Рішення

від 21.06.2023 по справі 758/11077/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11077/20

Провадження № 2/761/308/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи: Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «Результат», Міністерство юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення; визнання незаконним та скасування запису про право власності; визнання права власності,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2020р. позивачі: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2) звернулися до Подільського районного суду м Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 1), Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Коровайко О.С. (далі по тексту - відповідач 2), треті особи: Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «Результат» (далі по тексту - третя особа 1), МЮ України (далі по тексту - третя особа 2), про визнання незаконним та скасування рішення; визнання незаконним та скасування запису про право власності, визнання права власності.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020р. цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2021р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2021р. позовна заява залишена без руху.

10 серпня 2021р. на виконання зазначеної ухвали суду від 02 квітня 2021р. стороною позивачів було подано виправлену редакцію позову (а.с. 92-105), в якому сторона позивачів просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію права власності відповідача 1 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 36984674 від 08 вересня 2017р. (далі по тексту - вимога № 1);

- визнати незаконним та скасувати запис у Державному реєстрі прав та їх обтяжень на нерухоме майно про право власності за № 22241542 на квартиру АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна № 1346878680000, внесеного відповідачем 2 (далі по тексту - вимога № 2);

- визнати право власної за позивачем 1 і позивачем 2, відповідно на 2/3 та 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 3);

- здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021р. позовна заява залишена без руху, у зв`язку з несплатою судового збору за всіма позовними вимогами.

09 грудня 2021р. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.

09 червня 2022р. на адресу суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2022р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивачі 1, 2 обґрунтовували тим, що вони є співвласниками спірної квартири АДРЕСА_1 , позивачу 1 - належить 2/3 частин цієї квартири, а позивачу 2 - 1/3 частина, в якій зареєстровані і проживають.

05 жовтня 2017р. невідомий чоловік, як в подальшому з`ясували позивачі - відповідач 1, незаконно проник до спірної квартири позивачів, повідомивши останніх, що є добросовісним набувачем і власником цієї квартири.

06 жовтня 2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачам стало відомо, що починаючи з 07 вересня 2017р. відповідач 1 зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру. Підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірну квартиру стало рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області по справі № 2-5696/2008 р. від 19 вересня 2008р., яким було визнано за відповідачем 1 право власності на спірну квартиру.

Оскільки належна позивачам на праві спільної часткової власності спірна квартира вибула з їх власності поза їх волі, вони вимушені були звернутись до суду з вказаним позовом, для захисту свого порушеного права, враховуючи те, що спірна квартира є їх єдиним місцем проживання.

В судовому засіданні представник позивачів 1, 2, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позові та просив суд позов задовольнити. В подальшому стороною позивачів була подана до суду заява про розгляд справи у їх відсутність заявлені позовні вимоги сторона позивачів підтримує в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі 1, 2, треті особи 1, 2, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, в судові засідання не з`являлися, своїх представників до суду не направили, у встановлений судом строк відзиви на позов стороною відповідачів не подавалися.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом ст. 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Процедура державної реєстрації права власності встановлена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. № 1127 (далі по тексту - Порядок державної реєстрації речових прав).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачі 1, 2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно: ОСОБА_1 - 2/3 частини, а ОСОБА_2 - 1/3 частини вказаної квартири, на підставі договору дарування квартири від 23 лютого 2004р., та договору дарування частини квартири від 19 березня 2010р. (а.с. 22-24).

Судом встановлено, що 07 вересня 2017р. право власності на спірну квартиру було зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_3 , державним реєстратором філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Коровайко О.С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 36984674, було прийнято 08 вересня 2017р. о 15 год. 08 хв. 12 сек. (а.с. 25). Підставою внесення запису, є рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 вересня 2008р. по цивільній справі № 2-5696/2008.

Крім того, як встановлено судом при здійсненні дій щодо реєстрації права власності, відповідачем ОСОБА_3 було подано інформаційну довідка від 24 червня 2016 року за номером КВ - 2016 № 23065.

Разом з тим, як вбачається з відповіді на адвокатський запит сторони позивачів з КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», що інформаційна довідка від 24 червня 2016р. за номером КВ - 2016 № 23065 не виготовлялась та не видавалась, вказаним вище підприємством.

Таким чином, державна реєстрація права власності на спірну квартиру за відповідачем 1 відбулася на підставі документу який не складався, відповідною установою.

Судом також було досліджено:

- ордер № 10889/1989, виданий виконавчим комітетом Київської міської ради, на користування спірною квартирою № ОСОБА_4 ;

- ордер № 16024/1964, виданий виконавчим комітетом Київської міської ради, на користування спірною квартирою ОСОБА_5 ;

- ордер № 41528, виданий виконавчим комітетом Шевченківської районної ради на користування спірною квартирою ОСОБА_6 ;

- ордер № 1143, виданий виконавчим комітетом Київської міської ради, на користування спірною квартирою ОСОБА_7 ;

- розпорядження Шевченківської державної адміністрації м. Києва № 15117 від 16 липня 1996р. про право власності на спірну квартиру, власник ОСОБА_7 ;

- договір купівлі - продажу (серія АВР № 530931), спірної квартири про перехід власності до ОСОБА_8 ;

- договір дарування квартири (серія ВВА № 829055), про перехід права власності на спірну квартиру до позивачки ОСОБА_1 ;

- договір дарування (серія ВМР № 39332) частини спірної квартири, про перехід права власності до позивача ОСОБА_2 (1/3 частина квартири).

Судом були дослідженні витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Рішення від 19 вересня 2008р. Центрально - Міського районного суду м. Горлівка, до яких суд ставиться критично з наступних підстав.

Судом була досліджена Інформаційна довідка КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 16 вересня 2020р. в якій зазначається, що за даними реєстраційних книг Бюро, спірна квартира, на праві власності зареєстрована:

- 2/3 частина за ОСОБА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23 лютого 2004р. № 938, зареєстрована в Бюро за реєстровим № 4427;

- 1/3 частина за ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19 березня 2010р. № 2416, зареєстрована в Бюро за реєстровим № 4427.

На день винесення рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівка від 19 вересня 2008р. по справі № 2-5696/2008 спірна квартира перебувала у власності ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 23 лютого 2004р., який зареєстрований відповідно до реєстраційного напису від 25 серпня 2004р..

При цьому, на день ухвалення зазначеного рішення суду, відповідно до ордерів наданих КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», громадяни: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (учасники біржового контракту міни) ніколи не були користувачами, чи власниками спірної квартири, при цьому протягом всього часу розгляду справи в суді відповідачем ОСОБА_3 не було надано до суду біржовий контракт міни від 07 квітня 1998р.

При цьому, суд звертає увагу, що на день укладання біржового контракту міни від 07 квітня 1998р. спірна квартира перебувала у власності громадянина ОСОБА_12 .

Досліджуючи витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно суд прийшов до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав тощо регулює Порядок державної реєстрації речових прав.

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу заявника, та вимагає перелік документів необхідних для проведення реєстрації.

Приписами ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі по тексту - Закон) встановлено вимоги до документів, які подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 1 ст. 27 цього Закону передбачено підстави державної реєстрації прав.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень встановлено ч. 1 ст. 24 цього Закону , пункт 3, 4 та 5 ч. 1 цієї ж статті регламентують відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, передбачених цим Законом.

Зокрема, ст. 24 Закону, передбачає, що підставами для відмови в державній реєстрації прав, є:

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

При зверненні до суду з вказаним позовом, сторона позивачів 1, 2, подали до суду належні і допустимі докази, які вказують на наявність підстав про відмову в реєстрації, але державний реєстратор філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Коровайко О.С., в порушення Закону провела вказану реєстрацію.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач 2, не встановлювала особу відповідача 1, під час здійснення державної реєстрації та не здійснювала формування і реєстрацію його заяви, як це передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Дії, спрямовані на внесення в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідних записів, виконувались іншими особами поза межами її волевиявлення.

З огляду на це рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру на ім`я відповідача ОСОБА_3 є незаконною.

При цьому суд відзначає, сама по собі державна реєстрація права власності не є підставою його виникнення.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація є лише офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, реєстрація права власності не тотожна факту набуття цього права, а лише підтверджує такий факт, що на момент реєстрації вже відбувся. Факт набуття права власності по відношенню до його реєстрації є первинним явищем та не залежить від неї. Реєстрація ж є процедурою внесення відомостей про уже набуте право і тому без його реального набуття здійснюватися не повинна. Саме по собі набуття права власності є складним процесом, що може включати укладення договорів, їх виконання, здійснення спадкових прав або будь-яких інших передбачених законом можливостей особи.

Суд вважає, що позивачами доведено набуття ним права власності на спірну квартиру шляхом укладення ряду правочинів щодо її придбання.

Крім того, суд приймає до уваги, що самі відповідачі 1, 2, до суду не з`явилися, при цьому належним чином було повідомленні про час, дату та місці проведення слухання справи, дані обставини не заперечують.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога № 1 є законною, а тому підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги № 2, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, в силу положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення вимоги № 1, а також беручи до уваги, що відповідачем ОСОБА_3 фактично оспорюється право спільної часткової власності позивачів на спірну квартиру, суд приходить о висновку, що вимога № 3 ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів 1, 2 на користь позивачів, 1, 2 підлягає стягненню судовий збір по 5675,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 392 ЦК України; ст. ст. 11, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни (код ЄДРПОУ: 41229449, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новомостицька, буд. 25), треті особи: Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «Результат» (код ЄДРПОУ: 42071388, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4), Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622, місцезнаходження: м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) про визнання незаконним та скасування рішення; визнання незаконним та скасування запису про право власності, визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права власності ОСОБА_3 , на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер 36984674 від 08 вересня 2017р.

Визнати право власності, за ОСОБА_1 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна № 1346878680000, загальною площею 45,0 кв.м, житловою площею - 28,0 кв.м.

Визнати право власності, за ОСОБА_2 , на 1/3 частини, квартири АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна № 1346878680000, загальною площею 45,0 кв.м, житловою площею - 28,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 , Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5675,0 /п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять/ грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5675,0 /п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять/ грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 липня 2023р.

Суддя: