Постанова

від 06.07.2023 по справі 686/16973/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/16973/22

Провадження № 22-ц/4820/922/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства «Хмельницьке» до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Хмельницька районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Хмельницьке» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Павловської А.А. від 10 березня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року ДП «Хмельницьке», звертаючись в суд з вказаним позовом до відповідача, посилалося на те, що на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 30.04.2009 року підприємство є користувачем земельної ділянки площею 135,9656 га розташованої за межами сіл Лісові Гринівці та Скаржинці Хмельницького району Хмельницької області.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі Райдержадміністрація) від 07.09.2012 року №1598/2012-р затверджено проект приватизації земель ДП «Хмельницьке», яким передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність працівникам і пенсіонерам указаного підприємства, а також працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території Лісовогринівецької сільської ради, та пенсіонерам з їх числа.

За результатами жеребкування по розподілу земельної ділянки у натурі (на місцевості) між працівниками та пенсіонерами підприємства відповідач ОСОБА_1 отримав земельну ділянку площею 5,1734 га за номером 16,кадастровий номер 6825083600:03:011:0257, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядження Райдержадміністрації про розпаювання земель підприємства вважає незаконним і нікчемним, оскільки ДП «Хмельницьке» не було перетворено у колективне сільськогосподарське підприємство та не отримувало державний акт на право колективної власності на землю, директор підприємства Бородатий М.І. не мав необхідного обсягу повноважень на підписання проекту приватизації земель ДП«Хмельницьке», а Фонд державного майна України не погодив цей проект.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:011:0257 вибула з державної власності неправомірно, то підприємство вправі витребувати цю ділянку з володіння відповідача.

З цих підстав ДП «Хмельницьке» просило суд витребувати земельну ділянку площею 5,1734 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0257) з незаконного володіння ОСОБА_1 , за яким вона зареєстрована на праві приватної власності.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.03.2023 року в задоволенні позову ДП «Хмельницьке» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Хмельницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.08.2022 року в порядку забезпечення позо на земельну ділянку площею 5,1734 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0257, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ДП «Хмельницьке» просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку внаслідок незаконного розпаювання земель ДП«Хмельницьке». Оскільки земельна ділянка вибула з власності держави та користування підприємства без відповідної правової підстави, то позивач вправі витребувати цю ділянку з чужого незаконного володіння. Суд першої інстанції неправильно застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Розпорядженням Хмельницької РДА від 07.09.2012 року №1598/2012-р вважає нікчемним, оскільки воно прийняте не стосовно КСП «Хмельницьке», а стосовно ДП «Хмельницьке», а отже порушено Порядок відчуження об`єктів державної власності, затверджений Постановою КМУ №803 від 06.06.2007 року. Відповідачем порушено право ДП «Хмельницьке» як законного користувача спірної земельної ділянки, право користування якою не припинене.

У відзиві Хмельницька районна державна адміністрація просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги як безпідставної, а рішення суду залишити без змін. Вказує, що при прийнятті розпорядження дотримано норми ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 17, 25, 81, 125,126 та п.п. 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України.

В засідання апеляційного суду учасники не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд відхилив клопотання представниці апелянта про відкладення розгляду справи, оскільки незважаючи на значну кількість справ, ініційованих саме ДП «Хмельницьке», останнє як юридична особа має змогу забезпечити представництво підприємства в суді не лише головою комісії з припинення ДП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДП «Хмельницьке» засноване на державній власності, є правонаступником майнових прав та обов`язків держгоспу «Хмельницьке» та відносилося до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання наказу Фонду державного майна України від 31 березня 2000року № 667 «Про порядок передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів до сфери управління державних органів приватизації у зв`язку з прийняттям рішення про їх приватизацію» Міністерство аграрної політики України своїм наказом від 5 березня 2009 року № 142 передало функції управління майном ДП «Хмельницьке» регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Наказом Фонду державного майна України від 11 грудня 2009 року №1954 затверджено план приватизації ДП «Хмельницьке».

28 грудня 2009 року Фонд державного майна України та Колективне сільськогосподарське підприємство «Ліктрави» (далі КСП «Ліктрави»), яке створили працівники ДП «Хмельницьке» та прирівняні до них особи, уклали договір №621 про безоплатну передачу майна ДП «Хмельницьке» у власність указаних осіб згідно з планом приватизації.

За актом приймання-передачі від 30 грудня 2009 року №765 Фонд державного майна України передав КСП «Ліктрави» цілісний майновий комплекс ДП«Хмельницьке» (крім об`єктів, які передаються до комунальної власності згідно з планом приватизації).

Згідно пункту 6.2 Статуту КСП «Ліктрави» після реєстрації підприємства до його пайового фонду Фондом державного майна України внесено майно, яке складає цілісний майновий комплекс ДП «Хмельницьке» (в результаті приватизації) на загальну суму 92200 грн.

Крім того, до складу земель КСП «Ліктрави» увійшли земельні ділянки, отримані в результаті правонаступництва ДП «Хмельницьке» (пункт 7.1 Статуту).

У постійному користуванні ДП «Хмельницьке» перебували земельні ділянки загальною площею 608,1094 га, розташовані за межами населених пунктів Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в тому числі земельна ділянка площею 135,9656 га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №334676 від 30 квітня 2009року, виданого Райдержадміністрацією на підставі розпорядження від 2 квітня 2009 року №354/09-р. Акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030974300009.

23 жовтня 2009 року загальні збори трудового колективу ДП «Хмельницьке» прийняли рішення про звернення до Райдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту роздержавлення та приватизацію земель підприємства в порядку статті 25 Земельного Кодексу України (далі ЗК України).

Розпорядженням Райдержадміністрації від 3 грудня 2009 року №1386/09-р надано дозвіл ДП «Хмельницьке» на розробку проекту приватизації земель, які перебувають у його постійному користуванні на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 662,41 га.

У 2012 році Приватне підприємство «Діоріт Плюс 1» (далі ПП «Діоріт Плюс 1») розробило проект приватизації земель ДП «Хмельницьке».

Розпорядженням Райдержадміністрації від 7 вересня 2012 року №1598/2012-р затверджено проект приватизації земель ДП «Хмельницьке», яким передбачено, що право на земельну частку (пай) мають 79 працівників підприємства та пенсіонерів, 65 працівників державних і комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території Лісовогринівецької сільської ради, а також пенсіонерів з їх числа.

Цим же розпорядженням Райдержадміністрація надала дозвіл ДП«Хмельницьке» на розробку технічної документації щодо передання земельних ділянок (паїв) у власність громадян згідно зі списками та визнала державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, які були видані підприємству (у тому числі державний акт серії ЯЯ № 334676 від 30 квітня 2009 року), такими, що втратили чинність.

ОСОБА_1 як працівник ДП «Хмельницьке» та учасник КСП «Ліктрави» був включений до списку працівників підприємства та пенсіонерів, які мають право на розпаювання землі.

У 2012 році ПП «Діоріт Плюс 1» розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель ДП «Хмельницьке» громадянам згідно із списками. За вказаною документацією здійснено поділ земельної ділянки площею 336,5454 га між 79особами, серед яких був і ОСОБА_1 .

У результаті поділу землі за ОСОБА_1 закріплено земельну ділянку площею 5.1734 га, встановлено та погоджено її зовнішні межі та визначено суміжних землекористувачів.

Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28 лютого 2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель ДП «Хмельницьке» і надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5.1734 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0257) дляведеннятоварного сільськогосподарського виробництва, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району.

14.03.2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку приватизації земель підприємства, а ДП «Хмельницьке» не довело порушення своїх прав у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим відсутні підстави для витребування земельної ділянки від відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності приватизації земель ДП «Хмельницьке» є безпідставними.

Так, згідно з статтею 1 Закону України №290/96-ВР «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (далі Закон №290/96-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону №290/96-ВР приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Працівникам підприємства (організації), що приватизується, та прирівняним до них відповідно до частини першої статті 3 цього Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акції), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного працівника недержавного сільськогосподарського підприємства області (Автономної Республіки Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Вартість майна, що припадає на одного працівника недержавного сільськогосподарського підприємства області (Автономної Республіки Крим), визначається один раз на рік на початку року на підставі статистичної звітності за попередній рік. Безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування. Розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) (стаття 6 Закону №290/96-ВР).

Відповідно до ч.ч.1-3, 5, 7 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом «а» частини 3 статті 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, у тому числі для сільськогосподарського використання.

За змістом статті 6 Закону України №586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Отже, за змістом наведених норм права приватизація майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств здійснювалася шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства чи в акціонерні товариства.

При цьому працівникам підприємства, що приватизувалося, та прирівняним до них особам безоплатно надавалася частка державного чи комунального майна (акції), розмір якої визначався як добуток вартості майна, що припадає на одного працівника недержавного сільськогосподарського підприємства області, на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Розмір частки також визначався відповідно до трудової участі працівників підприємства та прирівняних до них осіб у роботі підприємства.

Одночасно з приватизацією майна державного та комунального сільськогосподарського підприємства органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції передавали працівникам цих підприємств, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа, визначену кожному з них земельну частку (пай) із земель державної або комунальної власності, які перебували у постійному користуванні приватизованих підприємств.

Землі державної власності, які розташовувалися за межами населених пунктів і призначалися для сільськогосподарського використання, передавалися у власність громадян у порядку приватизації за розпорядженням голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Зібрані докази підтверджують, що приватизація майна ДП «Хмельницьке» здійснена шляхом перетворення його у КСП «Ліктрави» за відповідними рішеннями Фонду державного майна України. При цьому КСП «Ліктрави» набуло цілісний майновий комплекс ДП «Хмельницьке» (крім об`єктів, які передані до комунальної власності згідно з планом приватизації), а до складу його земель увійшли земельні ділянки, отримані в результаті правонаступництва підприємства.

У зв`язку з цим, в силу статті 25 ЗК України Хмельницька РДА розпорядженням від 07.09.2012 року №1598/2012-р затвердила проект приватизації земель ДП «Хмельницьке», визнала право 79 працівників підприємства та пенсіонерів, 65 працівників державних і комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території Лісовогринівецької сільської ради, на земельну частку (пай) підприємства. Цим же розпорядженням Райдержадміністрація фактично припинила право ДП «Хмельницьке» на постійне користування земельними ділянками.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приватизація земель ДП «Хмельницьке» відповідає нормам чинного законодавства.

Посилання ДП «Хмельницьке» на незаконність розпаювання земель підприємства, у тому числі на незаконність розпорядження Райдержадміністрації від 07.09.2012 року №1598/2012-р, є необґрунтованими. Підстави для визнання результатів паювання земель підприємства нікчемними відсутні.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, апеляційний суд бере до уваги таке.

Відповідно дост.41КонституціїУкраїни право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зч.ч.1-2ст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 78ЗК Українивизначено,що правовласності наземлю це правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися земельнимиділянками. Правовласності наземлю набуваєтьсята реалізуєтьсяна підставіКонституції України,цього Кодексу,а такожінших законів,що видаютьсявідповідно доних. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі : а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або Ради міністрів Автономної Республіки Крим, районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено частиною 9 статті 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 125, частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, за змістом наведених норм права громадяни можуть набувати земельні ділянки у власність, зокрема, в порядку їх одержання внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. При цьому надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється відповідними органами після затвердження в установленому порядку проекту приватизації земель і визначення меж цих ділянок в натурі на місцевості.

Приватизація земельних ділянок, у тому числі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, здійснюється за відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх компетенції. Право власності громадян на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5.1734 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0257) у порядку приватизації земель державного підприємства. Передача цієї ділянки йому у власність здійснена в установленому законом порядку та за відповідним рішенням органу державної влади. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,1734 га (кадастровий номер 6825083600:03:011:0257), щодо якої ДП «Хмельницьке» не володіє жодним речовим правом.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування на користь ДП «Хмельницьке» у відповідача спірної земельної ділянки та недоведеність підприємством порушення своїх прав у спірних правовідносинах.

Наведене цілком спростовує посилання ДП «Хмельницьке» на те, що земельна ділянка вибула з власності держави та користування підприємства без відповідної правової підстави, внаслідок чого воно вправі витребувати цю ділянку у відповідача.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Хмельницьке» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2023 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк