853/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі 910/14853/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14853/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.07.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир