Ухвала

від 07.07.2023 по справі 917/1010/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1010/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1336 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/1010/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Солодюк О.В.,

за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Департамента поліції охорони, м.Київ,

2.Управління поліції охорони в Полтавській області, м.Полтава

до 1. Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", м.Полтава,

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту поліції охорони, Управління поліції охорони в Полтавській області, звернувся в червні 2021 до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000" про визнання недійсними (незаконними) результатів закупівлі, проведеної Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (код ЄРДПОУ 30019801), що оформлені протоколом розгляду тендерних пропозицій від 12.11.2020 № 1001/20/121-р-2, згідно якого переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі охоронні послуги визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес - 2000» (код ЄРДПОУ 30285066) за ціною 10620010,80 грн. (без ПДВ) та визнання недійсним договору про закупівлю послуг № 2012000001 від 01.12.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес - 2000» на суму 12 744012,96 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/1010/21 в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішення місцевого господарського суду, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі № 917/1010/21 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора у повному обсязі; стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги у справі за № 917/1010/21; про час і місце розгляду справи повідомити Полтавську та Харківську обласні прокуратури, а також інших учасників у справі.

Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст рішення отримано Полтавською обласною прокуратурою 27.06.2023.

Також в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, але не більше як до ухвалення судового рішення.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до приписів ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором подано позов, який містить 2 вимоги немайнового характеру. Відтак, виходячи із заявлених прокурором позовних вимог, ставка судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги у цій справі складає 6810 грн, як 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (2270 грн x 2 х 150%).

Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість заступником керівника Полтавської обласної прокуратури в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні, але не більше як до ухвалення Східним апеляційним господарським судом рішення в даній справі. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що обставини введення воєнного стану передбачає пріоритетне фінансування Збройних Сил України та заходів з припинення збройного агресії проти України. Військовий стан є виключною, винятковою підставою, яка об`єктивно суттєво впливає на процес реалізації повноважень органів державної влади, їх майновий стан, фінансування, матеріально-технічне забезпечення, робочий процес. Також скаржник посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) (на яку також посилається прокурор у поданому клопотанні), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Полтавській обласній прокуратурі сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20, від 28.07.2022 у справі № 908/704/21.

Апеляційний господарський суд зазначає, що факт відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також, закон не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 910/6306/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 910/26972/14 та від 16 січня 2023 року у справі № 910/11002/21.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим (подібний висновок наведений в ухвалі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року по справі №904/454/22).

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/1010/21 у розмірі 6810,00 грн.

Також згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Апеляційна скарга підписана заступником керівника Полтавської обласної прокуратури Іллею Титарчуком. Проте, до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Ілля Титарчук є заступником керівника Полтавської обласної прокуратури.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Згідно з Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №200 від 24.04.2020, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Зважаючи на викладене, заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури необхідно надати суду документи на підтвердження його повноважень на підписання апеляційної скарги у справі №917/1010/21.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду в ухвалах від 26.12.2022 у справі № 916/944/22, від 30.11.2022 у справі № 924/996/21, від 03.10.2022 у справі № 905/1907/21 тощо.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1336 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/1010/21 без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. № 1336 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/1010/21 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Фоміна