УХВАЛА
25 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1010/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Департаменту поліції охорони;
2) Управління поліції охорони в Полтавській області
до: 1) Акціонерного товариства "Укртрансгаз";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000"
про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю,
ВСТАНОВИВ:
19.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (повний текст складено 29.09.2023) та рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 відмовлено заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги; касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що до суду не надані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установлених порядку і розмірі та надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2024 повернуто касаційну скаргу з тих підстав, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги (не подано доказів сплати судового збору) у строк, визначений приписами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
06.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) повторно звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (повний текст складено 29.09.2023) та рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ухвалу Суду про залишення вперше поданої скарги без руху від 13.11.2023 скаржник не отримував, тому прокурором не було повідомлено Верховний Суд про здійснену сплату судового збору за подачу касаційної скарги, у зв`язку з очікуванням надходження ухвали про прийняття скарги до розгляду або залишення її без руху. При цьому зазначає, що прокурором виконано вимоги статті 290 ГПК України, однак із незалежних від нього причин, не з вини скаржника, Верховним судом повернуто касаційну скаргу у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2024 зазначену касаційну скаргу було залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
02.03.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) скаржником на виконання ухвали Суду подано клопотання про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, оскільки в поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник повторно зазначає ті ж самі підстави пропуску строку на касаційне оскарження, які ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2024 були визнанні не поважними, що стало підставою для залишення касаційної скарги без руху. Інших, поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження в заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржником не зазначено.
Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як уставлено Судом, Полтавська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910060) з 20.10.2021 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), що підтверджується відповіддю №488713 від 08.02.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Вперше подану прокурором касаційну скаргу залишено без руху ухвалою Суду від 13.11.2023 у зв`язку з тим, що скаржником не додано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги в установлених порядку і розмірі.
Ухвалу Суду від 13.11.2023 прокурором отримано 13.11.2023 о 18:20; дата отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення до електронного кабінету особи: 13.11.23 18:35, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки скаржник не скористався своїм правом, недоліки касаційної скарги, про які зазначено в ухвалі Верховного Суду від 13.11.2023 не усунув - доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі не надав, Суд ухвалою від 15.01.2024 повернув касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, відповідні обставини дозволяють Суду дійти висновку, що скаржник не вживав заходів для отримання інформації про рух скарги, а тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття цих заходів.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, тому скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій.
Отже, Суд бере до уваги, що саме скаржник був ініціатором касаційного провадження, а тому, звернувшись з касаційною скаргою у справі, він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.
Таким чином, відповідні обставини дозволяють Суду дійти висновку, що скаржник не вживав всіх залежних від нього заходів до отримання інформації про рух скарги, а тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух скарги.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному виконанню вимог ухвали Суду від 13.11.2024, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №917/1010/21 за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №917/1010/21 за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2024 |
Оприлюднено | 26.03.2024 |
Номер документу | 117879962 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні