Постанова

від 21.06.2023 по справі 922/2238/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Харків Справа №922/2238/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) не з`явився;

відповідача Шемет О.В. (адвокат), свідоцтво серія ХВ№002260 від 29.08.2018 року, договір №б/н від 12.02.2023 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (вх.№954Х/1) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (місцезнаходження: 03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б; код ЄДРПОУ 41622215),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Амосова, будинок 1, квартира 17; код ЄДРПОУ 38494197),

про стягнення 289312,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22 (повний текст складено 27.04.2023 року, суддя Рильова В.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» про розподіл судових витрат у справі залишено без розгляду.

Ухвалено додаткове рішення у справі №922/2238/22, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26608,00 грн.

У відшкодуванні решти витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Позивач з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті такого рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» заборгованість у розмірі 34717,48 грн., яка складається з витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ним 21.04.2023 року через національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта» було подано заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з усіма додатками, а відповідно до трекінга - 25.04.2023 року відправлення було вручено за довіреністю, тобто суду. Фактично апелянт наполягає на тому, що передбачений статтями 124, 129 ГПК України порядок подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення дотриманий і у суду не було підстав для залишення такої заяви без розгляду.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що заявлені до стягнення витрати відповідача на професійну правничу допомогу є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, та що позивач не скористався і не подав докази на підтвердження судових витрат. Як вказує апелянт, в акті наданому відповідачем не значено: в чому полягає складність справи у світлі заявлених витрат на суму 40000,00 грн., зокрема, чим підтверджується опис та витрачений час на юридичну консультацію, у чому полягало вивчення матеріалів, який вони складали обсяг, які здійснені витрати часу по кожному із виду послуг.

На думку апелянта, розмір витрат представника відповідача на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та перевищує розмір проведеної роботи, неспівмірний заявленої до стягнення суми, так як вона має бути пропорційною до заявлених штрафних санкцій, які частково задовольнив суд першої інстанції, а не від суми позову взагалі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено учасникам справи строк для подання до суду клопотань, заяв, документів та доказів в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання на 12.06.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано матеріали справи №922/2238/22 із Господарського суду Харківської області.

Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.

29.05.2023 року матеріали справи №922/2238/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі та з метою повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні, з огляду на приписи ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у розгляді справи у режимі відеоконференції до 21.06.2023 року.

У зв`язку з неможливістю підключитися до системи відеоконференцзв`язку, представник позивача у судове засідання 21.06.2023 року не з`явився.

В ухвалі від 12.06.2023 року суд попереджав учасників справи, що відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи. При цьому суд доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта за наявними у справі документами.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні 21.06.2023 року пояснив, що згоден з додатковим рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/2238/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» заборгованості в розмірі 289312,28 грн. , з яких: 184277,68 грн. - сума основного боргу за договором поставки №ХА-19-310720-ДЕ від 31.07.2020 року, 19486,63 грн. - пеня, 9123,88 грн. - штраф 5%, 22969,31 грн. - інфляційні втрати та 53454,78 грн. - 25% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року, повний текст якого складено 18.04.2023 року, позовні вимоги ТОВ «Розмай Агро» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» пеню в розмірі 19486,63 грн., штраф 5% в розмірі 977,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 22969,31 грн., відсотки річних в розмірі 53454,78 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1453,32 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» суми основного боргу за договором поставки №ХА-19-310720-ДЕ в розмірі 164735,20 грн. та штрафу 8146,76 грн. - відмовлено.

Провадження у справі №922/2238/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» суми основного боргу за договором поставки №ХА-19-310720-ДЕ в розмірі 19542,48 грн. - закрито.

До закінчення судових дебатів у справі представники позивача та відповідача зробили заяви про надання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

24.04.2023 року через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Імексагро» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просив стягнути з ТОВ «Розмай Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Щодо заяви ТОВ «Імексагро» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, судова колегія зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем надано до суду копію договору б/н про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом від 12.02.2023 року, укладеного між Адвокатським бюро «Шемет» в особі адвоката Шемет Оксани Володимирівни, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002260 (адвокат/захисник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імексагро» (клієнт), згідно якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги клієнту. Сторони домовилися, що розмір гонорару за надання правової допомоги визначається у додатковій угоді до даного договору (пункт 2.1.).

У додатковій угоді №1 від 18.04.2023 року до договору про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом б/н від 12.02.2023 року сторони погодили, що відповідно до розділу 2 договору розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі №922/2238/22 за позовом ТОВ «Розмай Агро» до ТОВ «Імексагро» про стягнення заборгованості становить 40000,00 грн. Встановлено строк оплати клієнту за договором №б/н від 12.02.2023 року до 30.12.2023 року.

До матеріалів справи надано також акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору б/н від 12.02.2023 року, згідно якого адвокатом надані, а ТОВ «Імексагро», отримані своєчасно та в повному обсязі, послуги з надання правничої (правової) допомоги згідно з договором по справі №922/2238/22.

Вартість послуг з надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Імексагро», складає 40000,00 грн., ПДВ не передбачений, оскільки адвокатське бюро є платником єдиного податку.

Правнича (правова) допомога, що надана, а також сплачена, на умовах договору, складається з наступного:

- попередня усна консультація - 2000,00 грн.;

- правовий аналіз первинної бухгалтерської та фінансової документації по взаємовідносинам ТОВ «Розмай Агро» та ТОВ «Імексагро» - 2500,00 грн.;

- вивчення позовної заяви та документів доданих до позову - 5000,00 грн.;

- вивчення правових висновків Верховного Суду, щодо застосування норм права з аналогічних правовідносин - 1500,00 грн.;

- складання відзиву на позовну заяву - 6000,00 грн.;

- підготовка та подання клопотання про долучення доказів - 2000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях: 06.03.2023 року - 5000,00 грн., 20.03.2023 року - 6000,00 грн., 03.04.2023 року - 5000,00 грн., 17.04.2023 року - 5000,00 грн.

Загалом на надання правничої допомоги витрачено 40 годин робочого часу.

18.04.2023 року Адвокатським бюро «Шемет» виставлено клієнту рахунок №РФ-00001 на суму 40000,00 грн. за надання правничої (правової) допомоги.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Наразі, наданих ТОВ «Імексагро» доказів достатньо для встановлення самого факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат необхідно врахувати правову позицію, висловлену Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, в постанові від 22.06.2021 року у справі №906/698/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статі 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване додаткове рішення, встановив, що заявлені ТОВ «Імексагро» до відшкодування витрати у фіксованій договором про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом сумі - 40000,00 грн. підтверджені належними доказами, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг (враховуючи складання адвокатом відзиву на позов, надання нових доказів, участь в судових засіданнях та інш.) та відповідають критерію розумності їхнього розміру.

Разом з тим, керуючись ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Розмай Агро» місцевий господарський суд поклав витрати на професійну правничу допомогу на позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 26608,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними і обґрунтованими.

У апеляційній скарзі апелянт мотивуючи свою позицію щодо відмови у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу вказує, що в акті наданому відповідачем не значено: в чому полягає складність справи у світлі заявлених витрат на суму 40000,00 грн., зокрема, чим підтверджується опис та витрачений час на юридичну консультацію, у чому полягало вивчення матеріалів, який вони складали обсяг, які здійснені витрати часу по кожному із виду послуг.

Як вже зазначалось, доказом надання послуг з професійної правничої допомоги є договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат. Будь-яких інших доказів надання послуг від сторони, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат, для доведення їх розміру, законом не вимагається.

Наразі між сторонами було погоджено гонорар адвоката у фіксованому розмірі і він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19).

Зміст апеляційної скарги у відповідній частині опосередковано зводиться до того, що спір у даній справі є незначної складності, з наданого позивачем звіту неможливо встановити вартість робіт виходячи з погодинної тарифікації, а надання правової допомоги не було неминучою обставиною.

Однак, на думку суду апеляційної інстанції таке судження є суб`єктивним та вчинене при неповному з`ясуванні обставин справи. Так, як вже відзначалось гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі і такий розмір не залежить від часу витраченого або вартості годинороботи. Висновок про незначну складність справи є суб`єктивно-оціночним та не повинен впливати на судження щодо якості роботи адвоката. Критерію для визначення «неминучості» витрат на правову допомогу законодавцем не визначено. Однак, враховуючи, що інтереси в господарському суді представляє адвокат, то витрати на нього з метою захисту прав та інтересів є неминучими.

Місцевий господарський суд встановив, а колегія суддів погоджується, що відповідачем документально підтверджено, що йому була надана правова допомога та надані послуги в межах справи №922/2238/22. Вказане свідчить про відсутність правових підстав для скасування додаткового рішення в частині стягнення з ТОВ «Розмай Агро» на користь ТОВ «Імексагро» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26608,00 грн.

Щодо заяви ТОВ «Розмай Агро» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Як вже зазначалось, до закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З тексту додаткового рішення вбачається, що 25.04.2023 року представник ТОВ «Розмай Агро» подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в задоволенні якого відмовлено. Також суд вказав, що представник ТОВ «Розмай Агро» був обізнаний про дату та час судового засідання, призначеного судом для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №922/2238/22, а також про строк, встановлений сторонам для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Однак, відповідним правом позивач не скористався і станом на 25.04.2023 року докази на підтвердження судових витрат на правничу допомогу не надав. Вказане зумовило залишення без розгляду питання про розподіл судових витрат ТОВ «Розмай Агро» у справі №922/2238/22.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що додаткове судове рішення у відповідній частині підлягає скасуванню.

Так, матеріали апеляційної скарги свідчать, що представником позивача заяву з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу було подано 21.04.2023 року через національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта» та відповідно до трекінга відстеження відправлення було вручено 25.04.2023 року за довіреністю, тобто суду.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наразі матеріалами справи підтверджується, що до закінчення судових дебатів було вчинено відповідну заяву, а докази подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, обставини для залишення заяви ТОВ «Розмай Агро» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу без розгляду відсутні.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано копії: адвокатської угоди №001/18 - SLS від 01.02.2018 року; платіжної інструкції №4177 від 19.11.2021 року; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордера; підписаний позивачем та адвокатським об`єднанням акт виконаних робіт від 19.04.2023 року з додатком №1, детальний опис робіт до акту виконаних робіт від 19.04.2023 року на суму 34717,48 грн.

Так, оскільки позивач надав суду докази отримання ним правничої допомоги, довів витрачений час адвокатами на вирішення питань, які виникали при вирішенні даного спору, то заяву позивача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Частина четверта статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Розмай Агро» у справі №922/2238/22 витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 12498,30 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта що пропорційність необхідно обліковувати відносно заявлених штрафних санкцій, які частково задовольнив суд першої інстанції, а не від суми позову взагалі, оскільки таке твердження протирічить приписам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22 частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 233, 240, 244, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, ст.ст. 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22 скасувати в частині залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» про розподіл судових витрат у справі.

Прийняти в цій частині нове судове рішення (додаткове), яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» про розподіл судових витрат у справі №922/2238/22 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імексагро» (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Амосова, будинок 1, квартира 17; код ЄДРПОУ 38494197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (місцезнаходження: 03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б; код ЄДРПОУ 41622215) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12498,30 грн.

В решті додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/2238/22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06 липня 2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов